Насичена пара
Насичена пара | |
![]() | |
Досліджується в |
термодинаміка ![]() |
---|---|
Розмірність |
![]() |
Символ величини (LaTeX) |
![]() |


Наси́чена па́ра — пара, що перебуває в термодинамічній рівновазі з рідиною або твердим тілом. Тиск, температура і хімічний потенціал у насиченої пари однаковий із тими фазами, з якими вона співіснує.
Доки рівновага не встановилася пара може бути ненасиченою. Існує також метастабільний стан перенасиченої пари — газу з густиною, більшою, ніж густина насиченої пари.
З підвищенням температури тиск насиченої пари збільшується, оскільки більше атомів чи молекул переходять із конденсованого стану в газ.
Тиск насиченої пари — тиск пари, яка перебуває в рівновазі з рідиною або твердим тілом при даній температурі. Тиск насиченої пари будь-якої хімічної сполуки залежить тільки від температури (див. мал.); при даній температурі тиск насиченої пари і її температурний коефіцієнт — характерні і дуже важливі властивості речовин, які необхідні для багатьох практичних розрахунків. Раніше тиск насиченої пари називали пружністю насиченої пари.
При рівності зовнішнього тиску з тиском насиченої пари спостерігається кипіння (рідини).
Різні речовини при даній температурі мають різний тиск насиченої пари.
Тиск насиченої пари (у міліметрах ртутного стовпа), для температури 20 °C деяких рідин наведено у таблиці.
Речовина | Тиск насиченої пари |
---|---|
Ртуть | 0,0013 |
Вода | 17,36 |
Хлороформ | 160,5 |
Сірчистий вуглець | 198,5 |
Ефір | 442,4 |
Сульфітна кислота (H2SO3) рідка | 2162 (3,24 атм) |
Хлор рідкий | 5798 (7,63 атм) |
Аміак рідкий | 6384 (8,4 атм) |
Вуглекислота рідка | 44688 (58,8 атм) |
- Пара
- Точка роси
- Закон Рауля
- Випаровування
- Ненасичена пара
- Перенасичена пара
- Пружність насичення
- Тензиметрія
- Гончаров А. І., Корнілов М. Ю. Довідник з хімії. — К.: Вища школа, 1974.- 304 с.
![]() |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |