Перейти до вмісту

61-ша окрема механізована бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 61-ша бригада.
61-ша окрема механізована бригада
(на 2025)

61-ша окрема піхотна бригада
(на 2022)

61-ша окрема мотопіхотна бригада
(2015—???)
Нарукавний знак бригади
На службі2015 (10 років)
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Механізовані війська
Чисельністьбригада
У складіКорпус резерву
ГаслоLibertas in aeternum
(лат. Воля назавжди)
Війни/битвиРосійське вторгнення в Україну (2022)
Почесні найменування«Степова»
Медіафайли на Вікісховищі

61-ша окрема механізована Степова бригада (61 ОМБр, в/ч А0362) — з'єднання Збройних сил України. Перебуває у складі Корпусу резерву.

2015 року, після початку російської агресії, була створена 61-ша окрема мотопіхотна бригада як кадрована частина.

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014)

У лютому 2014 року почалася російська збройна агресія проти України: Росія вторглася до Криму та анексувала його. Вже у квітні розпочалися бойові дії війни на сході, після захоплення Слов'янська Донецької області російськими диверсійними загонами під командуванням Ігоря Гіркіна. Влітку українські війська вели бої на російсько-українському кордоні, під Донецьком, Луганськом, та на Приазов'ї, ізолюючи угруповання бойовиків від постачання з Росії та розсікаючи утримувані ними території. Після втручання регулярної російської армії, українські сили зазнали низку поразок і були змушені відійти від Луганська, Іловайська та Новоазовська.

Створення

[ред. | ред. код]

У 2015 році у складі Корпусу резерву була створена 61-ша окрема мотопіхотна бригада.[джерело?]

Наприкінці травня 2017 року бригада брала участь у військових навчаннях у Чернігівській області на Гончарівському полігоні. Фінальним етапом підготовки стали масштабні маневри з залученням артилерії та авіації. Більшість її військовослужбовців вже воювали на сході країни.[1]

У червні 2017 року відбулися навчання бригади на загальновійськовому полігоні на Дніпропетровщині. Новизною для бригади було подолання водної перешкоди. Командувач військ оперативного командування «Північ» генерал-майор В'ячеслав Назаркін відзначив високий рівень підготовки та злагодженості військовослужбовців.[2]

Інцидент із Фейсбук-сторінкою 61 ОПЄБр

[ред. | ред. код]

13 листопада 2021 року, під час загострення кризової ситуації із близькосхідними мігрантами, яких білоруська влада змушувала прорвати кордон Польщі, Фейсбук-сторінка «61 окрема піхотна єгерська бригада» оприлюднила звернення до ЗМІ, у якому поінформувала, що всі спроби осіб, «які можуть маскуватися під мігрантів, не потраплять на територію України. Вони просто будуть знищені нашими підрозділами». Вже наступного дня, 14 листопада 2021 року, після того, як російські пропагандистські ЗМІ почали розганяти хвилю кровожерливості українських військових, пресслужба бригади роз'яснила, що мова йшла не про знищення мирних громадян чи мігрантів, а саме про «диверсійно розвідувальні групи противника», для боротьби з якими і створена бригада.[3] Цього ж дня, 14 листопада, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (орган при Міністерстві культури та інформаційної політики України), повідомив, що у Збройних силах України відсутня 61-ша єгерська піхота бригада, а Фейсбук-сторінка «61 опєбр», з якої все почалося, не має відношення до ЗСУ. Центр стверджував, що існує лише 61-ша окрема піхотна бригада Корпусу резерву, і та не робила жодних заяв щодо мігрантів.[4] Сайт військової тематики Ukrainian Military Pages також зазначив, що за їх даними, у складі Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України дійсно є 60-та та 61-ша окремі піхотні бригади, а також кілька механізованих, артилерійських і танкових бригад, що є кадрованими військовими частинами, тобто такими, що утримуються з мінімальною кількістю особового складу. Всі ж повідомлення про створення єгерської бригади у 2019 році спиралися тільки на повідомлення фейсбук-сторінки «61 опєбр».[5]

Див. також: Міграційна криза на кордоні між Білоруссю та Європейським Союзом (2021)

У 2019 році низка ЗМІ, посилаючись на цю ж сторінку у Facebook, повідомяли про перетворення бригади на 61-шу окрему піхотну єгерську бригаду і введення її з Корпусу резерву до бойового складу Сухопутних війську ЗСУ для ведення бойових дій у лісовій та болотистій місцевості,[6][ангажоване джерело][7][ангажоване джерело][8][ангажоване джерело] наводили інтерв'ю із командиром частини полковником Бевою,[9][ангажоване джерело] повідомляли про прийняття на її озброєння гаубиць 2С1 «Гвоздика».[10][ангажоване джерело]

Російське повномасштабне вторгнення

[ред. | ред. код]

24 серпня 2022 року 61-й окремій піхотній бригаді було присвоєне почесне найменування «Степова».[11][12][13]

У 2022 році вела бої у Херсонській області,[14] на Новокаховському напрямку.[15]

9 серпня 2024 року деякі українські джерела писали про те, що 99-й механізований батальйон бригади контролював російське місто Суджа.[16]

В січні 2025 бригада продовжувала участь в Курській операції і вела бойові дії на південь від Суджі. Носила назву механізованої.[17]

Структура

[ред. | ред. код]
Цей список незавершений, Ви можете допомогти — додати пункти, яких бракує.
  • штаб
  • 99 механізований батальйон[16]

Командування

[ред. | ред. код]
  • на 2023: полковник Москаленко Сергій Миколайович[14]

Втрати

[ред. | ред. код]

2022

[ред. | ред. код]
  • 20 липня 2022 — Горбатюк Іван Андрійович, старший солдат. Загинув на Херсонщині.[18]
  • 25 липня 2022 — Суботенко Віктор Анатолійович, капітан.[19]
  • 12 серпня 2022 — Вишневий Богдан («Бодя-Вишня»), солдат.[20]
  • 25 вересня 2022 — Москучук Віктор Михайлович («Вільха»), капітан. Загинув під час бою в районі села Білогірка Херсонської області.[21]
  • 1 грудня 2022 — Скрипник Андрій Ігорович, молодший сержант, командир відділення зв’язку, 100-й батальйон.[22]
  • 30 грудня 2022 — Гавриленко Дмитро («Пакемон»), старший сержант.[23]
  • 31 грудня 2022 — Шевчук Віталій Олександрович («Вітаха»). Загинув в районі міста Соледар на Донеччині.[24]

2023

[ред. | ред. код]

2024

[ред. | ред. код]
  • 13 січня 2024 — Кіяниця Микола Миколайович («Кокос»), солдат, кулеметник.[32]
  • 23 лютого 2024 — Корнієнко Станіслав («Карбід»).[33]
  • 1 березня 2024 — Марчик Віктор Михайлович («Єгер»), головний сержант. Загинув в Донецькій області.[34]
  • 2 липня 2024 — Мельник Віталій, молодший сержант, бойовий медик.[35][36]
  • Вересень 2024 — Кирилюк Віталій Вікторович. Поранений на Курщині, помер в Київському госпіталі.[37]
  • 02024-09-1010 вересня 2024 — Пасат Костянтин, старший стрілець, оператор, 101-й механізований батальйон. 37 років, с. Мар'янівка Одеської області.[38]
  • 31 жовтня 2024 — Луцик Олександр. Помер у Тернопільській лікарні.[39]

Традиції

[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 606/2022 від 24 серпня 2022 року бригаді присвоєно почесне найменування «Степова».[11]

У грудні 2022 року президент України вручив бригаді бойове знамено з почесним найменувануванням.[40]

Побут

[ред. | ред. код]

У квітні 2017 року до 61-ї окремої мотопіхотної бригади передали два спеціалізовані медичні автомобілі від Сумської державної адміністрації.[41]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ На Чернігівщині військові атакували і захищалися. cheline.com.ua. 25 травня 2017. Процитовано 28 жовтня 2016.
  2. ↑ Окрема мотопіхотна бригада оперативного командування «Північ» у взаємодії з авіацією провела тактичні навчання на полігоні. Міністерство оборони України. Процитовано 30 листопада 2021.
  3. ↑ Пресслужба 61 окремої піхотної єгерської бригади внесла уточнення в попередню заяву. 14.11.2021[неавторитетне джерело]
  4. ↑ У Центрі стратегічних комунікацій спростували повідомлення про наміри ЗСУ «знищувати мігрантів»: Фейк поширила вигадана бригада. nv.ua (укр.). Процитовано 30 листопада 2021.
  5. ↑ 61 єгерська бригада ЗСУ — це фейк, — заява Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Процитовано 30 листопада 2021.
  6. ↑ Для війни в північних лісах: в ЗСУ створили єгерську бригаду. Новинарня (укр.). 13 травня 2019. Процитовано 13 травня 2019.
  7. ↑ Нова єгерська бригада оборонятиме північні кордони. www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 12 травня 2019. Процитовано 13 травня 2019.
  8. ↑ Руслан Рудомський (15 травня 2019). 61 ОПЄБр під Білорусь: Що ми знаємо про першу українську єгерську бригаду – останні новини з АТО. www.depo.ua (укр.). Процитовано 14 листопада 2021.
  9. ↑ Піхотна-єгерська бригада в ЗСУ – що це таке?. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 23 травня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  10. ↑ Новостворена єгерська бригада озброїлася “Гвоздиками”. uprom.info. Національний промисловий портал. 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
  11. ↑ а б Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Сухопутних військ Збройних Сил України. 24 серпня 2022.
  12. ↑ Безручка, Довбуша, Залізна, Степова: шість військових частин отримали почесні найменування. novynarnia.com (укр.). 28 серпня 2022. Процитовано 3 серпня 2023.
  13. ↑ Залізна, Інгулецька та Степова — президент присвоїв почесні найменування бригадам ЗСУ. 30 серпня 2022. Процитовано 3 серпня 2023.
  14. ↑ а б Як айтівець на позивний Самурай знайшов себе на війні. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 10 січня 2023.
  15. ↑ Оборонні бої, штурми російських позицій та звільнення Херсона: інтерв'ю з командиром підрозділу одеської бригади. suspilne.media. 23 грудня 2022.
  16. ↑ а б "Місто контролюється ЗСУ": українські бійці захопили Суджу на Курщині (відео, карта). ФОКУС (укр.). 9 серпня 2024. Процитовано 11 серпня 2024.
  17. ↑ Воїни 61-ї Степової бригади відбили штурм противника в околицях Суджі. Мілітарний. 7 січня 2025. Архів оригіналу за 14 січня 2025. Процитовано 25 січня 2025.
  18. ↑ Рідні Івана Горбатюка зареєстрували петицію про присвоєння звання Герой України (посмертно) - Pulyny.news (укр.). 7 березня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  19. ↑ NV, Inform (26 липня 2022). Захищаючи рідну землю загинув капітан ЗСУ Віктор Суботенко. Звягельська міська рада - Офіційний SMART-портал міста (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  20. ↑ www.victims.memorial https://www.victims.memorial/people/bohdan-vyshnevyi. Процитовано 18 серпня 2024. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  21. ↑ https://www.victims.memorial/people/viktor-moskuchuk
  22. ↑ «Мені їх надіслав командир»: мама полеглого сина зберегла документи на нагородження 46 військових - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 22 лютого 2025.
  23. ↑ Старший сержант Дмитро Гавриленко загинув у бою за Соледар. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 24 вересня 2024.
  24. ↑ Віталій Шевчук.
  25. ↑ Знову чорною звісткою нагадує про себе війна: 2 січня 2023 року загинув наш земляк, Головченко Юрій Петрович. novgorodkivska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 18 червня 2024.
  26. ↑ Тульчинська громада втрачає на війні кращих із кращих – від рук окупантів загинув житель села Зарічне Микола Макієвський. tulchynska.gromada.org.ua (ua) . Процитовано 10 січня 2023.
  27. ↑ Поблизу Соледара на Донеччині під час артобстрілу росіян загинув воїн з Полтавщини. Новини Полтавщини (укр.). 9 січня 2023. Процитовано 10 січня 2023.
  28. ↑ Під час оборони Соледару загинув захисник Олег Кучер з Полтавщини. ЗМІСТ (укр.). 11 січня 2023. Процитовано 12 січня 2023.
  29. ↑ Поблизу Соледара загинув 26-річний Герой з Тростянецької. vitatv.com.ua (укр.). Процитовано 10 січня 2023.
  30. ↑ Бойовий медик Сергій Чайка загинув під час виконання бойового завдання. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 26 липня 2024.
  31. ↑ На Черкащині вшанували захисника, який загинув на Донеччині. Суспільне Черкаси (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
  32. ↑ Кіяниця Микола Миколайович. Обухівська міська рада (укр.). 24 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2025.
  33. ↑ Розвідник Станіслав Корнієнко зазна смертельної травми в бою з окупантами. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 27 серпня 2024.
  34. ↑ Потайки від рідних підписав контракт із ЗСУ: історія полеглого воїна з Волині Віктора Марчика. Перший канал соціальних новин. 23 серпня 2024. Процитовано 31 серпня 2024.
  35. ↑ На війні загинув бойовий медик з Коломиї Віталій Мельник. Інформатор Коломия (укр.). 10 липня 2024. Процитовано 5 жовтня 2024.
  36. ↑ Грейда, Соня (1 жовтня 2024). В Коломиї відкрили пам’ятні дошки п’ятьом захисникам (ФОТО). Galka.if.ua (укр.). Процитовано 5 жовтня 2024.
  37. ↑ На фронті загинув Захисник з Житомирщини.
  38. ↑ Захисник Костянтин Пасат прийняв свій останній бій на Курщині.
  39. ↑ У тернопільській лікарні помер військовослужбовець 61-ї бригади Олександр Луцик. 1540.com.ua (укр.). 2024. Процитовано 5 листопада 2024.
  40. ↑ З нагоди Дня ЗСУ Глава держави присвоїв звання Героя України, вручив бойові прапори, почесні найменування та стрічки почесної відзнаки Президента Міністерство оборони України. 6 грудня 2022.
  41. ↑ Цензор.НЕТ. 61-а мотопіхотна бригада отримала 2 медичні автомобілі від Сумської ОДА. ФОТО. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 30 листопада 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
61-ша окрема механізована бригада
у соціальних мережах
61-ша окрема механізована бригада на сайті Facebook

Відео

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=61-ша_окрема_механізована_бригада_(Україна)&oldid=44685772