Мурит
Зовнішній вигляд
Мурит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Mre[2] |
Хімічна формула | Mg₉☐₂Mn₂Zn₄(SO₄)₂(OH)₂₆ * 8H₂O |
Nickel-Strunz 10 | 7.DD.45 |
Ідентифікація | |
Сингонія | моноклінна сингонія |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Gideon E. Moored[3] |
Типова місцевість | Стерлінг-Гіллd[3] |
Мурит, муреїт — мінерал, водний основний сульфат магнію, цинку і манґану.
Хімічна формула: (Mg, Zn, Mn)15[SO4]2(OH)26•8H2O.
Склад у % (штат Нью-Джерсі, США): MgO — 25,41; ZnO — 24,57; MnO — 11,46; SO3 — 11,11; H2O — 27,20.
Домішки: SiO2 (0,06).
Сингонія моноклінна.
Призматичний вид.
Таблитчастий до пластинчастого, часто зустрічається в субпаралельних агрегатах, згрупованих по (010).
Спайність досконала.
Густина 2,47.
Твердість 3-3,5.
Безбарвний.
Блиск скляний.
Прозорий.
У шліфах безбарвний.
Продукт зміни пірохроїту.
Знайдений у родов. Стерлінґ-Гілл (штат Нью-Джерсі, США) разом з родохрозитом, цинкітом та ін.
За прізв. амер. хіміка Ґ.Е.Мура (G.E.Moore), L.H. Bauer, H. Berman, 1928.
Синоніми: муреїт.
Розрізняють:
- δ-мурит (те ж саме, що й торейїт).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Berman H., Bauer L. H. Mooreite, a new mineral and fluoborite from Sterling Hill, New Jersey // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1929. — Vol. 14, Iss. 5. — P. 165–172. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мурит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Мурит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.