Перейти до вмісту

Млин (гра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Схема поля та розташування каменів для гри «млин»

Млин — настільна гра для двох.

Історія

[ред. | ред. код]
Фрагмент глиняної плитки з археологічного музею у Мікенах, на якому зображено те, що виглядає як дошкадля гри млин
У «Книзі ігор» короля Альфонсо X (1240)
Ігровий стіл 1735 р. (Німеччина) із шахами/шашками (ліворуч) і млином (праворуч), Музей мистецтв Клівленда

Млин — одна з найстаріших ігор, відомих донині. Її походження точно не встановлене. Перші сліди мініатюрних ігрових дощок були знайдені вже в могилах епохи бронзи (приблизно 3400–700 рр. до н. е.), ймовірно, у той час вони мали магічну роль і використовувалися як амулети. Сама гра була відома в більшості частин світу з незапам'ятних часів і наразі має велику кількість варіацій.

За словами Р. К. Белла, найдавніша відома дошка для гри містить діагональні лінії та була «врізана в плити даху храму в Курні в Єгипті»; він приблизно датував ї] 1400 роком до н. е.[1].

Одна з найперших згадок про гру може бути в «Мистецтві кохання» Овідія.[2]

Бергер вважає, що гра була «імовірно добре відома римлянам», оскільки на римських будівлях є багато дощок, хоча датувати їх неможливо. Можливо, що римляни познайомилися з грою торговими шляхами, але це неможливо довести.[2]

Можливо, в цю гру грали скульптори, будуючи величезні храми. У багатьох місцях були знайдені відповідні написи, висічені на камені.

Гра в «млин» була популярна у Середньовічній Європі, зокрема у Київській Русі. Була також відома як «Дев'ять танцюючих чоловіків»[3][4]. В археологічному матеріалі знаходять дошки, на яких грали в «млин»[5]. Відомо, що гра була предметом торгівлі. До початку IX століття із Середньої Азії ця гра потрапила до Норвегії. З IX- X ст. вона була поширена на Русі[5].

У норвезькому Гокстаді було знайдено двосторонню дошку, на якій можна було грати в кілька ігор — на одному боці гра в шашки та шахи, на іншій — у млин.

Зображення цієї популярної гри можна знайти в придворних рукописах: «Книзі ігор» короля Альфонсо X (1240) та у фламандському манускрипті «Роман про Олександра» (1338).

Великої популярності гра досягла у середньовічній Англії.[6] Цегла, знайдена на середньовічному місці біля Вісбека, використовувалася цегельняками як дошка перед випалом.[7] Дошки були висічені на сидіннях монастиря в англійських соборах у Кентербері, Глостері, Норвічі, Солсбері та Вестмінстерському абатстві. Ці дошки використовували отвори, а не лінії, щоб представляти дев'ять проміжків на дошці, також формування діагонального ряду не вигравало гру.[8] Ще одна дошка висічена в основі стовпа в Честерському соборі у Честері.[9] Гігантські вуличні дошки іноді врізали в сільську зелень. У творі Шекспіра 16 століття «Сон літньої ночі» Титанія згадує про таку дошку[10].

У деяких країнах Європи дизайну дошки надавали особливого значення як оберегу від злих сил.[2]

У 1993 році Ральф Гассер довів за допомогою комбінації альфа-бета-пошуку та баз даних ендшпіля, що гра на комп'ютері зводиться до нічиєї[11].

Правила

[ред. | ред. код]

У найпопулярнішому варіанті кожен гравець має 9 каменів. Гра починається з жеребкування, яке визначає гравця, що ходить першим. Потім гравці по черзі розміщують свої камені на квадратах дошки (точках, де перетинаються лінії). Якщо одному з них вдається поставити свої три камені у лінію (жорна), він може видалити з дошки будь-який камінь свого супротивника, якщо вони не знаходяться у жорнах. Коли всі камені будуть на дошці, гравці можуть рухати їх на одне поле в будь-якому напрямку.

Якщо у гравця залишилося лише три камені на дошці, він може перемістити вибрані камені на будь-які вільні поля, не обов'язково сусідні. Гра закінчується, коли один із гравців залишається з двома каменями на дошці або не може зробити дозволений хід (він заблокований, тобто всі поля, суміжні з полями, на яких стоять його камені, зайняті). Нічия відбувається, коли ситуація на дошці повторюється тричі або якщо жоден з гравців не робить жорна за певну кількість ходів (зазвичай 40 або 50).

Варіанти гри

[ред. | ред. код]

Існують також варіанти млина, у яких гравці мають три, шість, дванадцять або тринадцять каменів, з різним розташуванням дошки[12].

  • Plansza do młynka na trzy pionki
    Ігрова дошка на три камені
  • Plansza do młynka na sześć pionków
    Ігрова дошка на шість каменів
  • Plansza do młynka na dziewięć pionków
    Ігрова дошка на дев'ять каменів
  • Plansza do młynka na 9 (młynek rozbudowane)[1] lub 12 (morabaraba) pionków
    Ігрова дошка на дев'ять каменів або 12 (морабараба)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bell, R. C. (1979). Board and Table Games from Many Civilizations. Vol. 1. New York: Dover Publications. pp. 90–92. ISBN 0-486-23855-5.
  2. ↑ а б в Berger, Friedrich (2004). From circle and square to the image of the world: a possible interpretation for some petroglyphs of merels boards (PDF). Rock Art Research. 21 (1): 11—25. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2004. Процитовано 12 січня 2007.
  3. ↑ маргарита (westfold) (15 березня 2014). Настольная игра. Ярмарка Мастеров (рос.). Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  4. ↑ Средневековые игры. archive.akopyan.ru. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  5. ↑ а б Рыбина Е.А. Шашки, «мельница», шахматы // Археология. Древняя Русь. Быт и культура. — М. : Наука, 1997. — С. 110—111.
  6. ↑ Mohr, Merilyn Simonds (1997). The New Games Treasury. Houghton Mifflin. с. 30–32. ISBN 978-1-57630-058-9.
  7. ↑ Monger, Garry (2020). Games Old and New. The Fens. 20: 20—21.
  8. ↑ Nine Holes. Row Games. Elliott Avedon Museum and Archive of Games. 12 вересня 2005. Архів оригіналу за 8 лютого 2007. Процитовано 9 січня 2007.
  9. ↑ Hickey, Julia (2005). The Hidden Treasures of Chester Cathedral. TimeTravel-Britain.com. Процитовано 13 січня 2007.
  10. ↑ A Midsummer Night's Dream, Act II, Scene I.
  11. ↑ Ralph Gasser. Solving Nine Men's Morris (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 5 червня 2016.
  12. ↑ Przewodnik Gier, Lech Pijanowski, Państwowe Wydawnictwo «Iskry», Warszawa 1973.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Млин (гра)
  • WMD — Міжнародна федерація млина (нім.)
  • «What Planet Is This?» by Sean B. Palmer
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Млин_(гра)&oldid=44116343