Урочище Грабарка
 | |
| 48°22′30.0000001″ пн. ш. 29°17′6.0000001000005″ сх. д. / 48.37500° пн. ш. 29.28500° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Україна Вінницька область, Тростянецький район |
| Найближче місто | с. Ободівка |
| Площа | 2,6 га |
| Засновано | 2009 р. |
| Оператор | Ободівська сільська рада |
  Урочище Грабарка (Вінницька область) | |
 | |
Уро́чище «Грабарка» — ландшафтний заказник місцевого значення.[1]
За фізико-географічним районуванням України (1968), територія ландшафтного заказника належить до Крижопільського району області Подільського Побужжя Волинсько-Подільської височини Дністровсько-Дніпровської лісостепової зони.
За геоботанічним районуванням України (1968) територія належить до Могилів-Подільсько-Бершадьського району геоботанічного округу дубово-грабових та дубових лісів Південної підпровінції Правобережної провінції Європейської широколистяної області.
Для цієї території характерні хвилясті лесові рівнини з фрагментами дубово-грабових лісів на опідзолених, реградованих та типових вилугованих і карбонатних чорноземних ґрунтах та височинні сильно еродовані рівнини з переважанням силових земель та фрагментами лісів з дуба скельного та грабу на опідзолених та чорноземних змитих ґрунтах та заплави річок з різнотравно-злаково-осоковими луками, тобто з геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою Жмеринську слабо розчленовану лесову рівнину.
В геологічному відношенні територія належить до фундаменту Українського кристалічного щита, що представлений ранньопротерозойськими складчастостями: гранітів та гнейсів та областю архейської складчастості. Осадкові відклади, що перекривають кристалічний фундамент прилучені до неогенової системи і складені сіро-зеленими місцями жовтими глинами.
Ґрунтовий покрив характеризується типовими чорноземами неглибокими і глибокими мало гумусними карбонатними і вилутуваними.
Територія заказника знаходиться в межах рівнинної атлангико-континентальної області помірного кліматичного поясу. Клімат території помірно континентальний. Для нього с характерним тривале нежарке літо, і порівняно недовга, м’яка зима. Середня температура січня становить - 6°С, а липня становить + 19°С. Річна кількість опадів становить від 575 і вище мм.
Ділянка є невіддільною частиною екомережі, діяльність якої спрямована на відтворення та збереження екосистем. Значні площі у заплаві зайняті угруповання остепнених лук класу передгірних перервами мокрих луків з домінуванням костриці валіскої, тонконога вузьколистого, ромашки білої та участю в травостої жовтець багатоквітковий, подорожника ланцетоподібного, деревію звичайного, лядвинця рогатого, конюшини лугової, конюшини повзучої тощо. На схилах долини поширені степові угруповання класу з фрагментами рудеральних ценозів, формування яких зумовлено зсувами ґрунту на крутих схилах. У складі степових ценозів домінує костриця валіеька, ^ зустрічається вероніка сива, тонконіг гребінчастий, осока рання. На гранітних відслоненнях ростуть очиток шестирядний, віскарія клейка, чебрець Маршалдів.
- Физико-географическое районирование Украинской ССР. — Киев: Изд-во Киевского ун-та, 1968. — 683 с.: рис., табл. — Библиогр.: с. 670—680.(рос.)
- Барбарич А. І. (відп.ред.) Геоботанічне районування Української РСР. Київ: Наукова думка, 1977. — 304 с.
- ↑ Рішення 25 сесії 5 скликання Вінницької обласної ради від 29.07.2009 р. № 834 «Про створення нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення»