Перейти до вмісту

Музика ЛГБТ

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ЛГБТ+ музика
Стилістичні походження
Походження
1970-ті роки, Велика Британія та США
Типові інструменти
Весь спектр музичних інструментів
ПопулярністьШвидко зростає, особливо у 2000-х роках
Похідні жанриМузичні жанри
Танцювальна музика, поп, диско, денс-рок, глем-рок, квіркор, ґомо-хоп, синті-поп, гіперпоп, diva house, hardbag
Стилі танцю
Vogue (танець), вакінг
Інші теми
Культура дреґ-балів, гей-бар

Му́зика ЛГБТ або музика лесбійок, геїв, бісексуалів і транссексуалів (ЛГБТ+) — це музика, яка зосереджується на досвіді гендерних і сексуальних меншин як продукт широкого визвольного руху геїв і лесбійок. ЛГБТ-музика охоплює весь спектр популярної музики. Зміст та мотиви пісень зазвичай виражають розчарування, тривогу та надію, пов’язану з сексуальними меншинами та гендерною ідентичністю, пропонуючи спільноті платформу для самовираження, "музика через яку можна сформувати, оскаржити та переглянути сексуальну ідентичність». Основна музика почала відображати визнання ЛГБТ+ та квір-музикування. Деякі квір-ікони відкрито ідентифікують квірів і роблять вражаючі зміни у світі для ЛГБТ-спільноти.[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11] Тексти пісень значною мірою є про: свободу, кохання, визнання, толерантність, камінг-аут і не тільки.[12][13][14]

Походження терміна

[ред. | ред. код]

Термін «ЛГБТ-музика» виник у 1970-х роках, коли танцювальні клуби та музичні бари США наповнювала ЛГБТ-спільнота, тим самим просуваючи свою музику в маси.[15][16][17][18][19][20].

Історія

[ред. | ред. код]

У 1890-х роках Новий Орлеан почав випробовувати іншу політику щодо проституції, що призвело до публічних будинків і гей-музикантів, таких як Тоні Джексон або Бессі Сміт. Джаз народився з багатьох ЛГБТ виконавців. Коли він процвітав, виконавці блюзу, як Люсіль Боган і Ма Рейні, почали співати про своє сексуальне життя з іншими жінками. Незабаром після розквіту джазу почали формуватися бродвейські шоу та музична аудиторія.

Незважаючи на прогрес у толерантності та прийнятті ЛГБТ, музиканти все ще залишаються маргіналізованими у популярній музиці. Американський композитор Леонард Бернстайн мав багато гомосексуальних стосунків, часто з іншими музикантами та композиторами, незважаючи на те, що перебував у гетеросексуальному шлюбі. Багато художників, як Бернстайн, Стівен Сондхайм, Джером Роббінс, Дімітріс Мітропулос, приховували свою сексуальну ідентичність від громадськості. Американський піаніст Liberace був знаменитим закритим геєм (в шафі) і рішуче заперечував звинувачення в гомосексуальності аж до своєї смерті в 1987 році, подавши до суду на оглядача Daily Mirror за натяк на його сексуальну орієнтацію.

Хоча зараз індустрія розваг більш відкрито обговорює роль гендерної ідентичності як у пресі, так і в музиці, багато хто в бізнесі все ще стримано виступає за прийняття ЛГБТК+. У США Бродвей продовжує надавати платформу для гендерних і сексуальних меншин, кульмінацією чого є створення хвалених мюзиклів, таких як "Kinky Boots", "Hair" і "The Colour Purple".

ЛГБТ+ у музиці

[ред. | ред. код]
Леді Гага є квір-іконою у ЛГБТ+-спільноті

Серед музикантів чимало осіб, а також колективів, що зараховують себе до ЛГБТ-спільнот. Серед цих музикантів, що стали відомими в 1970-ті роки — Елтон Джон, Фредді Мерк'юрі, Village People, Том Робінсон, Indigo Girls[en], k.d. lang, Dead or Alive, Queen, Девід Бові, Літл Річард, і Марк Алмонд[en].

У 80-х роках, чисельність відкритих ЛГБТ-артистів збільшилася, з такими артистами, як: Culture Club, Джордж Майкл, Frankie Goes to Hollywood, Pet Shop Boys, і Erasure, а також митців, які відкрито підтримували ЛГБТ+: Шер, Сінді Лопер, Мадонна, Кайлі Міноуг, Донна Саммер і Ґлорія Гейнор і багато інших.

У 90-х спостерігався початок законодавчого закріплення здобутків ЛГБТ-руху і загалом прав ЛГБТ+, що дало новий поштовх для просування у музиці. Такі групи, як: Placebo, Alcazar[en], Right Said Fred[en], та інші, долучилися до лав союзників спільноти і ЛГБТ-музикантів.

В 2000-х роках відбулося розгалуження ЛГБТ-музики у інші напрямки [джерело?], і нові артисти, такі як: Крістіна Агілера, Уілл Янг[en], The Scissor Sisters, Gossip, Джефрі Стар, Lady Gaga, Міка, Адам Ламберт, Kent James і Dawnstar[en] дали чіткі послання руху за права ЛГБТ та підтримали зростаючий напрямок у ЛГБТ-музиці, великій за чисельністю і багатий за змістом. Значний суспільний резонанс мала перемога трансперсони Кончіти Вурст на пісенному конкурсі «Євробачення 2014».[21][22][23][24][25][26]

Багато відкритих-ЛГБТ+ музикантів стали дуже успішними, такі як: Елтон Джон, який має найбільш продаваний сингл в Billboard у 1990-х роках («Candle in the Wind 1997[en]»), і сингл «Anything is Possible»/«Evergreen» Уілла Янга, який був найкраще продаваним синглом десятиліття в 2000-х роках[27][28].

ЛГБТ-музика в Україні

[ред. | ред. код]

Більшість українських ЛГБТ-музикантів приховує свою орієнтацію і не бере участі у ЛГБТ-фестивалях, хоча є винятки. Деякі музиканти не є ЛГБТ, але можуть мати відповідний імідж або підтримувати своєю творчістю ЛГБТ+. Їх пісні не обов'язково мають підкреслені теми, зрозумілі лише для ЛГБТ, оскільки більшість виконавців співають для широкої аудиторії і частіше за все, прямо не посилаються у своїх піснях на одностатеве кохання, чи проблеми, життя і радості ЛГБТ-спільноти, охоплюючі широкі та загальні теми у своїй творчості. Підкреслена ЛГБТ-творчість зазвичай не є широкодоступною для суспільства, а виступи таких виконавців відбуваються у закритих клубах чи інших подібних закладах для відповідної аудиторії.

Одними з найперших представників української ЛГБТ-музичної сцени ще з початку 1990-х років стали: Костянтин Гнатенко (перший в Україні гей, що зробив камінг-аут), Артур Кульпович[29], EL Кравчук[30][31][32], Левко Дурко та травесті-Діва Монро[33][34][35](перша і єдина в Україні, хто відкрито заявив про себе, як трансгендерна представниця шоу-бізнесу). Також, відомим є екс-травесті оперний співак Артем Семьонов[36], більш відомий як травесті-Діва Урсула[37], який брав участь у проекті «Україна має талант»[38]. Наступним прикладом є Борис Апрєль[39][40][41][42], що був учасником музичного проекту «Фабрика зірок». Також відомим у образі андрогіна став співак і виконавець власних пісень Антон Агафонов, учасник «Україна має талант 4», який зараз є травесті-Дівою Малікою та музикант і ведучий Філіп Лєвшин[43][44]. Відомим є також фрік-стиліст і співак Сергій Пастух[45][46]. Останньою подією пов'язаною із ЛГБТ-музикою в Україні, став виступ Микити Волкова із Одеси на шоу Х-фактор, разом із декількома травесті-дівами.

В Україні є також і музиканти, які відкрито підтримують ЛГБТ, такі як: Ірена Карпа[47], Камалія[48], Kazaky[49], Влад Дарвін[50] та інші.

У 2020 році українські артисти, серед яких Сергій Бабкін, YUKO, Constantine, KRUTЬ, Gurt [O], Latexfauna, заспівали пісню – маніфест толерантності на підтримку ЛГБТ+[51].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «With a blossoming membership, annual event, and a powerful contribution to the global It Gets Better Project in the bag, the Leeds College of Music LGBT Society has arrived in style.». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  2. ↑ «The LGBT History Month Music Pre-Launch». Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  3. ↑ «LGBT music and musicians with a live show». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  4. ↑ DeNordo, Gregory F.; Legutki, Allen R.; Abramo, Joseph; Cavicchia, John; Duling, Ed; Fitzpatrick, Kate R.; Hansen, Erin; Furman, Lisa J.; Garrett, Matthew L. (2011). Establishing Identity: LGBT Studies & Music Education – Select Conference Proceedings. Bulletin of the Council for Research in Music Education. № 188. с. 9—64. doi:10.2307/41162329?uid=3739232&uid=2&uid=4&sid=21104724906513. ISSN 0010-9894. Процитовано 20 жовтня 2022.
  5. ↑ «The Best of LGBT Chorus Holiday Music». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  6. ↑ History Museum to Explore Chicago House Music's LGBT Roots. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  7. ↑ The Evolving Role of LGBT Musicians in Heavy Metal Music | Psychology Today. www.psychologytoday.com (амер.). Процитовано 20 жовтня 2022.
  8. ↑ The 2nd Symposium on LGBT Studies & Music Education. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  9. ↑ «Establishing Identity: LGBT Studies and Music Education». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  10. ↑ Список новин ЛГБТ-музики у "http://www.huffingtonpost.com/». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  11. ↑ Shane Phoenix. The 2010 LGBT Music In Review. Hot Spots magazine. Архів оригіналу за 21 січня 2011. Процитовано 15 січня 2011.
  12. ↑ «LGBT Music — Should it have a message?|Humanity Hallows». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  13. ↑ «LGBT Gay Music Radio Stations». Архів оригіналу за 5 жовтня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  14. ↑ «MUSIC LGBT». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  15. ↑ Ellen Friedrichs. GLBT music, books and Entertainment. About.com. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 15 січня 2011.
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ «LGBT History Month UK: Where Would We Be Without Our LGBT Musicians?». Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  20. ↑ «LGBT History Month: How music gave gay people a voice». Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  21. ↑ «Queer Sounds: the importance of music in LGBT history». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  22. ↑ «10 Queer Artists You Should Be Listening To». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. ↑ «Кончіта Вурст з Австрії виграла Євробачення 2014». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  25. ↑ «Євробачення 2014 виграв бородатий Кончіта Вурст з Австрії». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  26. ↑ «Євробачення 2014: Кончита Вурст і Австрія — переможець Євробачення 2014». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  27. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 грудня 2010. Процитовано 22 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  28. ↑ History of Ricky Martin's peak position. Billboard.com. Процитовано 15 січня 2011.
  29. ↑ Артур Кульпович — «Де ти є?!» (1997)[недоступне посилання з липня 2019]
  30. ↑ «El Кравчук хочет семейного и мужского счастья». Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  31. ↑ «EL Кравчук рассказал про свою бисексуальность и садо-мазо.». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 вересня 2014.
  32. ↑ «EL КРАВЧУК: ЗАВЖДИ НОШУ З СОБОЮ КОСМЕТИКУ І ФЛАКОНЧИК ПАРФУМІВ». Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  33. ↑ Діва Монро: Біографія. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  34. ↑ Травесті-діва Монро: «хто така і з чим її їдять». Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  35. ↑ "Травесті-діва Монро: "у мене немає роздвоєння особистості, я прекрасно усвідомлюю, що фізіологія у мене чоловіча, а от свідомість — жіноча! "". Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  36. ↑ Артем Семенов (Урсула). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  37. ↑ «Популярний екс-травесті-артист хоче заспівати в церкві». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  38. ↑ «КОЗИРНЕ ЖИТТЯ. АРТЕМ СЕМЕНОВ: ЧИ Є ЖИТТЯ ПІСЛЯ ШОУ „УКРАЇНА МАЄ ТАЛАНТ“?». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  39. ↑ «Борис Апрель розповів правду про себе: Я жінка і чоловік одночасно». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  40. ↑ «Борис Апрель став більш жіночним». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  41. ↑ «Співак Борис Апрєль зізнався, що він одночасно і чоловік, і жінка». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  42. ↑ «Борис Апрєль розповів про свою свободу вибору». Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  43. ↑ «Моду Народу! Випуск 57. Філіп Левшин». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  44. ↑ «Філіп Левшин влаштував новий скандал у кліпі». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  45. ↑ «Відомий стиліст Сергій Пастух: тернополянам просто не вистачає грошей на моду». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  46. ↑ «СЕРГІЙ ПАСТУХ У „РАНКОВИХ КУРАСАНАХ“». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  47. ↑ Ірена Карпа: "Збочення — це бути геєм, але жити з людиною протилежної статі, силувати себе до «правильної сім'ї». Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  48. ↑ Камалія: «Геями не стають завдяки пропаганді — людина народжується такою, якою вона є». Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  49. ↑ KAZAKY: «Світ із захопленням і здивуванням сприйняв те, що ми з України». Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.
  50. ↑ ВЛАД ДАРВІН: НЕ ТРЕБА ПЕРЕСЛІДУВАТИ УЧАСНИКІВ ЛГБТ-СПІЛЬНОТИ. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  51. ↑ Українські артисти заспівали на підтримку ЛГБТ-людей | ZMINA. zmina.info (укр.). 15 травня 2020. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Музика_ЛГБТ&oldid=44212251