Виступав, зокрема, за клуб «Аль-Гіляль», а також національну збірну Саудівської Аравії. Зіграв 178 матчів за збірну Саудівської Аравії, що є рекордом для збірної країни, а також найкращим показником серед воротарів у світі.[6] За опитуванням IFFHS визнаний найкращим футбольним воротарем Азії ХХ століття.[7]
Мохаммад Ад-Деая розпочав свою спортивну кар'єру як гандбольний воротар, але його старший брат Абдула, який грав також на позиції футбольного воротаря, переконав його стати футболістом. У дорослому футболі Мухаммад Ад-Деая дебютував 1989 року виступами за команду клубу «Ат-Таї», в якій провів десять сезонів, взявши участь у 176 матчах чемпіонату. У складі команди Ад-Деая став чемпіоном Саудівської Аравії у сезоні 1994—1995 років.
1999 року перейшов до клубу «Аль-Гіляль», за який відіграв 11 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Аль-Гіляля», був основним голкіпером команди. У складі столичного клубу Ад-Деая 4 рази ставав чемпіоном країни, 7 разів — володарем кубку країни, у сезоні 1999—2000 став переможцем Ліги чемпіонів АФК та Азійського Суперкубку, а у сезоні 2001—2002 володарем Кубку володарів кубків Азії. Разом із командою був також володарем арабського Кубку Володарів Кубків, а також арабського Суперкубку. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Аль-Гіляль» (Ер-Ріяд) у 2010 році.
22 червня 2010 року Мухамед Ад-Деая офіційно оголосив про завершення своєї кар'єри гравця. 5 січня 2012 року він організував свій прощальний матч у Ер-Ріяді на «Міжнародному стадіоні імені Короля Фахда», у якому зустрілися його остання команда «Аль-Гіляль» та туринський«Ювентус». Із рахунком 7-1 у цьому матчі переміг іменитий італійський клуб.[9][10]
↑Згідно частини джерел, зіграв 181 матч за збірну Саудівської Аравії, проте згідно протоколів матчів збірної, ці 3 матчі на Кубку Азії-1990 зіграв його брат Абдула