Тренгану
Теренггану | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Адм. центр | Куала-Теренггану | ||||
Країна | Малайзія | ||||
| |||||
райони | 7 | ||||
Номерний знак | T | ||||
Населення | |||||
- повне | 1 015 776 (2010 рік) | ||||
Площа | |||||
- повна | 13 035 км² | ||||
Часовий пояс | +8 | ||||
Дата заснування | 1724 | ||||
Губернатор | Mizan Zainal Abidin of Terengganud | ||||
Вебсайт | terengganu.gov.my | ||||
Код ISO 3166-2 | MY-11 | ||||
| |||||
|
Теренггану, колишня вимова Тренгану (малай. Terengganu Darul Iman, джаві:ترڠڬانو دار الإي) — один із федеральних штатів Малайзії. Адміністративний центр — місто Куала-Теренггану. Теренггану поділений на 7 районів. Штат являє собою спадкову монархію — султанат. Глава штату — Султан Мізан Зайнал Абідін.
Територія султанату Тренгану входила в імперії Шривіджайя і Маджапахіт. Як самостійний султанат Теренггану виник в 1724 році. На початку 19 ст. султанат опинився під васальною залежністю від королівства Сіам і щорічно виплачував їм данину. Але під владою Сіаму Теренггану процвітав і цей період також зазначений про власний васальний контроль султанату над королівством Бесуд Дарул Іман. Після укладання Англо-Сіамського договору у 1909 році султанат увійшов до складу Стрейс-Сетлименте під британським протекторатом. Під час Другої світової війни (у 1941 році) був зайнятий японськими військами і переданий ними під управління Таїланду. У 1945 — знову під британським управлінням. У 1948 році Тренгану входить в Малайську Федерацію, а в 1957 — до складу незалежної Малайзії.
Теренггану розташований на північному сході Малайського півострова, біля кордону з Таїландом (на півночі). На південному заході Теренггану має адміністративний кордон з малайзійським штатом Паханг, на півночі і північному заході — зі штатом Келантан. На сході узбережжя Теренггану омивається водами Сіамської затоки (протяжність узбережжя становить 225 км). У Сіамській затоці лежать приналежні Теренггану Перхентійські острови і острів Реданг, центри міжнародного морського туризму.
Теренггану раніше був найбіднішим штатом Малайзії, але не так давно поблизу узбережжя була виявлена нафта і природний газ. Тому найрозвиненішою галуззю місцевої економіки є видобуток і переробка нафти та видобуток газу. Є величезні нафтохімічні комплекси поблизу поселень Пака і Кертех.
У сільському господарстві традиційно вирощуються банани, рамбутан, кавуни і дуріан, розвинене рисівництво. Велике значення також мають рибальство та індустрія туризму.
Теренггану традиційно славиться суднобудуванням, багато прикрашеними різьбленими дерев'яними човнами, які називають банґау (bangau) — ще не так давно їх можна було знайти в гавані кожного села і міста.
№ | Район (укр.) | Район (ориг.) | Площа, км² |
Населення, чол. (2006)[1] |
---|---|---|---|---|
1 | Бесут | Besut | 1 233 | 145 324 |
2 | Дунгун | Dungun | 2 736 | 159 996 |
3 | Хулу Теренггану | Hulu Terengganu | 3 874 | 73 912 |
4 | Кемаман | Kemaman | 2 536 | 174 876 |
5 | Куала Теренггану | Kuala Terengganu | 605 | 361 801 |
6 | Маранг | Marang | 667 | 102 470 |
7 | Сетіу | Setiu | 1 304 | 61 907 |
- ↑ Terengganu Basic Data (Malay) . Malaysian Consensus Department. Архів оригіналу за 26 лютого 2007. Процитовано 3 травня 2007.