Перейти до вмісту

Морозова Олена Савівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Морозова Олена Савівна
Зображення
Зображення
Ім'я при народженніЄвгенія Борисівна Григорьєва
Дата народження15 травня 1973(1973-05-15)[1] (51 рік)
Місце народженняМосква, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР
Росія Росія
Alma materШкола-студія МХАТ (1996)
Професіяакторка
Кар'єра1981 — теперішній час
Нагороди
IMDbID 0341948
CMNS: Морозова Олена Савівна у Вікісховищі

Олена Савівна Морозова (справжнє ім'я Євгенія Борисівна Григор'єва) (нар. 15 травня 1973) — радянська і російська актриса. Заслужена артистка Російської Федерації (2019). Лауреатка Молодіжної премії «Тріумф» (2002), театральної премії «Чайка» (2005).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 1973 року в родині кінорежисера Бориса Григор'єва («Петрівка, 38») і дикторки Центрального телебачення Діни Григор'євої. Її кінокар'єра розпочалася в 8 років з ролі «агента Бабки» в дитячому пригодницькому фільмі «Руки вгору!». Потім вона зіграла ще одну велику роль Габі Бебер, відважної подружки Тіма Талера у телефільмі «Проданий сміх». Продовжила Євгенія свою кар'єру в кіно вже підлітком.

У 1996 році закінчила школу-студію МХАТ імені В. І. Немировича-Данченко (майстерня Льва Дурова), куди вступила «за компанію» із подругою. Активно працювала в театрі. Серед ролей — Катаріна («Приборкання непокірної» у постановці Володимира Мірзоєва у театрі ім. Станіславського в 1997 році), Марлен Дітріх («Прощай, Марлен, здрастуй» Дмитра Мінченка в постановці Геннадія Шапошникова в Театрі естради в 2001 році), Гелла і Маргарита («Майстер і Маргарита» у постановці Сергія Алдоніна в театрі імені Станіславського у 2004 році).

У цей час їй починає з'являтися у видіннях Сава Морозов (за родинними переказами, далекий родич сім'ї), який оголосив, що вона його дочка. Під впливом цього бачення вона змінює ім'я на «Олена Савівна Морозова». З 2000 року актриса повертається у велике кіно з роллю Маргі Ковтун у кінофільмі «Щоденник його дружини».

У виставах Театру націй вона грає роль графині в «Figaro. Події одного дня» режисера Кирила Серебреннікова (прем'єра — грудень 2006), роль Шарли Сміт у виставі за п'єсою Трейсі Леттса «Кілер Джо» у постановці Явора Гирдєва (прем'єра — січень 2011), дружину письменника в п'єсі «Заводний апельсин» за романом Ентоні Берджеса в постановці Філіпа Григорьяна (прем'єра — вересень 2016).

З 2014 року Олена Морозова також грає на сцені Електротеатру Станіславський.

26 листопада 2016 року бере участь у виставі «Доторкані», створеній Фондом підтримки сліпоглухих «По-єднання» та Державним Театром Націй, що був номінований на премію «Золота маска» в категорії «Експеримент».

Олена Морозова заміжня другим шлюбом за актором Владиславом Котлярським. У актриси син Етьєн від першого шлюбу і дочка Аврора від другого.[2]

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]
  • 2000 — Спеціальне згадування Великого журі "Надія «Кінотавра» на XI Відкритому Російському кінофестивалі «Кінотавр-2000» (за роль у фільмі «Щоденник його дружини»)
  • 2000 — Приз за «Найкращий дебют» на VII Російському кінофестивалі
  • 2002 — Молодіжна премія «Тріумф»
  • 2002 — Приз Віри Холодної
  • 2002 — Приз фестивалю «Література і Кіно»
  • 2005 — Театральна премія «Чайка» в номінації «За найкращу жіночу роль»
  • 2019 — Заслужена артистка Російської Федерації (13 червня 2019 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність[3]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  1. 1980 — Петрівка, 38
  2. 1981 — Руки вгору! — агент «Бабка»
  3. 1981 — Проданий сміх — Габі
  4. 1983 — Приступити до ліквідації — дівчинка на згарищі
  5. 1984 — Цей фантастичний світ (фільм 8-й) — Агата в дитинстві
  6. 19841985 — З нами не засумуєш (телеспектакль, 4 с.) — Таня Садовнича
  7. 1988 — Нехай я помру, Господи… — Ольга
  8. 2000 — Щоденник його дружини — Марга Ковтун
  9. 2001 — Ростов-папа
  10. 2001 — Кунсткамера (короткометражний) — мати
  11. 2002 — Каменська 2 — чаклунка
  12. 2003 — Персики і перчики. Куртуазні історії — Жюлі
  13. 2003 — Темна конячка — Єлизавета
  14. 2004 — Таємний знак 3 — Маргарита
  15. 2004 — Марс — Віра
  16. 2004 — Моя прекрасна нянька — рок-співачка Непруха
  17. 2006 — «Зображаючи жертву» — Оля
  18. 2007 — Одна любов на мільйон — Рита
  19. 2007 — Мертві дочки
  20. 2008 — Обставини — Агнеса
  21. 2008 — Чотири віки любові
  22. 2008 — Смокінг по-рязанськи — Зоя
  23. 2008 — Ми одружимося, у крайньому випадку зателефонуємо — Віра Архипова
  24. 2008 — Залюднений острів — телеведуча
  25. 2009 — Коко Шанель та Ігор Стравінський — Катерина Стравінська
  26. 2009 — Барвиха — Любов Альфредівна
  27. 2009 — Див не буває — Світла, психолог
  28. 2009 — Гамлет. XXI століття — Актриса
  29. 2010 — Шахта — Ольга Дмитрівна Зоріна, майор
  30. 2011 — Дитинко — Олена Подольська
  31. 2011 — Будинок вітру — Влада
  32. 2011 — Золоті — Любов Альфредівна
  33. 2011 — МУР. Третій фронт — Кіра Климова
  34. 2012 — Я буду поруч — Юля
  35. 2012 — Слідчий комітет — Ганна Черняєва, слідчий СК РФ
  36. 2012 — Передчуття — Валентина Смоліна
  37. 2015 — Червона королева — Віра Іпполітівна Аралова, художниця-модельєрка
  38. 2017 — Готель Елеон. 2 сезон — екстрасенс (28 серія)
  39. 2017 — Мішок без дна — царівна
  40. 2017 — Сальса — Тетяна
  41. 2018 — Синичка-2 — Дар'я Михайлівна Одоєвська
  42. 2023 - Бібліотекар - Шепчихіна

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Елена Морозова. Woman.ru. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. (рос.)
  3. Указ Президента Российской Федерации от 13 июня 2019 года № 274 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]