Народний банк Китаю

Народний банк Китаю
中国人民银行
Народний банк Китаю; 中国人民银行
	; Штаб-квартира Народного Банку Китаю у Пекіні
Штаб-квартира	Пекін, КНР
Дата заснування	1 грудня 1948
Президент ; (голова)	Чжоу Сяочуань (з грудня 2002)
Країна	КНР
Резерви	$ 3 201 млрд
Вебсайт	pbc.gov.cn
Валюта	Юань Женьміньбі (ISO 4217 -CNY)
	Народний банк Китаю у Вікісховищі

Не слід плутати з Bank of China, одним із найбільших державних банків КНР.

Народний банк Китаю (кит. 中国人民银行, англ. People's Bank of China) — центральний банк Китайської Народної Республіки, головний контролюючий орган монетарної та фінансової політики в Китаї. Виступає емісійним інститутом національної валюти КНР — Юаню Женьміньбі (CNY)^[1].

Історія

Народний банк Китаю (НБК) був створений 1 грудня 1948 року, на базі злиття банків Хуабей (Huabei Bank), Бейхай (Beihai Bank) і фермерського банку Сібей (Xibei Farmer Bank). У вересні 1983 року було прийнято рішення про передання НБК функцій Центрального банку. Офіційно він одержав цей статус 18 березня 1995 року. А 27 грудня 2003 року відповідним указом за НБК було закріплено право вирішального слова в питаннях монетарної політики, контролю над фінансовими структурами і роботи, спрямованої на підтримку фінансової стабільності.

У 2002 році Народний банк Китаю виступив ініціатором створення China UnionPay — національної платіжної системи Китаю.

Функції, структура

Колишня будівля Народного Банку Китаю у м. Тяньцзінь.

Відповідно до закону КНР про Народний банк Китаю, НБК є центральним банком КНР. Його головний офіс знаходиться в Пекіні. До його функцій входять емісія і регулювання обігу Женьміньбі, контроль над органами і ринками грошового обігу, видання відповідних наказів; збереження, управління і проведення операцій із золотовалютними резервами країни; він управляє державною скарбницею, проводить статистичні й аналітичні дослідження, є представником держави у сфері міжнародного грошового обігу. НБК здійснює свою діяльність під керівництвом Держради КНР, а тому такі питання, як річний ліміт грошового постачання, ставка відсотка, валютний курс тощо, зважуються не раніше, ніж буде отримано схвалення з його боку. Утім проводяться консультації й з інших питань. Звіти про виконану роботу регулярно надаються для розгляду Постійному Комітету Всекитайського зібрання народних представників. Капітал, який знаходиться в НБК, є власністю держави.

На чолі НБК стоїть директор, який висувається на посаду Головою Держради КНР і затверджується Всекитайським зібраннм народних представників КНР. У структурі НБК виділяють 18 функціональних департаментів. Для більш ефективного здійснення діяльності створено апарат філій НБК, що здійснює діяльність у конкретному підвідомчому районі і виконує обов'язки з проведення операцій. Філіальний апарат також виконує важливу функцію розподілу національної валюти Китаю з емісійного фонду.

НБК встановлює норму резервного фонду, після чого приймає від фінансових організацій відрахування відповідно до затверджених вимог. Він виступає як кредитор комерційних банків, здійснює операції з державними й урядовими облігаціями, з валютою. НБК керує Державним сховищем, а також за отриманим від Фінансового відділу Держради дорученням може проводити розрахунки готівкою по державних боргах. Як головний банк Китаю, НБК може виконувати посередницькі операції між різними фінансовими організаціями, контролювати систему взаєморозрахунків. При всій повноті здійснюваних функцій тільки після відповідної постанови Держради КНР НБК може кредитувати заздалегідь обговорені нефінансові організації. В інших випадках кредитування нефінансових структур, приватних осіб і організацій, різних рівнів урядових органів і місцевих урядів заборонено.

Іншою важливою функцією НБК є контроль і регулювання діяльності фінансових організацій. Він приймає рішення про створення фінансової структури і про припинення її діяльності. За законом він може здійснювати ревізію банківських вкладів, наданих позичок, "поганих" боргів тощо. За вимогою НБК фінансові організації повинні надавати звіт про виконану роботу. Статистичний аналіз, проведений НБК, є основою для оцінки національними і міжнародними експертами фінансової ситуації в країні. Діяльність щодо удосконалення системи управління і нагляду за державними політичними банками також є прямим обов'язком НБК.^[2]

НБК і Україна

26 червня 2012 року між Національним банком України та Народним банком Китаю була підписана двостороння угода про валютний своп для валют гривня / китайський юань. Дана угода принесе покращення платіжно-розрахункових відносин між українськими та китайськими компаніями, збільшення обсягів двосторонньої торгівлі й інвестицій між Україною та Китайською Народною Республікою.^[3]

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Народний банк Китаю

Джерела

↑ В чому різниця між Женьміньбі та Юанем?. Просте питання про китайську валюту
↑ О. Пожидаєва: «Банки розвитку у фінансовій системі Китаю» [Архівовано 3 серпня 2014 у Wayback Machine.]. Українське агентство фінансового розвитку, процитовано: 19 серпня 2014
↑ Національний банк України та Народний банк Китаю підписали Двосторонню угоду про валютний своп для валют гривня/китайський юань [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]. Національний банк України, 26.06.2012

Посилання

Офіційний вебсайт [Архівовано 9 лютого 2006 у Wayback Machine.] (кит.) -(англ.)

[1] В чому різниця між Женьміньбі та Юанем?. Просте питання про китайську валюту

[2] О. Пожидаєва: «Банки розвитку у фінансовій системі Китаю» [Архівовано 3 серпня 2014 у Wayback Machine.]. Українське агентство фінансового розвитку, процитовано: 19 серпня 2014

[3] Національний банк України та Народний банк Китаю підписали Двосторонню угоду про валютний своп для валют гривня/китайський юань [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]. Національний банк України, 26.06.2012

[1]

[2]

[3]

Тематичні сайти	Quora · Zhihu
Словники та енциклопедії	Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN
Довідкові видання	National Historical Museums of Sweden
Нормативний контроль	CiNii: DA04382292 · Freebase: /m/0d1lb · GND: 5030089-1 · ISNI: 0000000112767020 · J9U: 987007314493705171 · LCCN: n81124429 · MAK: 9812629693405606 · NCF: ncf12041470 · NDL: 00784784 · RERO: 02-A000129179 · SUDOC: 242791891 · VIAF: 143080720

п о р Центральні банки країн світу
Банк міжнародних розрахунків
Європа	Європейський центральний банк • Європейська система центральних банків Національний банк Австрії • Центральний Банк Азербайджанської Республіки • Банк Албанії • Фінансове управління Андорри • Національний банк Бельгії • Національний банк Республіки Білорусь • Болгарський народний банк • Центральний банк Боснії і Герцеґовини • Адміністрація церковного майна Святого Престолу • Банк Англії • Центральний банк Республіки Вірменія • Банк Греції • Національний банк Грузії • Національний банк Данії • Банк Естонії • Центральний банк Ірландії • Центральний банк Ісландії • Банк Іспанії • Банк Італії • Центральний банк Кіпру • Центральний банк Косово • Банк Латвії • Банк Литви • Національний банк Ліхтенштейну • Центральний банк Люксембургу • Народний банк Північної Македонії • Центральний банк Мальти • Національний банк Молдови • Нідерландський банк • Німецький Бундесбанк • Норвезький банк • Національний банк Польщі • Банк Португалії • Центральний банк Російської Федерації • Національний банк Румунії • Центральний банк Сан-Марино • Народний банк Сербії • Національний банк Словаччини • Банк Словенії • Центральний банк Турецької Республіки • Угорський національний банк • Національний банк України • Банк Фінляндії • Банк Франції • Хорватський народний банк • Національний банк Чехії • Центральний банк Чорногорії • Національний банк Швейцарії • Банк Швеції
Азія	Да Афганістан банк • Банк Бангладеш • Центральний банк Бахрейну • Управління грошового обігу Брунею • Королівське валютне управління Бутану • Державний банк В'єтнаму • Центральний банк Ємену • Банк Ізраїлю • Резервний банк Індії • Банк Індонезії • Центральний банк Іраку • Центральний банк Ісламської Республіки Іран • Центральний банк Йорданії • Національний банк Республіки Казахстан • Національний банк Камбоджі • Центральний банк Катару • Національний банк Киргизької Республіки • Народний банк Китаю • Китайська Республіка • Центральний банк Кувейту • Банк Лаоської Народно-Демократичної Республіки • Банк Лівану • Банк Негара Малайзія • Мальдівське управління грошового обігу • Монголбанк • Центральний банк М'янми • Непал Растра банк • Центральний банк Об'єднаних Арабських Еміратів • Центральний банк Оману • Державний банк Пакистану • Палестинське управління грошового обігу • Банк Кореї • Центральний банк Корейської Народно-Демократичної Республіки • Агентство грошового обігу Саудівської Аравії • Грошово-кредитне управління Сінгапуру • Центральний банк Сирії • Центральний банк Східного Тимору • Центральний банк Таджикистану • Банк Таїланду • Центральний банк Туркменістану • Центральний банк Узбекистану • Центральний банк Філліппін • Центральний банк Шрі-Ланки • Банк Японії
Африка	Центральний банк держав Західної Африки • Банк держав Центральної Африки Банк Алжиру • Національний банк Анголи • Банк Ботсвани • Банк Республіки Бурунді • Центральний банк Гамбії • Банк Гани • Центральний банк Гвінейської Республіки • Центральний банк Джибуті • Банк Еритреї • Національний банк Ефіопії • Центральний банк Єгипту • Банк Замбії • Банк Кабо-Верде • Центральний банк Кенії • Центральний банк Коморських Островів • Центральний банк ДР Конго • Центральний банк Лесото • Центральний банк Ліберії • Центральний банк Лівії • Банк Маврикію • Центральний банк Мавританії • Центральний банк Мадагаскару • Резервний банк Малаві • Банк аль-Магриб • Банк Мозамбіку • Банк Намібії • Центральний банк Нігерії • Південно-Африканський резервний банк • Банк Південного Судану • Національний банк Руанди • Центральний банк Сан-Томе і Принсіпі • Центральний Банк Свазіленду • Центральний Банк Сейшельських Островів • Центральний банк Сомалі • Центральний банк Судану • Банк Сьєрра-Леоне • Банк Танзанії • Центральний банк Тунісу • Банк Уганди
Північна Америка	Східнокарибський центральний банк Центральний банк Багамських островів • Центральний банк Барбадосу • Центральний банк Белізу • Банк Республіки Гаїті • Банк Гватемали • Центральний банк Гондурасу • Центральний банк Домініканської Республіки • Банк Канади • Центральний банк Коста-Рики • Центральний банк Куби • Банк Мексики • Центральний банк Нікарагуа • Національний банк Панами • Федеральна резервна система • Центральний банк Тринідаду і Тобаго • Банк Ямайки
Південна Америка	Центральний банк Аргентинської Республіки • Центральний банк Болівії • Центральний банк Бразилії • Центральний банк Венесуели • Банк Гаяни • Банк Республіки • Центральний банк Парагваю • Центральний банк Перу • Центральний банк Суринаму • Центральний банк Уругваю • Центральний банк Чилі
Океанія	Резервний банк Австралії • Резервний банк Вануату • Резервний банк Нової Зеландії • Банк Папуа Нової Гвінеї • Центральний банк Самоа • Центральний банк Соломонових Островів • Національний резервний банк Тонга • Резервний банк Фіджі
Залежні тер.	Центральний банк Аруби • Управління грошового обігу Бермудських Островів • Управління грошового обігу Гонконгу • Управління грошового обігу Кайманових Островів • Управління грошового обігу Аоминя

Народний банк Китаю

Статус версії сторінки

Зміст

Історія

Функції, структура

НБК і Україна

Див. також

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Народний банк Китаю 中国人民银行

Штаб-квартира Народного Банку Китаю у Пекіні
Штаб-квартира	Пекін, КНР
Дата заснування	1 грудня 1948
Президент (голова)	Чжоу Сяочуань (з грудня 2002)
Країна	КНР
Резерви	$ 3 201 млрд
Вебсайт	pbc.gov.cn
Валюта	Юань Женьміньбі (ISO 4217 -CNY)
Народний банк Китаю у Вікісховищі

Народний банк Китаю

Історія

Функції, структура

НБК і Україна

Див. також

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Пошук