Перейти до вмісту

МіГ-31

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з МіГ-31К)
МіГ-31
МіГ-31
МіГ-31
Призначення:Винищувач-перехоплювач
Перший політ:16 вересня 1975
Прийнятий на озброєння:6 травня 1981
Розробник:МіГ і Авіабудівельний завод «Сокол»d
Всього збудовано:519[1]
Модифікації:Е-155МП, МіГ-31, МіГ-31Б, МіГ-31БМ, МіГ-31Д, МіГ-31М, МіГ-31Ф(Е), МіГ-31Е МіГ-31К
Конструктор:Лозино-Лозинський Гліб Євгенович і МіГ
Екіпаж:2 особи
Максимальна швидкість (МШ):3000 км/год
МШ біля землі:1500 км/год
Бойовий радіус:1450 км
Дальність польоту з ППБ:5400 км
Практична стеля:22 500 м
Довжина:22,62 м
Висота:6,45 м
Розмах крила:13,45 м
Площа крила:61,62 м²
Порожній:21 820 кг
Споряджений:39 150 кг
Максимальна злітна:46 200 кг
Двигуни:2 × ТРДДФ Д-30Ф6
Тяга (потужність):9 500 кг/с
Тяга форсажна:15 500 кг/с
Гарматне озброєння:23-мм гармата ГШ-6-23М
Боєзапас:800
Маса підвісних елементів:5 000 кг
Підвісне озброєння:ракети
  • 4 Керовані ракети великої дальності Р-33
  • 2 Керовані ракети середньої дальності Р-40Т
  • 4 Керовані ракети малої дальності Р-60, Р-60М
МіГ-31 у Вікісховищі

МіГ-31 (за кодифікацією НАТО: Foxhound — «фоксгаунд; лисячий гончак», рос. «МиГ-31») — радянський двомісний надзвуковий всепогодний винищувач-перехоплювач дальньої дії. Є модернізованим варіантом радянського одномісного винищувача 1970-х років МіГ-25.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Розробка і прийняття на озброєння у США стратегічних крилатих ракет поставило на порядок денний питання про створення в СРСР наступника літака Ту-128 — баражуючого перехоплювача, здатного боротися з новою загрозою[2]. Концепція, відповідно до якої велося проєктування перехоплювача, багато в чому була безпрецедентною для радянської авіації. Наголос робився на автономне виконання бойового завдання, в той час, як всі попередні перехоплювачі ВПС Радянського Союзу працювали в найтіснішій взаємодії з наземними пунктами наведення, аж до виконання перехоплення в повністю автоматичному режимі за командами з КП.

Постановою Ради міністрів СРСР від 6 травня 1981 року винищувач-перехоплювач МіГ-31 з РЛС РП-31 та ракетами Р-33 був прийнятий на озброєння[3]. Серійне виробництво розпочато у 1979 році.

Концептуальні варіанти

[ред. | ред. код]

Дослідження в рамках програми розробки важкого баражуючого перехоплювача, здатного виявляти та уражати цілі на фоні земної поверхні в діапазоні висот від 100 м до 30 км почалися в ОКБ Мікояна в середині 60-х років.

Перехоплювач отримав в ОКБ позначення Е-155МП. Роботи велися в декількох напрямках, але в основі всіх проєктів брався фюзеляж і повітрозабірники МіГ-25, екіпаж налічував двох людей — льотчика і штурмана-оператора[4].

Один з проєктів поєднував у собі фюзеляж зі збільшеними в розмірах хвостовим оперенням і крилами змінної стріловидності від МіГ-23. Проєкт під шифром виріб «518-55» являв собою МіГ-25 у двомісному варіанті з розташуванням членів екіпажу тандемом і новим трапецієподібним крилом, що мають розвинені напливи в кореневій частині.

З метою поліпшення прохідності по слабко підготовлених аеродромах (аеродромах II класу) в обох проєктах передбачалося застосування нового шасі — з чотириколісними основними опорами на гібриді МіГ-23/25 і двоколісними — на «518-55». Найбільш екзотичним був проєкт Е-158 — 30-тонна безхвістка меншого розміру, ніж МіГ-25, з дельтоподібним крилом за типом «Діалогу».

Перехоплювач МіГ-25МП, який одержав світову популярність під позначенням МіГ-31, через зовнішню подібність може видатися розвитком МіГ-25, проте це абсолютно нова машина. Нова з погляду філософії бойового застосування, аеродинаміки, двигунів, складу бортового обладнання. Цей перехоплювач не отримав повною мірою належної популярності, залишаючись у тіні МіГ-29 і, особливо Су-27, проте він, як мінімум, є не менш важливим.

Призначення

[ред. | ред. код]

Перспективний літак створювався, перш за все, для прикриття території СРСР від удару крилатими ракетами з боку Арктики, де не існувало суцільного радіолокаційного поля.

Під час повномасштабного російського вторгнення з 2022 року Росія часто використовує МіГ-31К (пускова платформа аеробалістичних ракет «Кинджал») як інструмент терору задля залякування населення України та провокування продовжних тривог, які тимчасово паралізовували частину території України через ризик ракетного удару[5].

Конструкція літака

[ред. | ред. код]

Літак виконаний за нормальною аеродинамічною схемою і являє собою високоплан з тонким крилом малого подовження, суцільноповоротним стабілізатором, двокілевим вертикальним оперенням і шасі, що прибираються в польоті. Планер літака суцільнометалевої конструкції, 50 % маси якої складають високоміцні сталі, а 16 % — титанові сплави. Екіпаж літака складається з пілота та штурмана-оператора.

Крило

[ред. | ред. код]

Крило — помірної стрілоподібності, трапецієподібної форми в плані з невеликим кореневим напливом. Кут стрілоподібності по передній кромці крила — 41°, напливу — 70,5°. Подовження крила — 2,94; звуження — 3,1. Кут його поперечного «V» дорівнює -5°, кут установки — 0°. Крило набрано з тонких швидкісних аеродинамічних профілів з гострим носком. У кореневій зоні застосований профіль ЦАГІ П44М з відносною товщиною 3,7 %; в середніх і кінцевих перетинах — профілі ЦАГІ П101М, змінної товщини від 4,1 % до 4,48 %, відповідно. Консолі крила — трьохлонжеронні, кесонного типу, виготовлені зі сталей ВНС-2 і ВНС-5, титанових сплавів 0Т4-1 і ВТ-20. У кожній з них є два паливних баки-відсіки. Консоль оснащена чотирьохсекційним відхильним носком, двосекційним щілинним закрилком і двосекційним елероном. Конструкція закрилка та елерона — тришарова зі стільниковим заповнювачем. Кути відхилення носка — 13°, закрилку — 30°, елерона +/-20°. У режимі «зависання» закрилки та елерони відхиляються на 5°. Сумарна площа закрилків літака — 5,8 м². На верхній поверхні крила на 50 % його розмаху встановлені аеродинамічні гребені, а на нижній поверхні є вузли кріплення чотирьох пілонів.

Хвостове оперення

[ред. | ред. код]

Хвостове оперення клепаної конструкції, виготовлено, в основному, з алюмінієвих сплавів. Горизонтальне оперення суцільноповоротне. Кут його стрілоподібності по передній кромці — 50,4°; кут поперечного «V» — 1,4°. Сумарна площа консолей стабілізатора — 9,82 м². Носки стабілізатора виконані з титанового сплаву. Вертикальне оперення двокілеве загальною площею 15,6 м². Кілі встановлені під кутом +8° до площини симетрії літака та оснащені кермами напрямку. Кут стрілоподібності кіля по передній кромці — 54°. Конструкція кілей трьохлонжеронна, кесонного типу. Кесони є паливними баками-відсіками. На нижній поверхні фюзеляжу встановлено два підфюзеляжних гребеня. Кут їх розвалу має 24°. Передні секції цих гребенів, кінцівки обох кілей і носок лівого кіля виконані з радіопрозорого матеріалу. В них вмонтовані антени радіообладнання.

Шасі

[ред. | ред. код]

Основні опори шасі мають незвичну схему: переднє колесо на кожному візку зсунуте всередину від поздовжньої осі основної опори, а заднє — назовні. Така конфігурація покращує прохідність на ґрунтових і льодових аеродромах, оскільки кожне колесо має свою лінію шляху, а не торує колію. Об'єми під каналами повітрозабірників дозволяють розмістити основні опори шасі в прибраному положенні, причому передні щитки ніш шасі можуть використовуватися в ролі повітряних гальм. Двоколісна передня опора забирається, на відміну від носової опори МіГ-25, назад.

Конструктивні матеріали

[ред. | ред. код]

Змінилося співвідношення конструкційних матеріалів в планері літака, вироби зі сталі на Е-155МП становили 50 % маси конструкції, з титану — 16 %, з алюмінієвих сплавів — 33 %, водночас композити, як і раніше, використовуються вкрай обмежено.

Двигуни

[ред. | ред. код]

Двигуни Д-30Ф6 (1979 р.) були розроблені на основі цивільного Д-30 від Ту-134 (1967 р.), з форсажною камерою та соплом, двигун модульний; коефіцієнт двоконтурності 0,57.

У двигуні застосовані сплави титану, нікелю та сталі. Суха маса двигуна – 2416 кг.

Повітрозабірники двигунів — бокові, збільшеного, в порівнянні з МіГ-25, перерізом; кількість повітря, що надходить до двигунів, регулюється нижніми стулками і верхнім горизонтальним клином автоматично в залежності від висоти і швидкості польоту.

Кабіна

[ред. | ред. код]
Кабіна переднього сидіння МіГ-31

Літак є двомісним, при цьому радари контролює штурман-оператор на задньому сидінні. Хоча елементи керування в кабінах дублюються, зазвичай літаком керують лише з переднього сидіння. Пілот керує літаком за допомогою центрального штурвалу та ліворуч розташованих ручок газу. У задній кабіні є лише два маленькі оглядові вікна з боків купола. Присутність штурмана-оператора у задній кабіні підвищує ефективність літака, оскільки оператор повністю зосереджений на роботі з радаром та використанні зброї, що знижує навантаження на пілота і підвищує ефективність. Обидві кабіни оснащені катапультними сидіннями типу «нуль — нуль», які дозволяють екіпажу катапультуватися на будь-якій висоті та швидкості[6].

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • МиГ-31Б — Серійна модифікація МіГ-31, оснащена системою дозаправлення у повітрі; надійшов на озброєння в 1990 році.
  • МиГ-31БС — МіГ-31, модернізований до рівня МіГ-31Б, без штанги дозаправлення в повітрі.
  • МиГ-31БСМ — Модернізація МіГ-31БС 2014 року без штанги дозаправлення у повітрі.
  • МиГ-31БМ — Модернізація 1998 року, сучасна версія МіГ-31 для ВПС Росії. Модернізовані літаки отримали нову систему керування озброєнням і БРЛС, що дозволяє виявляти цілі на дальності до 320 кілометрів і одночасно супроводжувати до десяти повітряних цілей.
  • МиГ-31Д — Експериментальна модифікація, здатна нести протисупутникову ракету 79М6 «Контакт». Серійно не вироблявся.
  • МиГ-31ДЗ — Серійний винищувач-перехоплювач, обладнаний системою дозаправлення у повітрі. Устаткування РЕО (РЛС) не підлягає модернізації до виробу БМ. Після модернізації індекс ДЗ не змінюється, обладнання залишається незмінним.
  • МиГ-31И — Літак призначений для повітряного старту невеликих космічних апаратів масою 120–160 кг на орбіти 600–300 км.
  • МиГ-31ЛЛ — Літаюча лабораторія у Жуковському.
  • МиГ-31М — Модернізація 1993 року з посиленими озброєнням, РЛС, БРЕО; мав характерну «округлу назовні» форму кореневих напливів. Серійно не вироблявся.
  • МиГ-31Ф — Багатоцільовий фронтовий винищувач, призначений також для атак наземних цілей (проєкт принципово нового літака).
  • МиГ-31ФЭ — Експортний варіант літака МіГ-31БМ. Серійно не вироблявся.
  • МиГ-31Э — Експортний варіант зі спрощеним БРЕО. Серійно не вироблявся.
  • Миг-31К — модифікація з можливістю підвісу аеробалістичної ракети «Кинджал»
  • МиГ-31И — пускова платформа ракет «Кинджал», головна відмінність від МиГ-31К полягає у наявності цифрової системи управління, що у автоматичному режимі без участі пілота виводить літак на потрібну траєкторію та у точно розрахований момент запускає ракету[7].

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Наведені характеристики відповідають модифікації МіГ-31.

Джерела даних: Great Book of Modern Warplanes[8], Mikoyan[9], Combat Aircraft since 1945[10], airforce-technology.com[11], deagel.com[12]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Схема МіГ-31 в 3 проекціях
МіГ-31 приземляється з розгорнутим гальмівним парашутом
  • Екіпаж: 2 (пілот та штурман-оператор)
  • Довжина: 22,62 м
  • Розмах крила: 13,45 м²
  • Висота: 6,45 м
  • Площа крила: 61,62 м²
  • База шасі: 7,11 м
  • Колія шасі: 3,64 м
  • Маса порожнього: 21 820 кг
  • Нормальна злітна маса: 39 150 кг
  • Максимальна злітна маса: 46 200 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 16 100 кг
  • Об'єм паливних баків: 21 890 л
  • Силова установка: 2 × ТРДДФ Д-30Ф6
    • Безфорсажна тяга: 2 × 9 500 кгс, 93 кН
    • Форсажна тяга: 2 × 15 500 кгс, 152 кН

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість:
    • на великій висоті (більше 12 000 м): 3000 км/год
    • на малій висоті (200 м): 1500 км/год
    • крейсерська швидкість: 2500 км/год
  • Бойовий радіус:
    • на висоті 10000 м, при M=0,8: 1450 км
    • на висоті 18000 м, при М=2,35: 720 км
  • Перегінний радіус: 5400 км (з 2 × ППБ та однією дозоправкою в повітрі)
  • Практична стеля: 22 500 м
  • Динамічна стеля: до 30 000 м
  • Швидкопідйомність: 288 м/с
  • Навантаження на крило: 665 кг/м²
  • Тягооснащеність: 0,85
  • Максимальне експлуатаційне перевантаження: +5 g

Озброєння

[ред. | ред. код]

Авіоніка

[ред. | ред. код]
  • РЛС: БРЛС-8Б «Заслон»

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Повномасштабне російське вторгнення в Україну 2022 року

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022) та Втрати російської авіації під час вторгнення в Україну

Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році повідомлялося, що літаки МіГ-31 збили кілька українських літаків, здебільшого використовуючи ракети класу «повітря — повітря» великої дальності Р-37. Завдяки підтримці високої швидкості та висоти, МіГ-31 діяли практично безперешкодно, оскільки українські винищувачі не мали достатньої дальності, швидкості або висоти, щоб вступити в бій з МіГ-31[13][14].

У середині березня 2022 року російські військові застосували ракету «Кинджал», ймовірно, з МіГ-31К, по складу боєприпасів на заході України, що стало першим бойовим застосуванням даного комплексу[15].

Рано вранці 4 травня 2023 року ракету Х-47М2 «Кинджал» було перехоплено системою ППО MIM-104 Patriot, як повідомив командувач Повітряних сил України, генерал Микола Олещук. Ракета була випущена з МіГ-31К у повітряному просторі Росії. Україна підтвердила перехоплення, заявивши, що використала систему Patriot для захисту Київської області[16][17].

15 травня 2024 року російські окупаційні посадовці в Криму заявили, що ракетна атака спричинила вибухи та пожежі поблизу авіабази Бельбек. Деякі ракети (ймовірно, ATACMS) влучили в об'єкти, скинувши касетні боєприпаси на авіабазу, і згідно з фотодоказами та супутниковими знімками, було знищено щонайменше дві російські системи ППО, ймовірно, знищено два МіГ-31, знищено паливний склад і пошкоджено один Су-27[18][19].

Оператори

[ред. | ред. код]
  • Росія Росія — 142 МіГ-31 (109 МіГ-31БМ, близько 23 МіГ-31К та 9 МіГ-31Б/БС)
    • ВПС РФ — 88 МіГ-31БМ і близько 23 МіГ-31К, станом на 2024 рік[20]
    • Морська авіація ВМФ РФ — 9 МіГ-31Б/БС та 21 МіГ-31БМ, станом на 2024 рік[21]
  • Казахстан Казахстан

Росія

[ред. | ред. код]

Ескадрилья МіГ-31БМ була розміщена на авіабазі Рогачово на Новій Землі. У березні 2021 року вперше літаки МіГ-31БМ морської авіації Тихоокеанського флоту здійснили обліт над Північним полюсом. Під час перельоту було здійснено дозаправлення в повітрі[23]. Під час повномасштабного вторгнення МіГ-31К застосовувався для ударів по Україні ракетами повітряного базування «Кинджал». Ймовірно, з цього літака було запущено ракету, якою вдарили 20 березня 2022 року по київському торговельному центру. 19 жовтня 2022 року стало відомо, що російська армію перекинула до Білорусі три МіГ-31К. 20 жовтня вони були виявлені в білоруському повітряному просторі, але пуски «Кинджалів» не здійснили.

Аварії і катастрофи

[ред. | ред. код]
дата приналежність місце жертви подробиці
1 20.09.1979 ВПС СРСР СРСР Астраханська область — літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24]
2 22.10.1979 ВПС СРСР СРСР Горьківська область — літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24]
3 04.04.1984 ВПС СРСР СРСР Московська область 2 загиблих літак знищено внаслідок технічної несправності[24]
4 20.12.1988 ВПС СРСР КазРСР Семипалатинська область 2 загиблих літак знищено внаслідок технічної несправності[24]
5 11.01.1989 ВПС СРСР СРСР Ленінградська область 2 загиблих літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти загинули у госпіталі[24]
6 II 1990 ВПС СРСР КазРСР Семипалатинська область — зіткнення двох МіГ-31, подробиці не встановлено[25]
7 ВПС СРСР КазРСР Семипалатинська область —
8 08.02.1990 ВПС СРСР СРСР Архангельська область — літак пошкоджено внаслідок технічної несправності, списаний[24]
9 17.04.1990 ВПС СРСР СРСР Сахалінська область — літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24]
10 VIII 1990 ВПС СРСР КазРСР Карагандинська область 1 загиблий літак помилково збитий ракетою, один пілот катапультувався[25]
11 26.09.1990 ВПС СРСР СРСР Мурманська область 2 загиблих помилка екіпажу[26]
12 13.03.1991 ВПС СРСР СРСР Красноярський край 2 загиблих літак вибухнув у повітрі[24]
13 09.08.1991 ВПС СРСР СРСР Астраханська область — літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24]
14 30.09.1991 ВПС СРСР СРСР Нижньогородська область 1 загиблий помилка екіпажу[24]
15 18.10.1991 ВПС СРСР СРСР Тверська область — літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24]
16 31.10.1991 ВПС СРСР СРСР Нижньогородська область — помилка екіпажу[24]
17 10.01.1992 ВПС СРСР Росія Камчатський край 1 загиблий помилка екіпажу[27]
18 26.10.1992 ВПС Росії Росія Калінінградська область — технічна несправність[28]
19 10.03.1993 ВПС Росії Росія Камчатський край — технічна несправність[29]
20 01.06.1993 ВПС Росії Росія не встановлено — технічна насправність[30]
21 31.05.1995 ВПС Росії Росія Сахалінська область — технічна несправність[31]
22 06.09.1995 ВПС Росії Росія Біле море — технічна несправність[32]
23 12.07.1996 ВПС Росії Росія Хабаровський край 1 загиблий помилка екіпажу[33]
24 16.07.1996 ВПС Росії Росія Тверська область 3 загиблих помилка екіпажу[33]
25 15.08.1996 ВПС Росії Росія Хабаровський край 1 загиблий помилка екіпажу[34]
26 15.01.1997 ВПС Росії Росія Архангелька область 2 загиблих МіГ-31Б знищено внаслідок технічної несправності[35]
27 26.09.1997 ВПС Росії Росія Тверська область — МіГ-31 знищено внаслідок технічної несправності[36]
28 06.04.2000 ВПС Росії Росія Архангельська область 1 загиблий помилка екіпажу[37]
29 28.02.2001 ВПС Росії Росія Мурманська область — технічна несправність[38]
30 14.10.2003 ВПС Росії Росія Тверська область — технічна несправність[39]
31 01.06.2005 ВПС Росії Росія Тверська область — технічна несправність[40]
32 17.02.2007 ВПС Казахстану Казахстан Карагандинська область 2 загиблих літак знищено внаслідок технічної несправності під час навчального польоту[25]
33 19.11.2010 ВПС Росії Росія Пермський край — МіГ-31 (б/н «18 синій») 6977-ї авіабази, пілоти катапультувалися[41]
34 06.09.2011 ВПС Росії Росія Пермський край 2 загиблих МіГ-31 (б/н «11 синій») 2-ї авіагрупи 6980-ї авіабази[41]
35 23.04.2013 ВПС Казахстану Казахстан Карагандинська область 1 загиблий літак знищено внаслідок технічної несправності, один пілот катапультувався[25]
36 14.12.2013 ВПС Росії Росія Приморський край — МіГ-31ДЗ впав у через технічну несправність, пілоти катапультувалися[41]
37 04.09.2014 ВПС Росії Росія Краснодарський край — знищено МіГ-31БМ 6979-ї авіабази, пілоти катапультувалися[41]
38 30.10.2015 ПКС Росії Росія Камчатський край — літак знищено, пілоти катапультувалися[41]
39 25.01.2016 ПКС Росії Росія Красноярський край — МіГ-31БМ знищено, пілоти катапультувалися[41]
40 26.04.2017 ПКС Росії Росія Бурятія — літак знищено, пілоти катапультувалися[42]
41 18.05.2018 ПКС Росії Росія Пермський край — літак загорівся при зльоті[43]
42 19.09.2018 ПКС Росії Росія Нижньогородська область — МіГ-31БМ знищено, пілоти катапультувалися[44]
43 16.04.2020 ВПС Казахстану Казахстан Карагандинська область — під час виконання планового польоту упав МіГ-31, без жертв[45]
44 26.05.2020 ПКС Росії Росія Тверська область — літак згорів на авіабазі Хотилово, без жертв[46]
45 29.01.2022 ПКС Росії Росія Новгородська область — літак викотився за межі злітно-посадкової смуги та розвалився[47]
46 08.04.2022 ПКС Росії Росія Ленінградська область — літак знищено, пілоти катапультувалися[48]
47 01.10.2022 ПКС Росії Україна Севастополь 1 загиблий літак викотився за межі злітно-посадкової смуги та вибухнув, штурман вижив[49]
48 02.12.2022 ПКС Росії Росія Приморський край — літак знищено під час тренувального польоту, пілоти катапультувалися[50]
49 26.04.2023 ПКС Росії Росія Мурманська область — літак знищено, пілоти катапультувалися[51]
50 04.07.2023 ПКС Росії Росія Камчатський край 2 загиблих літак знищено під час тренувального польоту[52]
51 15.05.2024 ПКС Росії Україна Севастополь — в ході ракетної атаки на аеродром «Бельбек» було знищено два літаки МіГ-31[53]
52 ПКС Росії —
13/16.08.2024 заява про знищення літака МіГ-31К/И та пошкодження ще шести на аеродромі «Саваслейка»[54]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Техносерия. М. Никольский. МиГ-31 — Страж российского неба
  • Крылья России. История и самолеты ОКБ «МиГ»
  • Мир авиации. Александр Ларионов. Чемодан из гастронома
  • Крылья Родины. Василий Панков. Флагман ПВО
  • Крылья Родины. Владимир Ильин. «Английская гончая» с красными звездами
  • Владимир Ильин. Самые скоростные истребители МиГ-25 и МиГ-31
  • Spick, Mike. MiG-31 'Foxhound' // The Great Book of Modern Warplanes. — St. Paul, Minnesota : MBI, 2000. — ISBN 0-7603-0893-4.
  • Wilson, Stewart. Combat Aircraft since 1945. — Fyshwick, Australia : Aerospace Publications, 2000. — ISBN 1-875671-50-1.
  • Eden, Paul. Mikoyan MiG-25 'Foxbat' & Mikoyan MiG-31 'Foxhound' // Encyclopedia of Modern Military Aircraft. — London : Amber Books, 2004. — ISBN 1-904687-84-9.
  • International Institute for Strategic Studies (13 лютого 2024). The Military Balance 2024 (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-040-05115-3.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ МиГ-31 на сайте airwar.ru. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 29 серпня 2020.
  2. ↑ МиГ-31 Истребитель-перехватчик [MiG-31 fighter-interceptor]. Airbase.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
  3. ↑ МиГ-31. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 10 лютого 2012.
  4. ↑ Eden, 2004, с. 323.
  5. ↑ Терор тривогами. Як реагувати на злети МіГ-31К. uanews.net. Процитовано 20 січня 2024.
  6. ↑ Dawes, Alan (December 2002). "Mikoyan's Long-Legged Hunting Dog". Air International. pp. 396–401.
  7. ↑ Рашисти вигадали новий "чудо-літак" під "Кинжал", бо МиГ-31К їх вже "не влаштовує". Defense Express. 28 серпня 2022.
  8. ↑ Spick, 2000.
  9. ↑ MiG-31E fighter. Russian Aircraft Corporation "MiG". Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 22 липня 2008.
  10. ↑ Wilson, 2000, с. 103.
  11. ↑ MiG-31 Foxhound Interceptor Aircraft. Airforce-technology.com. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
  12. ↑ MiG-31. Deagel.com. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
  13. ↑ The Russian Air War and Ukrainian Requirements for Air Defence. RUSI. 7 листопада 2022. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 13 листопада 2022.
  14. ↑ Russia's MiG-31 Crews Are Shooting At Ukrainian Pilots From A Hundred Miles Away—And The Ukrainians Can't Shoot Back. Forbes. 8 листопада 2022. Архів оригіналу за 13 листопада 2022. Процитовано 13 листопада 2022.
  15. ↑ Mark Episkopos (10 травня 2022). Russia Unleashes Hypersonic Missiles on Odesa to Disrupt Supply Lines. The National Interest (англ.). Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  16. ↑ Experts says Kinzhal aeroballistic missile may have been downed over Kyiv by air defenses. News Yahoo!. 5 травня 2023. Архів оригіналу за 6 травня 2023. Процитовано 6 травня 2023.
  17. ↑ Ukraine says it used US-made Patriot system to intercept Russian hypersonic missile. CNN. 6 травня 2023. Архів оригіналу за 6 травня 2023. Процитовано 6 травня 2023.
  18. ↑ JOSEPH TREVITHICK (16 травня 2024). MiG-31 Foxhounds Confirmed Destroyed In New Imagery Of Belbek Air Base. ISW. Процитовано 17 травня 2024.
  19. ↑ На аеродромі «Бельбек» в Криму пролунали вибухи. Суспільне. Новини. 16 травня 2024.
  20. ↑ IISS, 2024, с. 200.
  21. ↑ IISS, 2024, с. 198.
  22. ↑ IISS, 2024, с. 187.
  23. ↑ David Cenciotti (29 березня 2021). Two Russian Navy MiG-31BM Interceptors Have Flown Over The North Pole For The First Time Ever. The Aviationist. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
  24. ↑ а б в г д е ж и к л м н Аварии, катастрофы и боевые потери МиГ-31. testpilot.ru. Процитовано 5 липня 2023.
  25. ↑ а б в г tengrinews.kz (17 квітня 2020). Истребитель МиГ: хронология крушений в Казахстане. Главные новости Казахстана - Tengrinews.kz (рос.). Процитовано 5 липня 2023.
  26. ↑ Аварии, катастрофы и боевые потери МиГ-31. testpilot.ru. Процитовано 5 липня 2023.
  27. ↑ [https://testpilot.ru/russia/mikoyan/mig/31/mig31_crash.php МиГ-31 Аварии, катастрофы и боевые потери]
  28. ↑ МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери.
  29. ↑ МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери.
  30. ↑ МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери.
  31. ↑ Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021.
  32. ↑ Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021.
  33. ↑ а б Крушение истребителя МиГ-31 в Приморье: пилоты спаслись, по факту ЧП возбуждено уголовное дело - Вечерняя Москва. vm.ru (ru-RU) . Процитовано 7 січня 2021.
  34. ↑ Крушение истребителя МиГ-31 в Приморье: пилоты спаслись, по факту ЧП возбуждено уголовное дело - Вечерняя Москва. vm.ru (ru-RU) . Процитовано 7 січня 2021.
  35. ↑ МиГ МиГ-31. www.airwar.ru. Процитовано 7 січня 2021.
  36. ↑ Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021.
  37. ↑ Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020.
  38. ↑ В Тверской области сгорел МиГ-31. Российская газета (рос.). Процитовано 8 січня 2021.
  39. ↑ Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020.
  40. ↑ Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020.
  41. ↑ а б в г д е Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
  42. ↑ У Бурятії під час учбового польоту розбився російський перехоплювач Міг-31. 112. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
  43. ↑ В Пермском крае на аэродроме загорелся самолет Миг-31. РИА Новости (рос.). 20180518T1842. Процитовано 9 січня 2021.
  44. ↑ MiG-31 supersonic interceptor aircraft crashed in Russia. Defence Blog. 19 вересня 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
  45. ↑ В Казахстані упав МіГ-31 - Мілітарний. mil.in.ua. Процитовано 5 липня 2023.
  46. ↑ В Тверской области пожар возник на военном истребителе | Новости Твери. TVTver.ru (рос.). 28 травня 2020. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
  47. ↑ У Росії розвалився винищувач МиГ-31. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
  48. ↑ В "ерефії" падають носії гіперзвукових ракет "Кинжал": ЗМІ рашистів звітують про аварію з МиГ-31. https://defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  49. ↑ В Крыму погиб лётчик, совершивший экстремальную посадку в Усинске четыре года назад
  50. ↑ В Приморском крае разбился истребитель МиГ-31 — RTVI, 02.12.2022
  51. ↑ В Мурманской области разбился истребитель МиГ-31 — ТАСС(рос.)
  52. ↑ Російський винищувач МіГ-31 розбився на Камчатці. nv.ua (укр.). Процитовано 4 липня 2023.
  53. ↑ Атака на «Бельбек»: нові супутникові знімки показують масштаби руйнувань на аеродромі. Слово і Діло (укр.). 17 травня 2024. Процитовано 17 травня 2024.
  54. ↑ ЗМІ: Дрони знищили 3 та пошкодили 6 літаків на "Саваслейці". // Автор: Степан Смишляєв. 21.08.2024
Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=МіГ-31&oldid=44153856#Модифікації