Напіванфас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Напіванфас (напівоберт) — положення голови або фігури повернутої на 35-45° до спостерігача. Буває лівий напіванфас і правий напіванфас — залежно від напрямку повороту обличчя.[1]

Легкий напівоберт

[ред. | ред. код]
Рудольф IV в короні ерцгерцога. Ймовірно перший в Західній Європі портрет в навіпанфас

У цьому положенні голова трохи повернута в бік так, щоб далеке вухо стало зникло із зони видимості, при цьому на картині (фотографії) з'являється певний обсяг і пропадає симетрія. Для людей, що володіють носом з горбинкою, це варіант зйомки підходить краще, ніж профіль, оскільки при такому положенні горбинка стає менш помітною.[2]

Класичний напівоберт

[ред. | ред. код]

У класичному півоберті проєкція кінчика носа повинна потрапити приблизно в середину щоки. При цьому виді зйомки обсяг особи передається найкраще.

Критичний напівоберт

[ред. | ред. код]

В цьому ракурсі кінчик носа повинен бути на рівні краю щоки. Такий різновид фотографії має яскравий недолік: особа портретованого візуально буде здаватися вужчою, а ніс — довшим.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Полуоборот — Толковый словарь Кузнецова. Gufo.me. Архів оригіналу за 22 липня 2020.
  2. Психологія фотографії: що стоїть за трендами інстаграму і фото-блогів. www.segodnya.ua. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 21 липня 2020.
  3. Правила съёмки различных типов лиц и фигур. photo-monster.ru. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 21 липня 2020.