Роберт Міхельс

Роберт Міхельс
Народився	9 січня 1876(1876-01-09) Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	2 травня 1936(1936-05-02) (60 років) Рим, Італія
Країна	Німеччина  Королівство Італія
Діяльність	соціолог, викладач університету, філософ
Alma mater	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Лейпцизький університет Університет Мартіна Лютера
Заклад	Базельський університет Марбурзький університет Туринський університет Перудзький університетd
Партія	Соціал-демократична партія Німеччини, Національна фашистська партія і Італійська соціалістична партія
Роберт Міхельс у Вікісховищі

Роберт Міхельс (9 січня 1876, Кельн — 3 травня 1936, Рим) — німецько-італійський соціолог, один із засновників політології як академічної науки. Професор університетів Турина, Базеля, Риму. Справив рішучий вплив на розвиток політичної соціології та сучасної демократії в цілому.

Його власні політичні погляди претерпіли еволюцію від спочатку крайніх лівих до партії німецьких соціал-демократів, потім до синдікалістів і нарешті до італійських корпоративістів.

Теорія еліт

Відомий як автор так званого «залізного закону олігархії». Причини елітарності Міхельс вбачав у організаційній структурі суспільства. У праці «До соціології партійності в сучасній демократії» (1911) він доводив, що суспільство не може функціонувати без великих організацій, а керівництво такими організаціями не можуть здійснювати всі їхні члени, більшість яких є некомпетентними, пасивними й байдужими як до повсякденної діяльності організацій, так і до політики в цілому. Ефективність функціонування великих організацій потребує виокремлення керівної меншості, яка, маючи спеціальну освітньо-професійну підготовку, формулює програми, готує вибори і управляє фінансами тощо.

Основний аргумент Міхельса — це дія «залізного закону олігархічних тенденцій» у масових політичних організаціях. Закон обумовлює неможливість демократії як влади народу в цілому. Причини політичної стратифікації він пояснював тенденціями, закладеними в сутність людини, особливості політичної боротьби і специфіку розвитку організацій. Ці три тенденції сприяють тому, що демократія веде до олігархії і неминуче перетворюється в олігархію. Міхельс зазначав, коли ми говоримо «демократія» маємо на увазі «олігархія».

Феномен олігархії обумовлений, згідно з Міхельсом, психологією мас і психологією організацій, а також законами структур організацій. Поняття «мас» в нього має психологічний зміст і визначається як сукупність психічних властивостей масового обивателя — індеферентності, некомпетентності, потреби в керівництві, почутті вдячності вождям тощо. «Маси», які мають саме такі якості, не здатні самоорганізовуватись і самостійно управляти справами суспільства.

Сам же принцип організації, який є необхідною умовою керівництва «масами», веде до виникнення ієрархії влади. Керівництво організацією передбачає наявність професійної підготовки людей, ці ж люди і формують апарат. Він надає сталості організації, але разом з тим викликає переродження організованої «маси», коли вона стає заручницею апарату.

Праці

(вибірково)

• Storia del marxismo in Italia. Compendio critico con annessa bibliografia, Rom, 1910
• Zur Soziologie des Parteiwesens in der modernen Demokratie. Untersuchungen über die oligarchischen Tendenzen des Gruppenlebens. Leipzig: Werner Klinkhardt, , 1911 (4. перевидання: Kröner, Stuttgart 1989, ISBN 978-3-520-25004-9) // «До соціології партійності в сучасній демократії»
• Probleme der Sozialphilosophie. B. G. Teubner, Leipzig 1914
• Sozialismus und Fascismus als politische Strömungen in Italien. Historische Studien. München 1925
• Soziologie als Gesellschaftswissenschaft. Mauritius, Berlin 1926
• Der Patriotismus. Prolegomena zu seiner soziologischen Analyse. München/Leipzig 1929
• Das psychologische Moment im Welthandel. Leipzig 1931
• Masse, Führer, Intellektuelle. Campus-Verlag, Frankfurt/Main, 1933
• Umschichtungen in den herrschenden Klassen nach dem Kriege. W. Kohlhammer, Stuttgart/Berlin, 1934

Джерела

• dtv-Lexikon. Band 12. — München, DT-Verlag, 1969, S. 194.
• Frank K. Pfetsch. Die Entwicklung zum faschistischen Führerstaat in der politischen Philosophie von Robert Michels. Heidelberg, Univ., Diss., 1965. — 149 S.

Література

• А. Світа. Міхельс Роберт // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с. ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

• Ю. Р. Шведа. Теорія політичних партій та партійних систем. Львів, 2002. // Розділ 2.3."Класична" теорія політичних партій
• Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки). — К., Либідь, 2002. // Розділ: Елітізм
• Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
• Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
• Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.

Див. також

• Залізний закон олігархії