Перейти до вмісту

Мурадов Рустам Усманович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мурадов.
Мурадов Рустам Усманович
Народився21 березня 1973(1973-03-21) (51 рік)
Чинар, Дербентський район, Дагестанська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна Росія
Діяльністьофіцер
Alma materКазанське суворовське військове училищеd
Знання мовросійська
УчасникІнтервенція Росії в Сирію, Друга чеченська війна, Перша чеченська війна і російське вторгнення в Україну (з 2022)
Роки активності1990 — тепер. час
Військове званнягенерал-майор і генерал-лейтенант
Нагороди

Руста́м Усманович Мура́дов (нар. 21 березня 1973 , Чинар Дербентський район, Дагестанська АРСР, РРФСР, СРСР) — російський воєначальник. Заступник командувача військ Південного військового округу з 25 грудня 2018 року, генерал-полковник (лютий 2023)[1]. Герой Російської Федерації (2017).

З 28 лютого 2022 перебуває під персональними санкціями ЄС[2]. У липні 2022 року стало відомо про його командування угрупуванням військ «Схід» в Україні[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Рустам Усманович Мурадов народився 21 березня 1973 року у селі Чинар Дербентського району. Його батько родом із села Ханак Табасаранського району Дагестанської АРСР[4][5]. За національністю табасаранець[6]. Батько — Усман, мати — Уміжат. Батько 1966 року, після землетрусу в Південному Дагестані, переселився з батьками в село Чинар із Табасаранського району. Тут і одружився. У сім'ї було троє синів. Рустам навчався у Чинарській середній школі.

Випускник школи курсантів у Новочеркаську[7]. На військовій службі з 1990 року. З відзнакою[8][9] закінчив Санкт-Петербурзьке вище загальновійськове командне училище (1995)[10] та Загальновійськову академію Збройних Сил Російської Федерації, також закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (2015)[11].

Командир взводу, роти (1996), командир 242-го гвардійського мотострілецького полку (2008—2009), командир 17-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади (2009), командир 36-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади Східного військового округу (2009—2012).

У 2012 році присвоєно чергове військове звання генерал-майор. З 2012 по 2013 — начальник 473-го Лисичанського окружного навчального центру Центрального військового округу[12].

З 2013 по 2015 рік — слухач Військової академії Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації.

З 2015 по 2017 рік — перший заступник начальника та начальник штабу 41-ї армії. У 2016 році — представник Росії у Спільному російсько-українському центрі з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК) на Донбасі..

2017 року — військовий радник у Сирії. Загони під командуванням Мурадова протягом двох тижнів пробивалися від Ес-Сухни до Дейр-ез-Зора, долаючи опір супротивника. Указом Президента Росії від 28 грудня 2017 року за мужність і героїзм, виявлені при виконанні військового обов'язку, генерал-майору Мурадову присвоєно звання Героя Російської Федерації з врученням особливої відзнаки — медалі «Золота Зірка».

З грудня 2017 по грудень 2018 року — командувач 2-ї гвардійської Червонопрапорної армії Центрального військового округу[13].

З 25 грудня 2018 — заступник командувача військами Південного військового округу[14].

Від 20 лютого 2020 року присвоєно чергове військове звання генерал-лейтенант[15][16].

З 11 листопада 2020 по 9 вересня 2021 — командувач Російським миротворчим контингентом в Нагірному Карабаху[17][18][19].

Під час вторгнення Росії в Україну прийняв командування угрупуванням військ «Схід»[3], з липня 2022 року. Зона його відповідальності - Запорізький і Вугледарський напрямки.[20]

27 березня 2023 року відсторонений від посади командувача угруповування «Схід».[21] Це пов'язують з невдалим штурмом Вугледара, де тільки в техніці ворог недорахувався понад 100 бронемашин.[20][22]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений. Має двох дочок та двох синів[11].

Санкції

[ред. | ред. код]

У лютому 2022 року Європейський Союз ввів персональні санкції проти Мурадова у зв'язку з вторгненням Росії в Україну[23][24].

4 березня 2022 року доданий до санкційного списку Швейцарії.[25]

12 квітня 2022 року Рустам Мурадов доданий до персональних санкцій Японії.[26]

19 жовтня 2022 року Мурадов доданий до санкційного списку України.[27]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сергій Чудновцев (18 лютого 2023). Путін підвищив генерала, який керував провальним наступом на Вугледар. НВ.
  2. ↑ Official Journal of the European Union.
  3. ↑ а б Минобороны назвало командующего группировкой "Восток" в Украине. Радио Свобода (рос.). Процитовано 18 липня 2022.
  4. ↑ Мурадов Рустам Усманович. Кавказский узел (рос.). 11 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
  5. ↑ Генерал Рустам Мурадов: «Героями не рождаются…». Зори Табасарана (рос.). 17 липня 2019. Процитовано 11 листопада 2020.
  6. ↑ Командующий миротворцами в Карабахе раскрыл свою национальность. «РИА Новости» (рос.). 14 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020. Что касается моей национальности, если это так всем интересно, я родился в Республике Дагестан, являюсь по национальности табасаранцем
  7. ↑ Достойные сыновья – богатство матери. Дагестанская правда (рос.). 14 грудня 2018. Процитовано 22 листопада 2020.
  8. ↑ Вадим Иванов (12 січня 2019). Герой России Рустам Мурадов назначен заместителем командующего войсками ЮВО. Телеканал «Звезда» (рос.). Процитовано 28 серпня 2020.
  9. ↑ Ахмед Дагиев (11 серпня 2020). Советы генерал-лейтенанта. Рустам Мурадов - о неудачниках и лентяях. dag.aif.ru. Процитовано 28 серпня 2020.
  10. ↑ Генералы-выпускники ЛенВОКУ имени С. М. Кирова. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
  11. ↑ а б в Генерал из Дагестана, отличившийся в Сирии, стал Героем России
  12. ↑ Межвидовой учебный центр ЦВО возглавил генерал Рустам Мурадов
  13. ↑ Командующим общевойсковой армией ЦВО в Поволжье назначен кавалер двух Орденов Мужества генерал-майор Рустам Мурадов. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 8 січня 2018.
  14. ↑ Рустам Мурадов, командовавший 2-й гвардейской армией, будет служить в ЮВО
  15. ↑ Дагестанцу Рустаму Мурадову присвоено звание генерал-лейтенанта. РИА «Дагестан». Процитовано 28 серпня 2020.
  16. ↑ 2. А отец, говорил, у меня генерал: Как в России заслужить лампасы. 19rus.info (ru-ru) . Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
  17. ↑ Группировку российских миротворцев в Карабахе возглавил генерал Мурадов
  18. ↑ Генерал Рустам Мурадов назначен командующим миротворцами в Карабахе
  19. ↑ У российских миротворцев в Карабахе сменился командующий. РБК (рос.). Процитовано 3 червня 2021.
  20. ↑ а б Dialog.ua. ​СМИ: Мурадова сняли с должности – Z-каналы отреагировали, озвучив позывной генерала среди солдат РФ. Диалог.UA (рос.). Процитовано 27 березня 2023.
  21. ↑ Media.Az. СМИ: Генерал Рустам Мурадов отстранен от должности. media.az (рос.). Процитовано 27 березня 2023.
  22. ↑ В РФ звільнили генерала, який керував "м'ясними штурмами" Вугледара - росЗМІ. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 березня 2023.
  23. ↑ ЕС ввел санкции против 26 россиян, включая Дмитрия Пескова
  24. ↑ МУРАДОВ Рустам Усманович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2023. Процитовано 8 березня 2023.
  25. ↑ SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 27 березня 2023.
  26. ↑ ウクライナ情勢に関する外国為替及び外国貿易法に基づく措置について (PDF) (японська) . Процитовано 08.03.2023.
  27. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Процитовано 08.03.2023.
  28. ↑ Награждённые государственными наградами Российской Федерации
  29. ↑ Дагестанский военный награждён высшим именным полководческим орденом России. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 23 липня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • Призначення у Збройних Силах. Генерал-майор Мурадов Рустам Усманович. // Російський військовий огляд. 2018. № 1 (165). — С.70.
  • Призначення у Збройних Силах. Генерал-майор Мурадов Рустам Усманович. // Російський військовий огляд. 2018. № 12 (176). — С.70.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мурадов_Рустам_Усманович&oldid=44173969