Мудрак Лариса Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мудрак.
Мудрак Лариса Михайлівна
Народилася29 жовтня 1968(1968-10-29) (56 років)
Лука, Таращанський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
НаціональністьУкраїнка
Місце проживанняКиїв
Діяльністьжурналістка, редакторка, головна редакторка, керівниця
Відома завдякиГолова Українського культурного фонду,Президент Win Win Communication, громадський та політичний діяч, українська журналістка
Alma materННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України і Національний університет «Києво-Могилянська академія»
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України
У шлюбі зДегтярьов Андрій Володимирович
ДітиСоломія та Дмитро
Нагороди
Заслужений журналіст України
Заслужений журналіст України

Лари́са Миха́йлівна Мудра́к (нар. 29 жовтня 1968, с. Лука, Київської області) — експерт з комунікацій вищого політичного рівня, політичний та громадський діяч, державний службовець 1-го рангу, медіаексперт, українська журналістка, публіцист, з 14 квітня по 4 червня 2021 року — Голова наглядової ради Українського культурного фонду[1][2].

Життєпис

[ред. | ред. код]
Освіта

З 1986 по 1991 роки навчалася на факультеті журналістики Київського університету імені Т. Шевченка[3].

У 1991 — 1992 рр. прослухала курс практичної персонології в університеті "Києво-Могилянська академія"[4].

У 1999 — курс медійного менеджменту у Міжнародному інституті менеджменту мас-медіа у Сан-Франциско, США.

У 2010 — 2012 рр. закінчила Дипломатичну академію України[5].

Сім’я

Перебуває у шлюбі з Дегтярьовим Андрієм. Виховує двох дітей: дочку Соломію та сина Дмитра.

Захоплюється інноваційними технологіями у сфері інформаційної політики та освіти, музейними платформами для знань, подорожами, українською національною вишивкою[6].

Кар’єра

[ред. | ред. код]
Медіа

Кар’єру Лариса Мудрак розпочинала у медіа сфері.

З 1991 по 1992 роки працювала завідуючою відділу фантастики та заступником головного редактора журналу «Наука-Фантастика».

У 1993 — 2000 роках була автором та ведучою програм української редакції Радіо Свобода: з 1993 по 1994 роки у Києві, з 1994 по 1995 роки у Мюнхені, з 1995 по 1997 у Празі та 1997 по 2000 знову у Києві.[6]

У 1997 — 1999 роках була спецкореспондентом та телеведучою програми «Вікна» на телеканалах ТЕТ та  ICTV.[7]  

З 1999 по 2002 роки працювала спецкореспондентом телепрограми «Перехрестя».

У 2000 — 2002 роках керувала проектом «Український регіональний вісник».[7]

У 2002 — 2005 роках була головним редактором, газети «Деловая неделя — Financial Times» у Києві. У 2003 році була шеф-редактор газети «Новое русское слово» та радіо «Народная волна» у місті Нью-Йорк, США.[8]

Політична діяльність

У 2005 році Лариса Мудрак перейшла на державну службу[9].

Була прес-секретаркою та начальником управління зв'язків зі ЗМІ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи[10].

З 2005 по 2006 роки була першою заступницею керівника прес-служби Секретаріату Президента України.

З 2006 по 2007 роки — керівницею прес-служби Головної служби інформаційної політики Секретаріату Президента України[8][11].

У 2007 — 2010 роках — керівницею Головної служби інформаційної політики Секретаріату Президента України[12].

Указом Президента № 229/2010 з 23 лютого 2010 року Ларису Мудрак було призначено членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення[13][14].

Комунікації вищого рівня

Лариса Мудрак займалася комунікаціями на вищому рівні.

У 2010 — 2014 роках була заступником Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Брала участь у 220 регіональних тренінгах щодо запровадження проекту захисту дітей від потенційно-шкідливого контенту на ТБ, впровадження цифрового телебачення та нових медіа[15][16][17].

Є автором подкасту «Українські герої» на «Громадському»[5].

З 2011 по 2014 роки Лариса Мудрак представляла Україну в Керівному Комітеті Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства[18][19].

Починаючи з 2015 року є незалежною медіа-експерткою та партнеркою з розвитку ФБН Україна[20][4].

З 2015 року і по нині — СЕО в Family Business Network Ukraine[21][22].

З 2016 року і по нині — президент в Win Win Communication[23][24].

Громадська діяльність

Лариса Мудрак з 2002 року є членом Українського медіа-клубу та НСЖУ.

З 2003 року — член громадської ради проєкту «Стипендія ім. Анатолія Москаленка» Фонду «Україна 3000»[25].

З 2014 по 2015 роки була волонтером-менеджером з питань розвитку Громадського Радіо[5][26].

2014 — 2015, 2016 — 2017 — член Координаційної Ради Aspen Ukraine Initiative.

У 2014 році брала участь у семінарі від Aspen “Відповідальне лідерство”[27].

Мудрак — волонтер становлення найбільшої в Україні інституції “Мистецький Арсенал”, створеної за ініціативи президента України Віктора Ющенка.

Благодійність

З 2008 і по сьогодні — віце-президент асоціації благодійників України.[28][29][30]

Голова наглядової ради УКФ

14 квітня 2021 року наказом Міністерства культури та інформаційної політики Ларису Мудрак призначено головою Українського культурного фонду. Під її головуванням 27 квітня Наглядова рада провела повторний конкурс на посаду Виконавчого директора УКФ, в якому переміг Владислав Берковський.[31][32]

Невдовзі на своєму засіданні Наглядова рада відхилила низку проектів з найвищими експертними оцінками, через що наразилась на критику представників культурного сектору та звинувачення в підміні прозорих процедур ручним управлінням[33][34].

Після оприлюднення протоколів сотні культурних менеджерів та митців підписали звернення до Президента України та Уряду, вимагаючи розпуску наглядової ради та скасування незаконних рішень[35]. З такими ж вимогами до Президента звернулись і сотні експертів — членів експертних рад УКФ. Свій критичний аналіз подій навколо УКФ висловили Ольга Балашова[36], Євгенія Нестерович[37], Вікторія Бавикіна[38] та Ірина Подоляк[39]. У відповідь на відкритий лист Ольги Балашової Лариса Мудрак оприлюднила лист-відповідь[40][41][42][43].

4 червня Лариса Мудрак подала заяву про відставку зі складу Наглядової ради.[44][45]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • 2015 — Лариса Мудрак. Володимир Нудельман. Несправедливість простору. 2015; 159 с[47]
  • 2020 — посібник «Комунікація і криза: як громадам протистояти викликам і успішно діяти в період кризи» (з ініціативи Українського кризового медіа-центру у рамках Програми USAID DOBRE)[48][49]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ларису Мудрак призначено головою УКФ /Сайт МКІПУ, 14.4.2021/. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  2. ↑ Голова Наглядової ради УКФ Лариса Мудрак йде з посади (ua) . «Укрінформ». 7 червня 2021. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 2021-6-09.
  3. ↑ Лариса Мудрак презентувала посібник з комунікацій Комунікація і криза: як громадам протистояти викликам і успішно діяти в період кризи (ru-RU) . Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  4. ↑ а б Мудрак Лариса Михайлівна – Віртуальний музей Інституту журналістики (укр.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  5. ↑ а б в Лариса Мудрак. Громадське радіо (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  6. ↑ а б Лариса Мудрак. GRAIN UKRAINE (ua-UA) . Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  7. ↑ а б Мудрак Лариса. LIGA. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  8. ↑ а б Лариса Мудрак | Спікери | Kyiv International Economic Forum. forumkyiv.org. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  9. ↑ Лариса Мудрак | Спікери | Kyiv International Economic Forum. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  10. ↑ Мудрак Лариса. LIGA. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  11. ↑ BBCUkrainian.com | Україна | Оприлюднено прослуховування Ющенка Саакашвілі?. www.bbc.com. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  12. ↑ Лариса Мудрак: на работу - с улыбкой. glavred.info (рос.). Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  13. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №229/2010. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  14. ↑ а б Програма конференції "Медіаправо". medialawconference.com.ua. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  15. ↑ PEP: Профіль: Мудрак Лариса Михайлівна, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. PEP.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  16. ↑ Лариса Мудрак: сподіваюся, що штрафи стануть діючими і в законодавстві, і в регуляторній діяльності. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. 4 жовтня 2012. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  17. ↑ Хорошковський не має ніякого впливу на Нацраду – Лариса Мудрак. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  18. ↑ Лариса Мудрак представлятиме Україну в Керівному комітеті Ради Європи з питань медіа. detector.media (укр.). 3 квітня 2013. Процитовано 23 березня 2021.
  19. ↑ Лариса Мудрак: Керівний комітет Ради Європи з питань ЗМІ та інформаційного суспільства стурбований проявами насильства проти журналістів в Україні. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. 8 листопада 2012. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  20. ↑ FBN. FBN Ukraine - FBN (рос.). Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  21. ↑ Лариса Мудрак, СЕО Ассоциации владельцев семейного бизнеса в Украине, экс-заместитель главы Нацсовета Украины телевидения и радиовещания, о бизнесе без админресурса и любви. Huxleў (ru-RU) . 27 грудня 2019. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  22. ↑ LvBS – партнер конкурсу на найкращий український сімейний бізнес Family Business Awards Ukraine 2020. LvBS (укр.). 23 вересня 2020. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  23. ↑ Павлівна, Драч Альона. Святковий марафон до Дня журналіста України. Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  24. ↑ admin (9 березня 2018). Лариса Мудрак: Запорука успіху - це мріяти, любити і діяти. Journalist.today (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  25. ↑ «Телекритика» (3 квітня 2014). Лариса Мудрак: «Новий склад Нацради має бути сформовано з представників громадських профільних організацій». detector.media (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  26. ↑ Лариса Мудрак: Зараз час для розвитку незалежного медіа (ua) , архів оригіналу за 20 квітня 2021, процитовано 23 березня 2021
  27. ↑ Фонд Віктора Пінчука — Аспен-Україна: ПОДІЇ. pinchukfund.org. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  28. ↑ Національний конкурс "Благодійна Україна". blagoukraine.org. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  29. ↑ Сформовано керівні органи Національного конкурсу “Благодійна Україна-2020″ | Громадський Простір. www.prostir.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  30. ↑ Про нас – Асоціація Благодійників України. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  31. ↑ Укрінформ. Фінальний етап конкурсу на посаду виконавчого директора Українського культурного фонду
  32. ↑ УКФ. Владислав Берковський переміг у конкурсі на посаду Виконавчого директора УКФ. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
  33. ↑ В УКФ хочуть розробити стратегію щонайменше на три роки – Мудрак. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
  34. ↑ Експерти УКФ звернулись до уряду з вимогою розпустити Наглядову Раду та скасувати її рішення. LB.ua. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  35. ↑ Скандал з відмовою фінансування в УКФ. Пів сотні представників культурної сфери написали відкритого листа Зеленському. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  36. ↑ Відкритий лист до голови Наглядової Ради УКФ Лариси Мудрак. LB.ua. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  37. ↑ Не диванні експерти «Korydor | журнал про сучасну культуру. www.korydor.in.ua. Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  38. ↑ Чому Український культурний фонд не може так працювати?. Your Art. 1 червня 2021. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  39. ↑ Чистоплюям тут не місце. LB.ua. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  40. ↑ Відкритий лист — відповідь Ользі Балашовій. LB.ua. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  41. ↑ Лариса Мудрак: «Стратегія розвитку УКФ потребує масштабного обговорення та діалогу». vglcinema.com (англ.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
  42. ↑ Принципи стратегування культури в сучасному світі. Лариса Мудрак. Інститут громадянського суспільства (рос.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
  43. ↑ Принципи стратегування культури в сучасному світі (укр.), архів оригіналу за 9 липня 2021, процитовано 5 липня 2021
  44. ↑ Голова Наглядової ради УКФ Лариса Мудрак оголосила про відставку (ua) . «Радіо Свобода». 7 червня 2021. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 2021-6-09.
  45. ↑ Морі, Євгеній (18 червня 2021). На скандальну програму УКФ до 30-річчя Незалежності подалися понад 70 заявників. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
  46. ↑ Лариса МУДРАК. Человек Года (ru-RU) . Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  47. ↑ Володимир Нудельман. Несправедливість простору. Я Галерея (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  48. ↑ Як громадам успішно комунікувати в період кризи - презентація посібника. Uacrisis.org (укр.). 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  49. ↑ Як громадам успішно комунікувати в період кризи – презентація посібника. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 23 березня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мудрак_Лариса_Михайлівна&oldid=42736653