Перейти до вмісту

Модель ієрархічної складності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Моде́ль ієрархі́чної скла́дності (англ. Model of hierarchical complexity, скор. MHC) — модель оцінки складності поведінки, такої як користування мовою, логікою, математикою чи виконання інших когнітивних завдань. Ця модель визначає ієрархію рівнів складності когнітивних завдань на основі принципів теорії інформації. Модель розробляється Майклом Коммонсом та іншими дослідниками починаючи з 1980-х.

Огляд

[ред. | ред. код]

Модель ієрархічної складності (MHC) є формальною теорією для оцінки складності поведінки. Розроблена Майклом Л. Коммонсом[en] і колегами, ця теорія визначає ієрархію рівнів складності когнітивних завдань на основі принципів теорії інформації. За допомогою моделі ієрархічної складності можна оцінити поведінку окремих істот (тварин чи людей) у будь-якій сфері, що пов'язана із когнітивним розвитком. Перевага MHC полягає у наявності теоретичного опису рівнів, вільного від культурних контекстів та емпіричних припущень.

Ієрархія рівнів складності базується на наступних принципах (перші два принципи запозичені з теорії когнітивного розвитку Жана Піаже, третій принцип Майкл Коммонс додав):

  1. Завдання більшої складності визначаються в термінах попереднього рівня складності.
  2. Завдання більшої складності організовують дії попереднього рівня складності.
  3. Завдання більшої складності організовують дії нижчого рівня складності не довільним способом (цим завдання більшої складності відрізняються від простих ланцюжків дій нижчого рівня складності).

Ці принципи ієрархії рівнів складності єдині не лише для різних людських культур, а й для різних видів живих істот. Причина єдності полягає в тому, що для всіх живих істот та людських культур застосовуються одні й ті ж самі принципи ієрархічної організації інформації (незалежно від змісту цієї інформації).

MHC визначає ієрархію з 16 рівнів ієрархічної складності. Вона відрізняється від інших моделей стадій розвитку тим, що ставить рівні розвитку в залежність не від формальних ознак (наприклад, вік людини, як у Жана Піаже), а від фактичних результатів виконання завдань різної складності. Безумовними перевагами цієї моделі є поєднання в одній ієрархії розвитку не лише дорослих та дітей, а й інших живих істот. Вищезазначені принципи визначають зростання складності поведінки та дозволяють спостерігати динаміку розвитку: наприклад, неможливо вивчити таблицю множення, поки не вивчені цифри; неможливо розповідати історії, поки не опанована здатність формувати закінчені речення, і т.п.

MHC чітко розрізняє стадії та дозволяє проводити виміри, адже завдання кожної конкретної стадії або виконане, або не виконане. Оскільки завдання кожного рівня складності можна розбити на завдання нижчого рівня складності, то модель претендує на побудову однозначно визначеної ієрархії рівнів складності.

Необхідно розрізняти горизонтальну та вертикальну складність. Горизонтальна складність означає більшу кількість інформації на тому ж рівні її організації. Наприклад, після вивчення таблиці множення на 1, 2 і 3 можна перейти до вивчення таблиці множення на 4, 5 і 6, а після складання речень з п'яти слів — до складання речень з десяти слів. Це той самий рівень складності, тобто збільшується горизонтальна складність, водночас вертикальна залишається незмінною. Вертикальна складність означає різні рівні організації інформації: наприклад, перехід від цифр до таблиці множення, від арифметики до алгебри, від слів до речень, а від речень — до наративів (історій). При зростанні горизонтальної складності зрозуміти і виконати завдання не складніше, навіть якщо на це потрібно більше часу.

Широко відомий коефіцієнт інтелекту (IQ) є типовим прикладом горизонтальної складності: по мірі вирішення завдань особою, яка проходить тестування, вони стають складнішими, але залишаються на тому же рівні вертикальної складності.

Рівні ієрархічної складності

[ред. | ред. код]
Рівні ієрархічної складності
Номер Рівень (стадія) Дії цього рівня складності Хто досягає цього рівня
0 Рахункова Розрізняє 0 та 1. Реагує на стимули, але не розрізняє сили стимулів Молекула
1 Автоматична Автоматично реагує на стимули, залежно від їхньої сили. Не навчається, не координує реакцію на різні стимули Одноклітинні
2 Сенсорна чи моторна Реагує на різні стимули, координує реакцію на різні стимули, рухає частинами тіла Хробаки, молюски, ранній ембріон людини
3 Циклічна сенсорно-моторна Торкається, рухається, трясе об'єкти; видає прості звуки (фонеми); рухає частинами тіла після розпізнавання об'єктів Риби, комахи, новонароджена дитина
4 Сенсорно-моторна Здійснює скоординовану серію рухів задля досягнення мети; вимовляє комбінації звуків (але не слова) Щури, діти до 1 року
5 Номінальна Знаходить зв'язок між концепціями; вимовляє слова та розуміє їхнє значення Лабораторні голуби, 1-річні діти
6 Реченнєва Складає зі слів речення; використовує займенники (я, ти, моє, …). Виконує серію простих завдань, що потребують координації Коти, 2-3-річні діти. Описаний випадок досягнення цього рівня папугою після багатьох років тренування Іреною Пепперберг
7 Пре-операційна Робить прості дедукції, виконує дії за списком, розповідає короткі історії (складає параграф з речень), використовує зв'язки (якщо – то – як – коли) тощо. Рахує події та об'єкти Собаки, 3-5-річні діти
8 Первинна Робить логічні умовиводи, формулює емпіричні правила. Виконує прості арифметичні дії. Доводить твердження, займає позицію. Розповідає прості наративи. Самостійно складає і виконує послідовність дій. Розуміє час і простір, а́кторів Шимпанзе та резус-макаки, 5-7-річні діти
9 Конкретна Виконує будь-які арифметичні дії. Розуміє складні соціальні правила та ролі і дотримується їх. Розповідає складні послідовні історії. Розуміє взаємозв'язки, бере участь у соціальних подіях, планує та виконує угоди. Розуміє перспективу іншої особи та що з нею відбувається. Розуміє історію та географію 7-11-річні діти, приблизно 10% дорослих. Франс де Вааль описує приклад поведінки мавп бонобо, що відповідає цьому рівню
10 Абстрактна Формулює абстрактні ідеї, думки та одиночні абстрактні поняття. Використовує квантори (ніхто, дехто, всі). Робить категорійні узагальнення («всі люди смертні») Рівень доступний лише для людей. Підлітки після 11 років, приблизно 30% дорослих
11 Формальна Розуміє відносини між абстрактними поняттями («зростання добробуту веде до зменшення народжуваності»), користується емпіризмом, лінійною формальною логікою, алгеброю з одним невідомим та функціями однієї змінної. Розмовляє багатою мовою із саморефлексією та логічними зв'язками Приблизно 40% дорослих, зазвичай формується після 14 років
12 Системна Розуміє патерни в лінійних відношеннях, будує системи зв'язків між абстрактними поняттями та матриці, розв'язує рівняння з кількома невідомими, користується функціями кількох змінних. Розглядає відносини в контексті. Розуміє та обговорює юридичні, економічні, соціальні та екологічні системи Приблизно 20% дорослих, зазвичай формується після 18 років
13 Метасистемна Порівнює та синтезує різні системи з різною логікою та метасистеми, аналізує загальні якості систем (ізоморфність, гомоморфність, цілісність, співмірність тощо) та їхній взаємозв'язок. Розуміє та обговорює системи цінностей Приблизно 1,5% дорослих, зазвичай формується після 20 років
14 Парадигматична Породжує нові способи мислення на основі кількох абстрактних метасистем. Створює нові парадигми, наукові дисципліни. Проявляє фрактальне мислення Кількість невідома, оцінюється в 0,001% дорослих, зазвичай формується після 25 років
15 Крос-парадигматична Синтезує нові сфери думки і діяльності на основі кількох парадигм. Приклади: механіка Ньютона, еволюційна теорія Дарвіна, теорія відносності, квантова фізика, теорія хаосу, теорія струн, постмодерна філософія, інтегральна теорія тощо Кількість невідома, поодинокі приклади, зазвичай формується біля 30 років

16 рівень складності (Мета-крос-парадигматична стадія) описаний теоретично, але не спостережений.

Зауваження

[ред. | ред. код]

Модель ієрархічної складності є подальшим розвитком теорії когнітивного розвитку Жана Піаже, але має кілька важливих відмінностей:

  1. Додані стадії розвитку, що перевищують рівень розвитку середньої дорослої людини.
  2. Стадії розвитку визначені за результатами практичного виконання завдань, а не за віком.
  3. Поєднані спільною моделлю діти, дорослі та інші живі істоти.

Модель ієрархічної складності використовується у психології, соціології, управлінській теорії та практиці, педагогіці.

Модель ієрархічної складності є одновимірною і не може поширюватися на сфери за межами когнітивного розвитку.

Література

[ред. | ред. код]
  • Armon, C. (1984a). Ideals of the good life and moral judgment: Ethical reasoning across the life span. In M.L. Commons, F.A. Richards, & C. Armon (Eds.), Beyond formal operations: Vol. 1. Late adolescent and adult cognitive development (pp. 357–380). New York: Praeger.
  • Armon, C. (1984b). Ideals of the good life and moral judgment: Evaluative reasoning in children and adults. Moral Education Forum, 9(2).
  • Armon, C. (1989). Individuality and autonomy in adult ethical reasoning. In M.L. Commons, J.D. Sinnott, F.A. Richards, & C. Armon (Eds.), Adult development, Vol. 1. Comparisons and applications of adolescent and adult developmental models, (pp. 179–196). New York: Praeger.
  • Armon, C. (1993). The nature of good work: A longitudinal study. In J. Demick & P.M. Miller (Eds.), Development in the workplace (pp. 21–38). Hillsdale, NJ: Erlbaum.
  • Armon, C. & Dawson, T.L. (1997). Developmental trajectories in moral reasoning across the life-span. Journal of Moral Education, 26, 433–453.
  • Biggs, J.B. & Collis, K. (1982). Evaluating the quality of learning: The SOLO taxonomy (structure of the observed learning outcome). New York: Academic Press.
  • Bowman, A.K. (1996). Examples of task and relationship 4b, 5a, 5b statements for task performance, atmosphere, and preferred atmosphere. In M.L. Commons, E.A. Goodheart, T.L. Dawson, P.M. Miller, & D.L. Danaher, (Eds.) The general stage scoring system (GSSS). Presented at the Society for Research in Adult Development, Amherst, MA.
  • Commons, M.L. (1991). A comparison and synthesis of Kohlberg's cognitive-developmental and Gewirtz's learning-developmental attachment theories. In J.L. Gewirtz & W.M. Kurtines (Eds.), Intersections with attachment (pp. 257–291). Hillsdale, NJ: Erlbaum.
  • Commons, M.L. (2007). Introduction to the model of hierarchical complexity. Behavioral Development Bulletin, 13(1), 1–6.
  • Commons, M.L., & Chen, S.J. (2014). Advances in the model of hierarchical complexity (MHC). Behavioral Development Bulletin, 19(4), 37–50.
  • Commons, M.L., Crone-Todd, D., & Chen, S.J. (2014). Using SAFMEDS and direct instruction to teach the model of hierarchical complexity. The Behavior Analyst Today, 14(1-2), 31–45.
  • Commons, M.L., Gane-McCalla, R., Barked, C.D., & Li, E.Y. (2014). The model of hierarchical complexity as a measurement system. Behavioral Development Bulletin, 19(3), 9–14.
  • Commons, M.L., & Giri, S. (2016). Account of operant conditioning based on coordinating three procedural steps of respondent conditioning processes. Behavioral Development Bulletin, 21(1), 14–32.
  • Commons, M.L., Giri, S., & Harrigan, W.J. (2014). The small effects of non-hierarchical complexity variables on performance. Behavioral Development Bulletin, 19(4), 31–36.
  • Commons, M.L., Goodheart, E.A., & Bresette, L.M. with Bauer, N.F., Farrell, E.W., McCarthy, K.G., Danaher, D.L., Richards, F.A., Ellis, J.B., O'Brien, A.M., Rodriguez, J.A., and Schraeder, D. (1995). Formal, systematic, and metasystematic operations with a balance-beam task series: A reply to Kallio's claim of no distinct systematic stage. Adult Development, 2 (3), 193–199.
  • Commons, M.L., Goodheart, E.A., & Dawson T.L. (1997). Psychophysics of stage: Task complexity and statistical models. Paper presented at the International Objective Measurement Workshop at the Annual Conference of the American Educational Research Association, Chicago, IL.
  • Commons, M.L., Goodheart, E.A., Pekker, A., Dawson, T.L., Draney, K., & Adams, K.M. (2007). Using Rasch scaled stage scores to validate orders of hierarchical complexity of balance beam task sequences. In E.V. Smith, Jr. & R.M. Smith (Eds.). Rasch measurement: Advanced and specialized applications (pp. 121–147). Maple Grove, MN: JAM Press.
  • Commons, M.L., Goodheart, E.A., Rodriguez, J.A., Gutheil, T.G. (2006). Informed Consent: Do you know it when you see it? Psychiatric Annals, June, 430–435.
  • Commons, M.L., Krause, S.R., Fayer, G.A., & Meaney, M. (1993). Atmosphere and stage development in the workplace. In J. Demick & P.M. Miller (Eds.). Development in the workplace (pp. 199–220). Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, Inc.
  • Commons, M.L., Lee, P., Gutheil, T.G., Goldman, M., Rubin, E. & Appelbaum, P.S. (1995). Moral stage of reasoning and the misperceived "duty" to report past crimes (misprision). International Journal of Law and Psychiatry, 18(4), 415–424.
  • Commons, M.L., & Miller, P.A. (2001). A quantitative behavioral model of developmental stage based upon hierarchical complexity theory. Behavior Analyst Today, 2(3), 222–240.
  • Commons, M.L., Miller, P.M. (2002). A complete theory of human evolution of intelligence must consider stage changes: A commentary on Thomas Wynn's Archeology and cognitive evolution. Behavioral and Brain Sciences, 25(3), 404–405.
  • Commons, M.L., & Miller, P.M. (2004). Development of behavioral stages in animals. In Marc Bekoff (Ed.). Encyclopedia of animal behavior. (pp. 484–487). Westport, CT: Greenwood Publishing Group.
  • Commons, M.L., & Pekker, A. (2008). Presenting the formal theory of hierarchical complexity. World Futures, 64(5-7), 375–382.
  • Commons, M.L., & Richards, F.A. (1984a). A general model of stage theory. In M.L. Commons, F.A. Richards, & C. Armon (Eds.), Beyond formal operations: Vol. 1. Late adolescent and adult cognitive development (pp. 120–140). New York: Praeger.
  • Commons, M.L., & Richards, F.A. (1984b). Applying the general stage model. In M.L. Commons, F.A. Richards, & C. Armon (Eds.), Beyond formal operations: Vol. 1. Late adolescent and adult cognitive development (pp. 141–157). New York: Praeger.
  • Commons, M.L., Richards, F.A., & Kuhn, D. (1982). Systematic and metasystematic reasoning: A case for a level of reasoning beyond Piaget's formal operations. Child Development, 53, 1058–1069.
  • Commons, M.L., Rodriguez, J.A. (1990). "Equal access" without "establishing" religion: The necessity for assessing social perspective-taking skills and institutional atmosphere. Developmental Review, 10, 323–340.
  • Commons, M.L., Rodriguez, J.A. (1993). The development of hierarchically complex equivalence classes. Psychological Record, 43, 667–697.
  • Commons, M.L., Trudeau, E.J., Stein, S.A., Richards, F.A., & Krause, S.R. (1998). Hierarchical complexity of tasks shows the existence of developmental stages. Developmental Review, 8(3), 237–278.
  • Commons, M.L., & Wolfsont, C.A. (2002). A complete theory of empathy must consider stage changes. Behavioral and Brain Sciences, 25(01), 30–31.
  • Commons-Miller, N.H.K. (2005). The stages of atheism. Paper presented at the Society for Research in Adult Development, Atlanta, GA.
  • Cook-Greuter, S.R. (1990). Maps for living: Ego-development theory from symbiosis to conscious universal embeddedness. In M.L. Commons, J.D. Sinnott, F.A. Richards, & C. Armon (Eds.). Adult Development: Vol. 2, Comparisons and applications of adolescent and adult developmental models (pp. 79–104). New York: Praeger.
  • Coombs, C.H., Dawes, R.M., & Tversky, A. (1970). Mathematical psychology: An elementary introduction. Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice-Hall.
  • Danaher, D. (1993). Sex role differences in ego and moral development: Mitigation with maturity. Doctoral dissertation, Harvard Graduate School of Education.
  • Dawson, T.L. (2000). Moral and evaluative reasoning across the life-span. Journal of Applied Measurement, 1(4), 346–371.
  • Dawson-Tunik, T.L. (2004). "A good education is": The development of evaluative thought across the life span. Genetic, Social, and General Psychology Monographs, 130, 4–112.
  • Demetriou, A. (1998). Cognitive development. In A. Demetriou, W. Doise, K.F.M. van Lieshout (Eds.), Life-span developmental psychology (pp. 179–269). London: Wiley.
  • Fischer, K.W. (1980). A theory of cognitive development: The control and construction of hierarchies of skills. Psychological Review, 87(6), 477–531.
  • Funk, J.D. (1989). Postformal cognitive theory and developmental stages of musical composition. In M.L. Commons, J.D. Sinnott, F.A. Richards & C. Armon (Eds.), Adult Development: (Vol. 1) Comparisons and applications of developmental models (pp. 3–30). Westport, CT: Praeger.
  • Giri, S., Commons, M.L., & Harrigan, W.J. (2014). There is only one stage domain. Behavioral Development Bulletin, 19(4), 51.
  • Inhelder, B., & Piaget, J. (1958). The growth of logical thinking from childhood to adolescence: An essay on the development of formal operational structures. (A. Parsons, & S. Seagrim, Trans.). New York: Basic Books (originally published 1955).
  • Jordan, T. (2018). Late stages of adult development: one linear sequence or several parallel branches? Integral Review, 14(1), 288–299.
  • Kallio, E. (1995). Systematic reasoning: Formal or postformal cognition? Journal of Adult Development, 2, 187–192.
  • Kallio, E. (2011). Integrative thinking is the key: an evaluation of current research into the development of adult thinking. Theory & Psychology, 21(6), 785–801.
  • Kallio, E., & Helkama, K. (1991). Formal operations and postformal reasoning: A replication. Scandinavian Journal of Psychology. 32(1), 18–21.
  • Kitchener, K.S., & King, P.M. (1990). Reflective judgement: Ten years of research. In M.L. Commons, C. Armon, L. Kohlberg, F.A. Richards, T.A. Grotzer, & J.D. Sinnott (Eds.), Beyond formal operations: Vol. 2. Models and methods in the study of adolescent and adult thought (pp. 63–78). New York: Praeger.
  • Kitchener, K.S. & Fischer, K.W. (1990). A skill approach to the development of reflective thinking. In D. Kuhn (Ed.), Developmental perspectives on teaching and learning thinking skills. Contributions to Human Development: Vol. 21 (pp. 48–62).
  • Lam, M.S. (1995). Women and men scientists' notions of the good life: A developmental approach. Doctoral dissertation, University of Massachusetts, Amherst, MA.
  • Lamborn, S., Fischer, K.W., & Pipp, S.L. (1994). Constructive criticism and social lies: A developmental sequence for understanding honesty and kindness in social relationships. Developmental Psychology, 30, 495–508.
  • Lindsay, P.H., & Norman, D.A. (1977). Human information processing: An introduction to psychology, (2nd Edition), New York: Academic Press.
  • Lovell, C.W. (2002). Development and disequilibration: Predicting counselor trainee gain and loss scores on the Supervisee Levels Questionnaire. Journal of Adult Development, 9(3), 235–240.
  • Mascolo, M.F. (2008). The concept of domain in developmental analyses of hierarchical complexity. World Futures, 64(5-7), 330–347.
  • Miller, M. & Cook-Greuter, S. (Eds.). (1994). Transcendence and mature thought in adulthood. Lanham: MN: Rowman & Littlefield.
  • Miller, P.M., & Lee, S.T. (June, 2000). Stages and transitions in child and adult narratives about losses of attachment objects. Paper presented at the Jean Piaget Society. Montreal, Québec, Canada.
  • Oliver, C.R. (2004). Impact of catastrophe on pivotal national leaders' vision statements: Correspondences and discrepancies in moral reasoning, explanatory style, and rumination. Doctoral dissertation, Fielding Graduate Institute.
  • Overton, W.F. (1990). Reasoning, necessity, and logic: Developmental perspectives. Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates.
  • Rasch, G. (1980). Probabilistic model for some intelligence and attainment tests. Chicago: University of Chicago Press.
  • Robinson, O.C. (2013). The model of hierarchical complexity. In Development through adulthood: an integrative sourcebook (pp. 56–60). Houndmills, UK; New York: Palgrave Macmillan.
  • Ross, S.N. (2014). Fractal model of nonlinear hierarchical complexity: Measuring transition dynamics as fractals of themselves. Behavioral Development Bulletin, 19(3), 28–32.
  • Ross, S.N., Commons, M.L., Li, E. Y., Stålne, K., & Barker, C.D. (2014). Toward defining order 16 and describing its performance for the model of hierarchical complexity. Behavioral Development Bulletin, 19(3), 33–36.
  • Sonnert, G., & Commons, M.L. (1994). Society and the highest stages of moral development. Politics and the Individual, 4(1), 31–55.
  • Young, G. (2011). Postformal thought: Commons' model. In Development and causality: neo-Piagetian perspectives (pp. 413–437). New York: Springer Verlag.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Модель_ієрархічної_складності&oldid=41065783