Монтморилоніт
| Монтморилоніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Mnt[2] |
| Хімічна формула | (Na,Ca)₀.₃₃(Al,Mg)₂(Si₄O₁₀)(OH)₂ * nH₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 9.EC.40[3] |
| Dana 8 | 71.3.1a.2 |
| Ідентифікація | |
| Колір | білий з сіруватим і червонуватим відтінками, зелений |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість | 1—2 |
| Блиск | матовий, восковий |
| Густина | 2 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Монморійон[4] |
 Монтморилоніт у Вікісховищі | |
Монтморилоні́т — мінерал класу силікатів, напівкристалічний водний алюмосилікат шаруватої будови.
Від назви родовища Монтморільйон у Франції (A.A.Damour, D.Salvetat, 1847).
Спрощена хімічна формула: (Na, Ca)0,3(Al, Mg)2[Si4O10] (OH)2•nH2O.
Хімічний склад змінний: вміст SiO2 45-55 %, Al2O3 18-20 %, MgO і Fe2O3 частки %, Na2O і СаО до 1,5 %, Н2O до 24-26 %.
Сингонія моноклінна.
Форми виділення: тонкодисперсні, прихованокристалічні, щільні землисті агрегати, іноді утворює змішаношаруваті зростання з каолінітом та гідрослюдами.
Густина 2.
Твердість 1—2.
Колір білий з сіруватим і червонуватим відтінками, зелений.
Блиск матовий, восковий.
Злам щільних різновидів — раковистий.
Здатний інтенсивно поглинати воду в значних кількостях, при цьому сильно набухає; при сушінні важко віддає приєднану воду.
Важливий мінерал осадових комплексів.
Утворюється осадовим шляхом (глини), при вивітрюванні порід, вулканічного попелу і скла, рідше — гідротермальним способом. Монтморилонітові глини (бентоніт, гумбрин, асканіт, кіл) використовуються у виробництві цементу, кераміки, цегли, для приготування промивальних рідин при споруджуванні свердловин, як сорбенти, барвники, очищувачі, відбілювачі і мийні засоби.
Родовища відомі в РФ, Грузії, в Україні (Черкаське і Горбське), у Франції, ФРН, США.
Використовують у нафтовій, текстильній, ґумовій, паперовій та інших галузях промисловості.
Розрізняють:
- монтморилоніт водневий (різновид монтморилоніту, в якому обмінні основи заміщені воднем);
- монтморилоніт каліїстий (різновид монтморилоніту, який містить до 4,6 % К2О);
- монтморилоніт кальціїстий (різновид монтморилоніту, який містить до 3,5 % СаО);
- монтморилоніт лужний (загальна назва для монтморилонітів, які містять калій або натрій);
- монтморилоніт магніїстий (різновид монтморилоніту, який містить до 15,3 % MgO);
- монтморилоніт натріїстий (різновид бейделіту або монтморилоніту, який містить 2-5 % Na2O);
- монтморилоніт нікелистий (різновид монтморилоніту з родовища Нью-Майн у пров. Ойта (Японія) з незначним вмістом нікелю);
- монтморилоніт-хлорит (змішаношарувате упорядковане утворення, що складається з монтморилоніто- і хлоритоподібних пакетів);
- монтморилоніт цинковистий (різновид монтморилоніту, який містить до 39,33 % ZnO);
- монтморилоніт Н (монтморилоніт водневий).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Mauduyt L. Un mot sur un morceau de quartz d'une variété particulière, ainsi que sur une substance minérale trouvée dans le département de la Vienne // Bulletin de la Société géologique de France — Paris: EDP Sciences, 1847. — Vol. 4. — P. 168–170. — ISSN 0037-9409; 1777-5817
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Монтморилоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Монтморилоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Монтморилоніт в базі webmineral.com [Архівовано 11 лютого 2010 у Wayback Machine.]
