Перейти до вмісту

Пермський край

Координати: 59°14′00″ пн. ш. 56°08′00″ сх. д. / 59.233333333333° пн. ш. 56.133333333333° сх. д. / 59.233333333333; 56.133333333333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Молотовська область)
Пермський край
рос. Пермский край
   
Прапор Пермського краю Герб Пермського краю
КраїнаРосія Росія
Фед. округПриволзький
Адмін. центрПерм
ГлаваМахонін Дмитро Миколайовичd
Дата утворення1 грудня 2005
Оф. вебсайтpermkrai.ru​(рос.)
Географія
Координати59°14′00″ пн. ш. 56°08′00″ сх. д. / 59.233333333333° пн. ш. 56.133333333333° сх. д. / 59.233333333333; 56.133333333333
Площа160 600 км² (24-й)
  • внутр. вод2 %
  • найвища точкаTulymsky Kamen
Часовий поясMSK+2 (UTC+5)
Населення
Чисельність2634123 (01.01.2011) [1] (15-й) (2008)
Густота16,4 осіб/км²
Оф. мовиросійська
Економіка
Економ. районУральський
Коди
ISO 3166-2RU-PER
ЗКАТО57
Суб'єкта РФ59, 159, 81, 181, 259
Телефонний(+7)
Карти

Пермський край на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Пермський край у Вікісховищі

Пе́рмський край (рос. Пермский край) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Адміністративний центр — м. Перм.

Межує з Республікою Комі, Кіровською областю, Удмуртією, Башкортостаном, Свердловською областю[2].

Утворений 1 грудня 2005 року внаслідок об'єднання Пермської області і Комі-Перм'яцького автономного округу відповідно до результатів референдуму, проведеного 7 грудня 2003 року [1] [Архівовано 30 травня 2005 у Wayback Machine.].

Географія

[ред. | ред. код]

Географічне положення

[ред. | ред. код]

Пермський край розташований на сході Східноєвропейської рівнини й західному схилі Середнього й Північного Уралу. 99,8 % площі розташоване в Європі, 0,2 % — в Азії.

Максимальна довжина краю:

  • з півночі на південь — 645 км;
  • із заходу на схід — 417,5 км.

Крайні точки:

  • на півночі — гора Пура-Муніт (1094 м) — 61°39' п. ш.;
  • на півдні — 56°06' п. ш. (біля колишнього села Єльнік Біявашської сільської ради Октябрського району);
  • на заході — за 1 км від «Висоти 236», на вододілі річок Лепью, Пелєс, Кажим — 51°47' c. д.;
  • на сході — найвища вершина хребта Хоза-Тумп, гора Рахт-Сорі-Сяхл — 59°29' c. д.

Клімат

[ред. | ред. код]
Докладніше: Клімат Пермського краю

Клімат Пермського краю — помірно континентальний.

Зима тривала, сніжна. Середня температура січня на північному сході краю −18,5 °C, на південному заході −15 °C. Мінімальна температура (на півночі краю) склала −53 °C[3].

Рельєф

[ред. | ред. код]

Рельєф Пермського краю сформувався при утворенні Уральських гір близько 250 мільйонів років тому й у ході наступного нагромадження осадових порід на кришталевому фундаменті платформи[4].

У західної частині краю (близько 80 % його території), розташованої на східній окраїні Східно-Європейської рівнини, переважає низинний і рівнинний рельєф.

У східній частині краю (близько 20 % його території), де проходять Уральські гори, рельєф має гірський характер: середньогірний для Північного Уралу й низькогірний для Середнього Уралу. Межа між ними проводиться по підніжжю гори Ослянка (59º п. ш.). Найбільш високі гори розташовані на півночі краю:

Серед гір Середнього Уралу найбільш високі перебувають у хребті Басегі — Середній Басег (993 м).

Річки

[ред. | ред. код]
Кама — найбільша річка Пермського краю
Чусова

Річки Пермського краю належать до басейну річки Ками, найбільшої лівої притоки Волги. У Пермському краї понад 29 тисяч річок загальною довжиною понад 90 тисяч кілометрів[5][6].

Тільки дві річки в Пермському краї відносяться до великих річок (тобто мають довжину більше 500 км). Це власне Кама (1805 км) і її ліва притока Чусова (592 км).

У Пермському краю 40 річок завдовжки від 100 до 500 км. Найбільші з них:

Малі річки (завдовжки менше 100 км) складають переважну більшість річок краю. Деякі з них мають історичне значення, наприклад, річка Єгошиха, в гирлі якої було засновано місто Перм.

Корисні копалини

[ред. | ред. код]

Пермський край багатий на різноманітні корисні копалини, що пояснюється складним рельєфом гірської й рівнинної частин краю. Тут добуваються: нафта, газ, кам'яне вугілля, мінеральні солі, золото, алмази, хромітові руди й бурі залізняки, торф, вапняк, дорогоцінні, виробні й лицювальні камені, будівельні матеріали[7].

Нафта на території Пермського краю була вперше виявлена в 1929 році в районі Верхнечусовських Городків. Дотепер у краї відомо понад 160 родовищ вуглеводневої сировини, з них розробляються: 89 нафтових, 3 газових і 18 газонафтових. Більшість із них — невеликі. Видобуток в основному ведеться в центральних і південних районах. Найбільш освоєні родовища: Полазненське, Краснокамське, Куєдінське, Осинське й Чорнушинське. Північні родовища (у районі Солікамська й Березників розробляються слабко, тому що нафта там залягає на великій глибині під соляними шарами.

Вугілля добувається у краї більше 200 років. У Кизеловському кам'яновугільному басейні добувають кам'яне вугілля, яке довгий час відігравало важливу роль у паливному й енергетичному балансі регіону. Максимальний обсяг видобутку вугілля був досягнутий в 1960 році й становив 12 мільйонів тонн, після цього обсяг видобутку постійно знижувався й розвідка нових родовищ не проводилася.

У Пермському краї розташоване Верхньокамське родовище калійних солей, одне з найбільших у світі. Там добувають хлористі солі натрію, калію й магнію, а також кам'яну сіль. Його площа становить 1 800 км², товщина соленосних шарів досягає 514 м.

Головне Сарановське родовище — єдине в Росії розроблювальне родовище хромітів. Там перебувають великі поклади хромистого залізняку. Також ведеться розробка відомих з початку XVIII століття родовищ заліза й міді. Родовища золота виявлені на Середньому Уралі (Горнозаводський район, басейн річки Койва) і на Північному Уралі (Красновішерський район, басейн річок Вєлс і Улс).

На півночі краю, у Красновішерському районі, добувають алмази. Родовища алмазів були відкриті в Горнозаводському районі в басейні річки Койва, де в 1829 році був знайдений перший в Росії алмаз. Алмази високої якості використовуються в ювелірній промисловості. Також на території краю існують родовища кварцу, цитрину, селеніту, мармуру, уваровіту[7].

Також у регіоні добуваються вапняк, доломіт, гіпс, глина, ангідрит, кварцові піски й гравій, які знаходять застосування в промисловості й будівництві.

Край багатий різними мінералами, використовуваними у фарбниках:

  • Волконскоїт — рідкісний глинястий матеріал, використовувані для виробництва захисний-декоративних фарб, емалей і паст, зазвичай зеленого кольору. У краю 25 об'єктів, з них родовища: Божьяковське, Селінське, Крутолозьке, Лапшинське, Єфімятське, Самосадкінське). Найбагатіший волконскоїтом Частінський район.
  • Сурик. У краю три прояви залізного сурику — Соловінське, Шудьїнське (Єловський район) і Пальтінське.
  • Охра. У краю 42 прояви, які розташовані в Березовському, Горнозаводському, Єловському, Кишерстському, Косинському, Кочевському, Кунгурському, Суксунському, Уїнському і Чусовському районах, на території Краснокамська і Александровська.

Також в регіоні здобуваються:

Флора

[ред. | ред. код]

Переважний тип рослинності в Пермському краї — ліси. Вони покривають 71 % території краю. Переважні породи дерев — ялина і ялиця. Частка листяних порід дерев зростає в напрямку з півночі на південь[8].

Фауна

[ред. | ред. код]

У Пермському краї налічується 62 види ссавців (більше 30 з них мають промислове значення), більше 270 видів птахів, 39 видів риб, 6 видів плазунів і 9 видів земноводних[9][10].

Охоронювані природні території

[ред. | ред. код]

Храми й монастирі Пермського краю

[ред. | ред. код]

Музеї Пермського краю

[ред. | ред. код]

Історія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Велике князівство Пермське

На території Пермського краю в Середньовіччі існувало Велике князівство Пермське, яке захопила і знищила Москва.

Пермський край утворений 1 грудня 2005 року внаслідок об'єднання Пермської області і Комі-Перм'яцького автономного округу відповідно до результатів референдуму, проведеного 7 грудня 2003 року [2] [Архівовано 30 травня 2005 у Wayback Machine.].

Населення

[ред. | ред. код]

Зміна чисельності населення по роках:

  • 2004 — 2 791 036 осіб
  • 2005 — 2 769 805 осіб
  • 2006 — 2 748 233 осіб
  • 2007 — 2 730 892 осіб
  • 2008 — 2 718 227 осіб
  • 2010 — 2 635 276 осіб
  • 2015 — 2 637 032 осіб
  • 2017 — 2 632 097 осіб

Національний склад

[ред. | ред. код]
Народ Чисельність, 2002, %
Росіяни 85,2 %
Комі-перм'яки 5,67 %
Татари 4,85 %
Башкири 1,45 %
Удмурти 0,93 %
Українці 0,9 %

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Пермський край включає 48 муніципальних утворень першого рівня — 42 муніципальних района и 6 міських округів.

Муніципальні райони

[ред. | ред. код]

Міські округи

[ред. | ред. код]

6 муніципальних районів і 1 міський округ утворюють територію з особливим статусом — Комі-Перм'яцький округ:

Економіка

[ред. | ред. код]

Пермський край — один з економічно розвинених регіонів Росії. У 2006 році обсяг валового регіонального продукту склав 436 203 млрд руб., середня нарахована заробітна плата — 9516,2 руб.

Основа економіки краю — високорозвинений промисловий комплекс. Ключові галузі промисловості: нафтова, хімічна й нафтохімічна, чорна й кольорова металургія, машинобудування, лісопромисловий комплекс.

У Пермському краї щорічно добувається близько 10 млн тонн нафти. Провідна добувна компанія — ТОВ «ЛУКойл — Перм». Видобуток нафти сконцентрований на півдні (Куєдінський, Кунгурський, Ординський, Осинський, Частинський і Чорнушинський райони) і півночі краю (Красновішерський, Солікамський і Усольський райони).

У Пермі розташовані підприємства з переробці нафти (ТОВ «ЛУКойл — Пермнєфтєоргсінтез»[недоступне посилання з липня 2019]) і газу.

Провідною галуззю хімічної промисловості є виробництво мінеральних добрив, на частку краю припадає 100 % виробництва калійних добрив в Росії. У Пермському краї розташоване найбільше у світі Верхньокамське родовище калійних солей. Видобування руди і виробництво калійних добрив здійснюється в Березниках (ВАТ «Уралкалій») і Солікамські (ВАТ «Сильвініт»). Компанії «Уралкалій» і «Сильвініт» — одні з найбільших у світі виробників і експортерів калійних добрив.

Виробництво азотних добрив розміщене в Пермі (ВАТ «Мінеральні добрива» [Архівовано 17 грудня 2008 у Wayback Machine.]) і Березниках (ВАТ «Азот»).

Підприємства нафтогазохімічної промисловості краю проводять, в основному, первинну переробку сировини. Найбільші підприємства галузі:

Крім того, у Пермі розташовані підприємство з виробництва активованого вугілля (ВАТ «Сорбент» [Архівовано 20 грудня 2008 у Wayback Machine.]), прального порошку («Хенкель-Пемос»), хімічних продуктів (ВАТ «Галоген»), фталевого ангідриду (ВАТ «Камтекс-Хімпром»).

У Губахі розташований коксохімічний завод ((ВАТ «Губахінський кокс»).

Чорна металургія представлена Чусовським металургійним заводом, що з 2014 року має не повний металургійний цикл, і підприємствами переробної металургії (найбільше — ВАТ «Лисьвенський металургійний завод» [Архівовано 19 вересня 2008 у Wayback Machine.]).

Кольорова металургія базується на переробці руди Верхньокамського родовища калійних солей, що містить магній і рідкі метали. Заводи розташовані в Березниках (титано-магнієвий комбінат корпорації «ВСМПО-Авісма») і Солікамську (ВАТ Солікамський магнієвий завод [Архівовано 26 жовтня 2008 у Wayback Machine.]). У Пермі діє завод з виробництва вторинного алюмінію (ВАТ «Пермські кольорові метали» [Архівовано 28 серпня 2008 у Wayback Machine.]).

У машинобудуванні важливу роль грає виробництво продукції військового призначення. Найбільший центр машинобудування — Перм; виробляються авіаційні й ракетні двигуни, нафтовидобувне й гірничо-шахтне встаткування, бензомоторні пилки, апаратура зв'язку, суду, кабельна й інша продукція. Найбільші підприємства — ВАТ спеціального машинобудування й металургії «Мотовіліхинські заводи[3] [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]» і Пермський моторобудівний комплекс [Архівовано 26 травня 2011 у Wayback Machine.].

Окремі машинобудівні підприємства розташовані також у містах Лисьві (виробництво турбогенераторів), Кунгурі (виробництво нафтопромислового встаткування), Очері (виробництво бурового встаткування) і Александровську (виробництво гірничо-шахтного встаткування), а також селищах Павловський (Очерський район), Суксун і Сєвєро-Камський (Пермський район). Машинобудівна галузь краю в цілому перебуває в кризовому стані. Серед причин кризи можна виділити низький рівень державного оборонного замовлення, а також спеціалізацію більшості підприємств на виробництві не кінцевої продукції, а комплектуючих і окремих частин, що перешкоджає проведенню самостійної збутової політики. Найбільше успішно розвивається виробництво встаткування для добувних галузей промисловості й залізничного транспорту.

Лісопромисловий комплекс краю базується на використанні найбагатших лісових ресурсів Прикам'я. Лісозаготівельні потужності розташовані переважно на півночі краю. У Пермському краї розташовано чотири целюлозно-паперові комбінати: у Красновішерські, Краснокамські, Пермі й Солікамську (ВАТ «Солікамськбумпром» [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]). На території краю перебуває одне з найбільших підприємств країни, що роблять фанеру — ЗАТ «Пермський фанерний комбінат» (селище Уральське, Нитвенський район).

Найбільший центр харчової промисловості краю — Перм. Діють м'ясокомбінат (ВАТ «Пермський м'ясокомбінат», входить у групу «ПРОДО» [Архівовано 24 жовтня 2008 у Wayback Machine.]), молочний комбінат (ВАТ «Перммолоко» [Архівовано 19 грудня 2008 у Wayback Machine.], належить компанії «Юнімілк» [Архівовано 13 вересня 2008 у Wayback Machine.]), маргариновий, борошномельний, лікеро-горілчаний (ВАТ «Пермалко»), вино-горілочний заводи (ВАТ «Уралалко»), дві кондитерські фабрики, холодокомбінат (ВАТ "Пермський холодокомбінат «Созвездіє»), пивоварене й хлібопекарське виробництво. До інших великих центрів харчової промисловості ставляться Кунгур (переробка м'яса й молока), Краснокамськ (м'ясопереробне й макаронне виробництво), а також Чайковський, Лисьва, Кудимкар, Верещагіно.

Найкрупніша продовольча торгова мережа в краю — мережа магазинів «Сім'я». Найбільше підприємство легкої промисловості — група компаній «Чайковський текстиль [Архівовано 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.]».

Державна влада Пермського краю

[ред. | ред. код]
Будинок Законодавчих зборів Пермського краю

Зараз основним документом, що регламентують організацію державної влади Пермського краю, є Статут Пермського краю, прийнятий Законодавчими зборами краю 19 квітня 2007 року [4] [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.].

Законодавча (представницька) влада

[ред. | ред. код]

Законодавча (представницька) влада в Пермському краї належить Законодавчим зборам, що складаються з 60 депутатів і що обираються строком на п'ять років. У Законодавчих зборах утворено 5 комітетів:

  • Комітет з бюджетної й податкової політики;
  • Комітет з економічної політики й природокористування;
  • Комітет із соціальної політики;
  • Комітет з державної політики й місцевого самоврядування;
  • Комітет з політики розвитку територій і суспільної інфраструктури;

Вибори депутатів Законодавчих зборів Пермського краю першого скликання відбулися 3 грудня 2006 року. 7%-й бар'єр перебороли п'ять політичних партій:

Виконавча влада

[ред. | ред. код]

Виконавчу владу в Пермському краї здійснюють губернатор і уряд краю. Губернатор (з 1 жовтня 2005 року — Олег Чиркунов) — вища посадова особа Пермського краю.

Відповідно до Указу губернатора Пермського краю від 6 червня 2006 року № 100 «Про тимчасову систему управління Пермським краєм і тимчасову структуру органів виконавчої влади Пермського краю» в редакції від 1 грудня 2006 року затверджена наступна структура органів виконавчої влади Пермського краю: Найвищий виконавський орган державної влади Пермського краю: Уряд Пермського краю.

Інші виконавські органи державної влади Пермського краю:
міністерства:

  • Міністерство містобудування і розвитку інфраструктури Пермського краю;
  • Міністерство охорони здоров'я Пермського краю;
  • Міністерство освіти Пермського краю;
  • Міністерство суспільної безпеки Пермського краю;
  • Міністерство промисловості Пермського краю;
  • Міністерство природних ресурсів Пермського краю;
  • Міністерство сільського господарства Пермського краю;
  • Міністерство соціального розвитку Пермського краю;
  • Міністерство фінансів Пермського краю;
  • Міністерство культури і молодіжної політики Пермського краю;
  • Міністерство торгівлі Пермського краю;

агентства:

  • Агентство у справах архівів Пермського краю;
  • Агентство з забезпечення діяльності світових суддів Пермського краю;
  • Агентство зі спорту і фізичній культурі Пермського краю;
  • Агентство з будівництву і житлово-комунальному господарству Пермського краю;
  • Агентство з управління майном Пермського краю;
  • Агентство з управління установами охорони здоров'я Пермського краю;
  • Агентство з управління соціальними службами Пермського краю;
  • Дорожнє агентство Пермського краю;
  • Агентство з зайнятості населення Пермського краю;

інспекції:

  • Державна житлова інспекція Пермського краю;
  • Державна інспекція контролю якості життя Пермського краю;
  • Державна інспекція з довкілля охорони Пермського краю;
  • Інспекція державного будівельного нагляду Пермського краю;
  • Регіональна енергетична комісія [Архівовано 12 червня 2008 у Wayback Machine.] Пермського краю;
  • Адміністрація Комі-Перм'яцького округу Пермського краю;
  • Комітет запису актів цивільного стану Пермського краю.

Крім того, на базі департаменту планування і департаменту політики була сформована Адміністрація губернатора Пермського краю.

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011. Архів оригіналу за 21.08.2011. Процитовано 14.12.2011.
  2. ↑ Географія Пермського краю. Архів оригіналу за 4 лютого 2009. Процитовано 14 вересня 2008.
  3. ↑ Клімат Пермського краю. Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 14 вересня 2008.
  4. ↑ Рельєф Пермського краю. Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 14 вересня 2008.
  5. ↑ Пермський регіональний сервер | Водні ресурси. Архів оригіналу за 2 жовтня 2006. Процитовано 14 вересня 2008.
  6. ↑ Енциклопедія Пермської області — Водні ресурси Пермської області. Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 14 вересня 2008.
  7. ↑ а б Корисні копалини. Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 14 вересня 2008.
  8. ↑ Географія Пермського краю — Рослинність. Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 14 вересня 2008.
  9. ↑ Енциклопедія Пермської області — Тваринний світ Пермської області. Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 14 вересня 2008.
  10. ↑ Енциклопедія Пермської області — Ссавці. Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 14 вересня 2008.
  11. ↑ Пермська державна художня галерея. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 22 березня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Пермская область. Путеводитель. — М. : Издательство «Авангард», 2004. — 144 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пермський край


Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Державна влада

[ред. | ред. код]
 Республіка Комі
 Кіровська область
 Удмуртія 		 Свердловська область
 Башкортостан
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пермський_край&oldid=39703424