Мови Сербії
Державною мовою Сербії є сербська. Також в Сербії розповсюджені албанська (використовується в Прешевській долині і в de facto незалежній республіці Косово), угорська, румунська, словацька, Бачвансько-русинська та хорватська (всі вони є офіційними мовами Воєводини), українська, болгарська, ромська, чеська, боснійська, власька, буневачький діалект, македонська та інші мови.
На великій частині півдня Сербії розмовним є торлацький діалект. Хоча він і не має стандартної форми і державного статусу, торлацький можна розглядати у вигляді окремої мови. Він сформувався як частина південного слов'янського діалекту і є перехідним між південно-східними слов'янськими мовами (в основному, болгарською та македонською) і південно-західними слов'янськими мовами (в тому числі і Сербською).
- CIA World Factbook [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]
|
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Сербію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Незалежні держави |
Австрія • Азербайджан² • Албанія • Андорра • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Ватикан • Велика Британія • Вірменія² • Греція • Грузія² • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Іспанія¹ • Італія • Казахстан² • Кіпр² • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Північна Македонія • Польща • Португалія • Росія² • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина² • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швейцарія • Швеція |  |
|---|---|---|
| Невизнані і частково визнані держави | ||