Перейти до вмісту

Озірна

Координати: 49°5′12″ пн. ш. 30°54′5″ сх. д. / 49.08667° пн. ш. 30.90139° сх. д. / 49.08667; 30.90139
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Озірна
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський район
Тер. громада Водяницька сільська громада
Код КАТОТТГ UA71020090050010353
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка 17 століття
Населення 1200 (на 1 січня 2008 року)
Поштовий індекс 20226
Телефонний код +380 4740
Географічні дані
Географічні координати 49°5′12″ пн. ш. 30°54′5″ сх. д. / 49.08667° пн. ш. 30.90139° сх. д. / 49.08667; 30.90139
Середня висота
над рівнем моря
176 м
Відстань до
обласного центру
92,1 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Звенигородка
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради с. Озірна вул. Мічуріна 56
Карта
Озірна. Карта розташування: Україна
Озірна
Озірна
Озірна. Карта розташування: Черкаська область
Озірна
Озірна
Мапа
Мапа

Озі́рна — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 1200 осіб, 645 дворів (на 1 січня 2008 року).

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване за 5 км на північний захід від районного центру — міста Звенигородка та за 23 км від залізничної станції Звенигородка.. Через село проходить автошлях Черкаси — Умань та вузькоколійна залізниця Звенигородка — Бужанка.

Історія

[ред. | ред. код]

Село відоме з XVII століття. За переказами, назва села походить від назви місця, де стояла сторожова вежа з вартою. Це були дозорці, які постійно озирали місцевість, а при появі ворогів сповіщали людей про небезпеку. Таким чином, Озірна — це місце, з якого озирають прилеглі землі. За другою версією, назва походить від 13 озер в урочищі Озірна. Ще за однією версією, назва походить від прізвища першого поселенця Тимура Озірного.

У 1778 році в селі побудовано дерев'яну Свято-Покровську церкву. У 1830 році тут почала діяти однокласна церковно-парафіяльна школа з дворічним терміном навчання. З 1887 року запроваджено чотирирічний термін навчання російською мовою.

З 1900 року у селі працював фельдшер. У часи столипінської реформи в селі проживало понад 2 000 осіб, тут виникло кілька нових хуторів.

У 1917 році створено сільську раду, від якої кілька депутатів було в Неморозькій волості. З липня 1920 року в селі діяв комітет незаможних селян. У 1924 році було відкрито сільський клуб, три магазини.

У 1929 році, під час примусової колективізації, у селі створено три товариства спільного обробітку землі: «Крок вперед», ім. Шевченка та ім. Петровського, — які в 1930 році об'єдналися у колгосп ім. Петровського. У 1932 році створено машинно-тракторну станцію. З 30-х по 70-ті роки повз село проходила вузькоколійна залізниця, яка сполучала станцію Звенигородка і село Бужанка.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.

У часи голодомору 19321933 років померло близько 1000 жителів села. У 1991 році в селі встановлено пам'ятний знак жертвам цієї всенародної трагедії.

411 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 126 з них загинули, 71 нагороджені орденами й медалями. В селі споруджено пам'ятник і обеліск Слави воїнам, що загинули в боях за відвоювання села.

У 1965 році на базі колгоспів ім. Петровського та «Прогрес» (Неморож) створено колгосп ім. Мічуріна з центральною садибою в Озірній. За ним було закріплено 4,8 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4 тисячі га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури і цукрові буряки. Допоміжними галузями були — городництво, садівництво, рибництво, бджільництво.

На території села знаходились відділення Звенигородського районного об'єднання «Сільгосптехніки», державна племінна станція штучного запліднення тварин, метеорологічна станція.

Також на той час працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 5 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, майстерня пошиття одягу.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 97,44%
російська 2,23%
інші/не вказали 0,33%

Сучасність

[ред. | ред. код]

На сьогодні на території села функціонують ЗОШ І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, відділення зв'язку, 4 магазини; діють метеорологічна станція, ТОВ «Звенигородське племпідприємство», ПП «Урос», ПП «Сервіс-лан», СТОВ МТС «Морал», Озірнянська філія Кам'янець-Подільський Комбікормовий завод ТОВ "СП"ВЕСНА-21", ТОВ «Агропроменерго», ТОВ НВФ «Урожай», 6 фермерських господарств. У селі відроджено Свято-Покровську церкву. Відновлено Дитячий Садок «Сонечко»

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У селі народилися:

  • Марцюк Зиновій (нар. в жовтні 1910 р.) — головний фінансист ОУН, фінансовий референт ОУН, організатор збірок на фонд УПА.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. maps.vlasenko.net(рос.)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

http://stupaem.at.ua/ сайт села

Література

[ред. | ред. код]

Ресурси інтернету

[ред. | ред. код]
  • who-is-who.com.ua[недоступне посилання з липня 2019]