Перейти до вмісту

Циганська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мова ромів)
Ромська мова, романі
або циганська мова
романі чіб, романес
romani ćhib, romani, romanes
Діалекти ромської мови у Европі
Діалекти ромської мови у Европі
Поширена всеред роман всього світу
Носіїблизько 4,8 млн (SIL Ethnologue)
Писемністьвидозмінені писемності народів країн проживання
КласифікаціяІндоєвропейська родина
Індоіранська гілка
Індоарійська група
Ромська мова
Балканоромські діалекти
Північноромські діалекти
Центральноромські діалекти
Влахоромські діалекти
Офіційний статус
Офіційна
Коди мови
ISO 639-1 —
ISO 639-2rom
ISO 639-3

Рóмська мо́ва або Рóмані (також циганська мова) — мова циганів, одна з індоарійської групи індоєвропейських мов. Крім ромів, індоарійськими мовами спілкуються мешканці сучасних Індії, Пакистану, Бангладеш та інших сусідніх країн. Циганська мова ― єдина європейська і також балканська мова індійського походження[12].

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Історія

[ред. | ред. код]

Етнічні групи, що говорять циганською мовою, залишили Індію в різні часи, починаючи від середини 1-го тисячоліття н. е., та поширилися Передньою Азією та Європою, а також потрапили до Північної Америки, Австралії, Нової Зеландії[13].

Поширеність

[ред. | ред. код]
Поширеність циганської мови як рідної серед циган України за переписом 2001 р.

Число носіїв циганської мови точно не встановлене (зазвичай їх нараховують від 1 до 5 млн осіб). Лише за переписом, який проводили в Україні, можна приблизно казати про число носіїв циганської мови.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Розвиваючись в іншомовному середовищі, циганська мова зберегла індоарійський лексичний фонд і низку рис структурної спільності з центральними та північно-західними індоарійськими мовами.

Визначальні фонетичні риси: оглушення індоарійських дзвінких аспірат (gh > kh, dh > th, bh > ph); послаблення аспірації (ch > c, th > t, bh > b); децеребралізація (ṭ > r, ḍ > r, ḍh > r, ṣ > s, ṣt > śt) тощо.

Визначальні морфологічні риси: заміна флективних форм іменників аглютинативними при збереженні протиставлення загального непрямого відмінка (непрямої основи) прямому; відсутність в іменників на позначення неістот форм знахідного та місцевого відмінків.

Тривале перебування циганів на Балканському півострові на їхньому шляху в Європу й далі відбилося у проникненні до циганської мови деяких рис, притаманних балканським мовам: артикля, форм вираження інфінітива тощо.

Сучасна циганська мова розпадається на численні діалекти, котрі більше чи менше підпали під лексичний, а також фонетичний, морфологічний і синтаксичний вплив тих мов, на теренах поширення яких живуть цигани. Велику роль при цьому відіграла циганська двомовність (використання циганської в побуті, у спілкуванні між собою та в пісенному фольклорі, а в інших випадках — мови оточення).

Поза межами системи циганської мови лишаються споріднені з нею діалекти етнічних груп, що не пройшли через Балкани й Центральну Європу (боша — у Вірменії, банджара, дом, ламбаді, ганголі, сансі тощо — в Індії).

Термін «ромська мова»

[ред. | ред. код]

Термін «ромська мова» вживається замість терміна «циганська мова» в документах Кабінету міністрів України[14], окремих міністерств[15] та на правозахисних, громадських і освітніх ресурсах. Згідно з дослідженнями, у суспільній сфері України етнонім-неологізм «роми», утворений шляхом запозичення із застосуванням правил відмінювання українською мовою, впродовж останнього десятиліття почав конкурувати й навіть замінювати етнонім цигани[16]. Водночас у словниках, художній літературі та в розмовній мові переважає традиційний для української мови термін цигани, який активісти — представники ромської меншини вважають пейоративним, дискримінаційним та принизливим. Через це виникали скандали на офіційних заходах, де учасники-роми протестували проти називання їх «циганами», мотивуючи це тим, що використання слова «роми» замість «циган» прийнято Радою Європи і це стало загальноєвропейською практикою, необхідною для запровадження також і в Україні[17].

Циганські діалекти України

[ред. | ред. код]
Циганські діалекти України
  • Балканська група
    • Кримський діалект
  • Нововолоська група
    • Келдарарський діалект
    • Кишиньовський діалект
    • Ловарський діалект
    • Підвиноградівський діалект
    • Рахівський діалект
  • Північна група
    • Рускоромський діалект
  • Староволоська група
    • Влахицький діалект
    • Сервицький діалект
  • Центральна група
    • Плащунський діалект
    • Східно-словацький діалект

Писемність

[ред. | ред. код]

Циганська мова має писемність, створену на основі латинського та кириличного алфавітів.

Циганська абетка діалекту російських циганів[18]

А а Б б В в Г г Ґ ґ Д д Е е Ё ё
Ж ж З з И и Й й К к Л л М м Н н
О о П п Р р С с Т т У у Ф ф Х х
Ц ц Ч ч Ш ш Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я

Циганська абетка келдерарського діалекту[19]

А а Б б В в Г г Ғ ғ Д д Е е Ё ё Ж ж
З з И и Й й К к Кх кх Л л М м Н н О о
П п Пх пх Р р Рр рр С с Т т Тх тх У у Ф ф
Х х Ц ц Ч ч Ш ш Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я

Циганська абетка, яка використовується в Сербії[20]

А а Б б В в Г г Д д Ђ ђ Е е Ж ж З з
И и Ј ј К к Кх кх Л л Љ љ М м Н н Њ њ
О о П п Пх пх Р р Рр рр С с Т т Тх тх Ћ ћ
Ћх ћх У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Чх чх Џ џ Ш ш
Ъ ъ

Навчання в Україні

[ред. | ред. код]

У 2016 році Колегією МОН України затверджена програма ромської мови для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання[21]. Програма визначає цілі та зміст навчання літературного варіанта рідної мови учнів — носіїв різних ромських діалектів і говірок (ловарського, келдерарського, сервського, урсарського, кримського тощо). Головною метою навчання ромської мови (романí) є формування початкового рівня комунікативної компетентності, необхідної для мовленнєвої практики школярів рідною мовою та її дальшого вивчення як предмета у середній і старшій школах.

Є також розроблені відеоуроки з українськими субтитрами азів ромської мови (сервіцького діалекту) для всіх охочих[22].

«Заповіт» Тараса Шевченка циганською мовою

[ред. | ред. код]

Перекладач: Мануш Лекса (Бєлугін Олександр Дмитрович; 1942—1997) — циганський поет, фольклорист і мовознавець.

Мангипэ́н

Сыр мэра́ва, гаравэ́н ман

Прэ да пла́й чярья́са.

Машкир ма́л буглы́ ачя́ва

Мэ́ Украина́са.

Тэ дыкха́ва учипна́стыр

Вэ́ш, маля́ лэня́са, Тэ шуна́ва, сыр праста́ла

Мро Днипро́ зорья́са.

Сыр лыджя́ла ра́т рувэ́нгро

Кри́г Украина́тыр,—

Одова́ дывэ́с мэ джя́ва

Ду́р камлэ́ рига́тыр.

Ачява́ва ла… ушта́ва, Ко дэвэ́л урня́ва, Тэ-манга́в лэс… Акана́

Дэвлэ́с мэ на джина́ва.

Гаравэ́н ман, тэ чянгэ́ндыр

Сы́р упрэ́ уштэ́на, Састэра́ чюрдэ́н вастэ́ндыр,—

Кха́м тэ ба́хт дыкхэ́на.

Дрэ ири́ бари́ пшалэ́нгри, Статькирды́ кхамэ́са, На бистрэ́н тэ-рипирэ́н ман

Э лаче́ лавэ́са.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kielilainsäädäntö.
  2. https://www.bundeskanzleramt.gv.at/dam/jcr:ff7ca8f3-477f-4a6b-88e3-bf4c436490e1/LanguagesCharter.pdf
  3. Regional- und Minderheitensprachen (PDF) (нім.). Berlin: Federal Ministry of the Interior. 2008. Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2012. Процитовано 12 серпня 2012. [Архівовано 2012-04-03 у Wayback Machine.]
  4. National and Ethnic Minorities in Hungary (PDF). Facts About Hungary (угор.). Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017. Процитовано 23 грудня 2015. [Архівовано 2017-10-11 у Wayback Machine.]
  5. Ministry of Local Government and Modernisation (4 червня 2018). Nasjonale minoriteter [National minorities]. regjeringen.no (норв.). Norwegian Government Security and Service Organisation. Процитовано 8 квітня 2019.
  6. Minoritetsspråk - Institutet för språk och folkminnen.
  7. Welke erkende talen heeft Nederland?.
  8. Ley 1381 de 2010.
  9. BBC - Languages - Languages. www.bbc.co.uk.
  10. BBC - Languages - Languages. www.bbc.co.uk.
  11. Assessing Minority Language Rights in Kosovo (PDF). Sapientia University. Процитовано 14 грудня 2020.
  12. Ромська мова/Сайт ромських діалектів України під егідою Міжнародного фонду «Відродження»
  13. Bakker Р. The first suggestion of an Indic connection of the Romani language: Tentzel 1689 // Kirill Kozhanov, Mikhail Oslon, Dieter W. Halwachs (eds.). Das amen godi pala Lev Čerenkov. Graz, 2017
  14. Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 11 вересня 2013 р. № 701-р//Законодавство України
  15. Навчальна програма з ромської мови для початкових класів загальноосвітніх шкіл (1-4 клас), затверджена Колегією Міністерства освіти і науки 4 серпня 2016 року. Архів оригіналу за 3 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019. [Архівовано 3 березня 2019 у Wayback Machine.]
  16. Зіневич Н. Етноніми роми, цигани в сучасному українському науковому дискурсі// Kirill Kozhanov, Mikhail Oslon, Dieter W. Halwachs (ред.). Das amen godi pala Lev Čerenkov. Romani historija, čhib taj kultura. Graz: GLM, 2017. C. 325—338.
  17. «Не вважаю це образою»: депутат Луценко не бачить різниці між словами «ром» та «циган».//zmina.info, 19 липня 2018
  18. Сергиевский М. В., Баранников А. П. Цыганско-русский словарь. Москва, 1938.[1] [Архівовано 2008-04-15 у Wayback Machine.]
  19. Деметер Р. С., Деметер П. С. Цыганско-русский и русско-цыганский словарь (кэлдэрарский диалект). Москва, 1990.[2]
  20. Рромано графемари: како се на ромском каже…
  21. Ромська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою 1–4 класи (2016 рік)//Педагогічна преса, 01.09.2016. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019. [Архівовано 2019-03-02 у Wayback Machine.]
  22. Вийшла друга серія «Уроків ромської мови»//Правовий простір, 29 жовтня 2018. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
  23. Михайло Коцюбинський знав 9 мов — 150-річчя з дня народження на сайті gazeta.ua

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Вентцель Т. В. Цыганский язык // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М., 1998. — С. 576. (рос.)
  • Мандрівний народ: роми на українських теренах//«Разом на одній землі. Історія України багатокультурна.» Посібник для учнів. — Нова Доба. Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
ромською мовою
Sherutni patrin

Wikimedia Incubator
Wikimedia Incubator
Wikimedia Incubator
Wikimedia Incubator
Wikimedia Incubator
Wikimedia Incubator