Набухання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Набуха́ння (набрякання) (рос. набухание, англ. swelling, нім. Schwellung f, Schwellen n, Anschwellen n, Aufquellen n, Quellen n) — властивість твердих тіл, зокрема, мінералів, глинистих порід збільшуватися в об'ємі внаслідок поглинання води.

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Характеризується коефіцієнтом Н., який дорівнює відношенню об’єму набухлої породи до її первісного об’єму. Н. відбувається внаслідок проникнення води між пакетами кристалічних ґраток мінералів. Найбільшу здатність до набухання звичайно мають глини та глинисті сланці. Коеф. Н. глин коливається від 2 до 1,5, супісків – від 1,5 до 1,05. Для пісків коеф. Н. дорівнює 1. Н. гірських порід приводить до деформації виробок, руйнування кріплення, зсування залізничної колії та ін.

Набухання залежить від мінерального і зернового складу порід.

Найбільше набухають глини, що містять мінерали групи монтморилоніту (монтморилоніт, нонтроніт, бейделіт), найменше — каолінітові глини.

Набухання глинистих компонентів

[ред. | ред. код]

Набухання глинистих компонентів, (рос. набухание глинистых компонентов; англ. swelling of clay compo-nents; нім. Quellen n von tonhaltigen Komponenten) – явище збільшення об’єму глинистих компонентів (особливо монтморилонітових) при зіткненні із запомповуваними у нафтовий пласт (прісними) водами, що призводить до закупорювання пор коле-ктора і, як наслідок, до зменшення проникності порід.

Набухання пояснюється наявністю подвійного електричного шару (ПЕШ) на поверхні частинок, що занурені у воду. При достатньо близькій відстані поверхонь, що мають однаковий за знаком і будовою подвійний шар йонів, периферійні частинки обох йонних шарів взаємно перекриваються. Внаслідок того, що вони мають один знак, виникають сили взаємного електричного відштовхування, які розсовують частинки. Таким чином, чим більша поверхнева енергія частинок, тим більше набухання глин.

Син. – розбухання глинистих компонентів.

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004.
  • Смирнов В. О., Білецький В. С. Гравітаційні процеси збагачення корисних копалин. Навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, — 2005. — 300 с.