Перейти до вмісту

Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мінські домовленості від 12 лютого

Глави держав за столом переговорів у розширеному форматі
Мінськ, 11.02.2015
Типполітична домовленість
Підготовлено11 лютого 2015
Підписано12 лютого 2015
МісцеБілорусь Мінськ, Білорусь
Палац Незалежності
Чинність15 лютого 2015
Втрата чинності21 лютого 2022
СторониУкраїна Україна
Росія Росія
Німеччина Німеччина
Франція Франція
 Текст у Вікіджерелах
Ця стаття про другі Мінські домовленості. Про угоду 2014 року див. Мінський протокол.
Ця стаття про Комплекс заходів щодо виконання Протоколу 2014 року. Про узагальнювальне поняття див. Мінські угоди.

Мінські домовленості від 12 лютого (також Мінськ-2[1] та Переговори «нормандської четвірки» в Мінську[2], офіційно — Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу[3]) — комплекс заходів з виконання Мінського протоколу, узгоджений на саміті в Мінську 11—12 лютого 2015 року лідерами Німеччини, Франції, України та Росії у форматі «нормандської четвірки», і підписаний контактною групою, що складається з представників Росії, України, з метою деескалації збройного конфлікту на сході України. Президент Росії Володимир Путін під час пресконференції 22 лютого 2022 року заявив, що Мінських домовленостей більше не існує, адже Росія визнала незалежність «Донецької» та «Луганської народних республік» («ДНР» і «ЛНР») 21 лютого 2022 року[4].

Передумови

[ред. | ред. код]
Ангела Меркель, Володимир Путін та Франсуа Олланд. Москва, 6 лютого 2015

На початку лютого 2015 канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Франсуа Олланд проанонсували відвідини Києва та Москви, де висловили свої пропозиції щодо плану врегулювання конфлікту в Україні[5]. Переговори в Києві з Петром Порошенком відбулися 5 лютого, російську столицю канцлер Німеччини та президент Франції відвідали 6 лютого[6].

У ніч на 10 лютого пройшли переговори в Берліні, в них взяли участь заступники міністрів закордонних справ країн «нормандської четвірки». Заяв за підсумками зустрічі не було зроблено, але посол України в Німеччині Андрій Мельник заявив, що переговори завершилися «деякими відчутними результатами». Після берлінських переговорів була анонсована зустріч лідерів Росії, України, Німеччини та Франції в Мінську.[джерело?]

Зустріч лідерів «нормандської четвірки»

[ред. | ред. код]
Олександр Лукашенко і «Нормандська четвірка» в Мінську. 11 лютого 2015 року

11 лютого Порошенко, Меркель, Олланд та Путін прибули в Мінськ. На завершальному етапі до них приєдналася спецпредставник голови ОБСЄ в Контактній групі щодо врегулювання ситуації в Україні Гайді Тальявіні. Лідери держав зустрілися в мінському Палаці Незалежності. Спочатку президенти Росії, України, Франції та канцлер ФРН зустрічалися у вузькому складі. Після майже двох годин переговорів лідери країн «Нормандської четвірки» вийшли на спільне фотографування, в якому взяв участь і Президент Білорусі Олександр Лукашенко. Потім відбулися переговори у розширеному складі, які тривали близько півтори години. Після цього глави держав продовжили спілкування в скороченому форматі[7]. Загалом переговори тривали рекордні 16 годин[8]. За цей час учасники перемовин лише кілька разів покидали залу: в Ангели Меркель розрядився телефон і вона винесла його помічникам, щоб зарядили, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров виходив покурити, а Путін виходив з документом в руках для телефонного дзвінка. На питання, чому узгодження документа про врегулювання кризи в Україні йшло так довго, Путін відповів, що це було викликано небажанням Києва йти назустріч самопроголошеним Донецькій та Луганській народним республікам[9].

У результаті переговорів керівники «четвірки» прийняли декларацію на підтримку комплексу заходів з виконання мінських угод з 13 пунктів. Він передбачає «негайне та всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України і його суворе виконання» з 00:00 15 лютого за київським часом, відведення важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки, а також моніторинг та верифікацію ОБСЄ режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння із застосуванням всіх необхідних технічних систем, включаючи супутники, БПЛА та радіолокаційні системи. Незважаючи на це урочистого підписання лідерами досягнутої під час переговорів у Мінську угоди не відбулося.

2018 року Франсуа Олланд опублікував книгу спогадів «Уроки влади», один із розділів якої присвячений цій зустрічі. На його думку, Путін навмисно максимально затягував переговори аби дати більше часу з'єднанням бойовиків для того, щоб вони оточили українські війська. Олланд згадує, що Путін погрожував Порошенку розчавити українське військо, що виглядало як визнання присутності російських військових на Донбасі.[10] Дмитро Пєсков коментуючи таке ствердження сказав, що таке формулювання не могло використовуватися, а Олланд вчинив некоректно допустивши публікацію таких відомостей.[11]

«Насправді, його [Путіна] мета — послабити владу у Києві зі сподіванням пізніше привести нову команду, більш зручну для Росії та таку, яка б не бажала зближення з Європою. Він особливо хоче перешкодити вступу України до НАТО. Володимир Путін бажає відновити зону впливу, яка була в радянської імперії. Путін хоче навколо своєї країни захисну зону слухняних держав. Його тактика полягає в тому, щоб роздмухувати конфлікти його друзів з його супротивниками, потім їх заморожувати», — Франсуа Олланд

Зміст домовленостей

[ред. | ред. код]
У Вікіджерелах є
У Вікіджерелах є
  1. Негайне припинення вогню в ОРДЛО, його виконання з 00:00 (київський час) 15 лютого 2015 року.
  2. Відведення важкого озброєння обома сторонами на рівні відстані задля створення зони безпеки шириною мінімум 50 км один від одного для артилерійських систем калібром 100 мм і більше, зони безпеки шириною 70 км для РСЗВ і шириною 140 км для РСЗВ «Торнадо-С», «Ураган», «Смерч» і тактичних ракетних систем «Точка» («Точка У»):
    • Для українських військ: від фактичної лінії зіткнення;
    • Для збройних формувань ОРДЛО: від лінії зіткнення згідно з Мінським меморандумом від 19 вересня 2014 року.
    • Відведення вищепереліченого важкого озброєння має розпочатися не пізніше другого дня після припинення вогню і завершитися протягом 14 днів. Цьому процесу сприятиме ОБСЄ за підтримки Тристоронньої контактної групи.
  3. Забезпечення моніторингу і верифікації режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ з першого дня відводу, із застосуванням всіх необхідних технічних засобів, включаючи супутники, БПЛА, радіолокаційні системи тощо.
  4. У перший день після відводу початок діалогу про модальності проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства і Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО» і про режим цих районів. Не пізніше 30 днів з дати підписання документу, прийняти постанову Верховної ради із зазначенням території, де поширюється особливий режим відповідно до Закону «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО» на основі лінії, встановленої в Мінському меморандумі від 19.09.2014[12].
  5. Забезпечити помилування й амністію шляхом введення через закон, що забороняє переслідування і покарання осіб у зв'язку з подіями, що мали місце в ОРДЛО.
  6. Забезпечити звільнення й обмін всіх заручників і незаконно утримуваних осіб на основі принципу «всіх на всіх». Цей процес має бути завершений найпізніше на п'ятий день після відводу.
  7. Забезпечити безпечний доступ, доставлення, зберігання і розподіл гуманітарної допомоги нужденним на основі міжнародного механізму.
  8. Визначення модальностей повного відновлення соціально-економічних зв'язків, включаючи соціальні перекази, такі як виплата пенсій та інші виплати (надходження і доходи, своєчасна оплата всіх комунальних рахунків, відновлення оподаткування в рамках правового поля України). У цих цілях Україна відновить управління сегментом своєї банківської системи в районах, де є конфлікт, і, можливо, буде створений міжнародний механізм для полегшення таких переказів.
  9. Відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України у всій зоні конфлікту, яке має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання (місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей на підставі Закону України та конституційна реформа) до кінця 2015 року за умови виконання пункту 11 — в консультаціях і за погодженням з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей в рамках Тристоронньої контактної групи.
  10. Виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під спостереженням ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп.
  11. Проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає ключовим елементом децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також ухвалення постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначених у примітці, до кінця 2015 року.
  12. На підставі Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» питання, що стосуються місцевих виборів, будуть обговорюватися і узгоджуватися з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей в рамках Тристоронньої контактної групи. Вибори будуть проведені з дотриманням відповідних стандартів ОБСЄ при моніторингу з боку БДІПЛ ОБСЄ.
  13. Інтенсифікувати діяльність Тристоронньої контактної групи, у тому числі шляхом створення робочих груп щодо виконання відповідних аспектів Мінських угод. Вони будуть відображати склад Тристоронньої контактної групи.

Примітка

[ред. | ред. код]

Заходи відповідно до Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» містять таке:

  • звільнення від покарання, переслідування і дискримінації осіб, пов'язаних з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької і Луганської областей;
  • право на мовне самовизначення;
  • участь органів місцевого самоврядування у призначенні голів органів прокуратури та судів в окремих районах Донецької і Луганської областей;
  • можливість для центральних органів виконавчої влади укладати з відповідними органами місцевого самоврядування угоди щодо економічного, соціального та культурного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей;
  • держава надає підтримку соціально-економічного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей;
  • сприяння з боку центральних органів влади транскордонного співробітництва в окремих районах Донецької і Луганської областей з регіонами Російської Федерації;
  • створення загонів народної міліції за рішенням місцевих рад з метою підтримання громадського порядку в окремих районах Донецької і Луганської областей;
  • повноваження депутатів місцевих рад та посадових осіб, обраних на дострокових виборах, призначених Верховною Радою України цим законом, не можуть бути достроково припинені.[13]

Підписання

[ред. | ред. код]

Підписанням узгоджених лідерами держав домовленостей зайнялась Контактна група. 12 лютого 2015 до Мінська прибули керівники самопроголошених республік Олександр Захарченко та Ігор Плотницький, які разом з представниками Росії, України і ОБСЄ підписали нову угоду.[джерело?]

Документ, узгоджений лідерами «нормандської четвірки», підписали такі особи[14]:

Виконання домовленостей

[ред. | ред. код]

Комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей

[ред. | ред. код]

Учасники Тристоронньої контактної групи, посол Гайді Тальявіні, другий Президент України Л. Кучма, посол РФ в Україні М. Зурабов, О. Захарченко та І. Плотницький підписали «Комплекс заходів з виконання Мінських угод» яким було передбачено, зокрема:[15]

  1. Припинення вогню починаючи з 00 годин 00 хвилин (київський час) 15 лютого 2015 року.
  2. Відведення всіх важких озброєнь всіма сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки завширшки щонайменше 50 км для артилерійських систем калібру 100 мм і більше, зони безпеки завширшки 70 км для РСЗВ і завширшки 140 км для РСЗВ «Торнадо-С», «Ураган», «Смерч» і тактичних ракетних систем «Точка» («Точка У»):
    • для українських військових: від фактичної лінії зіткнення;
    • для озброєних формувань ОРДіЛО України: від лінії зіткнення згідно Мінському протоколу від 19 вересня 2014 року.

Відведення перелічених вище важких озброєнь мало початись не пізніше другого дня після припинення вогню і завершитись протягом 14 днів.

Дотримання умов

[ред. | ред. код]

Майже відразу після оголошення перемир'я 15 лютого 2015 року спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала обстріл позицій української армії збройними загонами російських терористів, що застосовували артилерію, міномети та системи залпового вогню під Дебальцевим, Донецьком та Луганськом.[16] Того ж таки дня місія ОБСЄ намагалася направити своїх спостерігачів до Дебальцевого, але представники так званої «ДНР» їх туди не пропустили.[17] Згодом лідер терористичного угруповання «ДНР» Олександр Захарченко виступив з погрозою, у разі недотримання мінських домовленостей «відбити» Маріуполь і «взяти» Харків. На його переконання, російських терористів там чекають їх прибічники, які готові взяти до рук зброю.[18] Разом з тим, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив Захарченку, що у Харкові бойовиків з «ДНР» чекають тільки у в'язниці на Холодній горі.[19]

Загалом за першу добу «тиші» (15 лютого 2015 року) російські терористи завдали 112 ударів по позиціях українських військ, з них 88 разів били по Дебальцевому. За повідомленням пресцентру АТО, з початку режиму «тиші» противник 31 раз застосовував реактивні системи залпового вогню, 4 рази танки, 56 — артилерію та міномети. Найбільше від обстрілів постраждали: Дебальцеве, по якому злочинці 19 разів били з «Градів»; Чорнухине, яке тричі штурмували бандформування і 4 рази обстріляли з «Градів». Незаконні збройні формування також активно вели вогонь із «Градів» і артилерії по селищах Попасна, Санжарівка, Золоте, Кам'янка.[20]

16 лютого 2015 р. російські терористи обстріляли міську лікарню в Щасті.[21] Того ж дня терористи з танків двічі обстріляли позиції сил АТО в Широкиному під Маріуполем, внаслідок чого загинули 5 бійців полку «Азов».[22] Координатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук повідомив що російські терористи почали вести вогонь по Дебальцеве інтенсивніше, ніж до «перемир'я».[23] Речник АТО Андрій Лисенко наголосив на брифінгу в Києві, що «За оперативною інформацією, бандити отримали від своїх російських кураторів наказ за будь-яку ціну взяти Дебальцеве та спровокувати наших військових».[24] При цьому генсек ООН Пан Гі Мун висловив лише стурбованість у зв'язку з повідомленнями про воєнні сутички в Дебальцевому.[25] Щоправда, Євросоюз опублікував новий список санкцій спрямованих проти Росії, який містить депутата Державної думи Йосипа Кобзона та ряд терористів Донецької та Луганської «народних республік».[26] Станом на 22.40 українським військовим вдалося зайняти одну з двох висот в селі Широкине.[27]

Загалом за другу добу «тиші» (15 лютого 2015 року) російські терористи 38 разів обстрілювали позиції українських військових. Терористи 27 разів вели вогонь з «Градів», артилерії і мінометів по Чорнухиному, Санжарівці, Золотому, а їх піхота намагалася штурмувати Дебальцеве і Міус. Піски, Авдіївка і Водяне зазнали вогню зі стрілецької зброї, гранатометів та мінометів російських терористичних загонів.[28]

За повідомленням пресофіцер штабу АТО Анатолія Стельмаха 17 лютого 2015 року на брифінгу в Києві, траса Артемівськ — Дебальцеве повністю контролюється українськими військовими, а селищі Логвинове виставлено українські блок-пости.[29], Проте у самому Дебальцевому російські терористи знищили будівлю міського відділу міліції й ведуть бої містом.[30] Цю інформацію підтвердили в генштабі АТО.[31] Один з ватажків так званої «ДНР» Денис Пушилін заявив що, незважаючи на мінські домовленості, російські бойовики не збираються зупиняти бої за Дебальцеве.[32]

Того ж дня у Соледарі тривали переговори контактної групи з представниками бойовиків Денисом Пушиліним і Владиславом Дейнего, які стверджують, що не мають впливу на тих терористів, що штурмують Дебальцеве.[33] Згодом речник АТО Андрій Лисенко повідомив, що через пункт пропуску Ізварине на українсько-російському кордоні в Україну зайшло 12 БМП та 54 вантажівки із боєприпасами.[34] Пізніше у пресслужбі Міноборони України повідомили, що колона української техніки під час здійснення доставлення вантажів для військових, які ведуть бойові дії на Дебальцевському плацдармі, потрапила в засідку. Українські військові прийняли нерівний бій й по закінченні боєкомплекту та знищення їх бронетранспортера переважними силами противника була захоплена в полон.[35] Близько сотні активістів й учасників антитерористичної операції перекрили Чернігівську трасу на виїзді з Києва вимагаючи допомогти солдатам під Дебальцевим.[36]

Заступник голови Адміністрації президента України Валерій Чалий заявив, що 17 лютого Україна звернулася до постійних членів Ради безпеки ООН не допустити подальшого розгортання повномасштабних воєнних дій у самому центрі Європи.[37] Євросоюз додав заступника міністра оборони Росії Анатолія Антонова до санкційного чорного списку[be-x-old] з формулюванням «через причетність до розташування російських військових в Україні».[38] Посол США в Україні Джеффрі Пайетт в ефірі каналу CNN заявив, що «Ми вважаємо, що дії Росії не достатні, щоб відповідати зобов'язанням, які вона взяла на себе як частину мінських угод».[39] Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову із віце-президентом Сполучених Штатів Америки Джозефом Байденом і наголосив на необхідності негайних дій для зупинення ескалації та зриву Мінських домовленостей. Він також закликав США реалізувати попередні заяви щодо надання Україні додаткових засобів для посилення її обороноздатності.[40] Президент України Петро Порошенко закликав Європейський Союз та всю міжнародну спільноту до жорсткої реакції у відповідь на віроломні дії бойовиків та Росії.[41]

Як наслідок невиконання пункту 6 станом на грудень 2016-го як антитезу пацифістсько-недалекоглядній позиції окремих урядовців[42], котрі висловлювалися за звільнення заручників здобутих зусиллями силових структур та ЗСУ, задарма[43] ветерани АТО пропонували реально практичніший метод повної блокади у разі невиконання умови[44].

25 травня відбувся обмін засуджених в Україні росіян Євгенія Єрофєєва та Олександра Александрова на засуджену у РФ українську льотчицю Надію Савченко.[45]

Формула Штайнмаєра

[ред. | ред. код]
У Вікіджерелах є
У Вікіджерелах є

У кінці вересня 2019 став відомий зміст спільного листа колишнього міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра та ексглави МЗС Франції Лорана Фабіуса до міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та ексміністра закордонних справ України Павла Клімкіна, датованого 28 листопада 2015 року.[46]

У листі запропоновано введення особливого статусу окремих районів Донецької та Луганської областей у день місцевих виборів на цій території на тимчасовій основі, а постійне його впровадження після того, як спостерігачі Бюро з демократичних ініціатив і прав людини ОБСЄ підтвердять, що вибори відбулися відповідно до міжнародних стандартів і українського законодавства. Також у листі згадано інші проблеми та запропоновані шляхи по їх вирішенню.[47] Цей комплекс дій уточнює Мінські угоди. Він став відомим під назвою «формула Штайнмаєра».[48][49]

Основні положення ФШ були узгоджені на зустрічі глав держав і урядів, що пройшла в нормандському форматі в Парижі 2 жовтня 2015 року. Україну на цій зустрічі представляв і основні положення ФШ з боку України погодив тодішній президент України Порошенко. Пізніше основні положення ФШ були підтверджені на зустрічі міністрів закордонних справ, яка пройшла в нормандському форматі в Берліні на віллі Борзиг 6 листопада 2015 року Україну на цій зустрічі представляв і основні положення ФШ підтвердив тодішній міністр закордонних справ України П. Клімкін.[50] 1 жовтня 2019 під час зустрічі у Мінську українська сторона у особі Кучми дала згоду на ФШ у дуже скороченому вигляді.

А саме тільки у тій частині, що стосується легітимізації виборів згідно з рішенням ОБСЄ. Згода оформлена у вигляді листа на адресу керівника ОБСЄ Мартіна Сайдіка.[51][52] 2 жовтня народний депутат та голова комітету з зовнішньої політики та межпарламентського співробітництва Богдан Яременко заявив, що підписання так званої «формули Штайнмаєра» було вимогою РФ для проведення зустрічі президентів України і РФ у нормандському форматі.[53] Після підписання відбулись численні протести у багатьох містах Україні. Згідно з підрахунками поліції 6 жовтня у Києві на Майдані Незалежності на акцію «Ні капітуляції» зібралось 10 тис. людей,[54] а 14 жовтня при повторі акції поліція нарахувала 12 тисяч учасників.[55]

15 жовтня 2019 року прессекретар Кучми, опублікувала нові вимоги України по імплементації Мінських угод.

Українська сторона наголосила, що виконання політичного блоку питань Мінських угод є можливим виключно за умови виконання наступних пунктів: розпуск квазіугруповань «Л/ДНР», повне припинення вогню; забезпечення ефективного моніторингу СММ ОБСЄ на всій території України; виведення з території України збройних формувань іноземних військ і військової техніки; розведення сил та засобів вздовж всієї лінії зіткнення; забезпечення роботи Центральної Виборчої Комісії України, українських політичних партій, ЗМІ та іноземних спостерігачів; встановлення контролю за непідконтрольною Україні ділянкою українсько-російського кордону та виконання інших пунктів, передбачених українським і міжнародним законодавством та Мінськими угодами.[56].
У Вікіджерелах є

1 жовтня 2019 року — члени тристоронньої групи в Мінську підписали «формулу Штайнмаєра»[57].

18 жовтня року стало відомо, що представники України ще в липні 2019 погодились розглянути «формулу Штайнмаєра». Це стало відомо з листа керівника Офісу президента Андрія Богдана до представника України в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання ситуації на Донбасі Леоніда Кучми, датованого 16 липня 2019 року. До листа додався документ під назвою «Кроки, що мають бути здійснені сторонами», який був погоджений на перемовинах у Нормандькому форматі 12 липня 2019 на рівні дипломатичних радників[58] Зустріч проводилась за участю заступника голови Офісу Президента Вадима Пристайка та помічника президента РФ Владислава Суркова.[59]

У документі, зокрема сказано, що сторони зобов'язуються підготувати правові рамки щодо «особливого статусу Донбасу» (особливий порядок місцевого самоврядування), включаючи так звану формулу Штайнмаєра; амністію та місцеві вибори.[58]

Реакція

[ред. | ред. код]

Україна

[ред. | ред. код]

Україна Президент України Порошенко заявив, що Україна «була, є і буде унітарною державою», і про федералізацію країни мова не йде.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що «будь-які розмови, що стосуються особливого режиму Донбасу, будуть реалізовуватися в рамках закону, затвердженого парламентом. Пункт 11 говорить про те, що питання децентралізації, в тому числі щодо Донбасу, буде розглядатися в рамках конституційної реформи, не більше»[60].

Лідер фракції «Батьківщина» в Верховній Раді України Юлія Тимошенко заявила, що вірить в те, що мінські домовленості будуть втілені в життя. За її словами, не хочеться «навіть думки допускати, що ці домовленості не будуть виконані»[61].

Разом з тим, наприкінці 2016-го, після відсутності прогресу з виконання угод Леонід Кучма висловив переконання що без участі в процесі США діла не буде. Учасники і надалі «гратимуться в мир і дружбу» та будуть вирішуватися лише локальні проблеми, а українська проблема буде залишатися обіч у нинішньому стані.[62]

Доречність долучення до процесу США та Британії також поділяв лідер Національного корпусу Андрій Білецький на думку котрого МУ: «Це найбільш невигідний формат перемовин. Тому що і Франція, і Німеччина — це найслабкіші з точки зору проросійської позиції країни Західного світу»[63].

Росія

[ред. | ред. код]

Росія Президент Росії Путін заявив, що на зустрічі «четвірки» вдалося «домовитися про головне»[8][64]:

До речі кажучи, чому так довго йшли узгодження. Я думаю, це пов'язано з тим, що, на жаль, київська влада досі відмовляється від прямих контактів з представниками Донецької та Луганської народних республік. Навіть незважаючи на те, що вони невизнані, треба виходити з реалій життя, і якщо всі хочуть домовитися на довгостроковій основі вибудувати відносини, то потрібно піти на прямі контакти.

Голова Державної думи РФ Сергій Наришкін зазначив, що результати зустрічі можуть бути, як мінімум, оцінені як позитивні. Він також додав, що минулі переговори, очевидно, запам'ятаються «як саме історична зустріч».

На думку керівника комітету Державної думи з міжнародних справ Олексія Пушкова, на саміті «нормандської четвірки» були виконані основні завдання, «завдання-максимум», але він не виключає виникнення складнощів у реалізації домовленостей[64].

Російський політик і державний діяч Борис Нємцов:

Мінськ-2 помер, не встигнувши народитися. Мінські домовленості Захарченко виконувати не збирається. Вогонь в районі Дебальцево він припиняти не бажає, оголосив всю територію Донецької області зоною «ДНР». Кордон під контроль українських прикордонників віддавати не буде і територію «ДНР» вважає політично незалежною від України. Чим швидше Україна зрозуміє, що «ДНР» — це її сектор Газа, тим буде краще.[65]

Проте за даними журналістів німецького видання Більд, наприкінці 2014 року російське керівництво розпочало планомірну роботу над створенням повністю контрольованих з Кремля територіально-адміністративних утворень на захоплених землях українського Донбасу. Таким чином, на думку видання, всупереч публічним заявам, насправді російське керівництво ніколи не збиралось виконувати умови мінських домовленостей[66].

Заяви глав незаконних терористичних угрупувань

[ред. | ред. код]

Глави терористичних угруповань, що називаються «народними республіками» також зробили заяву після підписання угод.

Олександр Захарченко заявив:

Завдяки гарантіям президента Росії, канцлера Німеччини та президента Франції ми підписали сьогодні угоду, яка, як ми сподіваємося, покладе край бойовим діям і дозволить ДНР і ЛНР зайнятися мирним будівництвом на благо нашого народу. Цим кроком ми допоможемо змінитися і самій Україні.

Ігор Плотницький додав, що підписаний в Мінську документ передбачає внесення змін до Конституції України. На його думку, підписання угод є великим досягненням для того, щоб «Україна змінилася, змінилася цивілізованим шляхом, перестала вбивати свій народ».[джерело?]

Інші держави

[ред. | ред. код]

Білорусь Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив [коли?], що останнім часом головне реалізувати досягнуті в Мінську домовленості[67]:

Документів в історії народжувалося багато, тепер головне реалізувати ці документи. Це процес набагато складніший, ніж створювати, тут добою не обійдешся. <…> Вони [лідери держав «нормандської четвірки»] просто молодці, вони витримали марафон. Питання війни і миру вирішуються місяцями та роками, а тут вдалося протягом 15 годин домовитися про припинення вогню.

Велика Британія Прем'єр-міністр Британії Девід Камерон привітав досягнення мінських домовленостей[коли?]. Він також зазначив, що антиросійські санкції залишаться в силі до тих пір, поки не буде відзначений «конкретний прогрес» на місцях на сході України[67].

Німеччина Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель позитивно оцінила [коли?] підсумки Мінських переговорів по Україні. За її словами, належить виконати ще дуже багато роботи, однак тепер є «реальний шанс на те, що справи підуть найкраще»[67].

Водночас МЗС ФРН розцінює підсумки переговорів у Мінську як крок вперед, але не як прорив. Міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр повідомив журналістам [коли?]: «Сьогоднішні домовленості не є всеосяжним рішенням або проривом. Проте „Мінськ-2“ міг би розглядатися як крок вперед на тлі тривалого протягом тижнів насильства, міг би відвести нас від спіралі цього насильства в напрямку політичного рішення».

Італія Прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці заявив, що підсумок переговорів дає привід вірити, що «був досягнутий відмінний результат»[67].

КНР Офіційний представник Міністерства закордонних справ КНР Хуа Чуньїн в письмовому коментарі, розміщеному на сайті відомства, заявила, що Китай вітає та високо оцінює угоду, досягнуту в Мінську керівниками Росії, Німеччини, Франції та України, а також вважає, що вона буде сприяти пом'якшенню напруженої ситуації на сході України та «політичному вирішенню української кризи». «Китай і надалі продовжить грати позитивну та конструктивну роль у політичному вирішенні української кризи шляхом діалогу та переговорів», — також зазначено в заяві[67].

Польща Президент Польщі Броніслав Коморовський вважає, що для встановлення стабільного миру на сході України потрібно багато часу. В цілому він назвав інформацію про досягнення мінських угод хорошою та відзначив значущість переговорів, що відбулися[67].

Франція Позитивні підсумки мінських переговорів Президент Франції Франсуа Олланд назвав [коли?] «великим полегшенням» та «серйозною надією» для Європи[67].

США Білий дім заявив, що «Америка вітає угоду, досягнуту в Мінську. Вона являє собою потенційно суттєвий крок до мирного врегулювання конфлікту. Тепер за домовленістю повинні статися негайні конкретні кроки щодо виконання зобов'язань усіх сторін. Припинення вогню повинно бути встановлено і має дотримуватися».

В той таки час Держсекретар Джон Керрі зазначив, що «США готові згорнути санкції проти Росії за умови виконання мінських угод»[68].

Міжнародні організації

[ред. | ред. код]
У Вікіджерелах є

Організація об'єднаних націй Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун заявив, що розраховує на виконання всіма сторонами зобов'язань, взятих учасниками переговорів з Україною в Мінську. В ООН також висловили готовність «надати будь-яку допомогу», яка буде корисна для поліпшення ситуації на сході України.

Європейський Союз Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд позитивно розцінив підсумки мінських переговорів. На його думку, Меркель, Олланд, Путін та Порошенко разом зробили все можливе для того, щоб це відбулося[67].

Голова Європарламенту Мартін Шульц заявив, що вітає досягнення домовленостей про припинення вогню в Україні[67].

На думку голови Європейської ради Дональда Туска, результати мінських переговорів дають надію на врегулювання конфлікту в Україні[67].

Голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер назвав досягнення мінських домовленостей відмінною новиною, яка викликала у Європи зітхання «полегшення». Також він додав, що «час нових санкцій для Росії ще не пробив»[67].

Втрата сили

[ред. | ред. код]

15 лютого 2022 року російська Дума проголосувала за звернення до президента Путіна про визнання «ЛНР» і «ДНР».[69] Наступного дня речник російського уряду визнав, що офіційне визнання республік Донбасу не відповідатиме Мінським угодам.[70] При цьому він також заявив журналістам, що пріоритетом Путіна у врегулюванні ситуації на Донбасі є імплементація механізмів, прийнятих за цими угодами.[71] 21 лютого 2022 року Росія офіційно визнала Луганську та Донецьку народні республіки.[4]

Президент Росії Володимир Путін під час пресконференції 22 лютого 2022 року заявив, що Мінських домовленостей більше не існує, адже Російська Федерація визнала незалежність «Донецької» та «Луганської народних республік» («ДНР» і «ЛНР»). За його словами, Росія буцімто була зацікавлена у виконанні Мінських домовленостей, оскільки цей документ став результатом компромісу. Володимир Путін пояснив рішення про визнання незалежності «ДНР» і «ЛНР» нібито відмовою України виконувати Мінські домовленості.[72]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Мінськ-2 не вирішує проблему кордону» — Ґрібаускайте. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 28 Листопада 2019.
  2. ↑ Переговори «нормандської четвірки» в Мінську тривають вже 12 годин. Архів оригіналу за 14 Лютого 2015. Процитовано 14 Лютого 2015.
  3. ↑ Дещиця: від Росії залежить, чи стане Мінська угода проривом. Архів оригіналу за 28 Листопада 2019. Процитовано 28 Листопада 2019.
  4. ↑ а б Roth, Andrew; Borger, Julian (21 лютого 2022). Putin orders troops into eastern Ukraine on ‘peacekeeping duties’. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 23 Лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  5. ↑ Олланд и Меркель летят в Киев и Москву. Архів оригіналу за 15 Лютого 2015. Процитовано 14 Лютого 2015.
  6. ↑ Встреча с Ангелой Меркель и Франсуа Олландом (рос.). Сайт президента РФ. 7 лютого 2015. Архів оригіналу за 26 Березня 2015. Процитовано 28 Листопада 2019.
  7. ↑ «Нормандская четверка» ведет переговоры в Минске уже более 9 часов [Архівовано 15 Лютого 2015 у Wayback Machine.] // БЕЛТА
  8. ↑ а б Переговоры в «нормандском формате» (рос.). Сайт президента РФ. 12 лютого 2015. Архів оригіналу за 26 Березня 2015. Процитовано 28 Листопада 2019.
  9. ↑ 16-гадзінныя мінскія перамовы скончыліся дамоўленасцю пра спыненне агню. Архів оригіналу за 15 Лютого 2015. Процитовано 14 Лютого 2015.
  10. ↑ Що Олланд розповів про мінські угоди та плани Путіна щодо України. BBC News Україна (брит.). 3 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  11. ↑ У Кремлі зробили нову заяву через спогади Олланда про погрози Путіна "стерти армію України" - 24 Канал. 24 Канал. Архів оригіналу за 4 Вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  12. ↑ Хто зібрав нормандську четвірку: історія формату. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 Грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  13. ↑ Опубліковано повний текст документа "нормандської четвірки". УНІАН. Архів оригіналу за 28 Листопада 2019. Процитовано 28 Листопада 2019.
  14. ↑ Package of Measures for the Implementation of the Minsk Agreements (Пресреліз) (рос.). Organizaiton for Security and Co-operation in Europe. 12 лютого 2015. Архів оригіналу за 13 Лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015.
  15. ↑ Комплекс мер по выполнению Минских соглашений. Президент России. 12 лютого 2015. Архів оригіналу за 27 Травня 2015. Процитовано 28 Травня 2015.
  16. ↑ ОБСЄ: Обстріли зафіксовано у Дебальцевому, Донецьку, Луганську та Райгородці [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 15 лютого 2015 р.
  17. ↑ ОБСЄ вимагає доступу до всіх територій Донбасу [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 15 лютого 2015 р.
  18. ↑ Захарченко погрожує «відбити» Маріуполь і «взяти» Харків — ЗМІ [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 15 лютого 2015 р.
  19. ↑ Аваков — Захарченку: У Харкові на вас чекає лише тюрма і Топаз [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] Українська правда, 17 лютого 2015 р.
  20. ↑ За добу «тиші» бойовики завдали 112 ударів, 88 разів били по Дебальцевому [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] Українська правда, 16 лютого 2015 р.
  21. ↑ Бойовики обстріляли лікарню в Щасті [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] Українська правда, 16 лютого 2015 р.
  22. ↑ Бойовики обстріляли Широкине: загинули 5 бійців «Азова», 17 поранено [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] Українська правда, 16 лютого 2015 р.
  23. ↑ Бойовики обстрілюють Дебальцеве інтенсивніше, ніж до «перемир'я» — Тимчук [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 16 лютого 2015 р.
  24. ↑ Бойовики отримали наказ від Росії будь-якою ціною захопити Дебальцеве — штаб АТО [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 16 лютого 2015 р.
  25. ↑ Генсек ООН стурбований продовженням боїв у Дебальцевомуl [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 16 лютого 2015 р.
  26. ↑ ЄС оприлюднив новий список санкцій проти Росії [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 16 лютого 2015 р.
  27. ↑ [ http://unian.ua/war/1044910-u-shirokinomu-viyskovi-vzyali-odnu-z-dvoh-visot.html [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] У Широкиному військові взяли одну з двох висот] УНІАН, 17 лютого 2015 р.
  28. ↑ За добу бойовики 38 разів обстріляли позиції сил АТО та намагалися штурмувати Дебальцеве [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 16 лютого 2015 р.
  29. ↑ Силовики відновили контроль над Логвиновим і трасою Артемівськ — Дебальцеве [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 17 лютого 2015 р.
  30. ↑ У Дебальцевому бойовики зруйнували міськвідділ міліції. Йдуть бої за вокзал [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] Українська правда, 17 лютого 2015 р.
  31. ↑ У Генштабі підтвердили, що бойовики прорвалися в Дебальцеве і ведуть вуличні бої з силами АТО [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 17 лютого 2015 р.
  32. ↑ Пушилін заявив, що бойовики не мають «морального права» покинути Дебальцеве [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] Українська правда, 17 лютого 2015 р.
  33. ↑ Один з батальйонів попросив «зелений коридор» для виходу з Дебальцевого — ЗМІ [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 17 лютого 2015 р.
  34. ↑ Росія перекинула в Україну 12 БМП та 54 вантажівки боєприпасів — штаб АТО [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] Українська правда, 17 лютого 2015 р.
  35. ↑ Міноборони: група українських військових в районі Дебальцевого потрапила в засідку [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 17 лютого 2015 р.
  36. ↑ Близько сотні людей перекрили трасу на виїзді з Києва, вимагаючи допомогти солдатам під Дебальцевим [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 17 лютого 2015 р.
  37. ↑ Україна звернулася до Радбезу ООН з проханням не допустити повномасштабної війни [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 17 лютого 2015 р.
  38. ↑ Євросоюз вперше офіційно заявив про російських військових в Україні [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 17 лютого 2015 р.
  39. ↑ Посол США: дії бойовиків і армії РФ на Донбасі порушують мінські домовленості [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 17 лютого 2015 р.
  40. ↑ [1] [Архівовано 20 Лютого 2015 у Wayback Machine.] ТСН, 18 лютого 2015 р.
  41. ↑ Порошенко у розмові з Меркель закликав світ до жорсткої реакції на дії бойовиків та Росії [Архівовано 28 Листопада 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 17 лютого 2015 р.
  42. ↑ Ми звільним Донбас за два тижні
  43. ↑ У Росії закликали Україну амністувати щонайбільше сепаратистів до Різдва. Архів оригіналу за 28 Листопада 2019. Процитовано 28 Листопада 2019.
  44. ↑ Ветерани АТО обіцяють блокувати окуповані території Донбасу з 23 грудня, якщо полонених не звільнять. Архів оригіналу за 28 Листопада 2019. Процитовано 28 Листопада 2019.
  45. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 Липня 2018. Процитовано 12 Липня 2018.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  46. ↑ Роман Безсмертний. Facebook. 24 вересня 2019, 19:23. Архів оригіналу за 28 Листопада 2019. Процитовано 28 Листопада 2019.
  47. ↑ "Формула Штайнмаєра". Повний текст листа глав МЗС Німеччини та Франції Лаврову і Клімкіну від 28 листопада 2015 року українською. ГОРДОН (інтернет-видання). 5 жовтня 2019, 14:41. Архів оригіналу за 7 Жовтня 2019. Процитовано 8 Жовтня 2019.
  48. ↑ Украина дала согласие на формулу Штайнмайера. Это победа или капитуляция? Разбор. ЛІГА.net. 1 жовтня 2019, 22:45. Архів оригіналу за 28 Листопада 2019. Процитовано 28 Листопада 2019.
  49. ↑ Зеленський заявив, що Україна погодила "формулу Штайнмаєра" і це не "страшилка". Українська правда. 1 жовтня 2019, 19:14. Архів оригіналу за 28 Листопада 2019. Процитовано 28 Листопада 2019.
  50. ↑ Формула Штайнмайера. Ее точный текст и смысл. LiveJournal. 7 жовтня 2019, 08:56. Архів оригіналу за 7 Жовтня 2019. Процитовано 8 Жовтня 2019.
  51. ↑ Формула Штайнмайера: как отреагировали партии и политики. Громадське телебачення. 02 жовтня 2019, 00:10. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  52. ↑ Штайнмаєр у законі: на що погодився Київ і чи є у “формулі” вивід російських військ. Українська правда. 02 жовтня 2019, 08:29. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
  53. ↑ "Слуга народу" про формулу Штайнмаєра: Це вимога Росії для перемовин в Європі. Українська правда. 2 жовтня 2019, 11:33. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
  54. ↑ У Києві протестували проти "формули Штайнмаєра". Фоторепортаж. ГОРДОН (інтернет-видання). 6 жовтня 2019, 16:48. Архів оригіналу за 7 Жовтня 2019. Процитовано 8 Жовтня 2019.
  55. ↑ У поліції порахували учасників акцій у Києві. Українська правда. 14 жовтня 2019, 20:41. Архів оригіналу за 28 Листопада 2019. Процитовано 28 Листопада 2019.
  56. ↑ Дарка Оліфер. Facebook. 15 жовтня 2019, 18:34. Архів оригіналу за 28 Листопада 2019. Процитовано 28 Листопада 2019.
  57. ↑ Нормандська зустріч: що відомо про саміт чотирьох лідерів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 Листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
  58. ↑ а б Україна погодилася розглянути формулу Штайнмайєра ще в липні - документ. НВ. 18 жовтня, 15:54. Архів оригіналу за 24 Жовтня 2019. Процитовано 21 Жовтня 2019.
  59. ↑ Відбулася перша зустріч "нормандської четвірки": про що говорили. 24 (телеканал). 13 липня 2019, 11:52. Архів оригіналу за 18 Липня 2019. Процитовано 21 Жовтня 2019.
  60. ↑ Стенограмма пленарного заседания ВР Украины (13 февраля 2014) [Архівовано 13 Лютого 2015 у Wayback Machine.] (укр.)
  61. ↑ Тимошенко надеется на реализацию новых минских договоренностей (рос.). Интерфакс-Украина. 12 лютого 2015. Архів оригіналу за 13 Лютого 2015. Процитовано 14 Лютого 2015.
  62. ↑ Кучма заявив про неефективність «мінського формату» без США. Архів оригіналу за 28 Листопада 2019. Процитовано 28 Листопада 2019.
  63. ↑ Андрій Білецький: Вся політична система України — «птєнци гнізда Кучмова». Архів оригіналу за 29 Листопада 2016. Процитовано 29 Листопада 2016.
  64. ↑ а б Итоги переговоров «нормандской четверки». Реакция российских политиков (рос.). ТАСС. 12 лютого 2015.
  65. ↑ 10 цитат Бориса Немцова об Украине. Архів оригіналу за 16 Березня 2015. Процитовано 17 Березня 2015.
  66. ↑ Julian Röpcke (29 березня 2016). Secret document exposes Putin's shadow government for Donbass. BILD.de. Axel-Springer SE. Архів оригіналу за 28 Листопада 2019. Процитовано 1 квітня 2016.
  67. ↑ а б в г д е ж и к л м Итоги саммита "нормандской четверки" в Минске. Мировая реакция (рос.). ТАСС. 12 лютого 2015.
  68. ↑ Итоги переговоров «нормандской четверки»: первые оценки. Архів оригіналу за 28 Листопада 2019. Процитовано 28 Листопада 2019.
  69. ↑ Russian Parliament Votes To Give Sovereign Recognition To Donbas. Russia Briefing. Dezan Shira & Associates. Архів оригіналу за 22 Лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  70. ↑ U.S. Blinken warns Russia against declaring Ukraine breakaway regions independent. Reuters. Thomson Reuters. Архів оригіналу за 22 Лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  71. ↑ Russia aware of Minsk Agreements breach by recognising Donetsk, Luhansk. 16 лютого 2022. Архів оригіналу за 16 Лютого 2022. Процитовано 22 Лютого 2022.
  72. ↑ Путін: Мінських угод більше не існує. www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 Лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Комплекс_заходів_щодо_виконання_Мінського_протоколу&oldid=42920738