Перейти до вмісту

Міранда (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Міранда»
Обкладинка польського видання 1984 року
АвторАнтоні Ланге
Назва мовою оригіналупол. «Miranda»
КраїнаПольща Польща
Мовапольська
Жанрантиутопія
Видано1924
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Міранда.

«Міра́нда» (пол. «Miranda») — антиутопічний роман польського письменника Антоні Ланге, вперше опублікований 1924 року в Варшаві.

Головні персонажі

[ред. | ред. код]
  • Ян Подоблочний — висланець з Польщі, цікавиться окультизмом та спіритизмом
  • Міранда — медіум з Варшави шотландського походження, справжнє ім'я — Кетті Дуглас
  • Дамаянті — мешканка Міста Сонця на острові Тапробана, кохана Яна Подоблочного

Сюжет

[ред. | ред. код]

Події розгортаються в 1915—1919 роках, у Варшаві, Іркутську, Індійському океані та на вигаданому острові Тапробана, куди прибув Ян Подоблочний, тікаючи з Польщі. Головною метою населення острова є життя та самовдосконалення згідно з ідеологією брахманізму. Особливу роль у досягненні цієї мети відіграє невідома речовина Нірвідіум, споживання котрої є справжнім ритуалом. Тутешні мешканці володіють телепатією, левітацією, медіумізмом, а їхніми головними цінностями є анархія, свобода, мир, вільне кохання та неробство. Життя на острові регулюється міністерствами: Кохання, Сили та Мудрості.

На Тапробані Ян Подоблочний закохався в ідеальну жінку на ім'я Дамаянті. Але кохання до звичайної людини суперечило її принципам і, зрештою, Дамаянті принесла себе в жертву, аби досягти вищого рівня духовності. Міранда — шотландська медіум з Варшави, спіритичні сеанси котрої відвідував свого часу і Ян. Вона контактувала з душею Дамаянті та матеріалізувала міфічну Ленору, яку, помираючи, бачив Ян. Тієї хвилі, коли Дамаянті померла, не стало і Міранди. Ян Подоблочний повернувся до Варшави.

Алюзії

[ред. | ред. код]
Дамаянті у виконанні Раджи Раві Варми

Роман «Міранда» Антоні Ланге містить низку алюзій[1]:

Також Ланге відзначав, що сюжет його твору, зокрема, перекликається з романом Герберта Уеллса «Люди як боги»[2]:

Аби вже повноцінно розрекламувати «Міранду» — зазначу з великою приємністю, що окремі ідеї зустрічаються і в фантазіях Уеллса, у його найсвіжішому творі на тему утопії, за назвою «Люди як боги». Так, наприклад, широке розповсюдження телепатії, спрощене виживання людства, спосіб порозумітися різними мовами і т. д. — зустрічаються як у нього, так і в мене.
Оригінальний текст (пол.)
Aby już uzupełnić reklamę «Mirandy» — zaznaczę z wielką przyjemnością, że co do niektórych pomysłów spotkałem się z fantazjami Wellsa, w jego najnowszym dziele na temat utopii pt. «Ludzie jak bogowie». Tak np. rozwój powszechny telepatii, przeżywienie uproszczone ludności, sposób porozumiewania się w odrębnych językach itd. — napotyka się zarówno u niego jak i u mnie.

— Антоні Ланге. Передмова до 2-го видання «У четвертому вимірі»

Сам автор вказував і на спільні риси з «Містом Сонця» Томмазо Кампанелли[2]:

З різноманіття утопій давніх авторів я обрав шляхетний образ, створений в Місті Сонця Кампанеллою. Історія цієї держави — це історія ілюзій та розчарувань, і, власне, ця моя нова утопія є антиутопією. Тут ми бачимо, що доки людина є напівлюдиною, як то маємо донині, доти не настане regnum humanum.
Оригінальний текст (пол.)
Z rozmaitych utopij dawnych autorów wybrałem szlachetny obraz, stworzony w Państwie Słonecznym przez Campanellę. Historia tego Państwa to historia złudzeń i rozczarowań i właściwie ta moja nowa utopia jest antyutopią. Widzimy tu, że dopóki człowiek jest półczłowiekiem, jak to mamy po dzień dzisiejszy, dopóty nie nadejdzie regnum humanum.

— Антоні Ланге. Передмова до 2-го видання «У четвертому вимірі»

Сприйняття та вплив

[ред. | ред. код]

Роман «Міранда» Антоні Ланге став класикою польської наукової фантастики, але перше його видання не привернуло значної уваги критиків та читачів. Окремі рецензії та аналізи змісту книги почалися з'являтися лише у 1960-х роках[1].

Разом з тим дослідники відзначають низку творів, що, на їхню думку, були створені під впливом «Міранди»[3]:

Видання

[ред. | ред. код]

Роман було перекладено французькою, іспанською, італійською та англійською (1968) мовами.

2014 року Фонд Сучасної Польщі (пол. Fundacja Nowoczesna Polska), в рамках проекту «Wolne Lektury», оцифрував та виклав книгу у вільний доступ, у форматах аудіо та електронної книги.

  • Antoni Lange. Miranda. — Warszawa : Przegląd Wieczorny, 1924.
  • Antoni Lange. Miranda. — Warszawa : Wydawnictwo Instytutu Wydawniczego Związków Zawodowych, 1984. — 111 с.
  • Antoni Lange. Miranda. — Warszawa : Alfa, 1987. — 239 с. — (Dawne fantazje naukowe) — ISBN 8370010717.
  • Antoni Lange. Miranda. — Kraków : Universitas, 2002. — 119 с. — (Klasyka Mniej Znana) — ISBN 978-83-242008-1-8.
  • Antoni Lange. Miranda. — еКнига. — Warszawa : Fundacja Nowoczesna Polska, 2014. — (Wolne Lektury)
  • Antoni Lange. Miranda. — еКнига. — Sandomierz : Armoryka, 2016.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Katarzyna Górzyńska-Herbich, Hermina Haintze, Tomasz Herbich, Katarzyna Urbaniak, Monika Woźniak. Eschaton. Wokół wyobrażeń końca. — 1. — Warszawa : Ośrodek Badań Filozoficznych, 2016. — С. 9-15. — (Metafizyka i Filozofia Religii) — ISBN 978-83-931671-9-7.
  2. ↑ а б Antoni Lange. W czwartym wymiarze. — Kraków : Universitas, 2003. — С. 6-7. — (Klasyka Mniej Znana) — ISBN 8324200894.
  3. ↑ A. Niewiadomski. W kręgu fantazji Antoniego Langego, posłowie do: A. Lange, Miranda i inne opowiadania. — Warszawa : Alfa, 1987. — С. 228.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міранда_(роман)&oldid=34883752