Православ'я в Сербії
Правосла́в'я — одна з традиційних і найпоширеніша релігія в Сербії. У Сербії проживає 6,4 млн православних (перепис 2002), або 85 % населення Центральної Сербії і Воєводини. Більшість з них належить до Сербської православної церкви. Число православних у Косові через нестабільну ситуацію в краї не піддається точному підрахунку.
Найпоширеніша православна церква на території Сербії.[1]
Єпархії Сербської православної церкви на території Республіки Сербії:
- Белградсько-Карловацька єпархія, Белград
- Банатська єпархія (Вршац)
- Бацька єпархія (Новий Сад)
- Бранічевська єпархія (Пожареваць),
- Валевська єпархія (Валево)
- Вранска єпархія (Вранє)
- Жіцька єпархія (Монастир Жича)
- Мілешевська єпархія (Монастир Мілешева)
- Ніська єпархія (Ніш)
- Рашсько-Призренська єпархія (Прізрен)
- Сремська єпархія (Сремські-Карловці)
- Тімокська єпархія (Заєчар)
- Шабацька єпархія (Шабаць)
- Шумадійська єпархія (Крагуєваць)
Після революції 1917 року і громадянської війни в Югославії приїхало багато російських біженців, більшість з яких сповідували православ'я. При цьому російські біженці в більшості своїй не влилися в Сербську православну церкву, а утворили Російську православну церкву закордоном. У Сремських Карловцях з 1922 року до Другої світової війни знаходився Архієрейський Синод РПЦЗ. Велика частина російських емігрантів не прийняла нової комуністичної влади і емігрувала з Югославії, а структури РПЦЗ на її території були ліквідовані.
У Белграді є подвір'я Московської патріархії — Храм Святої Трійці, який розташований на схід від Церкви Святого Марка. Храм збудований в 1924 році за планом російського архітектора Валерія Сташевського для росіян, які емігрували з Росії після Жовтневої революції 1917 року. У церкві похований російський генерал Петро Миколайович Врангель.
Румунська православна церква в Сербії представлена єпархією Дакії Фелікс, центр якої — місто Вршац. Послідовниками румунської церкви в основному є румуни, які проживають в Сербії.
| Округ | Чисельність православних, ос. |
Частка в населенні, % |
|---|---|---|
| Белград | 1 429 170 | 90,68 |
| Південно-Банатський округ | 55 028 | 27,49 |
| Середньо-Банатський округ | 159 172 | 76,36 |
| Північно-Бацький округ | 74 468 | 44,89 |
| Південно-Банатський округ | 250 136 | 79,68 |
| Західно-Бацький округ | 140 912 | 65,84 |
| Південно-Бацький округ | 431 774 | 72,73 |
| Сремський округ | 289 985 | 86,33 |
| Мачванський округ | 318 911 | 96,75 |
| Колубарський округ | 186 835 | 97,21 |
| Подунайський округ | 201 350 | 95,75 |
| Бранічевський округ | 189 970 | 94,75 |
| Шумадійський округ | 289 968 | 97,05 |
| Поморавський округ | 220 500 | 96,95 |
| Борський округ | 138 917 | 94,79 |
| Заєчарський округ | 132 148 | 96,07 |
| Златиборський округ | 261 068 | 83,30 |
| Моравицький округ | 218 768 | 97,33 |
| Раський округ | 188 903 | 64,86 |
| Расинський округ | 253 729 | 97,80 |
| Нишавський округ | 359 264 | 94,11 |
| Топлицький округ | 97 197 | 95,22 |
| Пироцький округ | 98 292 | 93,03 |
| Ябланицький округ | 227 484 | 94,42 |
| Пчиньський округ | 157 635 | 69,23 |
| СЕРБІЯ (без Косова) | 6 371 584 | 84,98 |
- ↑ Српска Православна Црква [Званични сајт]. www.spc.rs. Архів оригіналу за 24 лютого 2011. Процитовано 8 січня 2020.
