Мірошниченко Петро Олександрович
Мірошниченко Петро Олександрович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 1 січня 1985 Біла Церква | |
Смерть | 13 серпня 2014 (29 років) Краснодонський район, Луганська область, Україна | |
Поховання | Чернігівський район | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Танкові війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Петро́ Олекса́ндрович Мірошниче́нко (1985—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1985 року в місті Біла Церква. З травня того ж року із батьками мешкав в смт смт Гончарівське. Батько, Мірошниченко Олександр Петрович — військовослужбовець; мама, Мірошниченко Ніна Семенівна — фармацевт. 2002 року закінчив Гончарівську гімназію, протягом 2003—2004 років проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України — 169-й навчальний центр. Закінчив 2005-го Чернігівський кооперативний технікум за спеціальністю бухгалтер. Працював різноробочим.[1]
Мобілізований 19 березня 2014-го, командир танка 1-го танкового взводу 4-ї танкової роти, 1-ша танкова бригада. З літа 2014 року брав участь у боях на сході України. Загинув 13 серпня 2014 року при обстрілі з БМ-21 підрозділів бригади поблизу села Новоганнівка Луганської області.
Похований у Гончарівському 18 серпня 2014 року. Без Петра лишились батьки та брат Олександр.[2]
- 31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).
- Вшановується 13 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3].
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 5, місце 29.
- нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
- його ім'я викарбуване на меморіальній дошці, встановленій у жовтні 2016 року на будівлі Чернігівського кооперативного технікуму в пам'ять про випускників.
- 2017 року на честь Петра Мірошниченка та загиблих воїнів 1-ї танкової Сіверської бригади в Гончарівському встановлений меморіальний знак.
- нагрудний знак 1-ї окремої танкової Сіверської бригади (посмертно).
- нагороджений почесною відзнакою Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні» (квітень 2021; посмертно).
- Указ № 838/2014 [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Мірошниченко Петро Олександрович [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Петро Мірошниченко [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Український Меморіал
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 1 січня
- Народились 1985
- Померли 13 серпня
- Померли 2014
- Померли в Сорокинському районі
- Поховані в Чернігівському районі Чернігівської області
- Військовики 1-ї окремої гвардійської танкової бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагороджені знаком «За оборону Луганського аеропорту»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Білої Церкви