Перейти до вмісту

Міофасціальний больовий синдром

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міофасціальний больовий синдром
Спеціальністьревматологія і медична реабілітація
Причиниtrigger pointd
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10M79.1 — Міалгія і міозит,
не класифіковані
в інших рубриках
MedlinePlusDS01042
MeSHD009209

Міофасциальний больовий синдром (МБС) — це синдром, що характеризується тривалим болем в м'язі або фасції (м'якій сполучній тканині) певної ділянки (або ділянок) у будь-якій частині тіла.[1] Назва походить від “Myo” – «м’яз», та “fascial” – «фасція».

Симптоми

[ред. | ред. код]

Міофасциальний біль може локалізуватися у м'язах або фасції окремих, ізольованих зонах тіла, так званих «тригерних точках»[1] або розповсюджуватися вздовж ліній натягу (т. зв. «меридіанів» або «потягів»)[2]. Біль стійкий, ниючий, і глибокий. Залежно від обставин і місця розташування інтенсивність може варіюватися від легкого дискомфорту до нестерпного болю.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ «LA SKIN'S DIAGNOSTIC CRITERIA»:

  • Односторонній біль
  • Млявість м'язів
  • Хрускіт при рухах
  • Обмеження функції скронево-щелепного та інших суглобів[3][4]

Причини

[ред. | ред. код]

Причини дискутабельні внаслідок конкуренції різних шкіл та напрямків (офіційна медицина, остеопатія, рольфінг, кінезітерапія тощо). Наприклад, теорія тригерних точок періодчно спростовується, що не заперечує окремого існування симптомів і клінічних феноменів.[5] Деякі системні захворювання, такі як захворювання сполучної тканини, можуть призвести до МБС.[6] Порушення постави (такі як сколіоз чи кіфоз) і емоційні порушення також можуть спровокувати або сприяти появу МБС.[7]

Лікування

[ред. | ред. код]
  • При короткочасному болю ефективним може бути лікувальний масаж із використанням методики седації тригерних точок.[8]
  • Фізичні вправи, з поступовими розширеннями амплітуди рухів і силових показників та обов'язковим дозованим стретчінгом (розтяжками)[2][9], корисні для відновлення повного діапазону рухів і рухової координації. Надалі пацієнтам, як правило, рекомендують підтримувати силу м'язів і обсяг рухів.[3]
  • Міофасціальний реліз  та постезіометрична релаксація, поєднані з мануальною терапією й масажем, можуть поліпшити чи усунути хворобливий стан.[10]
  • Систематичний огляд (Кокранівська співпраця) з даної теми прийшов до висновку, що суха пункція тригерних точок для лікування міофасціального больового синдрому в нижній частині спини виявилася корисним доповненням до стандартної терапії, але чітких рекомендацій не може бути прийнято, адже опубліковані дослідження були невеликими й низької якості.[11]
  • Корекція пози й постави й раціональна ергономіка можуть забезпечити значне полегшення на ранніх стадіях лікування.[3] Іноді використовуються синтетичні методики, такі як метод Фельденкрайза, який іноді відносять до методів тілесно-орієнтованої психотерапії.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Хронічний біль

Компартмент-синдром

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bennett, Robert (2007). Myofascial pain syndromes and their evaluation. Best Practice & Research Clinical Rheumatology. 21 (3): 427—45. doi:10.1016/j.berh.2007.02.014. PMID 17602992.
  2. ↑ а б Thomas W. Myers (LMT.) (19 вересня 2001). Anatomy Trains: Myofascial Meridians for Manual and Movement Therapists. Elsevier Health Sciences. с. 3. ISBN 978-0-443-06351-0. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  3. ↑ а б в г Starlanyl та Copeland, 2001.
  4. ↑ Mayo Clinic Staff (3 грудня 2009). Myofascial pain syndrome: Symptoms. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 8 травня 2011.
  5. ↑ Quintner JL, Bove GM, Cohen ML. A critical evaluation of the trigger point phenomenon. Rheumatology (Oxford). Rheumatology (Oxford). 2015 Mar;54(3):392-9. doi: 10.1093/rheumatology/keu471. Epub 2014 Dec 3. 54: 392—9. doi:10.1093/rheumatology/keu471. PMID 25477053.
  6. ↑ Gerwin, Robert (2005). Differential Diagnosis of Trigger Points. Journal of Musculoskeletal Pain. 12 (3): 23—8. doi:10.1300/J094v12n03_04.[недоступне посилання з 01.07.2015]
  7. ↑ Fricton, James R.; Kroening, Richard; Haley, Dennis; Siegert, Ralf (1985). Myofascial pain syndrome of the head and neck: A review of clinical characteristics of 164 patients. Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology. 60 (6): 615—23. doi:10.1016/0030-4220(85)90364-0. PMID 3865133.
  8. ↑ Peñas, César Fernández-de-las; Campo, Mónica Sohrbeck; Fernández Carnero, Josué; Miangolarra Page, Juan Carlos (Jan 2005). Manual therapies in myofascial trigger point treatment: a systematic review. Journal of Bodywork and Movement Therapies. 9 (1): 27—34. doi:10.1016/j.jbmt.2003.11.001.
  9. ↑ Myers, Tom: Structural Integration. Developments in Ida Rolf´s recipe. I. J Bodywork Movement Ther 2004, pp. 131—142.
  10. ↑ Harris, R. E.; Clauw, Daniel J. (2002). The Use of complementary medical therapies in the management of myofascial pain disorders. Current Pain and Headache Reports. 6 (5): 370—4. doi:10.1007/s11916-002-0078-6. PMID 12357980.
  11. ↑ Furlan, Andrea D; Van Tulder, Maurits W; Cherkin, Dan; Tsukayama, Hiroshi; Lao, Lixing; Koes, Bart W; Berman, Brian M (2005). Furlan, Andrea D (ред.). Acupuncture and dry-needling for low back pain. Cochrane Database of Systematic Reviews (1): CD001351. doi:10.1002/14651858.CD001351.pub2. PMID 15674876.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міофасціальний_больовий_синдром&oldid=38256541