Перейти до вмісту

Найдьон Олександр Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найдьон Олександр Вікторович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження7 листопада 1984(1984-11-07)
Городня
Смерть16 листопада 2014(2014-11-16) (30 років)
Станиця Луганська
(загинув у бою)
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Спеціальна міліція
Формування БПСМОП «Чернігів»
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Ві́кторович Найдьо́н (7 листопада 1984(19841107), м. Городня, Чернігівська область — 16 листопада 2014, смт Станиця Луганська, Луганська область — старший сержант МВС України, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів», учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Воїн добровольчого батальйону — Олександр Найдьон народився 7 листопада 1984 року в місті Городня Чернігівської області. Закінчив Городнянську загальноосвітню школу № 2.

З 2003 по 2005 р. проходив строкову службу у 101-й окремій бригаді охорони Генерального штабу Збройних Сил України.

З 2005 по 2010 рік — міліціонер спеціального батальйону судової міліції «Грифон» ГУМВС України в місті Києві (отримав свідоцтво з відзнакою про початкову підготовку міліціонерів).

У 2007 році заочно закінчив Чернігівський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, за спеціальністю вчитель історії.

У 2008 році вступив на 2-й курс Київського національного університету внутрішніх справ на спеціальність правознавство.

Певний час працював на різних посадах у Городнянській школі-інтернаті для дітей-сиріт.

З 26 вересня 2014 року в органах внутрішніх справ. Старший сержант міліції, 2-й взвод 1-ї роти батальйону патрульної служби особливого призначення «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області.

У зоні проведення АТО з 19 жовтня 2014 року.

З 14:55 по 15:20 16 листопада 2014 року озброєні бойовики переправилися через річку Сіверський Донець та обстріляли з автоматичної зброї та гранатометів патрульний автомобіль МВС батальйону «Чернігів» та блокпост ЗСУ в районі автостанції смт Станиця Луганська. В бою з російськими терористами Олександр загинув. Разом з Олександром загинули Віктор Запека та Роман Лось. В червні 2016 року помер один з поранених в тому бою — Роман Лось.

Похований 21 листопада 2014 року у м. Городні Чернігівської області[1].

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
Дошка пам'яті Олександра Найдьона, Романа Нітченка та Ігоря Сергієнка
  • Указом Президента України № 942/2014 від 19 грудня 2014 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, зразкове виконання службового обов'язку та з нагоди Дня міліції», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • Указом Президента України від 17 лютого 2016 року № 53/2016 нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції» (посмертно)[3].
  • Нагороджений народною відзнакою «Лицарський хрест добровольця» 14 жовтня 2016 року (посмертно).
  • В пам'ять про Олександра Найдьона 8 травня 2015 року на будівлі Городнянської загальноосвітньої школи № 2 встановлена меморіальна дошка[4] та пам'ятний знак на міській Алеї Героїв[5].
  • Його ім'я викарбуване на граніті Меморіалу загиблим працівникам Міністерства внутрішніх справ міста Чернігів.
  • 30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні»[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Найдьон Олександр Вікторович [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
  2. Указ Президента України від 19 грудня 2014 року № 942/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Указ Президента України від 17 лютого 2016 року № 53/2016 «Про відзнаку Президента України "За участь в антитерористичній операції"»
  4. Герої Сіверського краю. Т.1, стор. 275 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 8 лютого 2020.
  5. У Городні відкрито Алею Героїв. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 8 лютого 2020.
  6. На сесії обласної ради вшанували пам'ять Анатолія Мельника та земляків, які удостоєні Почесної відзнаки «За мужність і вірність Україні» (посмертно). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 30 листопада 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]