Мурафа (заказник)

Ландшафтний заказник місцевого значення «Мурафа»

48°28′4.8000001000127″ пн. ш. 28°3′7.2000000999986″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Вінницька область, Могилів-Подільський район, між селами Скалопіль та Вила Ярузькі
Найближче місто	Чернівці (смт)
Площа	220 га
Засновано	1990 р.
Оператор	Вило-Ярузька сільська рада, Лозівська сільська рада, Мазурівська сільська рада
Мурафа (заказник) (Вінницька область)
Мурафа у Вікісховищі

Мура́фа — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у долині річки Мурафа, притоки Дністра, між селами Скалопіль та Вила Ярузькі на території Чернівецької селищної та Бабчинецької сільської громад Могилів-Подільського району Вінницької області.

Площа - 220 га. Оголошений відповідно до Рішення Вінницького облвиконкому № 263 від 28.10.1990 року. Перебуває у віданні Вило-Ярузької, Лозівської та Мазурівських сільських рад.

За фізико-географічним районуванням України (1968 р.) територія заказника належить до Ямпільсько-Придністровського району Придніпровсько-Подільської області Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Характерним для цієї ділянки є лісовий і лучний остепнений ландшафт річкової заплави. З геоморфологічної точки зору описувана територія є заплавною терасою алювіальної акумулятивної рівнини.

Клімат території помірно континентальний. Для нього характерне тривале нежарке літо і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить — 4,5…-5°C, а липня +20,5…+ 20 °C. Річна кількість опадів — 500—475 мм.

За геоботанічним районуванням України (1978 р.) територія належить до Вінницького (Центральноподільського) округу Подільсько-Бесарабської провінції Європейської широколистяної області.

Територія заказника є малозміненим ландшафтом каньойоноподібних річкових долин Придністровського Поділля. Ділянка тягнеться вузькою смугою довжиною 3,5 км вздовж течії річки Мурафа. Глибина перерізу плакора річкової долини складає близько 100 м, а крутизна схилів — 30-40° і більше. Кристалічні породи залягають вище базису ерозії, тому виходять у долині р. Мурафа на поверхню.

Лівий берег крутий, з численними гранітними скелями, відомий під назвою «Падунів ліс». На його схилах добре виражений висотний розподіл рослинних угруповань. У нижній частині схилу зростають вузькою смугою угруповання вільхи чорної. Вище розташовані ділянки грабової діброви яглицевої, ще вище по схилу — ділянки грабової діброви зірочникової і волосистоосокової. Найбільш сухі лобові частини на верхніх ділянках схилів займають дубові ліси татарськокленові (конвалієві і волосистоосокові). За площею на масиві переважають ліси середньовікові, біля 75 % площі займають грабово-дубові і похідні від них грабові ліси, є штучні посадки клена і горобини білої.

Значну цінність становить трав'яний ярус лісу, у якому переважають типові неморальні тінелюбні широкоареальні види — копитняк європейський, яглиця звичайна, зірочник лісовий, чина весняна, материнка пахуча та ін. Поряд з ними добре виражене флористичне ядро неморальних світлолюбивих видів, в тому числі субсередземноморських, таких як осока парвська, медунка м'яка, перлівка одноцвіта, купина широколиста тощо. У щілинах гранітних скель масово зустрічаються папороті: аспленій волосовидний, багатоніжка звичайна, пухирник ламкий. Зростають у лісі види, занесені до Червоної книги України — лілія лісова, півники угорські, ломиніс цільнолистий, барвінок трав'янистий, горицвіт весняний.

Великі популяції утворюють цінні ранньовесняні види: проліска дволиста, печіночниця звичайна, горицвіт весняний. Правий берег р. Мурафа має ще більшу флористичну цінність. Тут переважають схили південної і південно-західної експозиції, на яких домінують реліктові рідкісні угруповання осоки низької, занесені до Зеленої книги України.

Тваринний світ представлений великою кількістю плазунів — ящірка прудка, вуж звичайний, гадюка звичайна та ін., а також комах — дикі бджоли, джмелі та ксилокопа фіолетова, занесена до Червоної книги України. Територія заказника є місцем гніздування багатьох видів птахів.

Галерея

• 
• 
• 

Джерела

• Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.
• Физико-географическое районирование Украинской ССР. — Киев: Изд-во Киевского ун-та, 1968. — 683 с.: рис., табл. — Библиогр.: с. 670—680.
• Барбарич А. І. (відп.ред.) Геоботанічне районування Української РСР. Київ: Наукова думка, 1977. — 304 с.
• Яцентюк Ю.В. Екомережа як антропогенна парагенетична ландшафтна система (на прикладі Вінницької області). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Географія». Випуск 26. 2014. С. 17-24.[1]
• Яцентюк Ю.В. Наукове обґрунтування створення регіонального ландшафтного парку «Мурафа». Український географічний журнал. 2006. Вип. 4. С. 34-37
• Яцентюк Ю. В., Воровка В. П.,.Гришко С. В. ЛАНДШАФТНІ КОМПЛЕКСИ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ „МУРАФА”. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2021. Випуск 35. С. 93-104.[2]