Мошенський район
| Мошенський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Адм. центр | Мошенське | ||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Регіон | Новгородська область | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 10 728 осіб (1989), 9486 осіб (2002)[1], 9300 осіб (2003), 8685 осіб (2005), 8353 осіб (2006), 8086 осіб (2007), 7690 осіб (2009)[2], 7309 осіб (2010)[3], 6987 осіб (2012)[4], 6837 осіб (2013)[5], 6734 осіб (2014)[6], 6622 осіб (2015)[7], 6517 осіб (2016)[8], 6421 осіб (2017)[9], 6339 осіб (2018)[10], 6129 осіб (2019)[11], 5970 осіб (2020)[12], 5979 осіб (2021)[13] | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 2568,28 км²[14] | ||||
| Дата заснування | 1 серпня 1927 | ||||
| Вебсайт | moshensk.ru | ||||
.svg)
| |||||
| |||||
| |||||
.svg)
Мошенський район (рос. Мошенский район) — муніципальне утворення у складі Новгородської області Росії. Адміністративний центр — село Мошенське.
Площа території — 2568,28 км.
Район розташований на сході Новгородської області. На півночі межує з Хвойнинським, на сході — з Пестовським, на заході — з Бобровицьким муніципальними районами Новгородської області, на півдні — з Тверською областю.
Основні річки — Уверь та Кобожа.
На території району розташовано 61 озеро, загальною площею 9309 га. У 1994 році на території району засновано заказник Редровський, загальна площа близько 16 850 га. У 2012 році засновані державні природні заказники регіонального значення: «Ігорівські мохи», загальною площею 17 088 га, і «Перелуцький», загальною площею 6 681 га.
На межі Хвойнинського і Мошенського районів створено державний природний заказник «Ігоревські мохи» комплексного, гідрологічного профілю, загальною площею 18,0 тис. га. Під охороною перебуває екосистема верхового болота, метозотрофне озеро Ігор площею 536 га[15]. На території Мошенського району державний природний заказник «Редровський» комплексного (гідрологічного, зоологічного) профілю, загальною площею 16,9 тис. га. Під охороною перебувають водні об'єкти і первинні ялинові ліси. Важлива орнітологічна територія міжнародного значення[15].
У 2000-х роках на території колишнього мисливського заказника, з метою збереження і відтворення чисельності окремих видів диких тварин та середовища їх проживання, на площі 12,8 тис. га було створено Мошенський державний біологічний природний заказник під контролем Комітету мисливського і рибного господарства Новгородської області. 2008 року Новгородською обласною думою з нього було знято охоронний статус[16][17].
На території Мошенського району жодної діючої пам'ятки природи.
У складі муніципального району 5 сільських поселеннь, які об'єднують 205 населених пунктів, що перебувають на обліку (разом із залишеними).
| Муніципальне утворення | Адмінцентр | Кількість населених пунктів |
Населення[18] (осіб, 2017 рік) |
Площа (км²) |
Карта |
|---|---|---|---|---|---|
| Долговське сільське поселення | село Довге  |
32 | 555▼ | 405,31 | |
| Калінінське сільське поселення | село Новий Посьолок  |
46 | 1135▼ | 797,64 | |
| Кіровське сільське поселення | село Слоптово  |
77 | 1543▼ | 873,97 | |
| Мошенське сільське поселення | село Мошенське  |
1 | 2065▼ | 4,80 | |
| Ореховське сільське поселення | село Ореховно  |
49 | 995▼ | 559,30 |
.svg)
Законом Новгородської області № 720-ОЗ від року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, були об'єднані[19]:
- Долговське, Бродське і Красногорське сільські поселення в єдине Долговське сільське поселення з адміністративним центром у селі Довге;
- Калінінське і Кабожське сільські поселення в єдине Калінінське сільське поселення з адміністративним центром у селі Новий Посьолок;
- Кіровське, Осташевське, Баришовське, Меглецьке і Устрецьке сільські поселення в єдине Кіровське сільське поселення з адміністративним центром у селі Слоптово;
- Ореховське, Городищенське, Дубишкінське і Чувашевогорське сільські поселення в єдине Ореховське сільське поселення з адміністративним центром у селі Ореховно.
Головні системоутворюючі підприємства Мошенського району[20]:
- Мошенське пасажирське АТП — автобусні перевезення пасажирів.
На території району ведеться відкрита розробка корисних копалин шляхоремонтними (Мошенське шляхоексплуатаційне управління) та іншими підприємствами (ТОВ «Резерв Регион»)[21]. Розробка ведеться відкритим способом на таких родовищах і в кар'єрах:
- Піщано-гравійний матеріал (ПГМ, ПГС): Мошенське (за 2 км на південь від села Фалалєєво).
- Сапропель: озеро Сухе (поблизу села Вискідно)[21].
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 січня 2014.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. 12. Численность населения муниципальных районов, поселений, городских и сельских населённых пунктов Новгородской области (PDF) (рос.). Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2014. Процитовано 2 лютого 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов) (рос.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года (рос.). 5 жовтня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года (рос.). 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 31 липня 2019.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (XLSX) (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|subtitle=(довідка) - ↑ http://www.gks.ru/dbscripts/munst/munst49/DBInet.cgi?pl=8006001
- ↑ а б Перечень ООПТ Новгородской области : [рос.] : [арх. 22.04.2021] // Министерство природных ресурсов, лесного хозяйства и экологии Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 9 июня. — Дата звернення: 12 липня 2021 року.
- ↑ Своим решением Новгородская областная Дума лишила защиты особо охраняемые природные территории Новгородской области : [рос.] : [арх. 01.08.2010] // газеты Волховъ : вебсайт. — 2009. — 24 апреля. — Дата звернення: 1 серпня 2010 року.
- ↑ Уничтожение заказников Новгородской области : [рос.] : [арх. 29.10.2020] // Электронный бюллетень Центра охраны дикой природы. ЦОДП — «Право — Природе» : вебсайт. — 2009. — 30 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ Характеристика субъектов Российской Федерации по типам муниципальных образований и видам муниципальных учреждений на 1 января 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Закон Новгородской области «О преобразовании некоторых муниципальных образований, входящих в состав территории Мошенского муниципального района...» : [рос.] : [арх. 27.04.2019] // Новгородская областная Дума : закон от 30.03.2010 № 720-ОЗ. — 2010. — 30 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ Перечень системообразующих предприятий Новгородской области, по которым осуществляется особый мониторинг : [рос.] : [арх. 25.01.2021] // Правительство Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 25 января. — Дата звернення: 9 серпня 2021 року.
- ↑ а б Список недропользователей Новгородской области : [рос.] : [арх. 19.07.2021] // Министерство природных ресурсов, лесного хозяйства и экологии Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 9 июня. — Дата звернення: 12 липня 2021 року.
- (рос.) Атлас Новгородской области / ред. коллегия: Шведчиков Б. Н., Селиверстов Ю. П., Дуров А. Г. и др.; ст. ред. Тимофеева Н.И. — М. : Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1982.
- (рос.) Новгородская область: Атлас / Министерство экономического развития Российской Федерации. Федеральное агентство геодезии и картографии (Роскартография). — Великий Новгород : Новгородское аэрогеодезическое предприятие, 2008. — 144 с. — (Регионы России). — 200 екз.
- (рос.) Административно–территориальное деление Новгородской губернии и области, 1727–1995 гг. : справочник. — СПб. : Экспресс С–Пб, 2009.
- (рос.) Архитектурное наследие Великого Новгорода и Новгородской области / под ред. М. И. Мильчика. — СПб. : СПАС: Лики России, 2008.
- (рос.) Барышева А. А. Местные климаты и ландшафты Новгородской области. — Великий Новгород : Новгородский региональный центр развития образования, 2008.
- (рос.) Глушкова В. Г. Новгородская земля : природа, люди, история, хозяйство. — М. : Вече, 2016.
- (рос.) История экономики Великого Новгорода и Новгородской земли : очерки хозяйственного развития. — Великий Новгород : Новгородский филиал Санкт–Петербургского государственного университета экономики и финансов, 2009.
- (рос.) Серова В. Н., Барышева А. А., Жекулин В. С. География Новгородской области. — Л. : Лениздат, 1988. — 94 с.
- (рос.) Смирнов В. Г. Великая Отечественная война на Новгородской земле. — М. : Вече, 2020.
- (рос.) Традиционный фольклор Новгородской области : песни, причитания. — Л. : Наука, 1979.
- (англ.) (рос.) Інтерактивна карта Новгородської області [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||||||
