Молодіжний блок
| Оригінальна назва | Моладзевы блок |
|---|---|
| Девіз | Життя без свободи — ніщо |
| Дата заснування | 2019 |
| Тип | Політична організація |
| Мета діяльності | Об'єднання білоруської молоді для просування свобод і прав людини |
| Офіційний сайт | moladzbel.org |
Молодіжний блок (біл. Моладзевы блок) — білоруський громадський рух, що виник як об'єднання громадських активістів і блогерів під час білоруських парламентських виборів 2019 року.
Молодіжний блок представлений у Координаційній раді білоруської опозиції[1] та є асоційованим членом Міжнародної федерації ліберальної молоді[2].
Згідно з інформацією на сайті, Молодіжний блок зосереджений на дослідженні цінностей і поглядів білоруської молоді, організації неформальної політичної освіти, розроблення альтернативного законодавства у сфері наркополітики, армії, прав студентів і статусу білоруського парламенту[3].
Початково Молодіжний блок складався з восьми молодих людей, які були зареєстровані кандидатами на білоруських парламентських виборах 2019 року. Офіційний намір Молодіжного блоку полягав у тому, щоб поставити молодіжні питання на повістку дня в Білорусі шляхом організації невеликих вуличних протестів і пікетів, онлайн-кампаній та вуличної агітації[4]. Молодіжний блок був сформований з активістів ініціатив «Асоціація білоруських студентів», «навчання важливіше» та «Legalize Belarus». Усі вісім активістів балотувалися як кандидати від Білоруської соціал-демократичної громади. Серед них була також продемократична активістка Алана Гебремаріам[5].
Восени 2019 року Молодіжний блок організував декілька акцій та мітингів. Серед іншого рух протестував проти примусового голосування[6]. В останній день агітації, 16 листопада, Молодіжний блок організував «рейв-мітинг» в історичному центрі Мінська. Активісти закликали прийти на виборчі дільниці в основний день голосування та проголосувати за кандидатів від Молодіжного блоку. Зустріч зібрала близько 100 осіб і стала наймасштабнішою передвиборчою подією за всю парламентську кампанію[7][8]. За офіційними результатами, жоден з кандидатів від Молодіжного блоку не пройшов до Палати представників. Спостерігачі за виборами від Організації з безпеки та співробітництва в Європі заявили, що «фундаментальні свободи були зневажені, а цілісність виборчого процесу не була належним чином захищена»[9].
Після виборів Молодіжний блок вирішив продовжити свою діяльність[10]. 8 травня 2020 року Молодіжний блок організував перформанс проти рішення влади зберегти парад попри пандемію COVID-19. Активісти несли труну проспектом Незалежності, де проходила офіційна репетиція параду. Згодом четверо активістів були затримані; двох з них засудили до 13 і 5 діб арешту[11]. У тому ж місяці Молодіжний блок запустив сайт-проект про людей, які померли від коронавірусу в Білорусі. Сайт розповідав персональні історії про кожну жертву недбалого ставлення влади під час пандемії[12].
Напередодні виборів президента Білорусі 2020 року Молодіжний блок підтримав протестний рух, але відкрито не підтримував жодного з кандидатів. 29 липня 2020 року біля СІЗО №1 за акцію солідарності з утримуваним політв'язнем був затриманий активіст Молодіжного блоку Петро Маркелов. Згодом Маркелов отримав 10 діб арешту[13].
16 вересня 2020 року білоруський диктатор Олександр Лукашенко у своїй промові описав кілька етапів спроби «знищення Білорусі». У цьому контексті він згадав і про Молодіжний блок[14]:
|
Так, спеціально створений під вибори «Молодіжний блок» під приводом висунення кандидатів до парламенту активно формував настрої невдоволення в різних соціальних групах. З цією метою експлуатували на перший погляд неполітичну тематику: закон про відтермінування, розподіл студентів, легалізацію наркотиків, відому тему 328-ї статті Кримінального кодексу і так далі. | 
|
— Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко | ||
12 листопада 2020 року, у так званий «чорний четвер», у квартирах низки активістів «Молодіжного блоку» та «Асоціації білоруських студентів» пройшли обшуки. Деякі активісти, в тому числі Алана Гебремаріам, були затримані та поміщені в СІЗО КДБ. Активістам Данилу Лаурецькому та Єлизаветі Прокопчик вдалося втекти від переслідування КДБ і перебратися в Україну, нелегально перетнувши кордон з Росією. Пізніше Гебремаріам разом з іншими фігурантами справи визнали політичною в'язнею і засудили до 2 років і 6 місяців позбавлення волі. Вона була звільнена в листопаді 2022 року[15][16].
З початком російського вторгнення в Україну (2022), ряд активістів молодіжного блоку приєдналися до ЗСУ у складі Полку Калиновського[17][18]. Інші члени Блоку зайнялися допомогою зі збором коштів і доставкою амуніції, необхідної для білоруських добровольців, а також допомагали документувати російські військові злочини[19][20][21].
У вересні 2022 року онлайн-ресурси Молодіжного блоку МВС Білорусі визнало екстремістським формування[22].
- ↑ Coordination Council Members (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2023. Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Our members (англ.). Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Who are we? (англ.). Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Belarus’s Youth Bloc: campaigning for youth, not for seats. libel.iflry.com (англ.). Процитовано 27 вересня 2023.
- ↑ Студзінская, Іна; Грыдзін, Уладзь (13 листопада 2019). «На выбары ідзём не для піяру, а каб голас моладзі быў пачуты», — кандыдаты правялі прэс-канфэрэнцыю ў ба́ры. Радыё Свабода (біл.). Процитовано 27 вересня 2023.
- ↑ Каля Мінадукацыі пратэставалі супраць загону на датэрміновае галасаванне. Європейське радіо для Білорусі (біл.). Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ "Я/мы обосранная корова". Студенты устроили рейв-митинг на Зыбицкой. kyky.org (рос.). Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ "Долой дождя". Около сотни студентов собралось в Минске, у них три требования к власти. TUT.BY (рос.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Yuras Karmanau. Belarus election results: An opposition-free parliament. Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ Неабыякавыя маладзёны. Хто гэтыя людзі, якія зрабілі цікавымі нават выбары ў Палату прадстаўнікоў. Radio Free Europe/Radio Liberty (біл.). Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Belarus: Crackdown on Peaceful Protesters Marks Beginning of Presidential Campaign Season. International Federation for Human Rights (англ.). Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ "Рэквіем" — у Беларусі запусціўся праект пра памерлых ад COVID-19. Європейське радіо для Білорусі (біл.). Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Пад будынкам СІЗА ў Мінску затрымалі Пятра Маркелава. Правозахисний центр «Вясна» (біл.). Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Семь этапов сценария по уничтожению Беларуси - Лукашенко рассказал об истинных замыслах оппонентов. Білоруське телеграфне агентство (рос.). Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Поколение "черного четверга". Беларуское студенчество после массовых обысков и арестов 12 ноября. Медиазона (рос.). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Вынесены прысуд па "справе студэнтаў": 11 фігурантам - па два з паловай гады калоніі, аднаму - два гады. Правозахисний центр «Вясна» (біл.). Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Беларускія добраахвотнікі ажаніліся ва Украіне, якая ваюе. Хартія 97 (біл.). Процитовано 27 вересня 2023.
- ↑ «Это возможность вернуться домой и чтобы люди были свободны». Беларусы из батальона имени Кастуся Калиновского объясняют, почему и за что они пошли воевать. Медиазона Беларусь (рос.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 27 вересня 2023.
- ↑ Mixcloud. www.mixcloud.com. Процитовано 27 вересня 2023.
- ↑ Instagram. www.instagram.com. Процитовано 27 вересня 2023.
- ↑ Instagram. www.instagram.com. Процитовано 27 вересня 2023.
- ↑ МВД признало экстремистскими формированиями ресурсы Полка Калиновского, телеграм-каналы "Движ" и "Баста!". Reform.by[be] (рос.). Процитовано 24 вересня 2023.