Координати: 15°48′08″ пд. ш. 47°53′14″ зх. д. / 15.8022723° пд. ш. 47.8873462° зх. д. / -15.8022723; -47.8873462
Очікує на перевірку

Центральний банк Бразилії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральний банк Бразилії
Дата створення / заснування 31 грудня 1964 і 1964[1]
Логотип
Зображення
Посада керівника організації President of the Central Bank of Brazild
Президент Roberto Campos Netod
Країна  Бразилія
Адміністративна одиниця Бразиліа[2]
Розташування штаб-квартири Бразиліа
Попередник Caixa de Amortizaçãod
Адреса Sbs, Quadra 3, Bloco B - Asa Sul[2]
Поштовий індекс 70074-900[2]
Електронна пошта mailto:didoc.demap@bcb.gov.br
Описано за адресою dibrarq.arquivonacional.gov.br/index.php/banco-central-do-brasil
Кількість підписників у соціальних мережах 454 323
Мапа
Офіційний сайт(англ.)
Офіційний сайт(порт.)
CMNS: Центральний банк Бразилії у Вікісховищі

15°48′08″ пд. ш. 47°53′14″ зх. д. / 15.8022723° пд. ш. 47.8873462° зх. д. / -15.8022723; -47.8873462

Центральний банк Бразилії (порт. Banco central do Brasil) — Центральний банк Федеральної Республіки Бразилія.

Історія

[ред. | ред. код]

До заснування Центрального банку його обов'язки виконувала Суперинтенденція грошового обігу й кредиту, заснована в 1945 році з метою посилення контролю за діяльністю комерційних банків і для отримання необхідного досвіду і створення відповідної фінансової бази для майбутнього центрального банку країни.

31 грудня 1964 року на підставі закону № 4.595 був заснований Центральний банк Республіки Бразилія, який почав виконувати функції Банку Бразилії, Національної скарбниці та Суперинтенденції грошового обігу й кредиту. 18 лютого 1967 року банк було перейменовано на Центральний банк Бразилії[3].

За роки, передувавши заснуванню Центробанку, правлінням країни вироблялись відповідні механізми для повноцінного функціонування майбутньго банку. В 1985 році була проведена державна ініціатива з розділлення повновноважень і функціональних обов'язків Центробанку, Банку Бразилії та Національної скарбниці. Дана реформа тривала до 1988 року; за цей час повноваження Банку Бразилії поступово перейшли до Центробанку Бразилії.

Федеральна Конституція від 1988 року визначила першочерговий список завдань відносно діяльності Центробанку, серед яких варто виділити наступне: всі проекти указів Центробанку відносно монетарної та фінансової політики, емісії національної валюти і т.і. потребують попереднього схвалення Федерального Сенату по результатам таємного голосування і подальшого затвердження Президентом Республіки.

Функції та статус

[ред. | ред. код]

Статус, мета діяльності, функції і повноваження Центрального банку регулюються «Законом про Центральний банк», а також ухваленою в 1988 році конституцією Бразилії, що встановлює його особливий конституційно-правовий статус[4].

Функції

[ред. | ред. код]

Центральний банк Бразилії виконує такі функції:

  • спільно з урядом країни розробляє і проводить єдину монетарну політику;
  • захищає і забезпечує стійкість національної грошової одиниці — бразильського реалу;
  • монопольно здійснює емісію й організовує грошовий обіг;
  • організовує і здійснює валютне регулювання та валютний контроль відповідно до законодавства країни;
  • здійснює управління золотовалютними резервами країни;
  • виступає кредитором останньої інстанції для кредитних організацій, організовує систему їх рефінансування;
  • встановлює правила здійснення розрахунків і проведення банківських операцій;
  • ухвалює рішення про державну реєстрацію кредитних організацій, видає кредитним організаціям ліцензії на здійснення банківських операцій, припиняє їх дію і відкликає, здійснює нагляд за діяльністю кредитних організацій і банківських груп;
  • встановлює і публікує офіційні курси іноземних валют щодо реала, організовує складання платіжного балансу країни.

Правовий статус

[ред. | ред. код]

Ключовим елементом правового статусу Центрального Банку є принцип незалежності. Він не є органом державної влади, водночас його повноваження за своєю правовою організацією відносять до функцій державної влади, оскільки їх реалізація передбачає вживання заходів державного примусу. Нормотворчі повноваження Центрального Банку передбачають його виняткові права на видання нормативних актів, обов'язкових для федеральних, регіональних і місцевих органів державної влади щодо питань, що відповідають його компетенції.

Керівники[5]

[ред. | ред. код]
Ім'я Початок терміну Закінчення терміну
1 Denio Chagas Nogueira 12 квітня 1965 21 березня 1967
2 Ruy Aguiar da Silva Leme 31 березня 1967 12 лютого 1968
3 Ary Burguer (в. о.) 8 лютого 1968 20 лютого 1968
4 Ernane Galvêas 21 лютого 1968 15 березня 1974
5 Paulo Hortêncio Pereira Lira 15 березня 1974 14 березня 1979
6 Carlos Brandão 15 березня 1979 17 серпня 1979
7 Ernane Galvêas 17 серпня 1979 18 січня 1980
8 Carlos Geraldo Langoni 18 січня 1980 5 вересня 1983
9 Affonso Celso Pastore 5 вересня 1983 14 березня 1985
10 Antonio Carlos Braga Lemgruber 15 березня 1985 28 серпня 1985
11 Fernão Carlos Botelho Bracher 28 серпня 1985 11 лютого 1987
12 Francisco Roberto André Gros 11 лютого 1987 30 квітня 1987
13 Lycio de Faria (в. о.) 30 квітня 1987 4 травня 1987
14 Fernando Milliet de Oliveira 5 травня 1987 9 березня 1988
15 Elmo de Araújo Camões 9 березня 1988 22 червня 1989
16 Wadico Waldir Bucchi 23 червня 1989 14 березня 1990
17 Ibrahim Eris 15 березня 1990 17 травня 1991
18 Francisco Roberto André Gros 17 травня 1991 16 листопада 1992
19 Gustavo Jorge Laboissière Loyola 13 листопада 1992 29 березня 1993
20 Paulo Cesar Ximenes Alves Ferreira 26 березня 1993 9 вересня 1993
21 Pedro Sampaio Malan 9 вересня 1993 31 грудня 1994
22 Gustavo Henrique de Barroso Franco (в. о.) 31 грудня 1994 11 січня 1995
23 Persio Arida 11 січня 1995 13 червня 1995
24 Gustavo Jorge Laboissière Loyola 13 червня 1995 20 серпня 1997
25 Gustavo Henrique de Barroso Franco 20 серпня 1997 4 березня 1999
26 Arminio Fraga Neto 4 березня 1999 1 січня 2003
27 Henrique de Campos Meirelles 1 січня 2003 1 січня 2011
28 Alexandre Antonio Tombini 1 січня 2011 9 червня 2016
29 Ilan Goldfajn 9 червня 2016 28 лютого 2019
30 Roberto Campos Neto 28 лютого 2019

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
  2. а б в https://dibrarq.arquivonacional.gov.br/index.php/banco-central-do-brasil
  3. Бутаков, 1987, с. 48-51.
  4. Бразилия. Финансы, банки. Центробанк. polpred.com. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 10 травня 2012.
  5. Gallery of former Governors. Центральний банк Бразилії. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 14 травня 2012.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Бутаков Д.Д., Золотаренко Е.Д., Рыбалко Г.П. Валюты стран мира: Справочник / Под ред. С. М. Борисова, Г. П. Рыбалко, О. В. Можайскова. — 5-е изд., перераб. и доп. — М. : Финансы и статистика, 1987. — 383 с. — 55 000 прим.

Посилання

[ред. | ред. код]