Могильна небезпека
| Автор | Джим Батчер (англ. Jim Butcher) |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Grave Peril |
| Дизайн обкладинки | Lee MacLeod |
| Країна | США |
| Мова | Англійська |
| Серія | «Файли Дрездена»(англ. The Dresden Files) |
| Жанр | Наукова фантастика, Фентезі |
| Видавництво | Penguin Putnam |
| Видано | 1 вересня 2001 року[1] |
| Сторінок | 378 с (перше видання) |
| ISBN | 0-451-45844-3 (перше видання) |
| Попередній твір | Fool Moon  |
| Наступний твір | Summer Knight (2002) |
«Могильна небезпека» (англ. Grave Peril) — книга Джима Батчера в жанрі наукової фантастики та фентезі, що вийшла 1 вересня 2001 року. Вона розповідає про пригоди професійного чарівника Гаррі Дрездена, єдиного професійного чарівника сучасного Чикаго. Це третя книга із серії «Файли Дрездена» (англ. The Dresden Files).[2][3]
Цього разу Гаррі Дрездену та його помічнику, лицарю Хреста Майклу, доведеться побігати по місту виловлюючи божевільних привидів, які останнім часом сильно розбушувались. Незабаром з'ясовується й причина масового обурення привидів — хтось у Небивальщині (англ. Nevernever) огортає їх специфічним закляттям, що наражає їх на невпинні муки. Незабаром це закляття застосовується і проти колишнього поліцейського. І знову Дрездену доведеться розплутувати клубок дивних подій, паралельно (чи все ж таки взаємопов'язано?) намагаючись залишитися живими на прийомі, який влаштовує місцева повелителька вампірів.
- Гаррі Дрезден: Протагоніст; професійний чарівник, приватний детектив і поліцейський консультант; а ще він є у телефонній книзі.
- Сьюзен Родріґес: Репортер у the Midwestern Arcane, дівчина Дрездена.
- Лейтенант Керрін Мерфі: Керівник відділу Спеціальних Розслідуваннь Чикаґського Департаменту Поліції.
- Боб: Інтелектуальний дух повітря, який поміщений всередину черепа, і проживає в підпідвальній лабораторії Дрездена.
- Майкл Карпентер: тесляр за фахом і лицар Хреста, який володіє мечем Амораккіус. Він познайомився з Дрезденом ще до подій цього роману.
- Мадам Б′янка Санкт-Клер: Власниця Оксамитового Салону, вампір Червоного Двору (англ. Red Court).
- Містер: 30-фунтовий домашній кіт Дрездена.
- Кравос (помер): Леонід Кравос, чаклун чорної магії, лідер культу та серійний вбивця. Він помер за три-чотири місяці до подій повісті. Він часто проявляється як Кошмар і є головним антагоністом книги.
- Леанансіде: Сідхе Зимового двору та фея-хрещена мати Гаррі.
- Чаріті Карпентер: дружина Майкла Карпентера. Вона познайомилася з Дрезденом ще до подій цього роману.
- Отець Фортхілл: священик церкви Святої Марії Ангелів; він забезпечує безпечний будинок для Лицарів Хреста. Він познайомився з Дрезденом ще до подій цього роману.
- Мортімер Ліндквіст: він бачить мертвих людей і спілкується з ними.
- Томас Рейт: білий придворний вампір і найменш привілейована дитина Білого короля.
- Джастін: подруга Томаса і жінка з секретом.
- Мавра: вампір Чорного Суду і чарівниця.
- Дон Паоло Ортега: герцог вампірів Червоного двору.
- Ферровакс або містер Ферро: дракон, напівбожественна істота величезної сили та один із гостей вечірки Б'янки.
Крістін Хантлі, яка писала для Booklist , назвала Дрездена «...симпатичним головним героєм, у якого більше, ніж його частка проблем, і «Могильна небезпека» змушуватиме читачів гортати сторінки, щоб дізнатися, як він їх долає».[4]
Publishers Weekly писав: «Незважаючи на цю вузьку точку зору [від першої особи], Батчер успішно надає вампірам і духам людський вимір за допомогою своїх яскравих описів і розмовних діалогів. Ця надто велика історія радше розважить молодих читачів, ніж шанувальників Лорел Гемілтон і Тані Гафф".[5]
Перші розділи книги оприлюднені на офіційному сайті автора.
- ↑ Grave Peril (The Dresden Files, Book 3). www.amazon.com. Процитовано 12 квітня 2023.
- ↑ Butcher, Jim (27 грудня 2010). Grave Peril (#3). Jim Butcher Home Page. Процитовано 16 грудня 2014.
- ↑ Grave Peril (The Dresden Files #3). www.goodreads.com. Процитовано 16 грудня 2014.
- ↑ Huntley, Kristine (1 вересня 2001). Grave Peril. Butcher, Jim. Booklist. Процитовано 16 грудня 2014.
- ↑ Fiction book review GRAVE PERIL by Jim Butcher, Author. www.publishersweekly.com. Publishers Weekly. Процитовано 16 грудня 2014.
