Перейти до вмісту

Стара Жадова

Координати: 48°11′53″ пн. ш. 25°31′53″ сх. д. / 48.19806° пн. ш. 25.53139° сх. д. / 48.19806; 25.53139
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Стара Жадова
Дерев'яна церква Пр. Богородиці
Дерев'яна церква Пр. Богородиці
Дерев'яна церква Пр. Богородиці
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Тер. громада Сторожинецька міська громада
Код КАТОТТГ UA73060490160032710
Основні дані
Населення 2392
Поштовий індекс 59017
Телефонний код +380 3735
Географічні дані
Географічні координати 48°11′53″ пн. ш. 25°31′53″ сх. д. / 48.19806° пн. ш. 25.53139° сх. д. / 48.19806; 25.53139
Середня висота
над рівнем моря
397 м
Водойми річка Серет (притока Дунаю), струмок Бецьків
Місцева влада
Адреса ради 59017, Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Стара Жадова
Карта
Стара Жадова. Карта розташування: Україна
Стара Жадова
Стара Жадова
Стара Жадова. Карта розташування: Чернівецька область
Стара Жадова
Стара Жадова
Мапа
Мапа

CMNS: Стара Жадова у Вікісховищі

Стара́ Жа́дова — село в Україні, у Сторожинецькій міській громаді Чернівецькому районі Чернівецької області.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає струмок Бецьків, правий доплив Серету.

Історія села

[ред. | ред. код]

Вперше згадується 15 березня 1490 року в грамоті Стефана ІІІ. Наприкінці XIX — на початку XX ст. — містечко Сторожинецького повіту Герцогства Буковини. За доби австрійського панування місцева громада мала свою символіку: печатку з зображенням дерева, над яким шестикутна зірка. До Другої світової війни в Старій Жадові було дві школи-синагоги.

За переписом 1900 року в Жадовій були 773 будинки, проживали 3765 мешканців, з них: 3085 православних в тому числі 3080 україномовних, 557 німецькомовних в тому числі 499 юдеїв,164 римо-католиків з них 107 польськомовних а також 18 румуномовних.[1]

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

1992 року зареєстрована парафія УПЦ КП Святої Трійці[2].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сторожинецького району, село увійшло до складу Чернівецького району[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2369 99.04%
російська 11 0.46%
румунська 9 0.38%
інші/не вказали 3 0.12%
Усього 2392 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Аарон Аппельфельд — ізраїльський прозаїк, поет.
  • Тодорюк Михайло Дмитрович — двічі лицар Бронзового хреста заслуги УПА, референт зв'язку та керівник техзвена Буковинського окружного проводу ОУН.
  • Шершень Андрій Олексійович (1981—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Мензак Петро Петрович — Український журналіст, літератор-публіцист. Член НСЖУ. Народився 15.02.1934 року. Розпочав творчу діяльність у регіональній газеті «Радянська Верховина» (Сторожинецький, Вижницький, Вашківський, Путильський райони Чернівецької області). Фахову журналістську освіту здобув у ВПШ в Києві. Працював редактором газети «Прапор перемоги» (м. Заставна), у Ямало-Ненецькому окрузі на Півночі СРСР, де у 1989 р. як редактор був делегатом Всесоюзного з'їзду малих народів Півночі і Далекого Сходу. Повернувшись на Буковину, працював оглядачем газет «Селянські інтереси», «Буковинське віче». Автор літературно-публіцистичного видання «Не чекай похвали…».

Пов'язані із селом

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
  2. У Старій Жадові розпочали будувати новий храм Пресвятої Трійці
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]