Мія піщана
| Мія піщана Час існування: олігоцен - наш час | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Mya arenaria Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Мія піщана[1] (Mya arenaria) — вид морських молюсків родини Myidae.
Вид поширений на півночі Атлантики, у Середземному та Чорному морях. Як інвазійний вид поширився в Тихому океані вздовж узбережжя США та Канади.[2]
Викопні рештки свідчать, що вид виник в Тихому океані в міоцені. У пліоцені він проник в Атлантику, включаючи європейські води. На початку плейстоцену тихоокеанська та європейська популяції вимерли, залишивсь лише атлантична популяція біля узбережжя Америки. У новітній час, завдяки людській діяльності, молюск знову поширився в європеських і тихоокеанських водах.[3][4][5]
Довжина раковини до 13 см. Форма раковини мінлива: зазвичай овальної форми, ззаду дещо відтягнута, помірковано опукла. Маківка займає приблизно середнє становище. Скульптура у вигляді грубих концентричних ліній наростань. Забарвлення раковини варіюється від брудно-білого до жовтуватого. Періостракум тонкий, прозорий, зморшкуватий, злегка виступає за краї стулок, лущиться, сірий, зеленувато-сірий або коричневий. Вона дуже тонка і легко ламається.
Цей молюск живе приблизно на глибині 7,6–20,3 см під поверхнею мулу. Він простягає до поверхні свої парні сифони, які втягують морську воду і фільтрують її для отримання їжі. Отвори в мулі, через які вода втягується і виходить, часто можна побачити під час відпливу.
- ↑ Мія піщана. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ Powers, Sean; Bishop, Mary Anne; Grabowski, Jonathan & Peterson, Charles (April 2006), Distribution of the invasive bivalve Mya arenaria L. on intertidal flats of southcentral Alaska, Journal of Sea Research, Elsevier B.V., т. 55, № 3, с. 207—216, Bibcode:2006JSR....55..207P, doi:10.1016/j.seares.2005.10.004
- ↑ Strasser, M (1999), Mya arenaria — an ancient invader of the North Sea coast, Helgolaender Meeresuntersuchungen, т. 52, № 3–4, с. 309—324, doi:10.1007/BF02908905
- ↑ Petersen, KS; Rasmussen, KL; Heinemeler, J; Rud, N (1992), Clams before Columbus?, Nature, т. 359, № 6397, с. 679, Bibcode:1992Natur.359..679P, doi:10.1038/359679a0, S2CID 4358254
- ↑ Crocetta & Turolla (2011), Mya arenaria Linné, 1758 (Mollusca: Bivalvia) in the Mediterranean: its distribution revisited, Journal of Biological Research, т. 16, с. 188—193
- Мія піщана
- Gallant, D., A. Poulin, & E. Tremblay (2006). Évaluation statistique et optimisation du programme de monitoring de la mye commune (Mya arenaria) au parc national du Canada Kouchibouguac. Parcs Canada — Rapports techniques en matière de sciences des écosystèmes, 045, ix + 67p. (in French with English abstract; ISBN 0-662-71418-0, ISSN 1200-3298)
|
Це незавершена стаття з малакології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
