Озірна
село Озірна | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський район |
Тер. громада | Водяницька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA71020090050010353 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Перша згадка | 17 століття |
Населення | 1200 (на 1 січня 2008 року) |
Поштовий індекс | 20226 |
Телефонний код | +380 4740 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°5′12″ пн. ш. 30°54′5″ сх. д. / 49.08667° пн. ш. 30.90139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
176 м |
Відстань до обласного центру |
92,1 (фізична) км[1] |
Відстань до районного центру |
5 км |
Найближча залізнична станція | Звенигородка |
Відстань до залізничної станції |
23 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Озірна вул. Мічуріна 56 |
Карта | |
Мапа | |
Озі́рна — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 1200 осіб, 645 дворів (на 1 січня 2008 року).
Село розташоване за 5 км на північний захід від районного центру — міста Звенигородка та за 23 км від залізничної станції Звенигородка.. Через село проходить автошлях Черкаси — Умань та вузькоколійна залізниця Звенигородка — Бужанка.
Село відоме з XVII століття. За переказами, назва села походить від назви місця, де стояла сторожова вежа з вартою. Це були дозорці, які постійно озирали місцевість, а при появі ворогів сповіщали людей про небезпеку. Таким чином, Озірна — це місце, з якого озирають прилеглі землі. За другою версією, назва походить від 13 озер в урочищі Озірна. Ще за однією версією, назва походить від прізвища першого поселенця Тимура Озірного.
У 1778 році в селі побудовано дерев'яну Свято-Покровську церкву. У 1830 році тут почала діяти однокласна церковно-парафіяльна школа з дворічним терміном навчання. З 1887 року запроваджено чотирирічний термін навчання російською мовою.
З 1900 року у селі працював фельдшер. У часи столипінської реформи в селі проживало понад 2 000 осіб, тут виникло кілька нових хуторів.
У 1917 році створено сільську раду, від якої кілька депутатів було в Неморозькій волості. З липня 1920 року в селі діяв комітет незаможних селян. У 1924 році було відкрито сільський клуб, три магазини.
У 1929 році, під час примусової колективізації, у селі створено три товариства спільного обробітку землі: «Крок вперед», ім. Шевченка та ім. Петровського, — які в 1930 році об'єдналися у колгосп ім. Петровського. У 1932 році створено машинно-тракторну станцію. З 30-х по 70-ті роки повз село проходила вузькоколійна залізниця, яка сполучала станцію Звенигородка і село Бужанка.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
У часи голодомору 1932—1933 років померло близько 1000 жителів села. У 1991 році в селі встановлено пам'ятний знак жертвам цієї всенародної трагедії.
411 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 126 з них загинули, 71 нагороджені орденами й медалями. В селі споруджено пам'ятник і обеліск Слави воїнам, що загинули в боях за відвоювання села.
У 1965 році на базі колгоспів ім. Петровського та «Прогрес» (Неморож) створено колгосп ім. Мічуріна з центральною садибою в Озірній. За ним було закріплено 4,8 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4 тисячі га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури і цукрові буряки. Допоміжними галузями були — городництво, садівництво, рибництво, бджільництво.
На території села знаходились відділення Звенигородського районного об'єднання «Сільгосптехніки», державна племінна станція штучного запліднення тварин, метеорологічна станція.
Також на той час працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 5 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, майстерня пошиття одягу.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,44% |
російська | 2,23% |
інші/не вказали | 0,33% |
На сьогодні на території села функціонують ЗОШ І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, відділення зв'язку, 4 магазини; діють метеорологічна станція, ТОВ «Звенигородське племпідприємство», ПП «Урос», ПП «Сервіс-лан», СТОВ МТС «Морал», Озірнянська філія Кам'янець-Подільський Комбікормовий завод ТОВ "СП"ВЕСНА-21", ТОВ «Агропроменерго», ТОВ НВФ «Урожай», 6 фермерських господарств. У селі відроджено Свято-Покровську церкву. Відновлено Дитячий Садок «Сонечко»
У селі народилися:
- Марцюк Зиновій (нар. в жовтні 1910 р.) — головний фінансист ОУН, фінансовий референт ОУН, організатор збірок на фонд УПА.
- Микола Петрович Степаненко (31.01.1972 — 18.03.2022) — штаб-сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
http://stupaem.at.ua/ сайт села
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- who-is-who.com.ua[недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |