Табасарани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Табасарани — один із народів Дагестану. Загальна чисельність - близько 150 тис. Розмовляють табасаранською мовою. Релігія — суннітський іслам.

Розселення

[ред. | ред. код]

Історична динаміка чисельності табасаранів у Росії[1]

Табасарани проживають переважно у Табасаранському, Дербентському та Хівському районах на південному-сході Дагестану. За переписом 2002 р. вони становили 82,6% населення Табасаранського району, 57,3% — Хівського та 10,7% — Дербентського. Серед міст найвища частка табасаранського населення у Дагестанських Вогнях (35,5%), Дербенті (15,4%) та Каспійську (5,2%)[2]

Основні райони проживання табасаранів у Дагестані за даними перепису 2010 р.[3]

населення
району
% табасаранів
Табасаранський район 52 886 79,1%
Хівський район 22 753 59,4%
Дагестанські Огні 27 923 46,2%
Дербент 119 200 15,8%
Дербентський район 99 054 9,9%
Каспійськ 100 129 5,4%
Махачкала (м/о) 696 885 2,0%
Каякентський район 54 089 1,7%
Кизляр (м/о) 51 707 1,6%
Кізлярський район 67 287 1,5%
Дагестан 2 910 249 4,1%


Табасарани в Україні

[ред. | ред. код]

За переписом 2001 р. в Україні мешкало 977 табасаранів, переважно у східних областях: Харківській (227), Запорізькій (170), Донецькій (149).[4]

Табасаранська мова — одна з державних мов Дагестану. Належить до лезгінської підгрупи Нахсько-Дагестанської групи кавказької мовної сім'ї. Чисельність носії - бл. 130 тис., в тому числі у Російській Федерації - 126,1 тис. (перепис 2010 року)[5]

Табасаранська мова має 2 діалекти, які суттєво відрізняються: північний і південний.

  • Говірки північного діалекту: дюбек, ахік, курлак, гунгум, хірган, шуркулан, кухрік, сугак.
  • Говірки південного діалекту: табасаранська літературна мова, калук, нітрік, етег.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]