Михаїл Стаїкос (єпископ)

	Михаїл Стаїкос (єпископ); грец. Μητροπολίτης Μιχαήλ
	Митрополит Австрійський, іпертим та екзарх Угорщини та Центральної Європи
	Митрополит Австрійський, іпертим та екзарх Угорщини та Центральної Європи
5 листопада 1991 — 18 жовтня 2011
Конфесія:	Константинопольська православна церква
Попередник:	Хризостом (Цитер)
Наступник:	Арсеній (Кардамакіс)
Альма-матер:	Університет Арістотеля в Салоніках
Діяльність:	священник
Ім'я при народженні:	Михаїл Стаїкос; Μιχαήλ Στάικος
Народження:	22 листопада 1946; Афіни, Греція
Смерть:	18 жовтня 2011 (64 роки); Відень, Австрія
Священство:	22 грудня 1977 року
Єп. хіротонія:	12 січня 1986 року
Нагороди:
	Орден Святого рівноапостольного князя Володимира (РПЦ)
	Михаїл Стаїкос у Вікісховищі

Митрополи́т Михаїл (грец. Μητροπολίτης Μιχαήλ, в миру Михаїл Стаїкос, грец. Μιχαήλ Στάικος; 22 листопада 1946, Афіни, Греція — 18 жовтня 2011, Відень, Австрія) — архієрей Константинопольської православної церкви, митрополит Австрійський, іпертим та екзарх Угорщини та Центральної Європи. Визначний діяч екуменічного руху.

Біографія

Народився 22 листопада 1946 року в Афінах.

Після закінчення католицької гімназії в Афінах навчався в університеті міста Салоніки.

У 1964 році переїхав до Відня (Австрія), з 1965 виконував обов'язки секретаря та іподиякона у митрополита Хризостома (Цитера).

21 листопада 1977 року висвячений на сан диякона, а 22 листопада 1977 року — на сан ієрея і призначений протосинкелом кафедрального собору Австрійської митрополії.

12 січня 1986 висвячений на сан єпископа Христупольського, вікарія Австрійської митрополії.

5 листопада 1991 року очолював Австрійську митрополію Константинопольського патріархату з титулом - митрополит Австрійський, іпертим та екзарх Угорщини та Центральної Європи.

У 1999 році під його безпосереднім керівництвом три храми Московського патріархату в Угорщині були відібрані у Російської православної церкви. Після цього митрополит Михайло пред'явив Будапештській єпархії майнові претензії для звільнення Свято-Успенського кафедрального собору в Будапешті. Проте позов було відхилено, рішення було підтверджено судом вищої інстанції. Ініційовані судові процеси широко висвітлювалися світськими засобами масової інформації.

У жовтні 2010 року під його головуванням було засновано Конференцію православних єпископів Австрії.

Помер 18 жовтня 2011 року у Відні на 65-му році життя після тяжкої тривалої хвороби^[1].

Співчуття у зв'язку зі смертю митрополита висловив президент Австрії Гайнц Фішер, який відзначив вагомий внесок покійного у розвиток міжрелігійного екуменічного діалогу, а також діалогу світових культур та цивілізацій.

Екуменічна діяльність

З 1960-х митрополит співпрацював з католицьким фондом «Pro Oriente». Близько спілкувався з кардиналом Римо-Католицької Церкви Францом Кенігом^[2].

З 1995 по 2000 роки очолював Екуменічну раду австрійських церков, а архієпископ Віденський кардинал Крістоф Шенборн назвав митрополита Михаїла «стовпом екуменізму».

Нагороди

Орден святого рівноапостольного великого князя Володимира ІІІ ступеня Російської православної церкви (1972 рік)
Орден Братства Святого Гробу Господнього Єрусалимської православної церкви (1972 рік)
Орден святої рівноапостольної Марії Магдалини ІІ ступеня Польської православної церкви (1993 рік)
Орден святих рівноапостольних Кирила та Мефодія І ступеня Православної церкви Чеських земель та Словаччини (1994 рік)
Командор ордену Заслуг (Угорщина, 1999 рік)^[3]
Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (Україна, 2008 рік)
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (Україна, 2008 рік)
Командор ордену Пошани (Греція, 2011 рік)^[4]
Великий офіцерський хрест І ступеня із золотою зіркою Почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою» (Австрія, 2011)^[5]
Медаль за гуманітарні заслуги 1-го ступеня Австрійського товариства Альберта Швейцера (2011 рік)
Золота медаль міста Афіни

Примітки

↑ Trauer um Metropolit Staikos Архівовано жовтень 23, 2011 на сайті Wayback Machine.(нім.)
↑ Trauer um Metropolit Staikos Архівовано жовтень 23, 2011 на сайті Wayback Machine.(нім.)
↑ Elhunyt Magyarország exarchája NOL 2011. október 19. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
↑ Ο Αυστρίας και Ουγγαρίας Μιχαήλ Στάϊκος. Τού Χαράλαμπου Δ. Χαραλαμπόπουλου. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 9 вересня 2014.
↑ Aufstellung aller durch den Bundespräsidenten verliehenen Ehrenzeichen für Verdienste um die Republik Österreich ab 1952 Архівовано листопад 8, 2017 на сайті Wayback Machine. (PDF; 6,9 MB)

Посилання

[1] Trauer um Metropolit Staikos Архівовано жовтень 23, 2011 на сайті Wayback Machine.(нім.)

[2] Trauer um Metropolit Staikos Архівовано жовтень 23, 2011 на сайті Wayback Machine.(нім.)

[3] Elhunyt Magyarország exarchája NOL 2011. október 19. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.

[4] Ο Αυστρίας και Ουγγαρίας Μιχαήλ Στάϊκος. Τού Χαράλαμπου Δ. Χαραλαμπόπουλου. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 9 вересня 2014.

[5] Aufstellung aller durch den Bundespräsidenten verliehenen Ehrenzeichen für Verdienste um die Republik Österreich ab 1952 Архівовано листопад 8, 2017 на сайті Wayback Machine. (PDF; 6,9 MB)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]