Месолонгіон
Месолонгіон Μεσολόγγι |
|
---|---|
Традиційний плавучий будиночок у Месолонгіоні | |
Координати: 38°23′ пн. ш. 21°26′ сх. д. / 38.383° пн. ш. 21.433° сх. д. | |
Країна | Греція |
Децентр. адміністрація | Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів |
Периферія | Західна Греція |
Периф. одиниця | Етолія і Акарнанія |
Колишні адмін. одиниці | |
- Регіон | Центральна Греція |
- Ном | Етолія і Акарнанія |
Розташування на мапі ному |
|
Уряд | |
- мер | Іоанніс Анагностопулос |
Площа | |
- Повна | 280,168 км² |
Найбільша висота | 9 м |
Найменша висота | 0 м |
Населення (2001[1]) | |
- Усього | 17 988 |
Часовий пояс | EET/EEST (UTC+2/3) |
Поштовий код | 302 00 |
Телефонний код(и) | 26310 |
Авто | ΜΕ |
Вебсайт: http://www.messolonghi.gr/ |
Месоло́нгіон (грец. Μεσολόγγι) — місто і порт у Греції, на березі затоки Патраїкос Іонічного моря[2], адміністративний центр нома Етолія і Акарнанія.
Місто було засноване у 16 столітті. На початку 19 століття було одним із центрів подій Грецької війни за назалежність проти османського панування.
1824 році у Месолонгіоні помер англійський поет Дж. Байрон. Востаннє Байрон приплив до Греції на початку серпня 1823 року на борту англійського корабля «Геркулес». Вітрильний фрегат кинув якір у головному порту острова Кефалінія (архіпелаг Іонічних островів) — Аргостоліон. Потім Байрон попрямував у грецький порт Месолонгіон. Там його з нетерпінням чекали представники грецького уряду. Як розповідають біографи поета, переїзд був завідомо небезпечним. Судно, на якому знаходився Байрон, зазнало аварії і насилу врятувалося від турецького переслідування. Діставшись міста, поет віддає свою енергію на створення та зміцнення грецьких військових частин у Месолонгіоні. Проте він захворів на пропасницю і невдовзі помер.
Рік | Місто | Муніципалітет |
---|---|---|
1981 | 11,375 | — |
1991 | 10,916 | 16,859 |
2001 | 12,225 | 17,988 |
- ↑ Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
- ↑ Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 15 березня 2009.