Міжнародні санкції щодо Росії (з 2014)

Міжнародні санкції щодо Російської федерації, що почали застосовуватися 2014 року — політичні та економічні заходи, направлені на припинення війни Росії проти України; складова міжнародної реакції на збройну агресію РФ проти України. Санкції ввели США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, ЄС (включаючи Велику Британію), Норвегія, Швейцарія, Японія, загалом — 41 країна^[1], власне Україна, а також Парламентська асамблея Ради Європи та, неформально, КНР^[2]^[3]^[4]. Метою санкцій є припинення фінансування, озброєння та постачання Росією терористів на схід України.

Передбачалось, що санкції будуть вводитись поетапно: перший етап — обмеження співробітництва; другий — обмеження на постачання окремих видів технологій; третій — секторальні санкції, направлені проти окремих секторів економіки РФ^[5].

Економічна база

Економічний потенціал сторін

За даними Світового банку, 2013 року сумарний ВВП становив:

ВВП США: $ 16,8 трлн^[6] (▲ $ 18,56 трлн на 2016).
ВВП країн ЄС: $ 17,34 трлн^[7] (▼ $16,48 трлн на 2016).
ВВП Росії: $ 2,1 трлн^[6] (▼ $ 1,32 трлн на 2015; $ 1,13 трлн на 2016).

За попередніми розрахунками, через введення європейських санкцій РФ втратить € 23 млрд (1,5 % ВВП) в 2014 році і майже € 75 млрд (4,8 % ВВП) в 2015 році. При цьому втрати самих країн ЄС через введення санкцій будуть істотно нижчими — не більше 0,4 % ВВП. Втрати США виявляться ще меншими — через слабку залежність економіки США від Росії^[8].

Торговельні відносини

На країни ЄС припадає близько половини російського експорту та імпорту. На 2012 рік товарообіг Росії з ЄС становив:

загальний товарообіг (експорт + імпорт): 336,5 млрд євро;
експорт: 213,3 млрд євро; ЄС посідає перше місце у зовнішній торгівлі Росії;
імпорт: 123,2 млрд євро; Росія займає третє місце у зовнішній торгівлі ЄС (після США і Китаю).

2012 року основу експорту Росії до ЄС становили товари сировинної групи, насамперед паливно-енергетичні. В імпорті з ЄС домінували машини й устаткування, хімічні та продовольчі товари, готові вироби.

Близько 75 % прямих іноземних інвестицій в Росію становлять інвестиції з країн-членів ЄС.

Імпорт послуг з ЄС до Росії в 2011 році становив 24 млрд євро, з Росії до ЄС — 14,2 млрд євро^[9].

Перший етап

6 березня 2014 року був прийнятий перший етап санкцій, який містив призупинення переговорного процесу Євросоюзу і Росії про пом'якшення візового режиму та нової угоди про партнерство, крім того, під санкції підпадала група можновладців. Також був призупинений процес підготовки до майбутнього саміту G8, в якому мала брати участь Росія.

10 березня 2014 року вийшов виконавчий наказ Президента США № 13660 з переліком осіб та організацій, причетних до кривавих подій на Майдані та окупації Криму і Донбасу Росією. У переліку «сім'я» Януковича включно з Азаровим, Медведчуком, Клюєвим, а також кримські і донецькі сепаратисти.

Другий етап

17 березня 2014 року міністри закордонних справ країн-членів ЄС ухвалили рішення перейти до другого етапу санкцій і ввели обмеження у вигляді заборони на в'їзд і заморожування активів для 21 російського і кримського чиновників^[10]. Таким чином, список російських чиновників, які підпадають під санкції у зв'язку із захопленням Криму, досяг 33 осіб. Цього ж дня санкції проти семи представників Росії, Януковича і Медведчука ввели США.

18 березня 2014 року про введення візових, а згодом і економічних санкцій проти Росії заявила Японія. 19 березня фінансові та візові санкції проти 12 громадян України і Росії ввела Австралія.

20 березня 2014 року нові санкції проти Росії ввели США: був розширений список спеціально позначених громадян і заблокованих осіб громадянами Росії, яким заборонено в'їзд в США і чиї активи на території США будуть заморожені^[11]. До санкцій також приєдналась Британія, яка заморозила рахунки 18 колишніх українських чиновників. Пізніше додаткові санкції для посилення ізоляції Росії ввела Канада.

21 березня 2014 року в список санкцій ЄС додали імена ще 12 російських чиновників^[12]^[13].

23 березня 2014 року «обережні санкції» проти осіб, причетних до захоплення Криму Росією ввела Нова Зеландія^[14]^[15].

28 квітня 2014 року США ввели додаткові санкції проти семи депутатів Держдуми Росії і заморозили активи 17 компаній, які наближені до президента РФ Володимира Путіна. Також США заборонили постачання високотехнологічних товарів, які Росія може застосувати у військових цілях^[16]. Цього ж дня ЄС розширили список ще на 15 осіб^[17].

29 квітня 2014 року слідом за США про додаткові санкції оголосили Рада ЄС та Японія з Канадою. Санкції стосувались обмежень на отримання віз для окремих політиків і бізнесменів. Список Канади також включав дві російські кредитні організації: «Експобанк» і «Росенергобанк»^[18].

Другий-плюс етап

Перша хвиля

16 липня 2014 року санкції ухвалив уряд США^[19]. Під дію санкцій потрапила низка компаній російського військово-промислового комплексу: корпорація «Алмаз-Антей» та концерн «Калашников», НПО «Іжмаш» та «Базальт», НВК «Уралвагонзавод», «КБ приладобудування». Під дію санкцій також потрапили компанії нафтогазового сектора: «Новатек», «Роснефть», «Зовнішекономбанк», «Газпромбанк». До переліку включено Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами (АР Крим). Також санкції введені проти віце-спікера Держдуми Сергія Нєвєрова, помічника президента Росії Ігоря Щеголева, міністра у справах Криму Олега Савельєва, «прем'єр-міністра» ДНР Олександра Бородая^[20].

В ніч на 17 липня 2014 року санкції проти Росії розширила Європейська рада^[21]. Список санкцій буде підготовлений до кінця липня і включатиме низку осіб і російських компаній, які надавали підтримку порушення територіальної цілісності і суверенітету України. ЄБРР доручено припинити фінансування нових проектів в Росії, а Європейському інвестиційному банку — призупинити програми співпраці (в 2013 році фінансування по лінії ЄБРР склало близько $2,5 млрд, ЄІБ — $1,4 млрд). Саміт також доручив Єврокомісії та зовнішньополітичній службі ЄС представити пропозиції з блокування будь-яких видів інвестицій в економіку Криму і закликав «всі фінансові інститути утримуватися від фінансування проектів, які прямо чи опосередковано визнають входження Криму до складу РФ». В порівнянні з санкціями, введеними США, європейські санкції до агресора є більш м'якими, що пояснюється значною залежністю економік країн ЄС від Росії та прямим підкупом Росією окремих європейських політиків^[22]. Введення санкцій відбилось на котирування акції на російських біржах, так, індекс РТС після відкриття торгів 17 липня 2004 року впав на 3,61 %, опустившись до 1301,76 пункту^[23].

Друга хвиля

Надвечір 17 липня 2014 року в Донецькій області російськими військовими було збито Боїнг-777, в результаті теракту загинули 298 пасажирів та членів екіпажу — переважно європейців. Ця подія істотно збільшила активність ЄС щодо протидії тероризму на сході України.

25 липня 2014 року ЄС оприлюднив додаткові санкції щодо Росії. Під дію санкцій потрапили: голова ФСБ Росії Олександр Бортніков, секретаря Радбезу РФ Микола Патрушев, голова Служби зовнішньої розвідки Росії, екс-прем'єр-міністр Микола Фрадков, заступник секретаря Радбезу Росії Рашид Нургалієв, екс-спікер Держдуми РФ Борис Гризлов, президент Чечні Рамзан Кадиров і губернатор Краснодарського краю Олександр Ткачов тощо. Під санкції підпадають «Луганська народна республіка», «Донецька народна республіка», Федеративна держава Новоросія", «Міжнародний союз громадських об'єднань», радикальна воєнізована організація «Соболь», «міліція самозахисту Луганська гвардія», «армія Південного Сходу», «народне ополчення Донбасу», батальйон «Восток»^[24].

Третій етап

2014

16 липня 2014 року США ввели перші санкції щодо ключових секторів російської економіки. Під санкції потрапили «Роснафта», газова компанія «Новатек», державні Зовнішекономбанк і Газпромбанк. Проти підприємств російського оборонно-промислового комплексу: корпорації «Алмаз-Антей», «Іжмаш», концерну «Калашников», НВО «Базальт», «Уралвагонзаводу» і КБ Приладобудування, НПО Машинобудування, КРЕТ, «Сузір'я». Також санкції були введені проти кількох російських політиків і військових, а також представників антиурядових сил в Україні.

25 липня США відмовилася підтримувати проекти Світового банку в Росії. Цього ж дня Італія призупинення роботи у спільному з Росією проекті по створенню підводного човна малої водотоннажності S-1000^[25]. Пізніше роботи з цього проекту припинила також Франція.

29 липня ЄС ухвалив рішення про введення третього рівня санкцій проти Російської Федерації. Санкції стосуються енергетичного та фінансового секторів, продукції військового та подвійного призначення. Фінансові санкції передбачають обмеження для російських банків (включаючи ті, що мають частку державної власності вище 50 %) щодо їх виходу на кредитний ринок і використання фінансових інструментів з терміном дії понад 90 днів. Також заборонено випуск держбанками євробондів і випуск акцій на користь європейських власників. Такі ж обмеження стосуватимуться державних інститутів РФ, корпорацій і агентств з часткою державної власності понад 50 %. У сфері енергетики санкції стосуватимуться нафтового сектора і передбачають заборону експорту і реекспорту до Росії високотехнологічного обладнання^[26].

30 липня Міністерство фінансів США вводить обмеження на експорт товарів і технологій для російських нафтових проектів^[27] Рада Європейського Союзу офіційно прийняла додаткові обмежувальні заходи, збільшивши список санкцій до 95 фізосіб і 23 юросіб. Про це повідомляє прес-служба ЄС^[28].

4 серпня Німеччина призупинила дію угоди про постачання озброєння для військового тренувального табору в Росії попри те, що пакет санкцій ЄС не зобов'язував її робити це. Вартість укладеного контракту становить € 100 млн.^[29].

5 серпня до санкцій долучились Японія, поширивши санкції на декілька російських компаній та 40 осіб^[30], та Швейцарія, поширивши санкції на 18 російських компаній та 26 осіб^[31].

6 серпня Ізраїль припинив співробітництво з Росією на постачання нових безпілотників^[32]. Цього ж дня про розширення списку санкцій проти РФ оголосив Уряд Канади, додавши до списку банки ВТБ, Россільхозбанк, Банк Москви і Російський Національний Комерційний Банк (РНКБ). Санкції також вводяться проти Об'єднаної суднобудівної корпорації і лоукостера «Доброльот», ряду кримських компаній: «Новий світ» і «Масандра», компаній, які володіють комерційними портовими спорудами в Керчі і Севастополі^[33].

27 серпня санкцій щодо Росії посилила Швейцарія. До списку осіб та організацій, з якими заборонено встановлювати нові фінансові відносини, внесені 11 імен, п'яти російським банкам обмежений доступ до ринку капіталу^[34]. Також забороняється імпорт з Росії матеріалів військового призначення і обмежується експорт нафтового обладнання, вводяться обмеження на інвестиції в розвиток Криму і Севастополя.

1 вересня додаткові санкції ввела Австралія — у сферах оборонно-промислового комплексу, фінансовій та нафтогазовій^[35].

12 вересня ЄС ввів проти Росії нові санкції, якими заборонив організацію боргового фінансування для трьох російських паливно-енергетичних компаній — «Роснафти», «Транснафти» «Газпром нафти» — та торги облігаціями цих компаній з терміном обігу понад 30 днів і участь в організації випусків таких паперів. ЄС також обмежив позики для «Сбербанку», «ВТБ», «Газпромбанку», «ВЕБ» і «Россільхозбанку». ЄС також ввів заборону на організацію боргового фінансування для трьох найбільших російських оборонних концернів — «Уралвагонзавод», «Оборонпром» і Об'єднаної авіабудівної корпорації та 9 оборонних концернів, яким забороняються поставки технологій подвійного призначення. До чорного списку також внесено ще 24 особи, після чого їх загальна кількість сягнула 119 чоловік^[36].

Цього ж дня перелік нових санкцій оприлюднили США. Відповідно до них, американським компаніям та фізичним особам заборонено надавати позики Сбербанку, Банку Москви, Газпромбанку, Россельхозбанку, ВЕБ і ВТБ на термін понад 30 днів. Під санкції також підпали підприємства нафтової, газової та оборонної промисловості, а активи російських державних оборонних компаній: «Алмаз-Антей», Митищінський машинобудівний завод, ВАТ Долгопруднинське НВП, ВАТ НДІ приладобудування та Машинобудівний завод ім. Калініна виявились замороженими. Заборонена участь операторів з США у глибоководних, арктичних і сланцевих проектах російських компаній «Газпром», «Газпромнефть», «Роснефть», «ЛУКОйл» та «Сургутнефтегаз»^[37].

16 вересня про введення нових санкцій оголосила Канада. До чорного списку додано кілька високопоставлених російських військових та Сбербанк Росії^[38].

24 вересня нові санкції проти Росії ввела Японія. Санкції передбачають обмеження ходіння в Японії цінних паперів окремих російських банків та посилення контролю поставок зброї в Росію^[39].

3 жовтня офіційно вступило в силу рішення США позбавили Росію торгових пільг, передбачених американською Глобальною системою преференцій (ГСП). Рішення було ухвалене 8 травня. Названа США формальна причина напряму не пов'язана з подіями в Україні. У списку російських товарів, що поставляються за програмою ГСП, було 425 позицій, обсяг їх імпорту становив близько $ 544 млн^[40].

10 жовтня перелік санкцій розширила Норвегія, приєднавшись, таким чином, до санкцій ЄС від 12 вересня. Санкції обмежують експорт до Росії товарів і технологій подвійного призначення, технологій та обладнання, необхідних для освоєння шельфових родовищ, доступу до ринків капіталу^[41].

16 жовтня до останнього пакету санкцій ЄС приєднались країни-кандидати на вступ до ЄС: Чорногорія, Ісландія, Албанія, Ліхтенштейн і Норвегія^[42].

21 жовтня Міністерство торгівлі США попередило Росію про скасування торговельної угоди 15-річної давності, яка передбачала безмитний імпорт російської сталі. Припинення дії угоди має відбутись через 60 днів^[43].

30 жовтня міністр фінансів Франції Мішель Сапен заявив, що «не бачить умов для передачі Росії вертольотоносця типу „Містраль“»^[44]. 17 листопада російським морякам, що перебували у Франції, був закритий доступ до кораблів^[45] (рос.).

12 листопада Швейцарія у зв'язку із ситуацією в Україні приєдналася до санкцій щодо Росії, введених Європейським союзом у вересні 2014 року^[46].

24 листопада до секторальних санкцій щодо Росії приєдналася Нова Зеландія. Дію санкцій першими відчули державні банки ЗЕБ і Газпромбанк, рахунки яких виявились закритими^[47].

27 листопада Держдепартамент США заборонив постачати до РФ радіаційно стійкі компоненти, що використовуються в приладах для реєстрації випромінювання. Таким чином США блокують реалізацію масштабного міжнародного проекту зі створення орбітальної обсерваторії «Спектр-УФ»^[48].

18 грудня Барак Обама підписав одноголосно прийнятий Сенатом та Конгресом США Закон про підтримку свободи України, нові санкції проти РФ і поставки Україні озброєння^[49]. Цього ж дня додаткові санкції у вигляді заборони на інвестиції, надання послуг, в тому числі в галузі туризму, і торгівлю з Кримом і Севастополем ввела Рада ЄС^[50].

2015

11 березня 2015 року Мінфін США оголосив, що список санкцій, сформований у зв'язку з ситуацією в Україні, розширено і до нього внесено вісьмох українських сепаратистів, російську просепаратистську організацію, Євразійський союз молоді, та трьох лідерів ЄСМ (Олександр Дугін, Андрій Коваленко та Павло Каніщев), Російський національний комерційний банк (РНКБ), та трьох колишніх чиновників адміністрації екс-президента України Віктора Януковича (колишній прем'єр міністр України Микола Азаров, колишній віце-прем'єр України Сергій Арбузов і колишній міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова).^[51]^[52]

У червні 2015 року до санкцій, фактично, приєднався Китай. 16 червня перший заступник голови групи російського державного банку ВТБ Юрій Соловйов повідомив, що хоча де-юре Пекін не вводив проти РФ будь-яких фінансових санкцій, фактично китайські банки приєдналися до обмежень, введених США та Євросоюзом. Так, більшість кредитних організацій КНР відмовляються проводити операції з російським банками. Вони також значно скоротили свою участь у фінансуванні взаємної торгівлі, поклавши цю функцію на своїх російських контрагентів^[53].

29 червня додаткові санкції ввела Канада. До розширеного списку санкцій увійшли компанії «Газпром», «Газпром нафта», «Сургутнефтегаз» і «Транснафта», підприємства «Оборонпром», «Станкоінструмент», «Високоточні комплекси», «Хімкомпозит», «Об'єднана авіабудівна корпорація», «Тульський збройовий завод» і ВАТ «Сіріус». Санкції також торкнулися фондів «Маршал Капітал», «Євразійський союз молоді» (ЄСМ) та мотоклубу «Нічні вовки». До «чорного списку» внесені російський політолог Олександр Дугін, лідер ЄСМ Павло Каніщев і Андрій Коваленко^[54]^[55].

30 червня додаткові санкції запровадили США. До списку санкцій США вперше потрапили «Газпром», «Лукойл», «Транснафта», «Газпром нафта» і «Сургутнафтогаз». Санкції забороняють поставки російським нафтогазовим компаніям товарів і технологій, що використовуються для освоєння родовищ вуглеводнів на глибоководних ділянках і арктичному шельфі, а також в сланцевих пластах^[56].

30 липня країни-кандидати на вступ до ЄС: Чорногорія та Албанія; країни які входять в європейську зону вільно торгівлі: Ісландія, Норвегія і Ліхтенштейн; а також Україна і Грузія приєдналися до декларації Ради ЄС від 19 червня про продовження терміну дії заборонних заходів ЄС проти Криму і Севастополя до 23 червня 2016 року^[57].

30 липня США розширили санкції проти галузей російської економіки, тією чи іншою мірою долучених до агресії проти України. Департамент контролю за закордонними активами (OFAC) Міністерства фінансів США опублікував список фірм («Роснефть» та її структури, військові заводи Іжмаш) та банків (Ексімбанк Росії, Промінвестбанк та ін.), а також портів Криму (Євпаторії, Феодосії, Керчі, Севастополя, Ялти і Керченська поромна переправа) та інших структур, які підпадають під санкції^[58]. Санкції вступили в дію з 10 серпня^[59]. Роснефть та 15 її дочірніх компаній будуть позбавлені доступу до всіх активів в США^[60].

7 серпня США додали до списку санкцій Південно-Кіринське родовище нафти та газу в Охотському морі^[61]^[62], що, через відсутність в Росії власних технологій глибинного буріння, фактично блокує розробку цього родовища.

1 вересня США ввели санкції проти російських компаній «Рособоронекспорт», «МіГ», «Катод», «НВО машинобудування», тульського конструкторського бюро приладобудування та їх дочірніх підприємства через підозру у діяльності, що йде врозріз з американським законом про нерозповсюдження щодо Ірану, Північної Кореї та Сирії. Під санкції також потрапили компанії з Ірану, Китаю, КНДР, ОАЕ, Сирії, Судану та Туреччини^[63].

15 вересня вступило в силу прийняте напередодні рішення Ради ЄС про продовження до 15 березня 2016 року індивідуальних санкцій Євросоюзу стосовно 149 фізичних і 37 юридичних осіб з РФ і України, долучених до агресії проти України^[64].

16 вересня Україна ввела нові санкції щодо Росії, ухвалені рішенням РНБО України від 2 вересня. На відміну від попередніх санкцій, які обмежували в'їзд в країну окремих громадян, санкції стосуються майже 400 фізичних і понад 100 юридичних осіб^[65]^[66].

25 вересня Уряд України ухвалив рішення заборонити польоти російських авіакомпаній до України, серед них «Аерофлот» та «Трансаеро». Також заборонені транзитні польоти через український повітряний простір російських авіакомпаній з товарами військового призначення, російськими військовими та невідомими вантажами^[67].

25 вересня Європейська комісія заборонила банкам та іншим фінансовим організаціям ЄС проводити аналітичні дослідження російських кредитних організацій, які перебувають під санкціями Євросоюзу^[68]. Як вважають експерти, таке рішення практично унеможливлює будь-які інвестиції з країн ЄС в російську економіку^[69].

22 грудня США ввели проти Росії додаткові санкції. Списки охоплюють: 12 функціонерів ДНР/ЛНР з Росії та України, 22 компанії з окупованого Росією Криму; 84 компанії з Росії, в тому числі дочірні банки мереж ВТБ та Сбербанк^[70].

2016

23 лютого Президент США Барак Обама продовжив дію санкцій проти Росії^[71].

10 березня Рада ЄС продовжила дію санкцій проти Росії^[72].

16 березня Канада додала до списку персональних санкцій Едуарда Йоффе та Олександра Омельченка, а також 10 нових банківських та виробничих організацій^[73]^[74].

1 липня США ввели нові санкції проти російських компаній, додавши до списку московське «КБ Кунцево», КБ машинобудування з Коломни і 150-й авіаремонтний завод з Калінінграда^[75].

1 вересня США розширили санкції, додавши до санкційного списку компанії, пов'язані з будівництвом Керченського мосту, серед яких підрядники «Мостотрест» і «СГМ-міст», кілька десятків дочірніх підприємств Газпрому та також кілька кримських чиновників^[76].

15 вересня сплив термін дії санкцій України щодо фізичних та юридичних осіб, які сприяли та фінансували терористичну діяльність в Україні^[77]. 16 вересня санкції були продовжені ще на 1 рік, був розширений список фізичних та юридичних осіб^[78].

20 грудня США розширили санкції проти Росії у зв'язку ситуацією в Україні. У список внесені сім фізичних осіб і кілька десятків організацій, а також два судна під російським прапором. Активи осіб і організацій з чорного списку будуть заморожені на території США, американським резидентам заборонено мати з ними відносини^[79].

24 грудня США розширили санкційний список проти Росії. Зокрема, в нього потрапили дочірні компанії концерну «Алмаз-Антей» і дочірні компанії концерну «Радіоелектронні технології», компаній «Кримські порти» і «Кримська залізниця»^[80].

2017

9 січня адміністрація США розширила санкційний список ще на 5 осіб, цього разу за законом Магнітського. До списку потрапили голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін, двоє інших службовців органів — Станіслав Гордієвський та Геннадій Плаксін, а також двоє ймовірних вбивць Олександра Литвиненка — Андрій Луговой і Дмитро Ковтун^[81].

16 березня Президент України ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій до п'ятьох банків з російським капіталом^[82].

18 березня, у третю річницю анексії Кримського півострова ЄС закликала всі країни ООН приєднатися до санкцій по Криму^[83].

16 травня Президент України Петро Порошенко ввів у дію санкції проти Росії, в результаті яких мають бути заблоковані соцмережі «ВКонтакті», «Однокласники», сервіси «Mail.ru», «Яндекс», а також сайти антивірусних компаній «Лабораторія Касперського» та «Dr.Web». Також мають бути блоковані активи та трансляція російських телеканалів телекомпаній «ТВ Центр», ВГТРК, «НТВ-Плюс», «Звезда», ТНТ, РЕН-ТВ^[84]^[85]^[86].

2 серпня Президент США Дональд Трамп підписав закон про нові санкції, у тому числі проти Росії, який поставив Росію в один ряд з північною Кореєю та Іраном. Закон отримав повну підтримку Сенату США. Нові санкції передбачають штрафні заходи в тому числі й для європейських компаній, які, зокрема, будуть співпрацювати з російським Газпромом при реалізації газопроводу Північний потік-2^[87].

13 серпня ЄС розширив санкції через незаконне завезення газових турбін німецької компанії Siemens до анексованого Росією Криму. До санкційного списку потрапили провідні російські компанії «Технопромекспорт» та «Інтеравтоматика», а також чиновники вищої ланки: заступник міністра енергетики Росії Андрій Черезов, голова департаменту Міністерства енергетики Євген Грабчак та гендиректор «Технопромекспорту» Сергій Топор-Гілка^[88].

21 серпня США оголосили про тимчасове припинення, а в подальшому обмеження видачі росіянам неміграційних віз^[89]. Рішення було ухвалене у відповідь на вимогу Росії значно скоротити співробітників американської амбасади.

19 грудня Міністерство торгівлі США включило до санкційного списку два російських оборонних підприємства: «Новатор» і «Титан-Баррикады». Тепер будь-які постачання американської продукції цим фірмам повинні бути узгоджені з американським урядом. Основною причиною включення до санкційного списку було назване порушення Росією договору «про ліквідацію ракет середньої та малої дальності»^[90].

2018

30 січня Міністерство фінансів США видало «Кремлівський звіт», на основі якого був встановлений так званий «Список Путіна» («The Putin List») із 210 осіб — 114 високопосадовців Росії та 96 «олігархів» з числа найближчого оточення Путіна. Підготовка звіту здійснювалась відповідно до наказу Президента США Дональда Трампа і тривала 6 місяців^[91]. У звіт внесли керівництво адміністрації президента Росії, зокрема, голову адміністрації Антона Вайно, його заступника Олексія Громова, речника Володимира Путіна Дмитра Пєскова, радника президента Владислава Суркова. Також до переліку потрапили спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко, спікер Держдуми В'ячеслав Володін, голова «Роснафти» Ігор Сєчін, голова «Газпрому» Олексій Міллер, директор служби внутрішньої розвідки Сергій Наришкін і директор ФСБ Олександр Бортников. Серед фігурантів «списку олігархів» є також російські бізнесмени Алішер Усманов, Роман Абрамович, Сулейман Керімов, Михайло Фрідман^[92],засновник «Лабораторії Касперського» Євген Касперський, Петро Авен і Володимир Потанін, Аркадій і Борис Ротенберги, Геннадій Тимченко та Олег Тиньков. Члени Конгресу наголошують, що адміністрація використала санкції проти РФ як покарання за втручання у вибори в 2016 році^[93].

3 березня Президент США Дональд Трамп продовжив дію санкцій проти Росії ще на рік^[94]. Підставою для продовження санкцій стала агресія Росії проти України.

6 квітня 2018 року адміністрація Президента США Дональда Трампа запровадила фінансові санкції проти 38 осіб та установ з Росії через «недобропорядну діяльність» Російської Федерації та спроби зруйнувати лад в демократичних країнах. Одним з прикладів такої недобропорядної поведінки було назване отруєння Скрипалів та підтримку режиму Ассада. Проте цей замах був лише одним з прикладом, але не єдиною причиною запровадження санкцій^[95]. До санкційного списку потрапили, серед інших, 7 великих підприємця (олігарха) з 12 компаніями, а також російські чиновники. Зокрема голова правління «Газпрому» Олексій Міллер, секретар Ради безпеки Микола Патрушев, голова Роскомнагляду Олександр Жаров, директор Росгвардії Віктор Золотов, бізнесмени Олег Дерипаска, Ігор Ротенберг, Кирило Шамалов, Віктор Вексельберг, Сулейман Керімов, Володимир Богданов і Андрій Скоч^[95]^[96]^[97]. Зі списку випливало, що санкції були розширені на підставі директив Президента США (англ. executive order) № 13361 та № 13362 від березня 2014 року, виданих у відповідь на російську збройну агресію проти України.

2 травня персональні економічні та інші обмежувальні заходи щодо юридичних і фізичних осіб були запроваджені Україною. Також була припинена участь українських представників у діяльності органів СНД^[98].

5 липня Рада Євросоюзу оголосила про продовження економічних санкцій щодо Росії ще на півроку. Економічні санкції передбачають:

обмеження доступу на первинний і вторинний ринок капіталу ЄС для 5 російських фінансових установ з мажоритарною часткою держави в статутному капіталі та їхніх дочірніх підрозділів, в яких ці організації мають мажоритарну частку і які засновані за межами ЄС, а також для трьох великих російських енергетичних компаній і трьох оборонних компаній;
експортну та імпортну заборону на торгівлю зброєю;
введення заборони на експорт до Росії товарів подвійного призначення для військових потреб або для російської армії;
обмеження доступу Росії до окремих, які мають стратегічне значення, технологій і послуг, які можуть використовуватися для розробки і видобутку нафти^[99].

8 листопада США ухвалили додаткові санкції проти Росії^[100].

2019—2020

4 березня 2019 року США продовжили антиросійські санкції ще на рік^[101].

2 березня 2020 року з списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб США було виключено російські компанії «Незалежна нафтогазова компанія» і «Приморскнафтопродукт», санкції проти яких було введено в червні 2017-гочерез розвиток ядерної програми Пхеньяну^[102].

18 червня 2020 року Рада ЄС продовжила заборону європейським компаніям вкладати інвестиції в тимчасово окупований Росією Крим та імпортувати товари з півострова до червня 2021 року^[103].

У липні 2020 року Британія оголосила про введення персональних санкцій проти громадян РФ у рамках «Акту Магнітського», в рамках чого деяким росіянам буде заборонено в'їжджати до Британії, а також буде заморожено їхні рахунки в британських банках^[104]^[105].

2021—2022

Докладніше: Санкції проти Росії через вторгнення до України (з 2022 року)

Докладніше: Список компаній, що застосовували санкції під час російсько-української війни

6 грудня 2021 року ЄС продовжив на 1 рік санкції проти РФ за порушення прав людини, зокрема, вони стосуються причетних до отруєння Олексія Навального^[106]^[107].

У грудні 2021 року ЄС заявив, що може відключити найбільші російські банки від системи SWIFT у разі повномасштабного нападу Росії на Україну^[108]^[109]. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен заявила, що ЄС готовий до введення санкцій, які «дорого коштуватимуть РФ»^[110]^[111]. У відповідь на це керівник другого за величиною російського банку ВТБ Андрій Костін заявив, що це малоймовірно, але «країна переживе»^[112]. Натомість, заступник голови комітету Ради федерації Володимир Джабаров заявив, що світова система SWIFT не зможе витримати таке відключення, а економіці Росії «нічого не загрожує»^[113].

22 лютого 2022 року США вводять 4 пакети санкцій проти РФ, (компанії які потрапили під санкції: Дочірні компанії російських фінансових організацій потрапили під санкції 22 лютого 2022 р. відповідно до ЕН 14024)

ВАТ «Банк БЕЛВЕБ» — банк у Білорусі
ВАТ «ВЕБ Лізинг» — лізингова компанія (РФ)
Промінвестбанк — банк, розташований в Україні
ВЕБ Капітал — фінансова компанія (РФ)
ТОВ «ВЕБ Інжиніринг» — компанія, що надає послуги з реалізації інвестиційних проектів (РФ)
АТ «Інфравеб» — компанія з підтримки інвестиційних проектів (РФ)
АТ «ВЕБ/ДВ» — компанія з підтримки інвестиційних проектів (РФ)
VEB Asia Limited — фінансова компанія, розташована в Гонконзі
ТОВ «Інфраструктура Молжаніново» — електрична енергетична компанія (РФ)
ТОВ «Курорт Золоте Кольцо» — це компанія з нерухомості та будівництва (РФ)
АТ «Російський експортний центр» — компанія, що займається експортом (РФ)
ТОВ «ВЕБ Венчурс» — фінансова компанія (РФ)
ТОВ «ВЕБ Сервіс» — це консультаційна компанія з питань бізнесу та управління (РФ)
ТОВ «Спеціальна організація проектного фінансування Фабрика проектного фінансування» — фінансова компанія (РФ)
ТОВ «СІБУГЛЕМЕТ Груп» — вуглевидобувна компанія (РФ)
АТ «АНГСТРЕМ-Т» — технологічна компанія (РФ)
ТОВ «НМ-ТЕХ» — технологічна компанія (РФ)
АТ «СЛАВА» — компанія з нерухомості (РФ)
АТ ПФК ЦСКА — спортивна компанія (РФ)
ТОВ «Торговий квартал-Новосибірськ» — це лізингова компанія (РФ)
ТОВ «Байкал Центр» — будівельна компанія (РФ)
ТОВ «Прогород» — інфраструктурна компанія
ТОВ «ВЕБ/РФ Асет Менеджмент» — фінансова компанія (РФ)
АТ «Ексімбанк Росії» є установою підтримки експорту, розташованою в Росії, а також комерційним банком, що регулюється Центральним банком Російської Федерації
ВАТ «Російське агентство зі страхування експортних кредитів та інвестицій» є страховим агентством, розташованим в Росії
Alkes Treid OOO — фінансова компанія (РФ)
Antares OOO — фінансова компанія (РФ)
ТОВ 28 Елітні Дома — компанія з нерухомості (РФ)
Товариство з обмеженою відповідальністю PSB Innovations and Investments — технологічна компанія (РФ)
Товариство з обмеженою відповідальністю 30 Era Fund — технологічна компанія (РФ)
ТОВ «ПСБ-Форекс» — фінансова компанія (РФ)
Хольцвуд ТОВ — фінансова компанія (РФ)
Kourf OOO — фінансова компанія (РФ)
ТОВ «Керуюча компанія „Промсвязь“ 34» — інвестиційна компанія (РФ)
Paskal OOO — компанія, що надає послуги з управлінського консалтингу в Росії
PSB Biznes OOO — готельна компанія (РФ)
ТОВ «Санкт-Петербургська міжнародна банківська конференція» — фінансова компанія (РФ)
Сергієво-Посад Ленд ТОВ — фінансова компанія (РФ)
ТОВ «ПСБ Авіалізація» — фінансова компанія (РФ)
Технософт ТОВ — технологічна компанія (РФ)
Trinitex OOO — компанія з нерухомості (РФ)
ТОВ «ПСБ Лізінг» — фінансова компанія (РФ)

17 травня США оголосили про плани заблокувати для РФ можливість виплат за держборгом^[114]. Перед цим за оцінками Bloomberg результат санкцій було оцінено як найгірший економічний спад у РФ за 30 років і різке падіння ВВП^[115].

У грудні стало відомо, що західні країни продовжили постачати РФ мікрочипи в обхід санкцій, так із квітня по листопад США та низка країн ЄС поставили до РФ чипів на $777 млн: комплектуючі Intel, AMD, Texas Instruments, Analog Devices та Infineon. Для цього у Туреччині та Гонконгу створювалися фірми-посередники, зареєстровані у березні 2022 року^[116].

2023

Докладніше: Санкції проти Росії (2023)

15 січня Зеленський підписав указ про введення персональних санкцій проти 198 діячів російської культури і медіасфери. (Указ Президента України від 15 січня 2023 року № 23/2023)^[117]^[118].

Наслідки

Див. також: Фінансова криза в Росії 2014 та Економічні наслідки російської агресії проти України

4 серпня компанія «Доброльот» (дочірня компанія Аерофлоту), єдиний російський лоукостер, був змушений призупинити свою роботу. Компанія потрапила під санкції як авіакомпанія, що здійснює рейси до окупованого Росією Криму. З перевізником відмовилися працювати його зарубіжні партнери, а контрагенти анулювали договори лізингу на два літаки Boeing 737 та припинили техобслуговування та страхування повітряних суден. В разі спроби передати наявні судна іншому перевізнику, у компанії може бути відкликана ліцензія^[119].

6 серпня Уряд Росії ухвалив рішення продовжити мораторій на перерахування пенсійних накопичень громадян в керівні компанії і в недержавні фонди до 1 січня 2016 року. Таке рішення фактично зводить нанівець принцип роботи накопичувальної пенсійної системи і перетворює систему пенсійного забезпечення на фінансову піраміду^[120]. Ухвалення рішення викликане різким зростанням відтоку капіталу з Росії та відсутністю зовнішніх надходжень.

Значний внутрішній та зовнішній борг Росії, неможливість доступу до джерел зовнішніх запозичень та падіння цін на нафту призвели до обвалу російського рубля: з початку введення третьої хвилі санкцій 16 липня до 16 жовтня рубль подешевшав з 34.37 за 1 долар США до 40.94 (19 %)^[121]. Також суттєво впали економічні показники окремих компаній: так, прибуток державної нафтогазової компанії «Роснефть» в липні-вересні впали в 143 рази^[122].

14 листопада 2014 року котирування російського рубля до американського долара та євро впало під час торгів на Московській біржі до 47,8 та 59,5 рублів за один долар та євро відповідно^[123].

За статистичними даними ЄС за 2015 рік Росія втратила третю позицію серед торговельних партнерів ЄС, поступившись Швейцарії^[124]. Частка Росії в торговельному балансі ЄС становить близько 5 % (для порівняння: частка США — 18 %, Китаю — 15 %, Швейцарії — 7 %).

15 вересня 2016 року, через 2 роки після введення перших санкцій, радник російського президента В. Путіна Сергій Глазьєв заявив, що економічним наслідком 2 років санкцій є втрата Росією близько $ 200 млрд, а для виведення економіки Росії на рівень 2013 року необхідні інвестиції близько 19 трлн рублів ($ 270 млрд)^[125].

Від лютого 2018 року в Росії ліквідують резервний фонд, оскільки його було вичерпано на покриття дефіциту державного бюджету в попередні роки^[126]. Його залишки об'єднають з Фондом національного добробуту, який також протягом 2017 року скоротився на 14 %. Станом на 1 січня 2018 року обсяг ФНД становив 3 752,94 млрд рублів, що еквівалентно $ 65,15 млрд^[127].

Неможливість зовнішніх запозичень також призводить до стрімкого зростання внутрішнього боргу. Так, за 2017 рік цей борг збільшився на 1 трлн 146,8 млрд рублів, або на 18,8 % — до 7 трлн 247,1 млрд рублів^[128].

Протидія та порушення санкцій

Противники введення санкцій

30 серпня 2014 року Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що нові санкції стосовно Росії є «безглуздими і контрпродуктивними»^[129]. 6 вересня, перед введенням нових санкцій, Роберт Фіцо заявив, що прем'єр-міністр Чехії Богуслав Соботка притримується аналогічної позиції^[130]. Окрім Словаччини та Чехії проти введення санкцій також виступили Угорщина, Кіпр^[131], Фінляндія та Італія^[132]. В подальшому, проросійська позиція урядів Чехії та Угорщини призвела до антиурядових протестів в цих країнах, а протести в Угорщині набули масового характеру.

16 вересня 2014 року президент Сербії Томислав Николич заявив про відмову Сербії приєднуватися до санкцій проти Росії: «Сербія принципово підтримує територіальну цілісність України, але не буде брати участі у жодних санкції проти Росії»^[133]. 22 листопада про відмову вводити санкції заявив прем'єр-міністр Сербії Александр Вучич^[134].

20 листопада 2017 року почався найбільший дипломатичний візит Чехії до Росії за останні 25 років, очолюваний президентом Чехії Мілошем Земаном — делегація вилетіла на трьох літаках. Земан відверто заявив, що він виступає за зняття санкцій з Росії, накладених через російську агресію проти України. Не зважаючи на те, що товарообмін Чехії та РФ складає всього 3—4 % чеської зовнішньої торгівлі, Земан заявив, що економіка Чехії страждає від антиросійських санкцій^[135].

Реакція та протидія Росії

19 липня 2014 року, у відповідь на розширення США списку санкцій, Росія закрила в'їзд у країну 12 громадянам США^[136].

26 липня Президент Чечні Рамзан Кадиров «ввів» санкції проти Президента США Барака Обами та чиновників Євросоюзу, «заборонивши» їм в'їзд на території Чечні та «заморозивши» їх активи^[137]. Інформація про бажання зазначених осіб відвідати Чечню та наявність в них активів на території Чечні відсутня.

7 серпня Росія ввела повну заборону на постачання яловичини, свинини, овочів і фруктів, м'яса птиці, риби, сирів, молока і молочних продуктів з країн ЄС, США, Австралії, Канади та Королівства Норвегія — країн, які ввели проти неї санкції^[138] (щоправда, згодом уряд РФ скасувала частину цих обмежень).

15 серпня Росія обмежила держзакупівлі товарів легкої промисловості, в тому числі одягу та тканин, з ЄС та США^[139].

29 листопада, після обвального падіння російського рубля та цін на нафту, МЗС Росії запросив у Євросоюзу припинити санкції^[140], чим вкотре спробував внести розкол між країнами, що ввели санкції.

В серпні 2015 року в Росії, незважаючи на скрутне становище на продовольчому ринку, почали показово знищувати «санкційні» продукти харчування.

З 28 квітня 2014 року урядами європейських, північноамериканських держав, країн Океанії та міжнародними організаціями було введено додаткові та розширені наявні санкції проти фізичних та юридичних осіб з Росії і України, безпосередньо причетних до військової агресії проти України, а також посилено економічну блокаду Криму.^[16]^[17]

Протидія

Росія сподівалася чинити економічний та політичний тиск на європейські країни та Україну, шантажуючи їх можливістю обмеження постачання газу або ж повним припиненням постачання. З цією метою Путін здійснив візит до Китаю, де було підписано контракт на будівництво газопроводу та постачання газу до КНР^[141], але виконання договору врешті було затягнуто^[142].

На думку російського експерта Михаіла Крутіхіна^[143], Україна може пережити зиму навіть у випадку повного припинення постачання газу Росією. Росія ж не може виконати своїх зобов'язань перед європейськими споживачами без використання підземних газосховищ України^[144]^[145].

За матеріалами консалтингової компанії Cushman & Wakefield міжнародні інвестиції в нерухоме майно у Росії скоротились більш ніж на 50 % за рік, починаючи із другого кварталу 2013 року. Внаслідок цього Москва перемістилася з 15-го на 48-ме місце у рейтингу країн за обсягом міжнародних інвестицій. Окрім того, Москва, що раніше входила до топ-20 найбільших інвестиційних ринків, посунулася на 29-те місце. За рік, що завершився другим кварталом 2014 року, обсяг міжнародних інвестицій в Росію склав $6,284 млрд.^[146]

Порушення санкцій

В липні 2017 року було виявлено, що в окупованому Росією Криму відбувається встановлення турбогенераторів виробництва німецького концерну Siemens. При цьому Siemens заявив, що не постачав турбогенератори до Криму, а керівництво Росії — що турбіни російські. 11 липня було повідомлено, що Siemens подав до московського суду на російську компанію, яка перемістила турбіни до Криму^[147].

Пов'язані події

Докладніше: Торгова війна США з Китаєм та Торгова війна США з ЄС

Початкові заходи щодо введення санкцій проти Росії відбувались на тлі російської збройної агресії проти України та, загалом, тісних економічних взаємин у трикутнику найбільш економічно розвинутих політичних гравців — США, Європи та Китаю. В 2017—2018 між США, Європою та Китаєм виникла серія економічних та політичних суперечок^[148]^[149], що з одного боку, призвело до виникнення різких протиріч всередині ЄС, з іншого — дозволило Росії сподіватись на зиск як гравця, що міг би підсилити кожну з сторін конфлікту та домогтись відміни санкцій^[150].

Додаткові факти

У відповідь на запровадження санкцій, 1 серпня 2014 Росія запровадила ембарго на більшість польських овочів та фруктів, в тому числі яблук. Щоб Польщі покрити незбутий «російський» товар, необхідно, щоб кожен поляк додатково з'їв протягом року ще 4,5 кілограма яблук (при середньому споживанні 16 кг/особу на рік)^[151]. У відповідь на ембарго у польському суспільстві виникає флешмоб «З'їж яблуко на зло Путіну!»
У 2015 році з Білорусі в Росію було експортовано 573 тисячі тонн яблук та грибів, що перевищує весь зібраний в Білорусі урожай в 5 разів^[152]^[153]^[154].
З початку 2014 року капіталізація фондового ринку Росії скоротилася на 268 мільярдів доларів — до 498 мільярдів доларів, що порівняно менше, аніж, наприклад, ринкова вартість компанії Apple, яка становить 661 мільярд доларів^[155].
Продуктові санкції РФ торкнулись також країн, котрі знаходяться у Митному Союзі, але аналогічних обмежень для своїх громадян ці країни не вводили^[156]^[157]^[158].
За даними ЄС на літо 2015 російські «антисанкції» призвели до зростання експорту сільгосппродукції з країн ЄС на 5 % — втрата російського ринку була компенсована за рахунок збільшення експорту м'ясної продукції до США, Китаю, Гонконгу, Південної Кореї та інших країн^[159].

Див. також

Примітки

↑ Санкционная удавка для Кремля [Архівовано 29 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Китай де-факто підтримав санкції Заходу проти Росії — ЗМІ [Архівовано 29 лютого 2016 у Wayback Machine.] tyzhden.ua, 8 лютого 2016
↑ Рынок, где не ждали: поддерживают ли китайские банки санкции против России. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
↑ В ВТБ сообщили о санкциях Китая против российских банков. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
↑ ЕС принял санкции против России. Три ключевых этапа [Архівовано 13 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ ^а ^б GDP (current US$) [Архівовано 2013-03-05 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ ВВП стран Европейского Союза [ЕС] в 2013 г. [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ У Империи истерика [Архівовано 13 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Торговля / Постоянное представительство Российской Федерации при Европейском союзе [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ ЄС оприлюднив список громадян Росії та України, які потрапили під санкції. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 18 липня 2014.
↑ США РОЗШИРИЛИ «ЧОРНИЙ СПИСОК» РОСІЯН ОТОЧЕННЯМ ПУТІНА І БАНКОМ «ГАЗПРОМУ». Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 18 липня 2014.
↑ ЄС ЗБІЛЬШИВ НА 12 ОСІБ СПИСОК ТИХ, ХТО ПІДПАДАЄ ПІД САНКЦІЇ. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 18 липня 2014.
↑ ЄС оприлюднив прізвища зі списку додаткових санкцій: Кисельов і оточення Путіна. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 18 липня 2014.
↑ NZ announces 'modest' sanctions over Crimea seizure [Архівовано 13 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ Новая Зеландия вводит санкции против России, чтобы не быть «белой вороной» [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ ^а ^б США РОЗШИРИЛИ СПИСОК САНКЦІЙ ПРОТИ ГРОМАДЯН ТА КОМПАНІЙ РФ. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014.
↑ ^а ^б ЄС запровадив санкції щодо ще 15 осіб, причетних до кризи в Україні. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014.
↑ Японія, Канада і ЄС ввели нові санкції проти Росії BBC Україна,
↑ Обама затвердив нові санкції проти Росії. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014.
↑ США ввели нові санкції проти Росії. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014.
↑ ЄС розширює санкції проти Росії. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014.
↑ Президент Литвы: Санкции ЕС против РФ смешные по сравнению с санкциями США [Архівовано 24 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Биржи РФ открылись 17 июля обвалом индексов [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ implementing Regulation (EU) No 269/2014 concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ Италия «наказала» Россию: отказалась совместно строить дешевую подлодку для стран третьего мира [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ ЄС ЗАПРОВАДИВ САНКЦІЇ ТРЕТЬОГО РІВНЯ ПРОТИ РОСІЇ. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
↑ .США вводять обмеження на експорт технологій для російського нафтопрому
↑ Совет ЕС официально расширил санкционный список против РФ до 95 человек и 23 компаний [Архівовано 1 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Германия отзывает соглашение с РФ о поставках вооружений [Архівовано 4 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Япония ввела санкции против России [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Швейцария ужесточила санкции против России [Архівовано 7 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Ізраїль заблокував укладення нових контрактів на поставку безпілотників у Росію
↑ Канада расширила санкции против России (рос.)
↑ Швейцария присоединилась к санкциям ЕС против России [Архівовано 30 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Австралия ввела секторальные санкции против России [Архівовано 2 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Новые санкции ЕС против РФ вступили в силу [Архівовано 12 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ США оприлюднили список нових санкцій проти Росії. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
↑ Канада ввела новые санкции против «режима Путина»: в списке Сбербанк России и высокие чины Минобороны РФ (рос.)
↑ Япония ввела новые санкции против России [Архівовано 26 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Обама официально лишил Россию всех торговых преференций (рос.)
↑ Норвегия ужесточила введенные против России санкции [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Ще п'ять країн ввели санкції проти Росії. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 16 жовтня 2014.
↑ США опять ужесточают санкции против России [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Минфин Франции заявил об отсутствии условий для передачи Мистралей [Архівовано 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Франция закрыла российским морякам доступ на борт «Мистраля», — СМИ. Архів оригіналу за 20 листопада 2014. Процитовано 18 листопада 2014.
↑ Швейцарія вирішила приєднатися до санкцій проти Росії [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.] ТВі. 12.11.2014.
↑ Новая Зеландия ввела «негласные санкции» против российских госбанков [Архівовано 30 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ «Известия»: США запретили поставлять в Россию приборы для научного спутника [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Обама подписал закон о статусе Украины как союзника США вне НАТО, новых санкциях против РФ и поставках оружия в Украину [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ ЄС запровадив додаткові санкції на інвестицію, послуги і торгівлю з Кримом і Севастополем. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 18 грудня 2014.
↑ США ввели санкції проти Азарова, сепаратистів і російського банку — Zaxid.net, 11 березня 2015 року
↑ Treasury Announces New Designations of Ukrainian Separatists and their Russian Supporters — US Treasury, 3/11/2015 (англ.)
↑ Китайские банки присоединились к санкциям против РФ [Архівовано 17 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Канада розширила санкції проти РФ: у списку Газпром, Транснєфть, Нічні вовки. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 1 липня 2015.
↑ «Газпром» и «Транснефть» вошли в расширенный санкционный список Канады [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ США пополнили санкционный список российскими нефтяниками [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Сім країн Європи долучились до продовження санкцій ЄС проти Криму. Архів оригіналу за 23 серпня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
↑ Зміни до списку секторальних санкцій [Архівовано 10 серпня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
↑ Повідомлення про нові санкції на сайті Росбалт [Архівовано 11 серпня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Минпромторг США предъявит России уточненные санкции. Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
↑ Russian Sanctions: Addition to the Entity List To Prevent Violations of Russian Industry Sector Sanctions [Архівовано 5 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ США распространили секторальные санкции на Южно-Киринское месторождение «Газпрома» [Архівовано 25 серпня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ США ввели нові санкції проти Росії через Крим та Північну Корею. Архів оригіналу за 3 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
↑ Продление санкций ЕС против России вступило в силу (рос.)
↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 549/2015. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 17 вересня 2015.
↑ Україна запровадила масштабні санкції проти Росії. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 17 вересня 2015.
↑ Закрите небо: Кабмін заборонив російським компаніям літати в Україну. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.
↑ ЄС заборонив проводити фінансові дослідження російських банків. Архів оригіналу за 30 жовтня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.
↑ Последний гвоздь в крышку гроба инвестиционного климата РФ [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Russia/Ukraine-related Sanctions and Identifications [Архівовано 25 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ Обама продлил санкции против РФ, введенные из-за событий в Украине. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
↑ Рада ЄС повідомила щодо продовження адресних санкцій проти громадян Росії та України. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
↑ Доповнення до Спеціальних Економічних Заходів (щодо Росії)(англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
↑ Канада ввела додаткові санкції щодо Росії. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
↑ США ввели нові санкції проти російських компаній. Архів оригіналу за 5 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
↑ США ввели нові санкції проти російських компаній для врегулювання конфлікту в Україні. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
↑ Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.09.2015 б/н «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 15 жовтня 2016.
↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 467/2016. Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 18 жовтня 2016.
↑ http://korrespondent.net/ukraine/events/3789926-ytohy-2012-hosbuidzhet-2017-y-novyi-hlava-odeschyny [Архівовано 27 січня 2017 у Wayback Machine.] Итоги 20.12: Госбюджет-2017 и новый глава Одесчины
↑ Russian Sanctions: Addition of Certain Entities to the Entity List, and Clarification of License Review Policy [Архівовано 25 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ Five more Russians blacklisted in U.S. for human rights abuses — including Putin's ‘chief enforcer’//Windsor Star, 10.01.2107 (англ.). Архів оригіналу за 13.01.2017. Процитовано 10.01.2017.
↑ Україна ввела санкції проти банків з російським капіталом. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
↑ Заявление Верховного Представителя ЕС от имени Европейского Союза касательно Крыма. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
↑ Указ №133/2017 (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 17 травня 2017.
↑ В Україні заблокують доступ до Яндексу, ВКонтакте і Одноклассников - указ Порошенка (укр.). Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
↑ У НАТО погодилися, що блокування російських інтернет-ресурсів в Україні є питанням безпеки, а не свободи слова (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
↑ Трамп нарешті підписав закон про нові санкції проти Росії. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
↑ Брюссель розширив санкції проти Росії. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
↑ США призупиняють видачу неімміграційних віз росіянам. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
↑ США ЗАПРОВАДИЛИ НОВІ САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЙСЬКИХ КОМПАНІЙ. Український мілітарний портал. 20 грудня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
↑ Міністерство фінансів США видало «Кремлівський звіт» зі 114 високопосадовців Росії та 96 «олігархів». Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 30 січня 2018.
↑ Друг Садового, спонсор Вакарчука та ворог США Фрідман потрапив у «Кремлівський список». https://zik.ua. ZIK. 30 січня 2018. Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
↑ Санкції проти Росії вже призвели до мільярдних втрат, нові поки не потрібні — Держдеп. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
↑ Президент США продовжив на рік санкції проти Росії через агресію в Україні. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
↑ ^а ^б Donald Trump hits 38 Russian people and entities with new sanctions to punish ‘malign’ activity. The Telegraph. 6 квітня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
↑ Чорний лебідь для російських олігархів: чому всі говорять про нові санкції США [Архівовано 12 квітня 2018 у Wayback Machine.], Європейська правда, 11 КВІТНЯ 2018
↑ Rbc.ua. США розширили список санкцій проти РФ. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 27 квітня 2018.
↑ РНБО України запровадила санкції щодо юридичних і фізичних осіб, які пов'язані з російською агресією проти України. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
↑ InterFax-Україна. ЄС продовжив економічні санкції щодо Росії ще на шість місяців (ua) . Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
↑ США ввели в дію нові антиросійські санкції. Українська правда. 8 листопада 2018. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
↑ Трамп продовжив на рік санкції проти Росії за агресію щодо України. УП. 4 березня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 5 березня 2019.
↑ США послабили санкції проти Росії. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.
↑ Рада Євросоюзу продовжила "кримський пакет" санкцій проти РФ ще на рік. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
↑ Subscribe to read. Файненшл таймс. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
↑ Британія введе персональні санкції проти громадян РФ. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
↑ EU Global Human Rights Sanctions Regime - annual review of annex. www.consilium.europa.eu (англ.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
↑ ЄС продовжив санкції проти Росії за порушення прав людини ще на рік. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
↑ Foy, Henry; Fleming, Sam; Chazan, Guy (17 грудня 2021). EU to work with allies on possible Russia sanctions over Ukraine. Financial Times. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
↑ ЄС відключить Росію від SWIFT у разі повномасштабного вторгнення в Україну, - FT. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
↑ Reuters (17 грудня 2021). EU head warns of sanctions with 'massive cost' if Russia invades Ukraine. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
↑ Євросоюз заявив про готовність ввести санкції, які дорого обійдуться Росії. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
↑ У Росії заявили, що "переживуть" відключення від SWIFT. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
↑ Нові санкції та відключення Росії від системи SWIFT: що може чекати на країну-агресора. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
↑ Наблизить до дефолту. США планують заблокувати Росії можливість виплат за держборгом, - Bloomberg. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
↑ Найгірший економічний спад за 30 років. Росії прогнозують різке падіння ВВП. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
↑ Країни Заходу продовжують постачати Росії мікрочипи в обхід санкцій, - Reuters. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 грудня 2022.
↑ Зеленський підписав указ про введення персональних санкцій проти 198 діячів російської культури і медіасфери. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
↑ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №23/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Процитовано 15.01.2023.
↑ «Ситуация выглядит практически патовой» [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Дожитие с отжатием / Российская пенсионная система превращается в классическую финансовую пирамиду [Архівовано 7 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Динамика курса USD ЦБ РФ, руб. [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Квартальная прибыль «Роснефти» сократилась в 143 раза [Архівовано 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Російський рубль знову б'є «антирекорд». [Архівовано 15 листопада 2014 у Wayback Machine.] Економічна правда. 14.11.2014.
↑ Доля России в торговле ЕС товарами резко сократилась [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Советник Путина оценил стоимость оживления экономики в 19 трлн рублей [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2 січня 2018 https://web.archive.org/web/20180115184954/https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2375052-u-rosii-likviduvali-rezervnij-fond-budzetu.html. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
↑ У Резервному фонді Росії закінчилися гроші - припиняє своє існування з лютого. https://economics.unian.ua/. УНІАН. 11 січня 2018. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
↑ Внутренний долг РФ в госбумагах в 2017 г. увеличился до 7,247 трлн руб. [Архівовано 24 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Словакия грозит наложить вето на санкции против России [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Словакия и Чехия выступают против новых санкций ЕС в отношении России [Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Словакия, Венгрия, Чехия и Кипр против введения новых санкций в отношении России [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Крім Фінляндії, введення нових санкцій проти РФ блокувала Італія
↑ Президент Сербии: страна не будет участвовать в санкциях против РФ [Архівовано 17 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Сербия отказалась вводить санкции против РФ [Архівовано 25 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Пеленская, Оксана. Визит в Россию как награда от Путина. Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 26 листопада 2017.
↑ МИД РФ опубликовал список граждан США, которым закрыт въезд в Россию [Архівовано 3 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Кадыров запретил въезд в Чечню президенту США и чиновникам Евросоюза [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ РФ заборонила постачання м'яса, овочів, риби і молочки з країн, які ввели санкції. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 7 серпня 2014.
↑ Россия ограничила госзакупки из ЕС и США [Архівовано 27 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ МИД России предложил Евросоюзу обоюдный отказ от санкций. Архів оригіналу за 30 листопада 2014. Процитовано 29 листопада 2014.
↑ "Газпром" підписав газовий контракт з Китаєм на $ 400 млрд. LB.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
↑ “Газпрому” не вдалося домовитися з Китаєм про постачання газу. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
↑ Партнер консалтингового агентства RusEnergy, главный редактор сетевого еженедельника The Russian Energy
↑ «Неприятные вещи вы говорите: и Украина взяла „Газпром“ за что-то чувствительное, и Китаю наш газ не нужен», — журналист — эксперту в прямом эфире РосТВ. ВИДЕО.— Цензор. НЕТ, 06.10.14 17:05. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 6 лютого 2021.
↑ РБК-ТВ: «Сегодня. Главное», 20:40 3 октября 2014 г. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
↑ Россия потеряла 50 % международных инвестиций в недвижимость. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 6 лютого 2021.
↑ Siemens подал иск к ТПЭ из-за турбин в Крыму. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
↑ Торгова війна розгортається: ЄС вдарив митами по товарах з США. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 30 червня 2018.
↑ Торговая война США и Китая ударила и по России, рынки падают [Архівовано 15 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ В. Горбулін. Вулканічний синдром. Дзеркало Тижня. 15.06.18. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 30 червня 2018.
↑ Володимр Прядко (06.08.2014). Чи їстимуть поляки більше яблук?. polradio.pl. Polskie Radio S.A. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 20.08.2014.
↑ Білорусь поставила РФ у 5 разів більше яблук, ніж зібрала. Корреспондент.net, 29 вересня 2016, 15:17. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
↑ Поставки яблок из Белоруссии в Россию в пять раз превысили собранный урожай [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.], Ленты.ру, 29 сентября 2016
↑ Росія придумала схему реекспорту польських яблук через Білорусь [Архівовано 13 вересня 2017 у Wayback Machine.], 21.07.2017
↑ Apple обошла по стоимости весь рынок акций России [Архівовано 15 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Норвежской рыбе ограничили путь в Россию (рос.) . 24 серпня 2015. Архів оригіналу за 26 серпня 2015. Процитовано 28 серпня 2015.
↑ Росія заборонила казахстанцям їсти норвезьку рибу [Архівовано 28 серпня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Россільгоспнагляд домагається заборони ввезення в Митний союз норвезької риби [Архівовано 24 серпня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Экспорт сельхозпродукции из Европы вырос на 5 % благодаря российскому продэмбарго [Архівовано 12 серпня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

Мартинов А. Ю. Санкції проти Росії за окупацію Криму та збройну агресію проти України // Енциклопедія історії України: Додатковий том. Кн. 1: А–Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова редкол.) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: «Наукова думка», 2021. — С. 520—522. — 773 с. — ISBN 978-966-00-1858-7.

Посилання

Застосування іноземними державами або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі в банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 274. — ISBN 978-617-7627-10-3.

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Міжнародні санкції щодо Росії (з 2014)

European Council conclusions on external relations (Ukraine and Gaza) (англ.)

[zn_hara-1] Санкционная удавка для Кремля [Архівовано 29 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] Китай де-факто підтримав санкції Заходу проти Росії — ЗМІ [Архівовано 29 лютого 2016 у Wayback Machine.] tyzhden.ua, 8 лютого 2016

[3] Рынок, где не ждали: поддерживают ли китайские банки санкции против России. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.

[4] В ВТБ сообщили о санкциях Китая против российских банков. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.

[5] ЕС принял санкции против России. Три ключевых этапа [Архівовано 13 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

[GDP_current_US$-6] а ^б GDP (current US$) [Архівовано 2013-03-05 у Wayback Machine.] (англ.)

[7] ВВП стран Европейского Союза [ЕС] в 2013 г. [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[8] У Империи истерика [Архівовано 13 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

[9] Торговля / Постоянное представительство Российской Федерации при Европейском союзе [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[10] ЄС оприлюднив список громадян Росії та України, які потрапили під санкції. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 18 липня 2014.

[11] США РОЗШИРИЛИ «ЧОРНИЙ СПИСОК» РОСІЯН ОТОЧЕННЯМ ПУТІНА І БАНКОМ «ГАЗПРОМУ». Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 18 липня 2014.

[12] ЄС ЗБІЛЬШИВ НА 12 ОСІБ СПИСОК ТИХ, ХТО ПІДПАДАЄ ПІД САНКЦІЇ. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 18 липня 2014.

[13] ЄС оприлюднив прізвища зі списку додаткових санкцій: Кисельов і оточення Путіна. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 18 липня 2014.

[14] NZ announces 'modest' sanctions over Crimea seizure [Архівовано 13 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

[15] Новая Зеландия вводит санкции против России, чтобы не быть «белой вороной» [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[:0-16] а ^б США РОЗШИРИЛИ СПИСОК САНКЦІЙ ПРОТИ ГРОМАДЯН ТА КОМПАНІЙ РФ. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014.

[:1-17] а ^б ЄС запровадив санкції щодо ще 15 осіб, причетних до кризи в Україні. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014.

[18] Японія, Канада і ЄС ввели нові санкції проти Росії BBC Україна,

[19] Обама затвердив нові санкції проти Росії. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014.

[20] США ввели нові санкції проти Росії. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014.

[21] ЄС розширює санкції проти Росії. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014.

[22] Президент Литвы: Санкции ЕС против РФ смешные по сравнению с санкциями США [Архівовано 24 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[23] Биржи РФ открылись 17 июля обвалом индексов [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[24] ting Regulation (EU) No 269/2014 concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

[25] Италия «наказала» Россию: отказалась совместно строить дешевую подлодку для стран третьего мира [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[26] ЄС ЗАПРОВАДИВ САНКЦІЇ ТРЕТЬОГО РІВНЯ ПРОТИ РОСІЇ. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 29 липня 2014.

[5парер-27] .США вводять обмеження на експорт технологій для російського нафтопрому

[енер-28] Совет ЕС официально расширил санкционный список против РФ до 95 человек и 23 компаний [Архівовано 1 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[29] Германия отзывает соглашение с РФ о поставках вооружений [Архівовано 4 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[30] Япония ввела санкции против России [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[31] Швейцария ужесточила санкции против России [Архівовано 7 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[32] Ізраїль заблокував укладення нових контрактів на поставку безпілотників у Росію

[33] Канада расширила санкции против России (рос.)

[34] Швейцария присоединилась к санкциям ЕС против России [Архівовано 30 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[35] Австралия ввела секторальные санкции против России [Архівовано 2 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[36] Новые санкции ЕС против РФ вступили в силу [Архівовано 12 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[37] США оприлюднили список нових санкцій проти Росії. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.

[38] Канада ввела новые санкции против «режима Путина»: в списке Сбербанк России и высокие чины Минобороны РФ (рос.)

[39] Япония ввела новые санкции против России [Архівовано 26 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[40] Обама официально лишил Россию всех торговых преференций (рос.)

[41] Норвегия ужесточила введенные против России санкции [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[42] Ще п'ять країн ввели санкції проти Росії. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 16 жовтня 2014.

[43] США опять ужесточают санкции против России [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[44] Минфин Франции заявил об отсутствии условий для передачи Мистралей [Архівовано 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[45] Франция закрыла российским морякам доступ на борт «Мистраля», — СМИ. Архів оригіналу за 20 листопада 2014. Процитовано 18 листопада 2014.

[46] Швейцарія вирішила приєднатися до санкцій проти Росії [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.] ТВі. 12.11.2014.

[47] Новая Зеландия ввела «негласные санкции» против российских госбанков [Архівовано 30 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[48] «Известия»: США запретили поставлять в Россию приборы для научного спутника [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[49] Обама подписал закон о статусе Украины как союзника США вне НАТО, новых санкциях против РФ и поставках оружия в Украину [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[50] ЄС запровадив додаткові санкції на інвестицію, послуги і торгівлю з Кримом і Севастополем. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 18 грудня 2014.

[51] США ввели санкції проти Азарова, сепаратистів і російського банку — Zaxid.net, 11 березня 2015 року

[52] Treasury Announces New Designations of Ukrainian Separatists and their Russian Supporters — US Treasury, 3/11/2015 (англ.)

[53] Китайские банки присоединились к санкциям против РФ [Архівовано 17 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

[54] Канада розширила санкції проти РФ: у списку Газпром, Транснєфть, Нічні вовки. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 1 липня 2015.

[55] «Газпром» и «Транснефть» вошли в расширенный санкционный список Канады [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

[56] США пополнили санкционный список российскими нефтяниками [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

[57] Сім країн Європи долучились до продовження санкцій ЄС проти Криму. Архів оригіналу за 23 серпня 2015. Процитовано 30 липня 2015.

[58] Зміни до списку секторальних санкцій [Архівовано 10 серпня 2015 у Wayback Machine.](англ.)

[59] Повідомлення про нові санкції на сайті Росбалт [Архівовано 11 серпня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

[60] Минпромторг США предъявит России уточненные санкции. Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.

[61] Russian Sanctions: Addition to the Entity List To Prevent Violations of Russian Industry Sector Sanctions [Архівовано 5 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

[62] США распространили секторальные санкции на Южно-Киринское месторождение «Газпрома» [Архівовано 25 серпня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

[63] США ввели нові санкції проти Росії через Крим та Північну Корею. Архів оригіналу за 3 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.

[64] Продление санкций ЕС против России вступило в силу (рос.)

[65] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 549/2015. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 17 вересня 2015.

[66] Україна запровадила масштабні санкції проти Росії. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 17 вересня 2015.

[67] Закрите небо: Кабмін заборонив російським компаніям літати в Україну. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.

[68] ЄС заборонив проводити фінансові дослідження російських банків. Архів оригіналу за 30 жовтня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.

[69] Последний гвоздь в крышку гроба инвестиционного климата РФ [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)

[70] Russia/Ukraine-related Sanctions and Identifications [Архівовано 25 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

[71] Обама продлил санкции против РФ, введенные из-за событий в Украине. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.

[72] Рада ЄС повідомила щодо продовження адресних санкцій проти громадян Росії та України. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.

[73] Доповнення до Спеціальних Економічних Заходів (щодо Росії)(англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.

[74] Канада ввела додаткові санкції щодо Росії. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.

[75] США ввели нові санкції проти російських компаній. Архів оригіналу за 5 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.

[76] США ввели нові санкції проти російських компаній для врегулювання конфлікту в Україні. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.

[77] Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.09.2015 б/н «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 15 жовтня 2016.

[78] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 467/2016. Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 18 жовтня 2016.

[79] ttp://korrespondent.net/ukraine/events/3789926-ytohy-2012-hosbuidzhet-2017-y-novyi-hlava-odeschyny [Архівовано 27 січня 2017 у Wayback Machine.] Итоги 20.12: Госбюджет-2017 и новый глава Одесчины

[80] Russian Sanctions: Addition of Certain Entities to the Entity List, and Clarification of License Review Policy [Архівовано 25 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

[81] Five more Russians blacklisted in U.S. for human rights abuses — including Putin's ‘chief enforcer’//Windsor Star, 10.01.2107 (англ.). Архів оригіналу за 13.01.2017. Процитовано 10.01.2017.

[82] Україна ввела санкції проти банків з російським капіталом. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.

[83] Заявление Верховного Представителя ЕС от имени Европейского Союза касательно Крыма. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.

[84] Указ №133/2017 (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 17 травня 2017.

[85] В Україні заблокують доступ до Яндексу, ВКонтакте і Одноклассников - указ Порошенка (укр.). Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 16 травня 2017.

[86] У НАТО погодилися, що блокування російських інтернет-ресурсів в Україні є питанням безпеки, а не свободи слова (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 16 травня 2017.

[87] Трамп нарешті підписав закон про нові санкції проти Росії. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.

[88] Брюссель розширив санкції проти Росії. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.

[89] США призупиняють видачу неімміграційних віз росіянам. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.

[90] США ЗАПРОВАДИЛИ НОВІ САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЙСЬКИХ КОМПАНІЙ. Український мілітарний портал. 20 грудня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.

[91] Міністерство фінансів США видало «Кремлівський звіт» зі 114 високопосадовців Росії та 96 «олігархів». Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 30 січня 2018.

[92] Друг Садового, спонсор Вакарчука та ворог США Фрідман потрапив у «Кремлівський список». https://zik.ua. ZIK. 30 січня 2018. Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.

[93] Санкції проти Росії вже призвели до мільярдних втрат, нові поки не потрібні — Держдеп. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.

[94] Президент США продовжив на рік санкції проти Росії через агресію в Україні. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.

[tf.2018-04-06-95] а ^б Donald Trump hits 38 Russian people and entities with new sanctions to punish ‘malign’ activity. The Telegraph. 6 квітня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.

[96] Чорний лебідь для російських олігархів: чому всі говорять про нові санкції США [Архівовано 12 квітня 2018 у Wayback Machine.], Європейська правда, 11 КВІТНЯ 2018

[97] Rbc.ua. США розширили список санкцій проти РФ. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 27 квітня 2018.

[98] РНБО України запровадила санкції щодо юридичних і фізичних осіб, які пов'язані з російською агресією проти України. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 2 травня 2018.

[99] InterFax-Україна. ЄС продовжив економічні санкції щодо Росії ще на шість місяців (ua) . Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.

[100] США ввели в дію нові антиросійські санкції. Українська правда. 8 листопада 2018. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.

[101] Трамп продовжив на рік санкції проти Росії за агресію щодо України. УП. 4 березня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 5 березня 2019.

[102] США послабили санкції проти Росії. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.

[103] Рада Євросоюзу продовжила "кримський пакет" санкцій проти РФ ще на рік. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.

[104] Subscribe to read. Файненшл таймс. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.

[105] Британія введе персональні санкції проти громадян РФ. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.

[106] EU Global Human Rights Sanctions Regime - annual review of annex. www.consilium.europa.eu (англ.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.

[107] ЄС продовжив санкції проти Росії за порушення прав людини ще на рік. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.

[108] Foy, Henry; Fleming, Sam; Chazan, Guy (17 грудня 2021). EU to work with allies on possible Russia sanctions over Ukraine. Financial Times. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.

[109] ЄС відключить Росію від SWIFT у разі повномасштабного вторгнення в Україну, - FT. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.

[110] Reuters (17 грудня 2021). EU head warns of sanctions with 'massive cost' if Russia invades Ukraine. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.

[111] Євросоюз заявив про готовність ввести санкції, які дорого обійдуться Росії. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.

[112] У Росії заявили, що "переживуть" відключення від SWIFT. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.

[113] Нові санкції та відключення Росії від системи SWIFT: що може чекати на країну-агресора. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.

[114] Наблизить до дефолту. США планують заблокувати Росії можливість виплат за держборгом, - Bloomberg. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.

[115] Найгірший економічний спад за 30 років. Росії прогнозують різке падіння ВВП. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.

[116] Країни Заходу продовжують постачати Росії мікрочипи в обхід санкцій, - Reuters. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 грудня 2022.

[117] Зеленський підписав указ про введення персональних санкцій проти 198 діячів російської культури і медіасфери. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 15 січня 2023.

[118] ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №23/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Процитовано 15.01.2023.

[119] «Ситуация выглядит практически патовой» [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[120] Дожитие с отжатием / Российская пенсионная система превращается в классическую финансовую пирамиду [Архівовано 7 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[121] Динамика курса USD ЦБ РФ, руб. [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[122] Квартальная прибыль «Роснефти» сократилась в 143 раза [Архівовано 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[123] Російський рубль знову б'є «антирекорд». [Архівовано 15 листопада 2014 у Wayback Machine.] Економічна правда. 14.11.2014.

[124] Доля России в торговле ЕС товарами резко сократилась [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

[125] Советник Путина оценил стоимость оживления экономики в 19 трлн рублей [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

[126] https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2 січня 2018 https://web.archive.org/web/20180115184954/https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2375052-u-rosii-likviduvali-rezervnij-fond-budzetu.html. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)

[127] У Резервному фонді Росії закінчилися гроші - припиняє своє існування з лютого. https://economics.unian.ua/. УНІАН. 11 січня 2018. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.

[128] Внутренний долг РФ в госбумагах в 2017 г. увеличился до 7,247 трлн руб. [Архівовано 24 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

[129] Словакия грозит наложить вето на санкции против России [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[130] Словакия и Чехия выступают против новых санкций ЕС в отношении России [Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[131] Словакия, Венгрия, Чехия и Кипр против введения новых санкций в отношении России [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[132] Крім Фінляндії, введення нових санкцій проти РФ блокувала Італія

[133] Президент Сербии: страна не будет участвовать в санкциях против РФ [Архівовано 17 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[134] Сербия отказалась вводить санкции против РФ [Архівовано 25 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[135] Пеленская, Оксана. Визит в Россию как награда от Путина. Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 26 листопада 2017.

[136] МИД РФ опубликовал список граждан США, которым закрыт въезд в Россию [Архівовано 3 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

[137] Кадыров запретил въезд в Чечню президенту США и чиновникам Евросоюза [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[138] РФ заборонила постачання м'яса, овочів, риби і молочки з країн, які ввели санкції. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 7 серпня 2014.

[139] Россия ограничила госзакупки из ЕС и США [Архівовано 27 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[140] МИД России предложил Евросоюзу обоюдный отказ от санкций. Архів оригіналу за 30 листопада 2014. Процитовано 29 листопада 2014.

[141] "Газпром" підписав газовий контракт з Китаєм на $ 400 млрд. LB.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.

[142] “Газпрому” не вдалося домовитися з Китаєм про постачання газу. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.

[143] Партнер консалтингового агентства RusEnergy, главный редактор сетевого еженедельника The Russian Energy

[144] «Неприятные вещи вы говорите: и Украина взяла „Газпром“ за что-то чувствительное, и Китаю наш газ не нужен», — журналист — эксперту в прямом эфире РосТВ. ВИДЕО.— Цензор. НЕТ, 06.10.14 17:05. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 6 лютого 2021.

[145] РБК-ТВ: «Сегодня. Главное», 20:40 3 октября 2014 г. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.

[146] Россия потеряла 50 % международных инвестиций в недвижимость. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 6 лютого 2021.

[147] Siemens подал иск к ТПЭ из-за турбин в Крыму. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 11 липня 2017.

[148] Торгова війна розгортається: ЄС вдарив митами по товарах з США. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 30 червня 2018.

[149] Торговая война США и Китая ударила и по России, рынки падают [Архівовано 15 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

[150] В. Горбулін. Вулканічний синдром. Дзеркало Тижня. 15.06.18. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 30 червня 2018.

[151] Володимр Прядко (06.08.2014). Чи їстимуть поляки більше яблук?. polradio.pl. Polskie Radio S.A. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 20.08.2014.

[152] Білорусь поставила РФ у 5 разів більше яблук, ніж зібрала. Корреспондент.net, 29 вересня 2016, 15:17. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.

[153] Поставки яблок из Белоруссии в Россию в пять раз превысили собранный урожай [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.], Ленты.ру, 29 сентября 2016

[154] Росія придумала схему реекспорту польських яблук через Білорусь [Архівовано 13 вересня 2017 у Wayback Machine.], 21.07.2017

[155] Apple обошла по стоимости весь рынок акций России [Архівовано 15 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)

[156] Норвежской рыбе ограничили путь в Россию (рос.) . 24 серпня 2015. Архів оригіналу за 26 серпня 2015. Процитовано 28 серпня 2015.

[157] Росія заборонила казахстанцям їсти норвезьку рибу [Архівовано 28 серпня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

[158] Россільгоспнагляд домагається заборони ввезення в Митний союз норвезької риби [Архівовано 24 серпня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

[159] Экспорт сельхозпродукции из Европы вырос на 5 % благодаря российскому продэмбарго [Архівовано 12 серпня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[46]

[47]

[48]

[49]

[50]

[51]

[52]

[53]

[54]

[55]

[56]

[57]

[58]

[59]

[60]

[61]

[62]

[63]

[64]

[65]

[66]

[67]

[68]

[69]

[70]

[71]

[72]

[73]

[74]

[75]

[76]

[77]

[78]

[79]

[80]

[81]

[82]

[83]

[84]

[85]

[86]

[87]

[88]

[89]

[90]

[91]

[92]

[93]

[94]

[95]

[96]

[97]

[98]

[99]

[100]