Перейти до вмісту

Мосійчук Олександр Вікторович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мосійчук Олександр Вікторович
 Солдат
Загальна інформація
Народження17 лютого 1988(1988-02-17)
Житомирська область
Смерть13 серпня 2022(2022-08-13) (34 роки)
Донецька область
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиросійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олександр Вікторович Мосійчук (нар. 17 лютого 1988, с. Браженка Житомирська область — загинув 13 серпня 2022, Піски Донецька область) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 17 лютого 1988 року в селі Браженка на Житомирщині.

В 1994 році пішов до першого класу Браженської початкової школи, закінчив Любомирську початкову школу на Хмельниччині. В 1998 році пішов до п'ятого класу Новочорторийської середньої школи. Навчався добре. З дитинства любив спорт, особливо футбол. Грав в шашки, теніс, неодноразово їздив на змагання.

Після закінчення дев'ятого класу в 2003 році вступив до Новочорторийського аграрного технікуму на факультет «ветеринарна медицина».

В 2006 році був призваний на військову службу в 1 Президентський полк Почесної варти. Після завершення військової служби у 2009 році закінчив навчання в аграрному технікумі.

В 2014 році одружився, має доньку Аріну. Жив і працював в Ірпені. З 2020 р. до повномасштабного вторгнення працював у м. Рівне.

24 лютого 2022 р. розпочалась війна. 5 березня 2022 р. вивіз сім'ю з Ірпеня, сам лишився в теробороні. По приїзді в Полонне пішов у військкомат[1].

8 червня 2022 р. був призваний до лав ЗСУ. Служив в 36 ОСБ, що був сформований на Хмельниччині. Проходив військову підготовку на Сумщині, воював на Донецькому напрямку, стрілець-помічник гранатометника.

Загинув Олександр 13 серпня 2022 року в селищі Піски, що на Донеччині, прикриваючи побратимів[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Мосійчук Олександр Вікторович посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Він був родом з Любомирки//Старостіна С. Герої не вмирають — в пам'яті навічно: Книга пам'яті полеглих за Україну. Ч. 2. — Хмельницький, 2024. — С. 118.
  2. У бою загинув Олександр Мосійчук з Полонської громади. — Електрон. дані. — Режим доступу: https://ye.ua/syspilstvo/60423_U_boyi_zaginuv_Oleksandr_Mosiychuk_z_Polonskoyi_gromadi.html
  3. Посмертно нагородили Героїв із Полонської громади. — Електрон. дані. — Режим доступу: https://pol-otg.gov.ua/news/1722950819/