Сильвініт

Сильвініт
Сильвіногаліт

Осадова гірська порода
Загальні відомості
Мінеральний склад	галіт і сильвін
Генезис	осадова порода хемогенного походження
Ідентифікація
Структура	різнозерниста
Різновиди	червоні, строкаті; ангідритові, полігалітові, кізеритові
Використання
Сировина для калійно-добривної промисловості
Сильвініт у Вікісховищі

Сильвіні́т — осадова гірська порода хімічного походження, складається головним чином з сильвіну та кухонної солі (галіту). Належить до групи соляних порід.

Етимологія та історія

Порода названа за основною складовою — мінералом сильвіном. Назва Сильвініт на честь голландського лікаря, фізіолога, анатома і хіміка Франциска Сільвія (Карл Крістіан Оксеніус, 1877).

Загальний опис

Являє собою щільний аґреґат кристалів сильвіну, галіту, карналіту і інш. галогенних і сульфатних мінералів. Вміст компонентів в сильвініті: KCl 12-60 %, NaCl 22-80 %, MgCl₂ до 2,5 %, Ca[SO₄] 0,2-12 %. Присутні домішки K₂[SO₄] (0,1-4,0 %), Mg[SO₄] (2,5-26 %) і глинистих мінералів. Виділяються різновиди сильвініту за забарвленням (червоні і строкаті), текстурними ознаками і мінеральним складом домішок. Сильвініт утворюється головним чином хемогенним шляхом внаслідок випадання KCl і NaCl в осад з басейнів підвищеної солоності (як правило, прибережно-морського або лагунного типу) в умовах аридного клімату.

Сильвініт дуже гігроскопічний, часто має червоний колір і зазвичай зустрічається разом з кізеритом, ангідритом і кам'яною сіллю.

Поширення

Родовища сильвініту відомі в Україні (Калуське), РФ, Бєларусі, ФРН, США, КНР, Бразилії, Франції, Німеччині, Казахстані, Словаччині та Іспанії і інш.

В Україні сильвініт поширений на Прикарпатті (Голинське, Калуське, Стебницьке та інші родовища).

Використання

Сильвініт є основною сировиною для калійно-добривної промисловості. Сильвініт є найважливішим джерелом для виробництва поташу. Більшість канадських підприємств видобувають сильвініт із вмістом приблизно 31% KCl і 66% NaCl, а залишок становлять нерозчинні глини, ангідрит і в деяких місцях карналіт.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.