Мікотоксини
Мікотоксини (від грецького μύκης (mykes, mukos) «гриб» та τοξικόν (toxikon) «отрута»)[1][2] — вторинні метаболіти, що виробляються організмами царства гриби.[3] Зазвичай під терміном мікотоксини мають на увазі токсичні сполуки, що виробляються грибами, які уражують сільськогосподарські культури, зокрема збіжжя.[4] Один вид грибів може виробляти кілька мікотокснинів, так само як і кілька видів можуть виробляти той самий мікотоксин.[5]
Причини утворення мікотоксинів грибами досі не є до кінця зрозумілими — вони не є необхідним для росту чи розвитку грибів.[6] Оскільки мікотоксини зазвичай послаблюють уражений організм або стримують розвиток конкуруючих організмів, припускається, що гриби можуть використовувати мікотоксини для покращення умов своєї життєдіяльності. Виробництво мікотоксинів грибами залежить від внутрішніх та зовнішніх умов середовища існування грибів, а самим мікотоксинам властива висока різноманітність рівня токсичності, в залежності від інфікованого виду, його сприйнятності до токсину, механізмів захисту і таке інше[7].
Афлатоксини — мікотоксини, що виробляються грибами роду Aspergillus, такими як A. flavus та A. parasiticus.[8] Загальний термін афлатоксин може означати один з чотирьох різних типів токсинів: B1, B2, G1 та G2.[9] Афлатоксин B1, є найбільш токсичним, а також є потенційним канцерогеном — цей токсин пов'язують з раком печінки у багатьох видів тварин. Афлатоксини переважно пов'язують з товарами, які виробляються в тропіках та субтропіках такими як бавовна, арахіс, спеції, фісташки, та кукурудза.
Охратоксин це мікотоксин, що виробляються грибами родів Penicillium та Aspergillus. Відомо три сполуки орхатоксинів: A, B і C. Всі сполуки мало відрізняються одна від одної: орхатоксин B (OTB) це фактично орхатоксин A (OTA) позбавлений атому хлору; а орхатоксин C (OTC) є етиловим ефіром орхатоксину A. Aspergillus ochraceus здатний вражати широкий спектр продуктів, включаючи напої такі як пиво та вино. Aspergillus carbonarius є основним видом, що спричиняє контамінацію фруктових вин, вивільнення токсинів грибом відбувається на стадії виробництва соку. OTA вважається канцерогеном та нефротоксином, та пов'язується з розвитком у людей пухлин сечової системи[10][11].
Цитринін було вперше ізольовано з грибів Penicillium citrinum, і пізніше було ідентифіковано в більш ніж десяти видах роду Penicillium та кількох видах роду Aspergillus. Деякі з цих видів використовувалися для виробництва продуктів харчування людей таких як сир (Penicillium camemberti), саке, місо, та соєвого соусу (Aspergillus oryzae). Цитринін пв'язують з хворобою жовтого рису в Японії а на піддослідних тварин сполука має нефротоксичну дію. Попри те, що цитринін може знаходитись в багатьох продуктах які вживають люди (пшениця, рис, кукурудза, ячмінь, овес, жито) вплив сполуки на здоров'я людини залишається остаточно не відомим.
Алкалоїди ріжків суміш токсичних сполук що містяться в склероціях різних видів грибів роду Claviceps (таких наприклад як Ріжки пурпурові), які є поширеним паразитом багатьох видів злаків та збіжжя. Вживання алкалоїдів з їжею спричиняє ерготизм. Сучасні методи очищення зерна суттєво знизили частоту ерготизму у людей, проте ця хвороба досі залишається досить великою ветеринарною проблемою. Алкалоїди ріжків використовуються також з фармацевтичною метою.
Патулін виробляється грибом P. expansum, а також іншими грибами родів Aspergillus, Penicillium, and Paecilomyces. P. expansum пов'язується з цілим рядом цвілі фруктів та овочів, зокрема з гниллю яблук та плодів інжиру. Гриб знищується під час процесу бродіння тому його немає у яблучних напоях, наприклад в сидрі. Попри відсутність підозр в канцерогенності, існують повідомлення, що патулін, здатний спричиняти ушкодження імунної системи у піддослідних тварин. В 2004 році ЄС встановила наступні граничні межі вмісту патуліну в харчових продуктах: 50 мкг/кг концентратів фруктових соків, 25 мкг/кг твердих продуктів з яблук призначених для безпосереднього вживання, та 10 мкг/кг продуктів з яблук для дітей, включно з яблучним соком.
Попри те що багато видів грибів продукують токсини, або отруйні речовини, термін мікотоксин застосовується переважно до отруйних метаболітів мікроскопічних грибів[12] . Така практика не виключає застосування терміну щодо токсинів які виробляються макроміцетами, такими наприклад як Amanita phalloides.[13]
Крім того чисто технічно до мікотоксинів також належать продуковані грибами антибіотики, хоча, зазвичай, ці сполуки не мають на увазі при вживанні терміну мікотоксини.
Переважна більшість інформації у цьому розділі стосується мікотоксинів у традиційному розумінні терміну.
Деякі види плісняви, що можуть розвиватися в середині будівель, здатні виробляти мікотоксини. Серед них: Alternaria, Aspergillus, Penicillium та Stachybotrys[14]. Stachybotrys chartarum у порівнянні до інших видів плісняви, що розвиваються в будівлях, містить найбільшу кількість мікотоксинів, які пов'язують з алергіями та респіраторними запаленнями[15]. Ураження будівель, в яких використано гіпсокартонні листи S. chartarum є досить розповсюдженою проблемою. Найчастіше S. chartarum розвивається на целюлозній основі гіпсокартонних плит, що піддаються надмірному впливу вологи[16]. Негативні наслідки мікотоксинів на здоров'я залежать від концентрації, часу впливу та чутливості організму людини до конкретного токсину. Можливі концентрації мікотоксинів у сучасному житлі, офісах, школах та інших громадських будівлях, за умов дотримання норм будівництва та експлуатації таких будівель, є надто малими, щоб стати причиною будь-якої шкоди.
МІкотоксини можуть потрапити до ланцюга живлення людини внаслідок ураження збіжжя грибами, не залежно від призначення збіжжя: чи то для безпосереднього вживання людьми чи то для годівлі худоби.
Крім збіжжя джерелом мікотоксинів у їжі людини можуть виступпати також спеції, які теж піддаються ураженню грибами, що продукують мікотоксини. Найчастіше ураженими виявляються червоний перець, чорний перець, та сушений імбир[17].
В північній Америці випадки зараження собачого корму афлатоксином ставалися в кінці 2005 та на початку 2006,[18] і повторно наприкінці 2011.
Вміст мікотоксинів у заготованих кормах худоби, зокрема у силосі може стати як причиною зменшення продуктивності тваринництва так і причиною смерті худоби. Деякі мікотоксини спричиняють зменшення надоїв у молочної худоби[19].
Мікотоксини можуть мати різний вплив на здоров'я тварин та людей — від відомих хвороб та пригнічення деяких функцій організму до смерті. Крім того мікотоксини можуть виступати сильними подразниками та алергенами. Деякі мікотоксини є шкідливими для інших мікроорганізмів — пеніцилін є гарним прикладом.[20] Висловлювались припущення, що мікотоксини, що можуть міститися у заготовлених тваринних кормах, є причиною рідкісної фенотипної зміни статі у курей в результаті якої кури мають вигляд та поведінку півнів.[21][22]
Стан, що виникає в результаті впливу мікотоксинів чи отруєння ними, як правило називається мікотоксикозом. Симптоми мікотоксикозу залежать від типу мікотоксину, його концентрації, часу дії а також від віку, статі та загального стану здоров'я особи що зазнала впливу мікотоксину.
Мікотоксикози — захворювання тварин з тяжким перебігом, що виникають при годівлі кормами, ураженими токсичними грибками. До цією групи захворювань відносять: ерготизм, клавіцепстоксикоз, аспергілотоксикоз, стахіботріотоксикоз, фузаріотоксикоз, дендродіхіотоксикоз, фальціальну екзему овець та ін.
- ↑ Шаблон:OEtymD
- ↑ Шаблон:OEtymD
- ↑ Richard JL (2007). Some major mycotoxins and their mycotoxicoses—an overview. Int. J. Food Microbiol. 119 (1–2): 3—10. doi:10.1016/j.ijfoodmicro.2007.07.019. PMID 17719115.
{{cite journal}}
: Вказано більш, ніж один|DOI=
та|doi=
(довідка); Вказано більш, ніж один|PMID=
та|pmid=
(довідка); Вказано більш, ніж один|author=
та|last=
(довідка) - ↑ Analytical methods for determination of mycotoxins: a review. Anal. Chim. Acta. 632 (2): 168—80. 2009. doi:10.1016/j.aca.2008.11.010. PMID 19110091.
{{cite journal}}
: Вказано більш, ніж один|DOI=
та|doi=
(довідка); Вказано більш, ніж один|PMID=
та|pmid=
(довідка) - ↑ Health effects of mycotoxins in indoor air: a critical review. Appl. Occup. Environ. Hyg. 15 (10): 773—84. 2000. doi:10.1080/10473220050129419. PMID 11036728.
{{cite journal}}
: Вказано більш, ніж один|DOI=
та|doi=
(довідка); Вказано більш, ніж один|PMID=
та|pmid=
(довідка) - ↑ Hussein HS, Brasel JM (2001). Toxicity, metabolism, and impact of mycotoxins on humans and animals. Toxicology. 167 (2): 101—34. doi:10.1016/S0300-483X(01)00471-1. PMID 11567776.
- ↑ Toxicity, metabolism, and impact of mycotoxins on humans and animals.
- ↑ Aflatoxins in spices marketed in Portugal. Food Addit. Contam. 18 (4): 315—9. 2001. doi:10.1080/02652030120041. PMID 11339266.
{{cite journal}}
: Вказано більш, ніж один|DOI=
та|doi=
(довідка); Вказано більш, ніж один|PMID=
та|pmid=
(довідка) - ↑ Biological control of aflatoxin contamination of crops. J Zhejiang Univ Sci B. 9 (10): 787—92. 2008. doi:10.1631/jzus.B0860003. PMC 2565741. PMID 18837105.
{{cite journal}}
: Вказано більш, ніж один|DOI=
та|doi=
(довідка); Вказано більш, ніж один|PMC=
та|pmc=
(довідка); Вказано більш, ніж один|PMID=
та|pmid=
(довідка) - ↑ Ochratoxins: A global perspective. Архів оригіналу за 4 березня 2017.
- ↑ An overview of ochratoxin A in beer and wine.
- ↑ Micotoxins. Архів оригіналу за 7 березня 2017.
- ↑ Мікотоксини. Архів оригіналу за 12 травня 2017.
- ↑ Mycotoxin production by indoor molds. Архів оригіналу за 10 грудня 2011.
- ↑ Stachybotrys chartarum, Trichothecene Mycotoxins, and Damp Building–Related Illness: New Insights into a Public Health Enigma (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2017.
- ↑ Godish,, Thad (2001). Indoor environmental quality (англ.). с. 183–4.
- ↑ DISCUSSION PAPER ON THE DEVELOPMENT OF MAXIMUM LEVELS FOR MYCOTOXINS IN SPICES AND POSSIBLE PRIORITIZATION OF WORK (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2017.
{{cite web}}
:|first=
з пропущеним|last=
(довідка) - ↑ More Aflatoxin-Related Dog Food Recalls Revealed. Food Safety News. 29 грудня 2011. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 12 травня 2012.
- ↑ Mycotoxins in silage. Архів оригіналу за 4 березня 2017.
- ↑ Melina, Remy. Sex-Change Chicken: Gertie the Hen Becomes Bertie the Cockerel. Live Science. Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014.
- ↑ 'Sex-change' chicken shocks Cambridgeshire owner. BBC News. 31 березня 2011. Архів оригіналу за 1 квітня 2011. Процитовано 31 березня 2011.
- ↑ Boonen J, Malysheva S, Taevernier L, Diana Di Mavungu J, De Saeger S, De Spiegeleer B (2012). Human skin penetration of selected model mycotoxins. Toxicology. 301 (1-3): 21—32. doi:10.1016/j.tox.2012.06.012. PMID 22749975.