Перейти до вмісту

Мунц Оскар Рудольфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мунц Оскар Рудольфович
Народження24 вересня (6 жовтня) 1871 Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть7 січня 1942(1942-01-07) (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняОстрів Декабристів[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна
(підданство)
 Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняВище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіБенуа Леонтій Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархітектор Редагувати інформацію у Вікіданих
Праця в містахСанкт-Петербург, Гомель і Харків Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор архітектури
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти·Мунц Володимир Оскаровичd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Мунц Оскар Рудольфович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Оскар Рудольфович Мунц (нар. 6 жовтня 1871, Одеса — пом. 7 січня 1942, Ленінград) — російський архітектор, педагог, історик архітектури; доктор архітектури і професор з 1939 року. Батько архітектора Володимира Мунца.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 24 жовтня [6 жовтня] 1871(18711006) року в місті Одесі (нині Україна) у сім'ї генерального консула Нідерландів. 1889 року переїхав до Санкт-Петербурга. Упродовж 18921896 років навчався на архітектурному відділенні Вищого художнього училища при Російській імператорській академії мистецтв в майстерні Леонтія Бенуа. Навчання закінчив із золотою медаллю, що надало йому право на закордонне відрядження, під час якого відвідав Австрію, Німеччину, Голландію, Італію, Францію.

Після повернення з поїздки працював у Санкт-Петербурзі: з 1897 року — помічником архітекторів Олександра Гогена, Ієроніма Кітнера, Леонтія Бенуа; з 1904 року викладав у загальному архітектурному класі Вищого художнього училища при Російській імператорській академії мистецтв, у 19101942 роках — викладач і професор архітектурного факультету Петербурзької академії мистецтв; одночасно викладав у Ксенінінському інституті, на Жіночих політехнічних курсах, архітектурних курсах Олени Багаєвої; у 19211924 роках — в Інституті цивільних інженерів. Протягом 19301933 років працював архітектором тресту «Апатит»; з 1933 року очолював групу та з 1938 року майстерні Ленпроекту.

Помер у Ленінграді під час його блокади 7 січня 1942 року. Похований у Ленінграді на цвинтарі острова Декабристів у братській могилі професорів Академії мистецтв.

Архітектурна діяльність

[ред. | ред. код]

Самостійну архітектурну діяльність розпочав у 1901 році. Застосовував модернізовані форми історичних стилів. Спів­автор проектів:

у Санкт-Петербурзі/Ленінграді
у Харкові
в інших місцях

У 19141917 роках співпрацював із видавництвом «Архитектурно-художествен­ный еженедѣльникъ». Автор статей з питань архітектури, зокрема «О классическом и классике (вопрос терминологии)» // «Архитектура СССР», 1941, № 6.

Банк «Північний» в Харкові
Будинок кооперації в Харкові
Поштамт в Москві
Волховська ГЕС
Палац К. Ценіної в Котюжанах

Література

[ред. | ред. код]