Михальча
| село Михальча | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Тер. громада | Кам'янська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA73060250050067051 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1490 (534 роки) |
| Населення | 2245 осіб |
| Поштовий індекс | 59040[1] |
| Телефонний код | +380 3735 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°15′5″ пн. ш. 25°51′3″ сх. д. / 48.25139° пн. ш. 25.85083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
238[2] м |
| Водойми | р. Коровля, Личинець |
| Відстань до обласного центру |
10 км |
| Відстань до районного центру |
10 км |
| Найближча залізнична станція | Чернівці |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 59040, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Михальча, вул. Героїв Майдану, 37-А[3] |
| Сільський голова | Шевчук Захарій Іванович[3] |
| Карта | |
  Михальча | |
 Михальча | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Миха́льча — село в Україні, у Кам'янській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
Назва Михальча походить від імені Михайло або ж від імені першого власника села — пана Михальга.
Село розташоване за 10 км від обласного центру та 17 км від міста Сторожинець. Селом протікають річки Коровля та Личинець. У селі розташований Михальчанський парк.
Перша письмова згадка про Михальчу датується 1490 роком у сучавській грамоті воєводи Штефана, але існують докази, що село є значно старшим. На початку свого існування Михальча належала власнику, пану Михальгу і простягалась від самого Сторожинця до Чернівців, а саме до місця, де нині знаходиться фізичний факультет Чернівецького національного університету. До 1782 року Цецино також відносили до Михальчі, та з того часу австрійська влада приєднала територію до Чернівців.
В селі є парафіяльна церква, яку побудували 1901 року на місці старої дубової, у якій служили літургії ще з 1781 року. Нову ж будівлю звели у гуцульському стилі, її висота сягає 29 метрів. На подвір'ї церкви у родинному склепі поховано румунського поета Мітіка Петріно.
У 1900 році в Михальчі спорудив свою літню резиденцію тодішній власник села пан Нікуліца.
З 1940 року село перебувало в складі Сторожинецького району Чернівецької області.
Після закінчення Другої світової війни у маєтку літньої резиденції пана Нікуліца спочатку розмістили школу, згодом зведені декілька прибудов. Другий поверх був надбудований орієнтовно у 1961 році — тоді ж знесено господарські будівлі на подвір'ї. Пізніше у садибі оселилася лікарня та притулок для літніх людей. Нині споруда ледь помітна — залишки парку розрослися та закривають будівлю від дороги.
15 лютого 2019 року релігійна громада УПЦ МП церкви Успіння Пресвятої Богородиці проголосувала за перехід до Православної церкви України[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сторожинецького району, село увійшло до складу новоутвореного Чернівецького району[5].
Населення складає 2245 осіб.
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[6]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 2755 | 79,81 % |
| українці | 597 | 17,29 % |
| євреї | 41 | 1,19 % |
| цигани | 34 | 0,98 % |
| німці | 13 | 0,38 % |
| поляки | 9 | 0,26 % |
| не вказали | 3 | 0,09 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[6]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2538 | 73,52 % |
| румунська | 801 | 23,20 % |
| німецька | 42 | 1,22 % |
| їдиш | 32 | 0,93 % |
| російська | 24 | 0,70 % |
| польська | 12 | 0,35 % |
| не вказали | 3 | 0,09 % |
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2227 | 99,2 % |
| російська | 11 | 0,49 % |
| румунська | 7 | 0,31 % |
| Усього | 2245 | 100 % |
- Уродженці села
- Левіна Лариса Володимирівна (нар. 10 березня 1956) — педагог, журналіст. Член НСЖУ. Закінчила філологічний факультет Чернівецького держуніверситету. З вересня 1989 року працює в редакції газети « Рідний край», редагує газету «Сторожинець». Редактор «Нарисів з історії Нових Бросківців», поетичних збірок Ганни Дущак, Василя Здоровенка… З-під пера Лариси Левіної вийшла книжка про поклади цілющої синьої глини у Михальчі.
- Морошан Тамара Володимирівна (нар. 1 лютого 1953) — українська поетеса. Журналіст. Член НСЖУ. Закінчила філологічний факультет Чернівецького держуніверситету. Працювала у школі, поштовому відділені зв'язку, кореспондентом-організатором Сокирянського районного радіо, редагувала газету Дністробуду (м. Новодністровськ), місцеві радіопередачі. Нині проживає у Португалії, співпрацює в російсько-українсько-португальській газеті «Слово», має свої хвилини на місцевому радіо і українською мовою веде власну програму. Автор поетичних збірок «Чебреці землі», «Настроение», «Я прийшла в цей світ любити» (вийшла друком у Лісабоні), «В саду олив». Співавтор «Енциклопедії сучасної літератури» (2016), альманахів «Галактика любові» (2017), «Серце Європи» (2017), виданих у Хмельницькому. Її з композитором М. Мафтуляком належать пісні «Зустріч», «Мій край — чудова сторона».
- Мітік Петріно — румунський поет, що оспівував свою батьківщину Михальчу у віршах. Спочиває у родинному склепі поблизу місцевої церкви.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ Прогноз погоди в селі Михальча. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ а б Михальчанська сільська рада. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
- ↑ На Заставнівщині (с. Товтри) та Сторожинеччині (с. Михальча) релігійні громади проголосувала за перехід до ПЦУ. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 25 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
- І. Белова. Михальча — скарбниця археології всіх часів. [Архівовано 7 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Сторожинець і район. Михальча. [Архівовано 7 січня 2019 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Чернівецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |