Перейти до вмісту

Міністерство закордонних справ Норвегії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міністерство Закордонних Справ Норвегії
(МЗС Норвегії і UD)
Загальна інформація
Країна Норвегія
Дата створення1 грудня 1905[1] і 1905[2]
Річний бюджет34 000 000 000 kr
Міністр закордонних справ НорвегіїAnne Beathe Tvinnereim, Еспен Барт Ейде
Підвідомчі органиNorecd, Norwegian Agency for Development Cooperationd, Соціяльно-побутова служба торговельного флотуd і Norfundd
regjeringen.no/no/dep/ud/id833/(норв.)
Мапа

Міністерство закордонних справ Норвегії (норв. (Bokmål): Det kongelege Utanriksdepartement) — орган виконавчої влади, який відповідає за зовнішню політику, організовує діяльність дипломатичних представництв (посольств, консульств), підтримує зв'язки з діаспорою та виконує інші зовнішньополітичні функції Королівства Норвегія.

Міністерство очолює Міністр закордонних справ, з 14 жовтня 2021 року — це Аннікен Гуйтфельдт.

Міністерство розміщене в комплексі історичних будівель «Вікторія Террас» в Осло.

Головне завдання Міністерства закордонних справ Норвегії полягає в забезпеченні та просуванні інтересів Норвегії на міжнародному рівні.

Зовнішня політика Норвегії базується на таких факторах як:

  • географічне розташування на стратегічно важливій території;
  • відкрита економіка;
  • позиція як прибережної держави та управління значними морськими ресурсами;
  • великий обсяг експорту нафти і газу[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Міністерство закордонних справ Норвегії було створено 7 червня 1905 року. Це відбулося того самого дня, коли парламент Норвегії (Стортинг) ухвалив рішення про розпуск особистої унії зі Швецією.

Організація

[ред. | ред. код]

Міністерство закордонних справ є найбільшим міністерством в Уряді Норвегії.[4]

Міністерство закордонних справ та 99 іноземних службових місій, до складу яких входять посольства, постійні делегації та консульства, разом складають Дипломатичну службу. Дипломатична служба складається з 2435 осіб, з них 820 — працівники Міністерства (станом на березень 2018 року).

Генеральний секретар та перший заступник Генерального секретаря є вищими посадовими особами в Міністерстві, які несуть відповідальність за його загальне керівництво. Вони підпорядковуються безпосередньо Міністру закордонних справ Норвегії.[5]

Департаменти[5]

[ред. | ред. код]
  1. Департамент європейських справ та торговельної політики.
  2. Департамент політики безпеки та Крайньої Півночі.
  3. Департамент регіональних справ та розвитку.
  4. Департамент ООН з питань миру та гуманітарної політики.
  5. Управління з правових питань.
  6. Департамент просування і протоколювання.
  7. Управління людськими та фінансовими ресурсами.
  8. Відділ внутрішніх та зовнішніх послуг.

Організації, що підпорядковуються Міністерству

[ред. | ред. код]
  1. Норвезька агенція з розвитку співробітництва (Norad) — дирекція Міністерства закордонних справ Норвегії, яка займається норвезькою міжнародною ініціативою щодо клімату та лісів (NICFI). Функції Norad закладені в положеннях агенції та щорічних листах про асигнування, які видає Міністерство закордонних справ та Міністерство клімату та навколишнього середовища.
  2. ФК Норвегія (норвезький «Корпус миру») — норвезький урядовий орган, що фінансує двосторонній обмін персоналом між компаніями та організаціями Норвегії та подібними компаніями та організаціями в країнах Африки, Азії та Латинської Америки. Була заснована в 1963 році на ідеях американського Корпусу Миру Джона Ф. Кеннеді, але реорганізована і відновлена в 2000 році для забезпечення взаємного обміну молодими людьми. Фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії. ФК Норвегія здійснює обмінні програми між різними коледжами, організаціями, підприємствами тощо в південній і північній півкулях.
  3. Інвестиційний фонд країни «Норфунд» — приватне акціонерне товариство, засноване парламентом Норвегії в 1997 році. з метою допомоги країнам, що розвиваються, боротися з бідністю, підтримуючи економічне зростання, зайнятість та передачу технологій. Інвестиції здійснюються на комерційних умовах безпосередньо в компаніях або через місцеві інвестиційні фонди. Норфунд може інвестувати в країни з ВВП на душу населення нижче 6925 доларів США («Світовий банк»), і робить стратегічний вибір на користь країн Східної та Південної Африки, Центральної Америки та Південно-Східної Азії.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://regjeringen.no/no/om-regjeringa/tidligere-regjeringer-og-historie/ks/utenriksminister-1905-/id426161/
  2. ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
  3. Економіка Норвегії
  4. Affairs, Ministry of Foreign (20 квітня 2017). About the Ministry of Foreign Affairs. Government.no (брит.). Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018.
  5. а б Affairs, Ministry of Foreign (17 січня 2018). Organisation Chart Ministry of Foreign Affairs. Government.no (брит.). Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]