Муассаніт
(Перенаправлено з Муасаніт)
| Муассаніт | |
|---|---|
  | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1]  |
| Абревіатура | Moi[2] |
| Хімічна формула | SiC |
| Nickel-Strunz 10 | 1.DA.[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | гексагональна сингонія[4] |
| Просторова група | кристалографічна група 186d[4] |
| Твердість | 9,25 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Анрі Муассан[5] |
| Типова місцевість | Canyon Diablo[5] |
 Муассаніт у Вікісховищі | |
Муассаніт (муасаніт) — мінерал, карбід кремнію координаційної будови — SiC.
Містить (%): Si — 70,03; C — 29,97.
Дигексагонально-пірамідальний вид.
Кристали таблитчасті.
Густина 3,1-3,2.
Твердість 9,5.
Колір зелений, чорний, синюватий.
Злам раковистий.
Блиск металічний.
Має дуже сильне заломлення та високу дисперсію.
Знайдений у вигляді дрібних гексагональних пластинок у залізному метеориті в шт. Аризона (США) разом з дрібними алмазами, а також в осадових породах, в тому числі в Україні, Росії (Сибір), Чехії.
Дуже рідкісний.
Названий на честь французького геолога Муассана (G.F.Kunz, 1905).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ а б Kunz G. F. Moissanite, a natural silicon carbide // American Journal of Science — 1905. — Т. 19 (169). — С. 396–397.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Муассаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Муассаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
