Угорська мова в Україні
Угорська мова — одна з мов національних меншин України. Поширена переважно в Закарпатській області, у районах вздовж кордону з Угорщиною.
За переписом 2001 р. її назвали рідною мовою — 156 566 осіб.[1], в тому числі 95,4% (149 431) етнічних угорців. У Закарпатській області угорську назвали рідною 97% етнічних угорців та 62% циган, а також значна частка словаків та чехів.[2].
Рідна мова угорців України за переписами, %[3][4][5][6]
1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|---|
угорська | 97,8 | 96,7 | 95,6 | 95,4 |
українська | 1,2 | 1,9 | 2,6 | 3,4 |
російська | 0,9 | 1,3 | 1,6 | 1,0 |
інша | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,2 |
За переписом 2001 року, серед угорців України вказали на вільне володіння мовами:[7]
- угорською ‒ 97,5%
- українською ‒ 49,1%
- російською ‒ 31,7%
Вільне володіння мовами серед угорців УРСР за даними перепису 1989 р.:[8]
- угорською ‒ ~98%
- російською ‒ 44,3%
- українською ‒ 14,4%
Вільне володіння мовами серед угорців УРСР за даними перепису 1979 р.:
- угорською ‒ ~98%
- російською ‒ 36,9%
- українською ‒ 11,5%
Вільне володіння мовами серед угорців УРСР за даними перепису 1970 р.:[6]
- угорською ‒ ~98%
- російською ‒ 24,6%
- українською ‒ 11,3%
Угорська, як рідна мова деяких народів Закарпатської області за переписом 2001 року[9]
угорці | цигани | українці | росіяни | |
---|---|---|---|---|
Берегове | 99,2 | 99,2 | 1,4 | 0,7 |
Хуст | 77,1 | 0,0 | ||
Мукачеве | 92,4 | 87,3 | 0,4 | 0,1 |
Ужгород | 87,7 | 5,2 | 0,5 | 0,1 |
Берегівський район | 99,8 | 98,1 | 0,9 | 2,8 |
Хустський район | 98,3 | 0,0 | ||
Іршавський район | 73,7 | 0,0 | ||
Мукачівський район | 98,9 | 92,6 | 0,1 | 0,6 |
Великоберезнянський район | 66,7 | 0,0 | ||
Виноградівський район | 97,9 | 15,0 | 0,7 | 0,4 |
Міжгірський район | 25,0 | |||
Перечинський район | 69,2 | 0,0 | ||
Рахівський район | 75,9 | 0,0 | 0,1 | |
Свалявський район | 53,8 | 4,1 | 0,0 | |
Тячівський район | 93,8 | 0,0 | 0,2 | |
Ужгородський район | 99,0 | 80,2 | 0,3 | 0,3 |
Воловецький район | 68,0 | 0,0 | ||
Закарпатська область | 97,1 | 62,3 | 0,2 | 0,2 |
Угорська як рідна мова серед представників народів Закарпаття за переписом 1989 року:
загальна чисельність |
чисельність угорськомовних |
частка угорськомовних | |
---|---|---|---|
угорці | 155 711 | 151 384 | 97,2% |
цигани | 12 131 | 7973 | 65,7% |
італійці | 49 | 24 | 49,0% |
словаки | 7 329 | 1 890 | 25,8% |
чехи | 516 | 82 | 15,9% |
євреї | 2 639 | 298 | 11,3% |
вірмени | 439 | 46 | 10,5% |
поляки | 690 | 39 | 5,7% |
болгари | 290 | 12 | 4,1% |
литовці | 159 | 6 | 3,8% |
азербайджанці | 577 | 7 | 1,2% |
німці | 3 478 | 36 | 1,0% |
білоруси | 2 521 | 15 | 0,6% |
українці | 976 749 | 4 605 | 0,5% |
росіяни | 49 458 | 172 | 0,35% |
молдовани | 963 | 3 | 0,31% |
румуни | 29 485 | 73 | 0,25% |
Закарпатська область |
1 245 618 | 166 665 | 13,4% |
Поширеність угорської мови як рідної у містах та районах Закарпаття у 2001 р.[10][11]
Місто/Район | Рідна мова угорська | Угорці за національністю | Угорськомовні / угорці |
---|---|---|---|
Берегівський район | 80,2% | 76,1% | 1,05 |
м. Берегове | 54,8% | 48,1% | 1,14 |
Ужгородський район | 36,5% | 33,4% | 1,09 |
Виноградівський район | 26,3% | 26,2% | 1,00 |
Мукачівський район | 13,8% | 12,7% | 1,09 |
м. Мукачеве | 9,6% | 8,5% | 1,13 |
м. Ужгород | 7,0% | 6,9% | 1,02 |
м. Хуст | 4,3% | 5,4% | 0,80 |
Хустський район | 3,9% | 3,9% | 0,99 |
Тячівський район | 2,8% | 2,9% | 0,97 |
Рахівський район | 2,5% | 3,2% | 0,78 |
Свалявський район | 0,5% | 0,7% | 0,71 |
Перечинський район | 0,19% | 0,28% | 0,68 |
Іршавський район | 0,09% | 0,13% | 0,69 |
Воловецький район | 0,07% | 0,10% | 0,70 |
Великоберезнянський район | 0,05% | 0,07% | 0,71 |
Міжгірський район | 0,01% | 0,04% | 0,25 |
Закарпатська область | 12,7% | 12,1% | 1,05 |
Населені пункти Закарпатської області, у яких угорську мову назвали рідною понад 50% населення.[10]
Населений пункт | район | % угорськомовних |
---|---|---|
с. Гетен | Берегівський | 98,6 |
с. Мала Добронь | Ужгородський | 98,5 |
с. Тисаагтелек | Ужгородський | 98,4 |
с. Бадалово | Берегівський | 98,2 |
с. Вари | Берегівський | 98,1 |
с. Галабор | Берегівський | 98,1 |
с. Попово | Берегівський | 98 |
с. Дерцен | Мукачівський | 97,8 |
с. Велика Добронь | Ужгородський | 97,7 |
с. Оклі Гедь | Виноградівський | 97,7 |
с. Тисобикень | Виноградівський | 97,7 |
с. Чомонин | Мукачівський | 97,7 |
с. Есень | Ужгородський | 97,6 |
с. Серне | Мукачівський | 97,5 |
с. Четфалва | Берегівський | 97,4 |
с. Велика Паладь | Виноградівський | 97,3 |
с. Форголань | Виноградівський | 97,2 |
с. Мале Попово | Берегівський | 97,1 |
с. Форнош | Мукачівський | 97 |
с. Оклі | Виноградівський | 96,7 |
с. Фертешолмаш | Виноградівський | 96,7 |
с. Рафайново | Берегівський | 96,4 |
с. Ботар | Виноградівський | 96,3 |
с. Дюла | Виноградівський | 96,1 |
с. Косонь | Берегівський | 96,1 |
с. Пийтерфолво | Виноградівський | 96,1 |
с. Гут | Берегівський | 95,8 |
с. Тисаашвань | Ужгородський | 95,7 |
с. Мала Бийгань | Берегівський | 95,6 |
с. Чорний Потік | Виноградівський | 95,3 |
с. Шом | Берегівський | 95,2 |
с. Боржава | Берегівський | 95,1 |
с. Оросієво | Берегівський | 95,1 |
с. Соловка | Ужгородський | 94,8 |
с. Запсонь | Берегівський | 94,3 |
с. Гать | Берегівський | 94,2 |
с. Вербовець | Виноградівський | 94,1 |
с. Малі Селменці | Ужгородський | 92,5 |
с. Тисауйфалу | Ужгородський | 92,1 |
с. Великі Геївці | Ужгородський | 91,5 |
с. Яноші | Берегівський | 91,5 |
с. Малі Геївці | Ужгородський | 91,2 |
с. Бене | Берегівський | 90,6 |
с. Балажер | Берегівський | 90,3 |
с. Шаланки | Виноградівський | 89,6 |
с. Геча | Берегівський | 88,6 |
с. Паладь-Комарівці | Ужгородський | 88,3 |
с. Галоч | Ужгородський | 88 |
с. Чома | Берегівський | 88 |
с. Велика Бийгань | Берегівський | 87,5 |
с. Великі Береги | Берегівський | 87,4 |
с. Астей | Берегівський | 87,3 |
с. Кідьош | Берегівський | 86,9 |
с. Неветленфолу | Виноградівський | 86,8 |
с. Баркасово | Мукачівський | 86,6 |
с. Дийда | Берегівський | 83,4 |
с. Карачин | Виноградівський | 83,3 |
с. Тийглаш | Ужгородський | 82,9 |
с. Мужієво | Берегівський | 82,3 |
с. Берегуйфалу | Берегівський | 82,2 |
смт Вилок | Виноградівський | 81,5 |
с. Ратівці | Ужгородський | 80,7 |
с. Мочола | Берегівський | 80,2 |
с. Батфа | Ужгородський | 79,7 |
с. Горонглаб | Берегівський | 79,1 |
с. Сюрте | Ужгородський | 78,8 |
с. Батрадь | Берегівський | 77,2 |
с. Перехрестя | Виноградівський | 74,2 |
с. Палло | Ужгородський | 73 |
с. Нове Клинове | Виноградівський | 68,5 |
с. Нове Село | Виноградівський | 68,5 |
с. Чепа | Виноградівський | 66,9 |
с. Матійово | Виноградівський | 66,5 |
с. Ботфалва | Ужгородський | 66 |
смт Батьово | Берегівський | 64,6 |
с. Жнятино | Мукачівський | 63,4 |
с. Соломоново | Ужгородський | 59,9 |
с. Шишлівці | Ужгородський | 59,6 |
м. Берегове | Берегове (міськрада) | 55,9 |
с. Холмець | Ужгородський | 51,1 |
с. Концово | Ужгородський | 50,2 |
Угорська мова визнана регіональною:
- Берегове Закарпатської області[12][13]
- Берегівський район Закарпатської області[14]
- Виноградівський район Закарпатської області[15]
У Закарпатській області освіту угорською мовою отримують більше 10% учнів шкіл, з кінця 1980-х частка учнів угорськомовних шкіл зросла з 8,5% до 10,3% у 1997-2000 рр. У 1999/2000 навчальному році 10,4% першокласників Закарпатської області пішли до шкіл з навчанням угорською мовою.[16]
Стан освіти угорською мовою в Україні у 2008/2009 н.р.[17]
Електоральні погляди серед угорськомовних громадян України враховувались на основі даних з Парламентських виборів України 2019 року. Результат врахований на основі 89 виборчих дільниць з врахуванням населених пунктів, де переважає угорська мова.[18] Загальний результат серед угорськомовних є таким:[19]
- Слуга Народу - 41,3%
- ОПЗЖ - 12,4%
- Опозиційний блок - 11,8%
- Батьківщина - 7,1%
- Сила і Честь - 5,9%
- ЄС - 2,6%
- Голос - 2,1%
- РПОЛ - 1,6%
- УСГ - 1,2%
- Партія Шарія - 0,8%
- Свобода - 0,7%
Явка у виборчих дільницях в населених пунктах, що мали перевагу угорської мови як рідної, становила 38,91%. Частка недійсних бюлетенів - 7,61%.[20]
- ↑ Розподіл населення за національністю та рідною мовою за переписом 2001 р.
- ↑ Source: Держкомітет статистики України [Архівовано 21 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.
- ↑ Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 3 травня 2013. [Архівовано 2013-12-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 30 серпня 2013. [Архівовано 2020-10-29 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
- ↑ Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та другою мовою народів СРСР. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 30 серпня 2013. [Архівовано 2022-05-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Molnár József – Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005)
- ↑ а б Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2013. [Архівовано 2013-10-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Угорська національна меншина в державотворчому процесі України за роки незалежності (1991-2006 рр.)
- ↑ Повний текст рішення щодо надання статусу регіональної угорській мові в Берегові // Сайт Мукачево.net. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 серпня 2013.
- ↑ Угорська отримала статус регіональної у місті на Закарпатті // Сайт www.day.kiev.ua, 7.09.2012
- ↑ Угорська мова стала регіональною на Берегівщині
- ↑ Угорська мова стала регіональною вже у другому районі Закарпаття. Архів оригіналу за 2 жовтня 2014. Процитовано 1 серпня 2013.
- ↑ OROSZ ILDIKÓ: A MAGYAR NYELVŰ OKTATÁS KÁRPÁTALJÁN Iskolák
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 5 квітня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-08-19 у Wayback Machine.] - ↑ ЕЛЕКТОРАЛЬНІ ПОГЛЯДИ ЗА РІДНОЮ МОВОЮ. Instagram: @ukrainian_maps.
- ↑ @ukrainian_maps.
- ↑ Instagram. www.instagram.com. Процитовано 6 липня 2024.