Мозирський трамвай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мозирський трамвай
біл. Мазырскі трамвай
рос. Мозырский трамвай
Опис
КраїнаБілорусь Білорусь
МістоМозир, Гомельська область
Дата відкриття1 серпня 1988 (36 років)
ОператорТрамвайне управління МНПЗ
Вартість проїзду0,50 — 1,30 Br (в залежності від відстані, 2018)
Сайтmnpz.by/about/tu/
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів1 основний + 3 додаткові
Довжина мережі20,3 км
Рухомий склад
Кількість вагонів~ 47 пасажирських та 9 службових (2018)
Основні типи рухомого складуКТМ-5М3, ВТК-24, ВТК-10, ВТК-09Д, ВТК-01, МСШУ-4, ПРМ-5М
Кількість депо1
Технічні дані
Тип живленняконтактна мережа
CMNS: Мозирський трамвай у Вікісховищі

Мозирський трамвай (біл. Мазырскі трамвай, рос. Мозырский трамвай) — діюча у місті Мозирі Гомельської області трамвайна система Білорусі.

Власником, управляючим та експлуатуючим оператором мережі є Трамвайне управління ВАТ Мозирський НПЗ, розташоване за адресою: вул. Шосейна, 30, місто Мозир, Гомельська область, Республіка Білорусь.

Історія

[ред. | ред. код]

Трамвайне сполучення в Мозирі відкрилося 1 серпня 1988 року. Єдина лінія мозирського трамвая починається у депо і закінчується біля нафтопереробного заводу. Протягом маршруту є 4 розворотних кільця.

Лінія будувалася для обслуговування Мозирського нафтопереробного заводу (МНПЗ) і понині є його відомчим транспортом. Розклад руху трамвая складено таким чином, що переважна більшість рейсів здійснюються узгоджено з початком або закінченням змін на МНПЗ. Більшу частину пасажирів становлять працівники заводу та мешканці приміських населених пунктів, через які проходить трамвай.

Довжина маршруту — 20,3 км, які трамвай долає за 40 хвилин. Вранці у напрямку заводу, а ввечері, в бік міста, трамвай прямує без зупинок у приміській зоні. У міській межі лінія пролягає на відокремленому полотні, перетини з автошляхами виконані на одному рівні. У приміській зоні перетини з автомобільними дорогами виконані на різних рівнях, в усіх випадках трамвай йде знизу. У межах захисної зони трамвайна лінія є доволі мальовничою — проходить уздовж лісу, лісостепу, полів сільськогосподарського призначення.

Трамвайна мережа — контактні: несучі дроти кріпляться до консолей залізобетонних опор, розташованим обабіч трамвайної лінії. Рейки скрізь двотаврові, в тому числі в кривих, які мають великий радіус (не менш 400—600 метрів). Кінцева станція МНПЗ — найбільша у Білорусі за розмірами та рівнем шляхового розвитку: тут, зокрема, передбачено відстій 2-3-х десятків двовагонних поїздів між початком і закінченням денної зміни на підприємствах промислової зони.

Перспективи

[ред. | ред. код]

Планом розвитку міста Мозиря передбачено будівництво 2-ї трамвайної лінії, що має стати відгалуженням діючої лінії в районі зупинки «Торговий центр» та пролягти вулицею Притицького до залізничної станції Козенки.

Маршрути

[ред. | ред. код]
Схема трамвайної мережі
Перелік трамвайних маршрутів
Кінцевий пункт, А Кінцевий пункт, Б Середній інтервал, хв. Примітки
Основний маршрут
1 Трамвайне управління МНПЗ 25—95
Додаткові маршрути
Е Трамвайне управління МНПЗ 3—12 У години «пік», без зупинок у приміській зоні
П Трамвайне управління Селище Криничний 1 рейс
К Трамвайне управління Селище Пеньки 1 рейс

Рухомий склад

[ред. | ред. код]

Станом на 2018 рік у Мозирі використовуються такі моделі трамваїв:

Модель Кількість Роки експлуатації
КТМ-5М3 47 1988 — понині
ВТК-24 2 1988 — понині
ВТК-10 1 1988 — понині
ВТК-06 1 1988 — понині
НТТРЗ 1 1987 — понині
ВТК-09Д 1 1988 — понині
ВТК-01 1 1988 — понині
МСШУ-4 1 1990-ті — понині
ПРМ-5М 1 1990-ті — понині

Вартість проїзду

[ред. | ред. код]

Трамваї працюють без кондукторів — оплата водію на зупинці. На лінії зустрічаються контролери. З 1 лютого 2010 року вартість проїзду в мозирському трамваї становила 600 Br (в межах міста); за маршрутом «Місто — Криничний, Раєвські, Бібіки, Пеньки, Дружба» — 1060 Br; за маршрутом «Місто — Промзона» — 2760 Br.

Вартість проїзду станом на 2018 рік становить:

  • місто — 0,50 Br
  • передмістя — 0,60 Br
  • промзона — 1,30 Br.

Посилання

[ред. | ред. код]