Перейти до вмісту

Молитва за Україну

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Молитва за Україну
КраїнаУкраїна
СловаКониський Олександр Якович, 1885
МелодіяМикола Лисенко, 1885

Молитва за Україну у Вікісховищі
Слова Молитви за Україну на постаменті, Зміїв, Харківська область

«Молитва за Україну» — урочиста пісня, відома також під назвою «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» або як духовний гімн України. Написана в 1885 році. Автор музики Микола Лисенко, слів Олександр Кониський. Відомі аранжування Віктора Матюка, Кирила Стеценка та Олександра Кошиця.

У деяких громадах православних та католицьких церков України існує традиція співати «Молитву за Україну» після відправи, зазвичай зі словами «Світлом Христової правди» замість рядка «Світлом науки і знання»[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Історію появи гімну досліджує львівський професор Роман Кирчів з листування галицького літератора і громадського діяча Павла Кирчіва з Іваном Франком та його брата Богдана Кирчіва з Олександром Кониським. Стало відомо, що Павло Кирчів ще студентом духовної семінарії познайомився з Кониським. Сталося це 1884 року, коли письменник був у Львові й виступав перед студентами. По якомусь часі семінаристи зібрались видати збірник народних та авторських пісень. 26 січня 1885 р. Б. Кирчів написав листа О. Кониському, прохаючи його надіслати до збірника власні й Лисенкові твори. Цей лист став історичним поштовхом, що об'єднав творчий потенціал друзів і сподвижників М. Лисенка й О. Кониського.

Вже 26 березня 1885 О. Кониський повідомив Б. Кирчіва:

На сей раз маю до Вас ось яку просьбу, я написав «Молитву» руських дітей, а М. Лисенко завів її на ноти і придбав дуже хорошу музику, котра дуже усім сподобалась. На лихо, у нас не можна її надрукувати, а, на нашу думку, варто було б той гімн розповсюдити і в селах, і в школах Галичини. Тим-то я післав «Молитву» з нотами до високоповажного Володимира Шухевича, просячи його поради, як би то надрукувати, щоби «Молитва» була надрукована ще в Маї. Хотів би знати думку Шухевича, Вахнянина та інших композиторів, жду Вашої відповіді.
Ваш щирий Перебендя[2]

Шухевич незадовго відповів:

Твір прекрасний, але для дітей трудний. Я і Вахнянин пробували вчити зі своїми учнями, але трудно.

Він просив передати Лисенку, щоб зробив полегшений, а як ні, то і так піде. Лисенко не зважив на «регіональні побажання». І вже 29 травня 1885 р. В. Шухевич повідомляє: «„Молитву“ передав для літографа, скоро буде готова, повідомлю Вас».

Отже, можна датувати єдиний лисенківський релігійний твір на авторський текст лютим-березнем 1885 р. Тоді «Молитва» набула широкої популярності в Галичині та поза нею[3].

По смерті М. Лисенка з'являються нові хорові версії твору, іноді ще зі змінами тексту. М. Юрченко подає у виданні «Микола Лисенко. Релігійні твори» три з них, найвідоміші, з різними текстовими варіантами: аранжування В. Матюка (1907), К. Стеценка та О. Кошиця (1910-ті). Остання набула найбільшого поширення. Нині твір офіційно визнано духовним гімном України на рівні з державним[3].

Текст

[ред. | ред. код]
Автограф молитви М. Лисенка
Друковані ноти (згідно з автографом). Автентичний текст.
В обробці О. Кошиця

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Молитва за Україну | Церква Апостола Любові. bogoslov.kharkov.ua. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  2. псевдонім О. Кониського
  3. а б За волю України. Антологія пісень національно-визвольних змагань. Упорядник Євген Гіщинський. — Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2002. — 316 с.

Посилання

[ред. | ред. код]