Михайлівка (Звенигородський район)
| село Михайлівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Звенигородський |
| Рада | Багачівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA71020130100039352 |
| Облікова картка | Михайлівка |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1885 |
| Населення | 202 (2009) |
| Площа | 1,14 км²[1] |
| Густота населення | 217,54 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20241 |
| Телефонний код | +380 4740 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°5′10″ пн. ш. 31°3′42″ сх. д. / 49.08611° пн. ш. 31.06167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
191 м[2] |
| Відстань до обласного центру |
81,9 (фізична) км[3] |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Багачівка |
| Сільський голова | Недоноско Галина Миколаївна |
| Карта | |
  Михайлівка | |
 Михайлівка | |
| Мапа | |
| |
Миха́йлівка (в минулому — Сосова) — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, підпорядковане Багачівській сільській раді. Населення — 202 чоловіка (на 2009 рік).
Село раніше називалося Сосова. За переказом його заснував козак Михайло Сова, що трохи заїкався і називав себе «С-С-Сова».
Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Богачівської волості Звенигородського повіту Київської губернії мешкало 610 осіб, налічувалось 121 дворове господарство, існували православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 3 вітряних млини, маслобійний завод[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 939 осіб (458 чоловічої статі та 481 — жіночої), з яких 925 — православної віри[5].
1900 року в Михайлівці було 86 дворів, жителів 1017 осіб, землі 781 десятина, існувала Свято-Парасковіївська православна церква, вісім вітряних млинів.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках[джерело?].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 241 | 97.18% |
| російська | 4 | 1.61% |
| білоруська | 2 | 0.81% |
| угорська | 1 | 0.40% |
| Усього | 248 | 100% |
- ↑ Український видавничий портал "Хто є хто"[недоступне посилання]
- ↑ Погода в Україні. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 19 грудня 2007.
- ↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-84. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
.png){kind=small} Населені пункти Звенигородського району (1923—2020) | |
|---|---|
| Міста | |
| Селища | |
| Села | Багачівка • Барвінок • Боровикове • Будище • Вільховець • Водяники • Гнилець • Гудзівка • Гусакове • Демкове • Княжа • Кобиляки • Козацьке • Майданівка • Мизинівка • Михайлівка • Моринці • Мурзинці • Неморож • Озірна • Павлівка • Пединівка • Попівка • Рижанівка • Ризине • Стара Буда • Стебне • Стецівка • Тарасівка • Хлипнівка • Чемериське • Чижівка • Чичиркозівка • Шевченкове • Юрківка |